Connecting the dots – як техніка розвитку екосистем та нових можливостей для кластерів
Connecting the dots, буквально як «сполучення точок» – поняття, що широко використовуються в сферах розвитку бізнесу та нових можливостей в будь-якій сфері діяльності. Мова не (тільки) про більш просунутий чи більш широкий формат нетворкингу, а радше про більше широке застосування синергетичних можливостей, які існують в будь-якій екосистемі чи екосистемах. Розбираємось з цим поняттям.
Різниця в техніках сполучення
Спочатку про визначення. Відразу зауважу, що вони скоріше власні – залучення професійних методистів – експертів в УКА, які могли б надавати більш грунтовні дефініції, все ще залишається викликом нашої спільноти. Тим не менше. Стаття про модель зрілості, що вийшла восени 2021 в проекті ClusteRISE надає визначення кількох технік сполучень всередині кластеру – як нетворкинг, метчмейкинг, петчворкинг, й позиціонує їх важливість до різних фаз розвитку кластерної організації. Нетворкинг позицінується там, як базова й процесна техніка по створенню умов для сполучень учасників різних категорій, метчмейкинг – як свідоме та цілеспрямоване сполучення попиту (в тому числі латентного) з існуючими на ринку пропозиціями, а петчворкинг – як свідоме сполучення («зшиття») різнородних категорій акторів (клаптиків) екосистеми з метою кращої синергії та виявлення нових можливостей. Отже, де тут сonnecting the dots? По смислу, ця техніка стоїть ближче до петчворкингу й завдань по довгостроковому та інноваційному розвитку на рівні всієї екосистем. Тому, можливо, її варто позиціонувати як підкатегорію цієї більш широкої техніки, яка в тому числі підходить під цілі створення певної культури. Я схиляюсь радше до цього напряму, й тоді доцільне наступне визначення
Connecting the dots – техніка сполучення всередині екосистем, – не тільки різних акторів з різних категорій, але також нових ідей та можливостей, нової експертизи та знань, механізмів та інструментів, інформації про нові виклики, тренди та можливі рішення, їх носіїв між собою.
Тобто, якщо нетворкинг та метчмейкинг можуть бути звужені до сполучень всередині кластеру, й це дійсно дуже важливо на початкових етапах розвитку, то сonnecting the dots застосовується для набагато більш широкого бачення можливостей розвитку в рамках своєї галузевої чи регіональної екосистеми.
Чому кластерним координаторам варто більш уважно придивитись та освоювати цю техніку, – давайте розглянемо на прикладах УКА.
Connecting the dots на практиці
Провідні менеджери давно використовують цю техніку – можливо з різним усвідомленням її особливостей, й саме тому мова йде про їх виявлення та систематизацію. Розглянемо кілька прикладів в хронології розвитку УКА
Кейс №1, вирішення проблем логістики – в березні, після початку активної взаємодії з європейськими партнерами питань логістики стало дуже гостро. Тобто, потрібно було ясно та чітко систематизувати інформацію про доступні шляхи постань в Україну для широкого кола постачальників гуманітарної допомоги. Ми звернулись до експертних кіл та консультантів, зокрема, конкретну допомогу надали колеги від CMC-Ukraine. Таким чином, буквально за кілька тижнів ми виробили та представили цей документ.
Елементи сполучення: в даному випадку, ми сполучали експертизу в достатньо новій сфері знань (загальна картина логістики на національному рівні) з можливостями європейських партнерів.
Уроки та перспектива: це був перший, але далеко не останній кейс виявлення та задіяння глибокої експертизи. Сам процес сполучення – пошук експертів, їх долучення, постановка завдань, систематизація в окремому документі тощо – є трудомістким й потребує високої кваліфікації, оскільки більшість експертних знань є дуже фрагментованими. Пізніше, ми неодноразово будемо стикатись з подібними проблемами фрагментарності знань, й завдання їх синтезу, «упаковки» відповідно до контексту ситуації чи відносин в екосистемі, та подальших ефективних комунікацій й досі залишається одним з найбільших викликів в УКА. Пізніше УКА намагається запустити через своїх аналітиків виробництво тематичних position papers, але проблема ще не вирішена. Наприклад, зараз ми шукаємо подібну експертизу в розумінні стану підприємств комунальних господарств.
Кейс №2, перехід на С2С зустрічі – запуск маркетплейсу на ЕССР в квітні, перші зустрічі з євро-кластерами та міжнародними організаціями, перші метчмейкингові зустрічі в рамках УКА, – це все про внутрішні та зовнішні сполучення потреб та проблем з можливими пропозиціями чи допомогою. УКА вперше позиціонує себе як організація, а багато наших кластерів вперше презентують себе. Цей період 100% можна назвати «пробою пера» та встановленням певних стандартів зовнішніх комунікацій в рамках альянсу. Зокрема, виявлення, чітка фіксація та комунікація про потреби та проблеми є проблемною зоною наших кластерів, – таких чітких запитів надходить мало, тоді як на публічних заходах узагальнення не дуже працюють. Партнерам потрібні більше конкретні та добре специфіковані запити. Серед перших успіхів ми фіксуємо початок підписання MoU чи партнерських відносин з низкою партнерів, початок співпраці агро-харчових кластерів в УКА, а також вироблення перших стандартів підготовки до міжнародних зустрічей.
