Кампанія Innovations Meet Clusters набирає обертів, і 17 серпня о 16:00 учасники Українського кластерного альянсу (УКА) зустрінуться онлайн, щоби сполучити потреби та рішення на стику між різними категоріями промислових екосистем. За останній тиждень була проведена велика робота менеджменту УКА по ідентифікації та систематизації потреб всередині альянсу – мова про голосування в мережах, 2 наради з активістами УКА та дані з метчмейкингової платформи. Дана публікація відображає підсумки цих робіт, в тому числі аналітичних, у вигляді 10 топ-проблем.
Рамки та контекст метчмейкингу на 17 серпня
Інноваційна екосистема УКА може бути представлена як на рис. 1.
Рис. 1 Загальна структура інноваційної екосистеми УКА на поточний момент
Ключовими акторами, які регулюють і впливають на розвиток інновацій всередині кластерів, є кластерний менеджмент та окремі актори зовнішнього середовища. Загальний огляд стану інноваційних екосистем представлений тут, і він однозначно констатує загальну деградацію інноваційних екосистем у промисловості. Тому наш захід 17 серпня – це певна відповідь УКА на цей виклик, ми намагатимемось мобілізувати внутрішні ресурси, для того щоб утримувати та покращити співпрацю між акторами нашої екосистеми в сфері інноваційного розвитку.
Разом з тим, очевидно, що тема інновацій складна і не для всіх. Тільки мала частина учасників УКА відреагували на пропозиції кампанії – це головним чином старий склад платформи Industry4Ukraine-АППАУ, окремі інтегратори-інноватори кластерів ІАМ, самі координатори кластерів, члени комітетів і РГ платформи. Є також численна група консультантів із агенцій, є також університети та представники молодих структур інноваційного розвитку (рис. 2).
Рис 2. Склад учасників метчмейкингвої кампанії виділений жовтим і зеленим кольорами.
Саме ці представники найбільше представлені в групі Innovations meets Clusters, і тому саме їх потреби ми аналізуємо в першу чергу. На жаль, представництво промислових підприємств, які домінують в традиційних кластерах УКА (харчова галузь, швейна, меблева тощо), є мізерною. Дуже слабо представлені й кластери ІАМ, МКУ та автопрому, і ще не включилися учасники аерокосмічних кластерів – хоча для всіх них тема інновацій мала би бути рідною.
Тим не менше, й у рамках експерименту по якісному метчмейкингу кількість учасників групи (більше 40) для заданих умов є достатньою для розгляду.
Отже, завдання метчингу цих учасників є наступними:
- Визначення пріоритетних потреб учасників екосистеми.
- Визначення пакету рішень, які найкраще відповідають цим потребам.
- Сполучення учасників екосистеми між собою.
У даній публікації ми розглядаємо тільки п.1, а інші завдання будуть вирішуватись на івенті 17 серпня.
10 топ-потреб учасників
Як було вже сказано, потреби нижче є результатом аналітичних робіт, проведених на першому етапі кампанії з 8 по 15 серпня, що базується на даних самих учасників платформи (заявок про потреби в профілі), кількох обговорень (фокус-групи) та кількох онлайн-голосувань.
Отже, як виглядають 10 найбільш пріоритетних потреб вищевказаних представників УКА:
Цільова аудиторія: відповідно до рис. 2 ця потреба найбільше стосується самих кластерів та їх учасників, різних категорій МСП.
Суть потреби: необхідно значно збільшити рівень і якість консультування й допомоги у виборі та в написанні грантових заявок.
Приклади потреб:
- Кластери: за оцінками менеджменту УКА, майже 30 з 37 кластерів УКА не мають інтегрованої функції фандрейзингу. Відповідно, навіть групуючи кластери в певні групи за галузевою ознакою (як Центри швидкого реагування, ЦШР), ми не бачимо на виході якісних проектних заявок. Хоча це завдання стоїть ще з весни, жоден з трьох існуючих ЦШР ще не надав якісну проектну заявку в своїй сфері. В окремих випадках ця проблема стає критичною (організація експортних місій).
- МСП: точна статистика невідома, але навіть у передових членів УКА кількість прикладів залучення фондів і грантів до потреб МСП є низькою (найбільш цитовані в нас всього 2 кластери: Podillya Fashion Cluster та УАМ).
