Майже кожна заявка до європейських грантових програм містить окремий розділ, присвячений сталості результатів проєкту. Ми описуємо плани поширення результатів, їх експлуатації після завершення фінансування, залучення нових користувачів, розвиток партнерств і подальше масштабування. Донори цілком справедливо очікують, що створені в межах проєкту інструменти, методики та знання працюватимуть і після завершення гранту.

На практиці, однак, ми всі неодноразово спостерігали іншу картину. Більшість проєктів успішно виконують свої формальні зобов’язання. Робочі пакети завершені, deliverables підготовлені, навчальні програми проведені, цифрові платформи створені, фінальні звіти прийняті донором. Якщо оцінювати проєкт за класичними критеріями проєктного менеджменту, усе виглядає саме так, як і було заплановано.

Але минає рік-два — і значна частина цих результатів практично зникає з повсякденної практики. Сайти проєктів більше не оновлюються. Створені платформи втрачають активних користувачів. Методики залишаються у вигляді PDF-файлів, але не інтегруються в реальні сервіси. Експертні мережі поступово згасають. А нові консорціуми нерідко знову починають досліджувати проблеми, які вже були якісно опрацьовані кілька років тому.

Ми також неодноразово стикалися з цим у власній роботі. Один із найбільш показових прикладів — спроба використати напрацювання європейського проєкту ADMA під час реалізації ініціатив із цифрової трансформації української легкої промисловості. Попри високу якість створених матеріалів, значна частина практичних інструментів уже була недоступною або не підтримувалася, що суттєво обмежило можливості їх повторного використання. А якщо про власні проєкти наших кластерів – за оцінками Виконавчої дирекції УКА більше 70% не мають сталості.

Подібну ситуацію ми бачимо останніми роками також в десятках проєктах, дотичних до Індустрії 4.0-5.0 – їх результати практично не використовуються, або й взагалі невідомі учасникам нашої спільноти. Цю проблему фрагментації та низької сталості можна умовно назвати “грантовими островами“.

Отже, варто поставити собі просте запитання:

Чому навіть якісні європейські проєкти так рідко залишають після себе довготривалі зміни?

Чим більше ми працюємо з різними міжнародними ініціативами, тим більше переконуємось що проблема полягає не в якості самих результатів. Навпаки — більшість із них є професійними, добре структурованими й цілком придатними для практичного використання.

Проблема полягає в іншому: Ми навчилися дуже добре створювати результати проєктів, але значно менше уваги приділяємо тому, як ці результати мають стати частиною життя екосистеми після завершення фінансування.

Саме тому для нас проєкт IDEALIST став набагато більшим, ніж черговий європейський проєкт. Де-факто, це один з найбільш показових наших проєктів, де ми повністю змінюємо підходи до сталості.  Замість постійного контролю deliverables, ми почали запитувати – «Що відбудеться з цими результатами після завершення проєкту?»

Протягом останнього року команда АППАУ свідомо інтегрувала окремі інструменти та підходи IDEALIST у формування української екосистеми Industry 5.0, й зокрема, в практики кластерів УКА та  нового Європейського цифрового інноваційного хабу (EDIH) Kyiv Hitech. Частину з них ми використали майже без змін. Інші довелося суттєво переосмислити під впливом українських реалій — війни, енергетичної нестабільності, дефіциту кадрів, нових вимог бізнесу та необхідності швидкої цифрової трансформації промислових підприємств.

Відповідно, ця стаття — не про сам проєкт IDEALIST. Вона про те, як результати європейського проєкту можна впроваджувати в сталі практики цілих індустріальних екосистем.

Контекст входження АППАУ в IDEALIST

Входження в проєкт IDEALIST в 2023 було для АППАУ першим й дуже бажаним дотиком до Horizon Europe. Адже йшов 2-ий рік війни й наша команда дуже потребувала таких партнерств. Відразу хочемо висловити подяку французькому кластеру CIMES завдяки якому відбулось це долучення.

Проєкт пропонує цілу низку інструментів і форматів роботи в 4х сферах, що вказані на Рис. 1, і які добре зарекомендували себе в європейських країнах й дуже потрібні українським ринкам. Це стратегічні, технологічні форсайти, спецільні стаді-тури по обміну досвідом подвійного переходу МСП, розвинуті хакатони та брокеридж івенти (Hack&Match), програми імпортозаміщення критичних матеріалв, доступ до платформи AGORA (EIT Manufacturing) тощо. Й все це для 3х великих сегментів ринку (Автопром та Мобільність, Аерокосмічна галузь та ОПК, й Енергоємні галузі), й в потужній між-кластерній співпраці 13 учасників з 6 країн ЄС.

