В червні 2022 Український Кластерний Альянс (УКА) випустив документ «Експорт та інтернаціоналізації промислових МСП – рекомендації для уряду».  В ньому УКА синтезував попередні пропозиції, які стосувались інтернаціоналізації промислових хайтек від платформи Industry4Urkaine, а також додав нові, які були вироблені спільно з кластерами за перші місяці війни. Документ комунікувався до низки центральних органів виконавчої влади, але реакції практично не було. Водночас уряд продовжував розгортати власні програми підтримки експорту та інтернаціоналізації МСП. Як корелюються сьогодні ці курси та програми, де є й де можлива синергія? Цей огляд й наступні консультації всередині УКА, а також з урядовими партнерами є важливими напередодні події в Кошице.

Прогрес по пропозиціях УКА від червня 2022

Пропозиції УКА в запропонованому документі були розподілені за трьома категоріями, — розгляньмо по черзі кожну з них.

1. Підтримка та консолідація навколо програм Buy Ukrainian

Документ УКА відмічав корисність та необхідність численних підпрограм та проєктів в даній категорії, вказуючи разом з тим на відсутність цілісної, єдиної програми, яка б спрощувала розуміння векторів підтримки. Що змінилось за цей час й відповідно до 4-х головних пропозицій УКА?

Співпраця з державним Офісом розвитку експорту та підприємництва (ЕЕРО) передбачала підтримку всіх 9 підпрограм ЕЕРО шляхом долучення до неї кластерів УКА та інших бізнес-об’єднань промислових МСП. Серед пропозицій співпраці – спільне планування, підтримка та промоція українських виробників, бізнес-об’єднань МСП на міжнародних заходах, конференціях, виставках тощо. 

Прогрес: в липні УКА (від імені АППАУ) підписав меморандум про співпрацю й розпочав системні та регулярні обміни з ЕЕРО. Серед них варто відзначити регулярні пости про УКА на порталі Дія.Бізнес, який знаходиться в управлінні ЕЕРО,  спільну маніфестацію підтримки МСП на бізнес-форумі в Талліні в жовтні 2022, обміни та координація за окремими проблемними питаннями. З боку УКА ми регулярно просували інформацію про програми та послуги ЕЕРО серед кластерів та МСП УКА. Низка фахівців УКА та МСП взяли участь в програмі навчання по експортному маркетингу, яку курував ЕЕРО.

Загальна оцінка: прогрес є, але з огляду на виклики та кількість напрямів дій, потенціал співпраці значно більший. Очевидно, партнери мають нарощувати зусилля в новому циклі.

Інші пропозиції програми, такі як активне використання інших можливостей від держави, зокрема, співпраця з ресурсом МЗС https://nazovni.online/ , а також розвиток програми УКА “Амбасадори Industry4Ukraine” не отримали підтримки від ЦОВВ. Між тим, програма амбасадорів була досить успішною – саме завдяки мережі професіоналів, УКА зміг вибудувати низку партнерств з кластерами та іншими організаціями світу, які сьогодні починають давати конкретні результати. Наприклад, європейський кластерний в Кошице – це саме про реакцію наших партнерів, включно з Європейською комісією на консолідацію кластерів України. Натомість, окремі спонтанні контакти з різними представниками МЗС закордоном не переросли в сталу співпрацю, а сама реєстрація на платформі «назовні» виявилась досить проблемною – принаймі, автор цих рядків з 2-х спроб так і не зміг зареєструватись. 

У 2022 не мали підтримки від державних структур наші пропозиції по спільній та регулярній організації торгових місій, підтримки програми аутсорсингу українських інженерних компаній та розробників, в тому числі через платформу Land4Developers. 

Апдейт від початку 2023 стосується запуску нової програми Export Booster, якою керує Офіс реформ Мінекономіки і яка виконується за підтримки ЕЕРО. Оцінка УКА є цілком позитивною, ми маємо регулярні обміни та намагаємось інтегруватись в цю програму через пропозицію наших учасників МСП. Є певна активізація також з МЗС, зокрема, дуже швидко відреагувало консульство Франції на можливу маніфестацію на українських виробників на виставці Global Industry в Ліоні.

2. Інтеграція в ланцюги доданої вартості ЄС

Якщо програма Buy Ukrainian добре підходить експортерам споживчих товарів (агрохарчова, меблева, фармацевтика, побутова хімія тощо), з промисловими хайтек все значно складніше. УКА, а перед тим АППАУ та платформа Industry4Ukraine неодноразово аргументували, що для представників інжинірингу, машинобудування, аерокосмічних галузей чи автопрому більш ефективний шлях до експорту лежить через інтеграцію в ланцюги доданої вартості (ЛДВ) ЄС. 