У чому проблема пошуку рішень: головних проблем у цій сфері дві. Низький рівень усвідомлення керівниками кластерів глибини існуючої проблеми й дещо неадекватна або запізніла реакція на неї. Друга проблема в залученні професійних консультантів, їх дійсно не так багато, й методи їх залучення в УКА не відпрацьовані.
Цільова аудиторія: всі інноватори-інноваційні МСП замовники, інтегратори, розробники, стартапи.
Суть потреби: не дивлячись на величезну кількість інноваційних колів, просувати (деталізувати) їх нікому – рівень промоції залишається дуже низьким. У результаті, інноватори їх просто ігнорують.
Приклади потреб: члени АППАУ та окремих кластерів ІАМ в один голос заявляють, що вони би збільшили участь в інноваційних колах (різноманітні євро-програми), якби експерти (технологічні брокери) показували себе, свої кейси та свої послуги більш потужно і яскраво.
У чому проблема пошуку рішень: дуже мала кількість центрів технологічної експертизи та команд з умотивованими та підготовленими експертами.
Цільова аудиторія: інтегратори АСУТП-ІТ, проектувальники промислових систем та обладнання, розробники програмного й апаратного забезпечення, конструктори тощо.
Суть потреби: в умовах падіння внутрішніх ринків різко зріз попит на зовнішніх замовників. Більшість інженерних компаній не мають якісного експортного маркетингу. Відповідно, ця функція є вузьким місцем.
Приклади потреб: низка учасників платформи УКА ставить цю потребу на перше місце (найбільше – члени АППАУ).
У чому проблема пошуку рішень: проблема в тому, що швидкі рішення (експорт – завтра) тут важко знайти, тоді як довгі (поступовий вихід за кілька років) не дуже цікавлять нашу ЦА. АППАУ пропонує колективні рішення, наприклад, спільне просування через платформу Land4Developers, й навіть має фінансування для цього проекту. Але тут виникла проблема ресурсу – вже місяць АППАУ не може знайти технічних райтерів і контент-менеджерів, пропозицій з ринку практично немає. Інша проблема в цій сфері – той самий слабкий фандрейзинг кластерів, ми просто пропускаємо численні грантові можливості в УКА, через те що ця функція є слабкою і не централізована.
Цільова аудиторія: кластери та їх учасники, МСП.
Суть потреби: кожна галузь і сегмент є специфічними, й портрети «ідеального партнера» (постачальника, агента, дистрибутора тощо) та «ідеального замовника» є дуже різними. Отже, знайти свого й того, якому підходить конкретний кластер чи МСП, справді дуже важко – опцій пошуку є тисячі.
Приклади потреб: кластер Podillya Fashion Cluster шукає партнера за кордоном, із яким можна було б організувати проекти по переробці с/г сировини. Навесні кластер знайшов литовських партнерів, але вони більше цікавляться імпортом сировини з України, ніж проектами організації виробництв у нас.
Подібним чином АППАУ у своїй промоції бази аутсоурсингу вийшла на 5+ потенційних партнерів, які зацікавилися пропозицією. Але подальший розвиток потребує постійної уваги та кваліфікованого ресурсу, яких немає.
Подібних запитів на платформі метчмейкингу багато й серед комерційних учасників, – “Тріада Зварка”, “Восток Інжиніринг”, “СофтЕлеганс” тощо – шукають закордоном замовників або партнерів.
У чому проблема пошуку рішень: головна проблема – в трудоємності поставленого завдання. Потрібно перебрати десятки-сотні варіантів потенційних партнерів, провести стільки ж зустрічей і перемовин, значно збільшити свою промоцію тощо. Все це потребує значно більш концентрованих зусиль і потужних ресурсів, тоді як цільові сегменти та напрями дій кластерів УКА є різними. Разом це пояснює чому, – й не дивлячись на численні успіхи УКА в сфері інтернаціоналізації, – багато кластерів і їх учасників ще не відчувають на собі цих змін.
Цільова аудиторія: всі учасники інноваційної екосистеми.
У чому суть потреби: метчинг залишається слабким. Тобто, навіть у рамках екосистеми теоретично можна закривати набагато більше потреб. Але цього не відбувається через недостатню готовність обох сторін, як із боку попиту, так і пропозиції.