Однак входження АППАУ в проєкт виявилось складнішим ніж ми очікували. Обмеження у відрядженнях закордон для керівництва АППАУ та МСП, наших членів, на які виділявся бюджет – відразу різко обмежило участь українців. А без персональної присутності та обмінів різко падає загальна ефективність співпраці. Ми мали також власні ресурсні обмеження й далі вияснилось, що для наших МСП обмін досвідом в інноваційних розробках в умовах війни не є вже аж такою цінністю. Або ж, це дуже важко продавати. Отже, причин низького залучення учасників нашої екосистеми багато, але якщо узагальнювати – мова йде про комплекс чинників економіки воєнного стану, де попереду виділяється брак кваліфікованих фахівців для таких місій в розвитку інновацій.

IDEALIST як каталізатор розвитку екосистеми

Ситуація почала змінюватись, коли ми змогли їздити на зустрічі консорціуму. Власне, з жовтня 2025 цінність інструментів, що пропонує проєкт стала ще більш зрозумілою, й відтоді ми не припиняємо зусиль по їх адаптації та впровадженню в українську екосистему Індустрії 4.0-5.0 ринок.

Отже, йдеться про:

1. Впровадження технік стратегічного форсайту в практики АППАУ, яке було обов’язковим в рамках проєкту. Однак, крім виконання своєї «домашньої роботи» АППАУ запропонувала цю практику на рівень всіх кластерів Українського кластерного альянсу. Інтегруючи цю техніку у велику тему резильєнтності, в листопаді УКА запропонував своє бачення «ДНК резильєтності» в рамках цілісної концепції Shaping Resilient Future.

Пізніше УКА ставить впровадження практик резильєнтності ціллю на 2026, а АППАУ випускає свій UA Automation Resilience Stack – набір стратегічних напрямків, де технології та нові моделі співпраці можуть сприяти росту резильєнтності цілих секторів – Рис. 2. В цьому трансфері відбується зміна фокусу форсайт-сесій. До традиційних технологічних драйверів були додані фактори, які сьогодні визначають конкурентоспроможність української промисловості – як енергетична безпека, кадровий дефіцит, стійкість ланцюгів постачання та воєнні ризики. У результаті foresight стає не лише інструментом прогнозування технологій, а інструментом стратегічного планування резильєнтності всіх учасників наших кластерів.

2. Hack&Match – хакатони, й одночасно матчмейинг івенти, де проєкт спочатку збирає челенджі по визначеним тематикам, й потім в гру вступають провайдери рішень. Таких заходів в режимі онлайн в IDEALIST відбулось 5, й кожен з них має дуже велику цінність для учасників АППАУ, – тут добре видно ландшафт потреб та рішень європейських інноваторів. Що ми зробили для адаптації цього інструменту в своїй екосистемі:

• Започаткування між-галузевих та галузевих Hack&Match. Перший між-галузевий захід відбувася в грудні 2025, а липні пройшли 2 заходи (онлайн та офлайн) в Agrifood, що залучили більше 30 підприємств цієї галузі й 12 інтеграторів АППАУ. Їх відмінністю є також обов’язкова пропозиція щодо інноваційного фандрейзингу, що робить їх повноцінними брокеридж-івентами, й вже в рамках EDIH Kyiv Hitech. Формат «світового кафе» запропонований на останньому Hack&Match, коли малі групи замовників рухаються по колу через стандартні тематики інтеграторів (АІ, MES/MOM, перехід з 1С, Роботизація та Енергоавтономність) – став родзинкою заходу й також дуже сприйнявся учасниками.

• Cтворення портфелів бізнес-кейсів, що АППАУ почала в рамках цих заходів, стає предметом (інструментом) стратегічного та операційного планування. Наразі, в рамках Agriifood створено 20 кейсів, й також по іншим індустріям – ще 14. В масштабах кількох десятків (а кількість їх зростає постійно) це дуже цінний контент для аналітики та розуміння ринку.