Пропозиції УКА від 2022 стосувались наступних 4-х напрямів:

1. Перезапуск індустріального діалогу на рівні провідних євро-асоціацій.
2. Створення спеціальних програм підтримки для наших полісі-мейкер з долученням державних структур, але також широким обміном досвідом та тренінгами для експертів від бізнес-асоціацій та кластерів.
3. Створення спеціальної програми по швидшій інтеграції в Європейські ланцюги доданої вартості з першочерговим включенням найбільш зрілих секторів промислового хайтеку  (автомобільна, біофарма, металообробка, інжиніринг, машинобудування, промислова автоматизація).
4. Повний перегляд та покращення співпраці у сферах як Advanced manufacturing, Sustainable industry, Smart-specialization та Cluster policy, які є топовими в європейських аджендах.

Більш конкретно, ми надавали пропозиції про вироблення єдиної національної стратегії по інтеграції в європейські ЛДВ, по виробничому аутсорсу та по просуванню сервісних, інженерних компаній.

Прогрес у співпраці з держ. структурами по всіх цих напрямах та пропозиціях є практично нульовим. Ми навіть не змогли зрозуміти «кому це цікаво» й хто відповідає за дані напрямки діяльності на державному рівні. 

Єдиним здобутком вже цього року можна назвати кластерну конференцію на Волині в січні 2023, яка демонструє певне єднання з регіональними структурами в намаганні розвивати кластерну політику, як елемент загальної регіональної стратегії підтримки та розвитку МСП. В сфері інтеграції в європейські ЛДВ надія на співпрацю з’являється також з появою вищезгаданої програми Export Booster від Офісу реформ, – вона має цю складову.

Зі свого боку, УКА працює над створенням пропозицій за вказаними напрямами для європейських партнерів. Зокрема, перші «топ-10 пропозицій у сфері Advanced Manufacturing» були представлені в жовтні 2022 в Брно, Чехія. Саме вони стали основою для розгортання подібних пропозицій за іншими секторами. Звіт УКА по програмі експорту – інтернаціоналізації за 2022 резюмує всі наші здобутки та виклики.

3. Інтеграція в інноваційний простір ЄС. 

У цій сфері ситуація виглядає не набагато кращою, в порівнянні з попередньою категорією. Пропозиції УКА стосувались подолання численних викликів, де попереду з великим відривом, як №1, розглядалась величезна фрагментація різноманітних програм підтримки інноваційних МСП та стартапів. В ширшому контексті ми говоримо про загальну деградацію інноваційних промислових екосистем,  яка триває вже багато років. Ми аргументували, що якщо не вживати термінових заходів, війна тільки прискорить цю деградацію.

Ось ці пропозиції:

1. Повний перегляд EU4xxx програм та створення нових програм підтримки  для України з альянсами країн Східної Європи та Балтії.
2. Проєкт “Платформа інноваційного брокериджу та мечмейкінгу EIF”.
3. Проєкт “Інтеграція українських Центрів 4.0 в євро мережу DIH”.
4. Проєкт “Мережа експертів Індустрії 4.0”.
5. Спеціальне вікно допомоги у сфері R&D на кшталт як на ЕССР.
6. Консолідація науковців та іноземних партнерів в програмі “Амбасадори Industry4Ukraine” (пізніше – Professionals4Ukraine).

Ситуація в цій сфері подібна, як і з євро-інтеграцією в ЛДВ, — ми не зрозуміли кому це цікаво та важливо серед ЦОВВ. Певний прогрес в нас є в самому УКА – див звіт по програмі Інноваційного фандрейзингу 2022 (п. 2) та звіт по Professionals4Ukraine (п. 6), але все це отримано «не завдяки, а всупереч». 

Між тим ми спільно з державними структурами є учасниками одних і тих самих європейських програм, — наприклад, Східного Партнерства. Водночас позиція сторін різна. Тоді, як державні структури очевидно, цілком задоволені різноманітними EU4xxx (Business, Digital, Environmental тощо),  УКА все більше ставить під сумнів їх дієвість. Ми просто не бачимо ефективного використання цих коштів на створення реально діючих, ефективних програм промислового, інноваційного та цифрового розвитку промислових МСП. Адже цих програм немає. При цьому державні структури явно плутають підтримку стартапів (де дійсно є хороший прогрес за останні роки) з цільовими програмами підтримки МСП. Україна як держава, роками ігнорує європейські практики розвитку інструментів МСП, таких як експертні мережі, мережі інноваційних кластерів та спеціалізованих Центрів підтримки МСП (як DIH), розгортання спеціальних тренінгових програм у сферах діджиталізації та інновацій, створення галузевих інкубаторів та акселераторів тощо. І про які ми багато писали в пропозиціях до програми Національної Економічної Стратегії 2030. Про все це наші чиновники навіть не згадують на регулярних зустрічах програм як EU4Digital, хоча там легко помітити наявність таких векторів розвитку в тій же Молдові чи Грузії.