Елементи сполучення: цей кейс – про масштабний метчмейкинг, – по різним галузям та на між-галузевому рівні. В наступні місяці еволюції УКА буде знову і знову повертатись до питання конкретних проблем та пошуку відповідних рішень.
Уроки та переспектива: варто визнати, що перший досвід маркетплейсу на ЕССР був невдалим як з боку УКА, так і з боку європейських партнерів. Ми надали надто мало пропозицій, тоді як зустрічні пропозиції європейців були явно нерелевантними. З обох стороні малоефективними виявились комунікації. Натомість, ми швидко зорієнтувались й абсолютно вірною була наша ініціатива переведення цього формату партнерства на С2С (Cluster-2-Cluster) зустрічі. Між-кластерні зустрічі навіть в віртуальному форматі, є живим спілкуванням, й цей формат відтоді є найбільш ефективним в сполученні кластерів УКА. Інший важливий урок цього періоду – це про такі переваги кластерів, як проактивність менеджменту та наявність підготовлених фахівців з англійською. Саме такі кластери (UAMC, АППАУ, УАМ, U-food, ОІКК…) першими скористались зовнішньою кон’юнктурою, основна риса якої – величезна зовнішня підтримка України міжнародною спільнотою..
Кейс №3, поява перших бі-латеральних адженд в серпні – жовтні, є де-факто, наступним кроком в поглибленні та розвитку між-кластерних відносин в рамках ЄС. Мова не тільки про «10-топ пропозицій УКА в сфері промислових хайтек» (кластери АППАУ та ІАМ), але й інші – подібну пропозицію має ОІКК, окремо власним курсом рухається Морський кластер України. Водночас, в цих перших ажендах проявились інша сторона підготовки кластерів – швидко вийти на розширений індустріальний діалог в тій чи іншій сфері змогли кластери, які
а) мали вже грунтовні, попередні напрацювання,
б) змогли виробити нові пропозиції, більш релевантні воєнному періоду.
Зокрема, пропозиція «10-топ» спочатку була запропонована АППАУ, й більш частина цих ініціатив має коріння в довоєнному періоді її діяльності. Розгортання цих ініціатив вже йде з чеськими партнерами, далі планується Польща, Литва та Франція.
Елементи сполучення: цей кейс вже про інший та значно більш масштабний метчинг – не тільки людей та організацій з різних країн, – а готових, й добре підготовлених проектних ідей та проектів, які можуть резонувати в міжнародному просторі. Тобто, можуть вигідними як українській стороні, так і нашим зарубіжним партнерам.
Уроки та перспектива: перехід на проектну взаємодію швидко проявив головну проблему УКА – низький рівень експертної підтримки за більшістю проектних напрямів. Мова про фахівців з галузевим та секторальним мисленням, які можуть швидко, якісно (та англійською) формулювати положення про виклики та нові можливості своїх сферах діяльності, й проходити шлях від ідей до готових проектних заявок. Потенціал українського інженерного аутсоурсингу та його переваги, Стан та пріоритети критичної інфраструктури, Розвиток DIH на основі ДПП, Створення сучасних індустріальних чи технопарків, Розумні регіони, Потенціал та пріоритети циркулярного виробництва чи технологій подвійного призначення тощо, це тільки деякі «гарячі» та вже проявлені теми, за якими ми бачимо великий дефіцит експертів, готових брати на себе лідерство, створювати та розвивати власну аженду в міжнародних масштабах. АППАУ підіймає цю тему в своїй спільноті з 2019 року й ми добре знаємо наскільки складно й важко проявити чи виростити таких лідерів в своєму середовищі. Й саме тому розраховує на інші кластери УКА, адже разом – ми значно сильніші. Але «з ходу» виявити цей потенціал не так просто – потрібні додаткові, регулярні та значні зусилля в пошуку, сполученні та залученні кращих експертів з інших організацій й це є нашим спільним викликом. Очевидно, що подібна ситуація є й по іншим напрямам, галузям чи секторам УКА – й саме в цьому полягає наша ідея створення ресурсних пулів кластерів, а також виділення окремого Аналітичного центру.
Пріоритетні dots – власні потреби, центри експертизи, лідери думок та policy-makers
Ця війна вже яскраво та контрастно проявила проблему лідерства. Лідерство ген. штабу та ЗСУ дуже контрастує з інертністю, пасивністю та безпомічністю чільників економічного фронту. На 9-му місяці війни ми все ще не бачимо ясних пріоритетів переходу на військову економіку від нашого уряду, ми не маємо системи державних замовлень, елементарної експортної підтримки (хоча б з дозволами на виїзд), немає розуміння програм підтримки критичних індустрій. Але ця ситуація тим більше спонукає до лідерства низового рівня – коли самі бізнес-об’єднання та кластери спроможні виробляти власні пропозиції, проекти та рішення. В цьому контексті, очевидною та супер – важливою є роль кластерних координаторів – як конекторів (брокерів) справжньої експертизи, лідерських ідей та їх носіїв, а також сильних policy-makers – з власними пріоритетами потреб та викликів.