• Новий формат брокерижу Hack&Match: Enterprise.edition – корпоративних міні-хакатонів, які передбачають обов’язковий візит на 1 підприємство 2-5 інтеграторів з найбільш релевантними пропозиціями. Це новий формат добре модерованої зустрічі, з елементами брейншторму навколо ключових кейсів підприємств добре зайшов всім учасникам першої зустрічі в Хмельницькому у липні 2026. Й після цього, цей формат стає стандартною послугою в програмі підтримки цифрової трансформації від EDIH.

3. Разом, ці напрацювання дозволяють нам виводити на новий рівень співпрацю з експертами університетів та інших учасників EDIH, а також кластерної спільноти УКА. Зокрема, й в рамках вищезгаданої програми, зараз перед ключовими сервіс-провайдерами EDIH Kyiv Hitech стоять питання набагато більш інтенсивного залучення в процеси обслуговування МСП, й серед яких виділяються питання

• створення бібліотек – бізнес- та юз-кейсів, типових рішень,
• типових Customer Journey (в цифровій трансформації) та включення повного циклу залучення
• відпрацювання інших елементів сервісної моделі – від різних опитувальників й до створення індивідуальних карт цифрової трансформації
• стандартизації та уніфікації найбільш ефективних методів регулярної просвіти та освіти ринку (воркшопи, білі книги, вебінари)

Отже, в цій еволюції ми бачимо, як європейський проєкт не тільки надихає чи дає нові ідеї, але реально стимулює та профілює нові практики українських організацій. Важливо при цьому відмітити, що майже жоден із ключових інструментів ми не використали у тому вигляді, в якому він був представлений в проєкті. Натомість кожен із них став відправною точкою для створення нових сервісів, процесів або форматів роботи, які сьогодні формують основу діяльності EDIH Kyiv Hitech та екосистеми інноваційних кластерів УКА.

В цьому сенсі IDEALIST справді став для нас каталізатором уже розпочатих процесів запуску EDIH.  Ця еволюція та трансфер європейських інструментів в українські екосистеми, на нашу думку, і є найважливішим результатом участі АППАУ в IDEALIST.

Ширший контекст – оптимізація інструментів та процесів в інноваційних екосистемах

Інтенсивна адаптація інструментів від IDEALIST до українських реалій не є спонтанною реакцію керівництва АППАУ на вимоги проєкту, чи використанням можливості (нарешті) виїзджати закордон, що безумовно стимулювало всі процеси. Це також не є вдалим співпадінням в часі запуску EDIH KyivHiTech, хоча це також було стимулом.

Але найбільш потужним стимулом є свідома стратегія сталості прийнята на рівні АППАУ та УКА в грудні 2025. Переосмислюючи всі причини «грантових островів» та низької сталості, ми розробили методику та плейбук ED-APM (Ecosystem-driven Agile Project Management), яка пропонує системні зміни в управлінні проєктами для забезпечення сталості проєктів. Повний переказ цієї методики виходить за рамки цієї статті, але зупинимось тільки на 1-му елементі – беклогу outcomes. Методика пропонує свідомий фокус та фіксацію прогресу deliverables -> outcomes буквально з перших місяців проєкту. Це кардинально змінює підходи в управління – ви не просто звітуєтесь про свої KPI / deliverables донору, а більше на тому, що залишиться після проєкту і як воно буде далі працювати. В прикладі трансферу IDEALIST -> EDIH Kyiv HiTech, ми бачимо як інструменти Hack&Match, бібліотеки бізнес-та юз-кейсів, стратегічні форсайти тощо входить в життя великої спільноти й починають еволюціонувати в сталі практики.

Транслюючи подібний контекст на інші, знайомі нам міжнародні проєкти, що відбуваються в сфері Індустрії 4.0-5.0 в Україні, може виникати багато ідей до можливої співпраці та подібного трансферу інструментів та практик, їх еволюції та вдосконалення. Без згадування конкретних проєктів, й радше у вигляді постановки відкритих й найбільш стратегічно «гарячих» питань, означимо