В лютому 2023 конференція ЗВО та УКА прийняла важливу резолюцію з закликами до ЦОВВ прискорити процеси створення та інтеграції в європейську мережу DIH. Зараз цей напрям виглядає для УКА, як пріоритетний. 

2022 відкрив для України ще низку можливостей та нових програм підтримки інновацій. Зокрема, ми вітаємо прихід 9 центрів європейської програми EIT, які безумовно будуть корисними для розвитку українських стартапів. Водночас зауважимо, що ці спроби входження відбуваються знову без жодної координації, а інколи просто в обхід ключових авторів інноваційних екосистем, включно з провідними бізнес-асоціаціями та кластерами. З нашого досвіду, такий підхід має низку недоліків, які ми вже побачили в кількох обмінах з EIT Manufacturing.

Головні висновки за підсумками 9 місяців програми

Отже, як можна резюмувати результати просування нашої програми Експорту та Інтернаціоналізації стосовно урядових програм. І чи є там синергія?

1. За великим рахунком, у 2022 ми тільки розпочали спроби координації та узгодження з ЦОВВ. Серед ключових партнерів, з якими тривають регулярні обміни, виділимо Офіс розвитку підприємництва та розвитку експорту (ЕЕРО), Офіс євроінтеграції, Офіс реформ від Мінекономіки, й власне, саме Мінекономіки. Очевидно, що ці обміни потрібно інтенсифікувати й покращувати.
2. В цілому потрібно відзначити значний прогрес урядових структур в напрямках, які були вказані, як ключові в нашому документі від червня 2022:
   • Включення фінансової допомоги та відповідних інструментів для підтримки МСП – кількість різноманітних грантових програм підтримки є реально великою. 
   • Впровадження широких програм імпортозаміщення – Export Booster є першою ластівкою й це не можна не вітати.
   • Є чимало ініціатив та послуг ЕЕРО, якими скористались сотні МСП
   • Підготовка до програм Відновлення – тут є дійсно велика кількість пропозицій й триває інтенсивна підготовка конкретних проєктів з залученням великої кількості стейкхолдерів від урядів та бізнесів десятків країн світу.

3. Водночас бажаних стратегічних змін й саме у сфері Експорту та інтернаціоналізації МСП не відбулося.

• В нас не з’явились централізовані програми експорту та інтернаціоналізації МСП й відсутність належної координації з боку ЦОВВ є головною перепоною для кращої синергії ЦОВВ з бізнес-об’єднаннями
• Практично немає прогресу за 2-ма ключовими векторами – програмами інтеграції в європейські ЛДВ та інтеграції в інноваційний простір. Принаймі, орієнтири та цілі на 2023 є невідомими для кластерів УКА, й відтак незрозуміло з ким та яким чином можна кооперуватись.

4. Обміни з ЦОВВ є радше періодичними й ще не мають характеру постійних та регулярних за ключовими пріоритетами й цілями. Тобто, ми бачимо очевидну різницю – пропозиції УКА стосуються створення та розгортання цілісних, середньострокових програм. Тоді, як пропозиції ЦОВВ виглядають досить фрагментарними й інколи важко зрозуміти, яких стратегічних цілей вони стосуються і яким чином різноманітні програми від різних ЦОВВ пов’язані між собою. 

5. Для нас також очевидно, що чимало ЦОВВ й досі ігнорують бізнес-об’єднання — провідні галузеві бізнес-асоціації та кластери. Це ігнорування очевидно, передається й донорам, від яких повністю залежить сьогодні фінансування тих чи інших програм підтримки МСП. Наприклад, важко зрозуміти, чому в нових правилах бронювання працівників, Кабмін просто «забув» за бізнес-асоціації та кластери. Але ж саме, бізнес-асоціації є ключовими акторами, хто організує торгові місії українських МСП! А торгові та бізнес-місії були і  є ключовим інструментом в даній сфері. Отже, як таке можна забувати та ігнорувати???

Також варто зазначити, що дії окремих, навіть цілком дієздатних держ. структур  не можуть бути ефективними без прийняття відповідних стратегічних змін на рівні всього уряду. Наприклад, наші пропозиції (й багатьох інших об’єднань та експертів) щодо переходу на військову економіку не були почуті. Наявність державних замовлень була б куди швидшим та ефективним інструментом підтримки МСП, ніж теперішні намагання підтримати експорт.