Приклади потреб: найбільш яскравим прикладом є сама платформа метчмейкингу – не дивлячись на багатократні запрошення та заклики декларувати потреби у своєму профілі, більшість учасників цього не робить. Відповідно, про які рішення можна говорити?
У чому проблема пошуку рішень: проблема в готовності та зрілості учасників екосистеми. Тобто, метчинг можливий, коли кожен учасник екосистеми у своїй чітко визначеній ролі дуже ясно та чітко артикулює не тільки про свої рішення та послуги, але й про потреби. Зростання усвідомленості (зрілості) в цих питання набагато важливіше за технічні особливості платформи. Друга причина – в наявності на ринку дійсно висококваліфікованих, розвинутих послуг в сфері інновацій. В окремих сегментах вони тільки створюються (як наприклад, той же інноваційний брокеридж).
Цільова аудиторія: кластери та їх учасники, МСП; інші стейкхолдери екосистем (донори, державні органи влади, агенції тощо).
У чому суть потреби: якісних аналітичних матеріалів, які би відображали тенденції за галузевими чи секторальними ознаками, практично немає.
Приклади потреб: багато учасників інноваційної екосистеми УКА говорять про те, що український замовник «мовчить», деталізації його ключових потреб немає. Тим більше, немає інформації про зарубіжні ринки, і що там відбувається.
У чому проблема пошуку рішень: на перший погляд, УКА – ідеальне місце для деталізації цих потреб. Більшість учасників УКА представляють промислові підприємства традиційних галузей, від машинобудування до харчової промисловості. Проблема відображення їх потреб (конкретних підприємств) полягає радше у відсутності аналітичної функції в рамках кластерів. Спроби винести ці завдання на рівень Аналітичного центру УКА поки не є вдалими, головною проблемою є відсутність фінансування цього центру.
Цільова аудиторія: керівники кластерів і комітетів УКА; державні стейкхолдери; донори.
У чому суть потреби: у відсутність коротких стратегічних документів, які би відображали позиції кластерів УКА з тих чи інших питань.
Приклади потреб: УКА має свої чіткі позиції з питань державних замовлень, експорту та інтернаціоналізації, інтеграції в ЛДВ тощо. Але поки не вдається знайти осіб, які би взялися за формулювання цих позицій у зазначених сферах.
У чому проблема пошуку рішень: у лідерстві та якості консультантів чи експертів, а також у вмінні кооперуватись.
Цільова аудиторія: керівники кластерів і комітетів УКА.
У чому суть потреби: в тому, що багато керівників кластерів розуміють, що «пора щось змінювати». Але (по Голдрату) «що і на що змінювати», а ще більше «ЯК змінювати» керівники не розуміють.
Приклади потреб: Запорізький кластер ІАМ говорить, що окремі донори відмовляються фінансувати проекти кластеру, чи його учасників через високі ризики. Кластер шукає вихід із цієї ситуації. Однак, на погляд УКА, проблема є більш глобальною – жоден із прифронтових кластерів ще не виробив свою стратегію виживання в даних умовах.
Подібна ситуація в кластерів птахівництва-комбікормів. Кластер релокований із Харкова (й тому ослаблений), тоді як внутрішня конкуренція (з великими агро-холдингами) є дуже великою. Кластер хоче створити інноваційну бізнес-модель для своїх учасників і шукає варіанти.
У чому проблема пошуку рішень: у складності ситуацій. Але також у слабкій кооперації кластерів із кращими консультантами зі стратегічного планування та розвитку.
Цільова аудиторія: керівники кластерів, DIH, технологічні брокери, консультанти.
У чому суть потреби: в низькому залученні учасників ринку до питань інноваційного розвитку, зокрема, до розгляду грантових пропозицій у цій сфері.
Приклади потреб: ця перша кампанія УКА і є прикладом – наразі найбільш активно себе проявляють керівники кластерів, експертів та консультантів, тоді як ця активність і запити очікувались би від комерційних учасників ринку.
У чому проблема пошуку рішень: кілька причини: 1) учасники екосистеми недостатньо використовують кращі практики та методи залучення; 2) ми недостатньо кооперуємося між собою в цьому залученні, 3) багато кластерів не бачать пріоритетності інновацій у даних умовах.