• адвокація та зміни в регуляторних політиках: маємо відсутність прогресу в державних політиках в розвитку Індустрії 4.0-5.0, й що має в результаті цілу низку критичних наслідків 
• інтеграція результатів проєктів в довгострокові програми та формати розвитку: якщо ми вже фіксуємо факт величезної фрагментації й практично по всім напрямкам, то на перший план виходить питання інтеграції напрацьованих інструментів та практик (які точно є в проєктах) в довгострокові програми. Як ми наприклад, зробили з техніками форсайтів, виводячи їх на рівень всього УКА.
• створення галузевих дорожніх карт подвійного переходу: може бути одним з таких інтеграційних інструментів. Ми маємо свій досвід (GDT Textile), однак без зовнішньої підтримки масштабувати такі речі вкрай складно.
• інтеграція інноваційних кластерів та EDIH в розвитку регіонів: АППАУ (а далі УКА) вже багато років твердить, що інноваційні кластери та мережі EDIH – 2 ключові інституції в розвитку інноваційних секторальних та регіональних екосистем. Але практично досвіду інтеграції допоки в нас дуже мало.
• living labs будь-яких дотичних до І4.0-5.0 напрямків та форматів – наприклад, запуску програми цифрової трансформації для групи конкретних підприємств. Це те, що EDIH Kyiv Hitech розпочинає в момент виходу цієї публікації. Є маса відкритих питань як це робити оптимально в умовах низки серйозних обмежень.
• трансформація університетських команд в сервісні структури: одне з найскладніших питань як стоїть в нас на порядку денному 10+ років й вирішення якого наразі стає критичним для успіху EDIH Kyiv Hitech.

Обмін досвідом з цих питань, питання використання інструментів та практик вже напрацьованих в Україні та в ЄС, адаптація та масштабування цих інструментів через доступні нам канали є предметом постійного інтересу керівництва УКА. Й будемо раді співпраці зі всіма потенційними партнерами.

Проміжні висновки та уроки

Проєкт IDEALIST ще триває і нам є ще багато чому вчитись та переймати. Фінальні підсумки будуть в листопаді. Однак, – й в запропонованому контексті фокусу на outcomes як головного методу протидії фрагментації та «грантових островів», певні уроки напрошуються вже зараз.

Урок 1. Беклог outcomes та зміщення фокусу з deliverables на outcomes – реально працює. Це один з ключових елементів методики ED-APM й ці практики ми сьогодні розповсюджуємо на всі проєкти УКА.

Урок 2. Екосистемне мислення, органічне для кластерів, дуже потрібне практично всім проєктам – й не тільки нашої спільноти, але й всьому нашому оточенню. Саме це мислення допомагає бачити спільні речі в різних проєктах, виділяти найбільш важливі інструменти й починати їх уніфікацію та масштабування в кластерних та інших спільнотах. Інший наш плейбук «Операційна модель кластерної організації» добре фіксує це як обов’язкову складову на рівні устрою кластерів. В трансфері IDEALIST ->EDIH Kyiv Hitech це проявляється в широкому контексті визначення та застосування правильних інструментів для розвитку інноваційної екосистем.

Урок 3. Цінними результатами міжнародних проєктів (й що добре показує IDEALIST) є не стільки самі інструменти, як посилення того, що у вищезгаданій кластерній моделі ми називаємо «архітектура спроможностей».  Мова про баланс та покращення комплексу спроможностей, серед яких у випадку IDEALIST завертаємо увагу на інструменти масштабування.  Тобто, окремі механізми співпраці, які в EDIH чи попередніх практиках АППАУ було в зародковому стані, інструменти як Hack&Match та техніки форсайту, дозволили відмасштабувати та посилити в рази. Резюмуючи, – якщо deliveravle одного проєкту значно посилює спроможності цілої, іншої екосистеми, – це справді круто.

Урок 4. Адаптація створює більше цінності, ніж копіювання. Жоден інструмент IDEALIST не був впроваджений в Україні буквально. Практично кожний був змінений, розширений та адаптований.  Іншими словами, результати проєктів можуть не закінчуватись на deliverables, – але тільки якщо ви ще під час проєкту розпочинаєте їх локальну еволюцію.

Урок 5. Кластери – краще (одне з кращих) середовищ для масштабування. Інструменти створені в IDEALIST – створені європейськими кластерами. Й з нашого досвіду, – це одні з найсильніших інструментів, що ми бачимо в своїй сфері діяльності. А АППАУ та УКА – є також кластерними структурами, які швидко забезпечують адаптацію та масштабування. Отже, урок простий – якщо ви хочете, щоб щось запрацювало, ввійшло в життя як краща практика, а далі масштабувалось –  йдіть до кластерів.

На завершення хочемо подякувати всім нашим європейським партнерам, завдяки яким ми –  своєму середовищі та в цих складних умовах, – можемо не тільки стояти, підтримувати український бізнес, але й продовжувати розвиватись.

Юрчак Олександр. СЕО УКА