Підтвердженням цих висновків про недостатню ефективність ЦОВВ є результати голосування проведеному УКА в березні. Серед 100+ респондентів тільки 6% респондентів оцінює підтримку МСП у сфері Експорту та Інтернаціоналізації від держави як задовільну. 63% вказують, що допомога є, й в ряді випадків є дієвою, але її масштаби цієї допомоги явно не відповідають кількості та глибині проблем які мають МСП. Й звичайно, насторожує цифра в 31% тих, хто каже «ми нічого не отримали від держави в цій сфері – намагаємось впоратись самі». 

Між тим, «впоратись самим» реально важко. З точки зору керівників бізнес-об’єднань, це просто неможливо. Так, ми самі ще можемо якось знайти фінансування на поїздки чи виставки. Особливо, враховуючи неймовірно великий рівень підтримки зарубіжних партнерів. Але вирішити цілий комплекс інших внутрішніх проблем, починаючи з проблем з виїздом чоловіків, практично неможливо. Через цю елементарну, але величезну проблему, УКА та наші МСП вже зазнають збитків – тільки за перші 2 місяці 2023 ми змушені були анулювати 2 торгові місії – в Чехію та у Францію. Кожна з цих втрачених поїздок повертається не тільки втраченими угодами, мова також про втрату довіри та негативні настрої, які загалом зростають серед багатьох категорій МСП.

Контекст Кошице

УКА розпочав підготовку до форуму в Кошице ще з січня. Наразі головний фокус є на підготовці 30+ проектів за секторами Агро-харчової, Інжинірингу – Машинобудування, Медичної галузі, а також за крос-секторальними – Індустрії 4.0, Смарт.Сіті та Технологій подвійного призначення. На останній напрям ми виділяємо окремий день  28 березня для пошуку точок співпраці з словацькими та чеськими бізнес-об’єднаннями. Щодо головних днів 29 та 30 березня активні обміни йдуть з Офісом європейської інтеграції та Офісом реформ. Але крім вказаних структур, спроби залучити інші ЦОВВ є невдалими. Таким чином, є багато питань розвитку та співпраці по МСП, погляди на які від УКА та від ЦОВВ, очевидно, будуть різними. Зокрема, нам невідома позиція державних структур, в тому що стосується більшості питань вказаних вище – від довгострокових програм євро-інтеграції за секторами й до конкретних питань підтримки українських МСП вже в цьому році. Окремим блоком йдуть питання розвитку інфраструктури інновацій – мережі інноваційних кластерів та DIHs, галузеві інкубатори та акселератори, спільні R&D центри, програми навчання МСП (reskilling – upskilling), зміна політик та «правил гри», які б стимулювали попит на ці речі саме серед кінцевих замовників, а не розробників та стартапів – перелік цих питань є дуже великим, й відповіді на них ми чекаємо роками. Ці питання знову будуть в Кошице, оскільки зазначені інструменти є ключовими в розвитку інноваційних та індустріальних екосистем в ЄС.

УКА чітко сформулює свої позиції, які будуть викладені у відповідних документах вже наступного тижня. Але з боку держави нам потрібна якомога більше консолідація та синхронізація з нашими напрацюваннями, включно з корективами чи розширеннями в сторону існуючих державних програм, про які, можливо, ми не знаємо.
Так чи інакше, кращі комунікації та координація дій залишаються ключовим викликом у співпраці. Якщо подібна логіка є прийнятною, то, очевидно, певні рухи назустріч бізнес-об’єднанням та нашим вимогам мають бути більш рішучими та конкретними. Іншими словами, зараз під час війни ми приречені бути разом, рухатись скоординовано та планово. Всі ми маємо однаково зрозуміти, що фрагментарність, відсутність фокуса та координації,  відсутність планування є нашими спільними ворогами. Все разом це провокує невизначеність, в це своєю чергою демобілізує й розпорошує наші кращі ресурси, яких і так дуже мало.

В березні та квітні УКА планує низку зустрічей з ЦОВВ для того, щоб узгодити спільні плани та дії на 2023 рік. Ми маємо знизити рівень невизначеності до мінімуму по всіх напрямках, де це можливо й закликаємо до цього всіх наших партнерів з державних структур та інших бізнес-об’єднань. Й надзвичайно важливо демонструвати цей рівень злагодженості дій та солідарності міжнародних партнерів, їх рівень підтримки значною мірою залежить саме від цього. 

Голова УКА Юрчак Олександр