Завдання пошуку, сполучення та долученням кращих представників з вказаних категорій є дуже не простим в контексті величезного інформаційного шуму, повної невизначеності та дуже турбулентного зовнішнього середовища. Все що, ми знаємо про VUCA (Volatility – волатильність (швидкі зміни, нестабільність), Uncertainty – невизначеність, Complexity – складність, Ambiguity – неоднозначність), – зростає в рази в нашій країні. Й саме тому, кластерні координатори – і які прагнуть тримати чіткий курс на кращу адаптацію в своєму галузевому сектору чи регіоні, – мають робити особливий фокус в своїй щоденній діяльності на вказаних 4х категоріях.
В УКА ми вже чимало говорили про необхідність постійного моніторингу, фіксації та комунікацій про потреби власних членів, МСП. Це основа та база, власне завдяки якій кластери представляють цінність й для зовнішніх партнерів. Наразі ми маємо кілька зрізів. Перший загальний, що демонструється в кожній публічній презентації УКА й де потреби йдуть в порядку пріоритетів (справа вказані можливі опції реагування)
Ми маємо також окремі зрізи потреб за напрямами – наприклад в інноваційному розвитку або в можливих опціях щодо зростання організаційної спроможності.
Тому зараз зупинимось на інших трьох, використовуючи при цьому відомі кластерні техніки про які вже було вище –
- Лідери думок – це не тільки популярні, публічні особи, ми говоримо радше про візіонерів, які можуть ясно та чітко визначати курс руху та напрями дій в світі VUCA. Важливою характеристикою таких лідерів є не тільки ясність аргументації, релевантність пропозицій, в тому числі в часі, – але й спроможність вести за собою свої спільноти, – галузеві, регіональні, територіальні тощо. Наш власний приклад в УКА – це швидка переорієнтація наших кластер, але також європейських партнерів та стратегії співпраці з ними на С2С зустрічі. Саме цей курс (на відміну від продовження маркетплейсу на ЕССР) привів нас до численних корисних зв’язків та угод про співпрацю за останні 6 місяців.
Лідери думок є дуже цінними також в силу візійного бачення розвитку ситуації – саме вони можуть генерувати нові ідеї й першими бачити нові можливості.
- Центри експертизи – та наявність активних експертів за напрямами дій, є одним з найбільш проблемних зон УКА. Який би напрям ми не взяли, – від аналітики ринків, сегментів, ЛДВ, чи аналітики стану в окремих технологічних сегментах (наприклад, стан обслуговування та реакції на надзвичайні ситуації в критичній інфраструктурі) – брак експертів, як могли б швидко та ясно «розкласти все по поличкам» є тотальним. Зазвичай, нашою потребою є не просто отримати експертну думку, але ясну орієнтацію до дій в конкретних ситуаціях, наприклад у вигляді position paper, або аналітичної статті, або розгорнутого вебінару. Наш досвід показує, що гуртування подібних експертів в екосистемі УКА є результатом великої роботи, й хорошим прикладом в цьому є наша програма EIF, яка зібрала вже більше 10 експертів інноваційного фандрейзингу. На це в АППАУ пішло майже півтора року.
- Ефективні policy–makers – є ще одною дуже дефіцитною категорією, якої кластери УКА потребують й будуть потребувати в найближчі роки. Мова про експертів, які добре орієнтується в політиках та стратегіях, законодавчих документах національного, а також європейського рівня, можуть їх порівнювати й будувати покрокові програми розвитку в цих сферах. Прикладами роботи полісі-мейкер є численні роботи платформи Industry4Ukraine – від фундаментальних проєктів стратегії Індустрії 4.0 (2018) чи кластерної програми до 2027 (2020), гайду «Інструменти промислової політики» й до окремих, розгорнутих положень цих стратегій, як моделі інноваційної екосистеми промислових хайтек, чи обгрунтування розвитку кластерів ІАМ, чи Центрів 4.0 (DIH) тощо. Подібних документів випущено в Industry4Ukraine більше 10 (багато з них ми вкладаємо сьогодні в Базу знань УКА), але практично жоден з них не доведений до рівня законодавчих ініціатив чи урядових постанов. Це стримує впровадження кластерних політик та програм як на регіональному, так і на національному рівні.
Отже, кожен кластерний координатор має практикувати техніки connecting the dots, сполучаючи в своєму регіону та галузі ключових акторів своєї екосистеми (рис. 1), попередньо добре сегментуючи та визначаючи потреби в таких сполучення й відповідно до власної стратегії. Але також потрібно сполучати – ідеї, знання, експертизу та можливості. В практичних вимірах ці dots зводяться до залучення в свою екосистему справжніх лідерів думок, носіїв вузької експертизи та policy–makers, – й все це специфікуючи та профілюючи до потреб свого кластеру.
Connecting the dots- є потужною технікою швидкого розвитку кластерів й про це ми будемо говорити на наступних заходах УКА.
Голова УКА, Юрчак О.В.