Цільова аудиторія: керівництво кластерів УКА.
У чому суть потреби: у значно кращому позиціонуванні в очах кількох пріоритетних груп стейкхолдерів-донорів і консультантів. Наразі деякі донори просто користуються роботою кластерів, для того щоб відбирати найбільш придатні для них МСП і далі напряму зв’язувати їх зі своєю мережею консультантів. USAID є найбільш яскравим прикладом. Між тим, ні ці консультанти, ні проекти, які вони виконують, не мають ніякої координації з керівництвом кластерів. Подібний розвиток призводив до втрати довіри кластерів до донорів і консультантів, оскільки вони нівелюють їх роботу з цими самими МСП, але також ігнорують ті можливості синергії, масштабування, які існують на рівні кластерів. Простіше кажучи, окремі важливі для нас стейкхолдери (крім донорів це також влада) не розуміють роль кластерів у розвитку економіки та МСП.
Приклади потреб: 2022 року ми маємо низку подібних прикладів, коли донор зі своїми консультантами «обходить» керівництво та йде напряму до МСП, ніяк не координуючись із керівниками кластерів. Водночас, і як показують вищенаведені потреби, більше половини потреб УКА стосуються саме кваліфікованого консалтингового ресурсу.
У чому проблема пошуку рішень: УКА та наші структури недостатньо роз’яснюють і акценують на ролі кластерів та можливостях співпраці.
Підходи до пошуку рішень на 17 серпня
Отже, які виступи та пропозиції в реалізації цих потреб ми шукаємо на 17 серпня – ось три поради до потенційних провайдерів рішень і послуг.
- Конкретні пропозиції, які точно відповідають потребам. Для тих, хто бажає виступити 17 серпня зі своїми послугами чи рішенням, – будьте максимально релевантними та конкретними. Наприклад, буде чудово, якщо DIH КПІ підготує 10-хвилинну презентацію, яка продемонструє: а) кількість і якість готових технологічних брокерів; б) їх плани з промоції колів I4MS, с) інші послуги для МСП.
- Яскраві кейс-стаді, які переконують. Ми культивуємо історії успіху та кейс-стаді в УКА, але їх постійно не вистачає. Наприклад, якщо знайдеться консультант чи агенція, чи команда, яка пояснить на власному досвіді, як нам швидко та якісно вивести на потік розробку position paper, або як поставити фандрейзинг в ЦШР, або як нам знаходити додаткові ресурси для команди промоції аутсоурсинг тощо, місце у виступах їм гарантовано.
- Розглядайте всі внутрішні можливості. Ми глибоко переконані, що чимало потреб ми можемо закривати своїми силами – власне, в цьому і є суть метчмейкингу. Але для цього потрібно ще раз уважно подивитися та усвідомити: а) власні потреби; б) можливості найближчих партнерів (в тому числі у своєму кластері, далі – в УКА); с) продумати можливі опції сполучення. Всі ідеї та пропозиції вітаються, і ви можете їх викладати як у свої стрічці новин, в нашій групі на платформі метчмейкингу, так і в інших існуючих інструментах (форум, чат, ведення спільних документів тощо).
Ваші пропозиції щодо виступів надсилайте на info@clusters.org.ua . Для тих, хто хоче приєднатись до обговорення цих питань на 17 серпня, посилання на зум-конференцію буде надіслано всім учасникам групи Innovations meet clusters, отже, першочергово реєструйтеся там.
Подібні публікації:
- Інноваційний розвиток в промисловості – що має змінити війна?
- Топ-10 кейсів з інновацій для кластерів ІАМ
- Аналітичний звіт проекту ClusteRISE “Розвиток інноваційних екосистем в регіонах Запоріжжя та Харкова”
Ця публікація підготовлена за підтримки програми «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», яка спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Мета проєкту – створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств, підтримка інновацій та стимулювання експорту, що є шляхом до сталого й рівномірного економічного зростання. У межах підходу Team Europe проєкт також сприятиме відновленню України від наслідків COVID-19.
EU4Business – ініціатива Європейського Союзу, яка допомагає малим і середнім підприємствам у країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові, Україні. Детальніше: www.eu4business.org.ua.