Звіт з стратегічної сесії 26-27 червня

26–27 червня в Трускавці відбулася перша дводенна офлайн стратегічна сесія Українського кластерного альянсу, яка об’єднала 20 кластерів з понад 10 регіонів України. Подія стала важливим етапом переходу УКА від моделі координації окремих активностей до моделі стратегічного програмного управління, спільних портфелів проєктів та міжкластерної співпраці.

Сесія пройшла за підтримки ПРООН й відбулась в рамках проєкту підтримки об’єднань бізнес-обєднань (ОБО).

Загальний контекст

Ставки цієї сесії були значно вищими, ніж просто чергове стратегування. УКА входить у новий етап розвитку, де головним завданням стає переконфігурація портфелю Clusters4X як системи стратегічних програм, що базуються на галузевих foresight-підходах, аналізі ланцюгів доданої вартості та підготовці до майбутнього Відновлення України. Відповідно формат сесії передбачав два дні глибокої роботи, стратегічних дискусій, групового проєктування та неформального спілкування — й це  дозволило кластерам вийти на новий рівень довіри, взаєморозуміння та готовності до спільних дій.

Теми обговорень сесії логічно слідують зі 6 головних стратегій УКА на 2026, де явно виділяється напрями

• Резильєнтність – перехід від принципів до чіткої рамки стратегічного та операційного управління (УКА та кластери)
• Стратегічні програми Clusters4X та похідні від них проєкти – основа між-кластерної взаємодії та екосистемних партнерств

Відтак, як покращувати резильєнтність кластерів та їх членів на основі форсайтів, й також – на основі форсайтів будувати нові програми, – ці питання є основою стратегічних дискусій в УКА вже продовж тривалого часу. І якщо говорити про програмні підходи Clusters4X, то на середину 2027 тільки 2 програми (Clusters4Defense та Clusters4Industry) є формалізованими в рамках УКА. Всі інші – це рівень фрагментарних та розрізнених проєктів й де виклики між-кластерної співпраці не вирішені з літа 2024.

Налагодження цієї співпраці розглядається керівництвом УКА як основа подальшого прогресу – й це особливо важливо в умовах, коли українські кластери мають діяти в режимі довготривалої невизначеності, війни, дефіциту кадрів, обмеженого капіталу та необхідності одночасно працювати на оборонну стійкість і цивільну конкурентоспроможність. У матеріалах стратегічного синтезу ця ситуація визначена як постійна “подвійна напруга” між оборонними потребами держави та необхідністю розвитку цивільних ринків.

Від викликів і форсайтів — до змін у кластерних програмах

Перший день сесії був присвячений аналізу викликів, формуванню спільного бачення та переходу до галузевих і міжгалузевих пріоритетів.

Ключовим інтелектуальним внеском стала презентація Андрія Длігача, яка задала макроекономічну та foresight-рамку для обговорень. У ній було показано, що світ увійшов у режим постійної невизначеності, а для України ключовими ризиками залишаються енергетичні удари, дефіцит кадрів, слабка спроможність відновлення, дефіцит фінансування, регуляторна непередбачуваність та вразливість ланцюгів постачання.

Окрема увага була приділена сценаріям економічного розвитку. За логікою презентації, кластери є одним із ключових важелів переходу України від сценарію “інерції” до сценарію “прориву”, оскільки саме вони здатні множити продуктивність, інвестиції, експорт та інноваційність.

У виступі Олександра Юрчака акцент було зроблено на програмному підході Clusters4X. УКА розглядає стратегічні програми як основу довгострокової кооперації кластерів у таких напрямах, як AgriFood, Health, Defense, Industry, Energy, Innovation, Skills, World та Development.

Важливим висновком дискусій цього дня стало те, що сильні міжкластерні проєкти залишаються рідкістю, а головними бар’єрами є низький рівень довіри, слабке лідерство у відповідь на ринкові виклики, недостатній проєктний менеджмент і слабкий follow-up після спільних місій та подій.

Робота в групах

Основна частина сесії була побудована навколо групової роботи. Учасники працювали у п’яти тематичних групах – Підтримка ветеранів, Машинобудування — інжиніринг — енергетика, AgriFood, Dual-use / ОПК, Інноваційна екосистема.

Сценарій сесії передбачав послідовний рух від аналізу викликів і лакун у ланцюгах доданої вартості — до формування міжкластерних проєктних ініціатив, їх пріоритизації, проєктного дизайну та обговорення механізмів координації.

Особливо важливим результатом стало народження нової програми Clusters4Veterans. Її логіка вийшла далеко за межі суто медичної чи реабілітаційної тематики. Учасники почали розглядати шлях ветерана як міжгалузеву траєкторію: від відновлення та реабілітації — до перенавчання, працевлаштування, підприємництва, адаптованих робочих місць та гідної інтеграції в економіку.

Цікавими є напрацювання групи по зміцненню регіональних та секторальних інноваційних екосистем – саме тут формуються міцні між-кластерні звязки. Зокрема, робоча група виділила як пріоритетні 2 блоки ініціатив

1. Інноваційна інфраструктура та міжкластерна співпраця**

• мережа лабораторій прототипування для 5–7 кластерів – мова про обєднання окремих ініціатив 5-7 регіонів, де вже є такі проєкти;
• міжсекторальний bootcamp для молодих фахівців – масштабування практик Харківського ІТ кластеру;
• секторальні хакатони за стандартом УКА – мова про уніфікацію та масштабування того, що вже практикують щонайменше 3 кластери УКА;
• національна відзнака «Кращі інно-кластери» – для стимулювання інновацій в кластерах й з чим зараз є значні проблеми;
• AI-enabled платформа співпраці кластерів – як реакція на обмежені ресурси та когнітивні спроможності керівників обробляти великі потоки інформації що йдуть через кластери.

2. Розвиток спроможностей кластерів

• навчальна програма для проєктних менеджерів;
• регулярна Школа кластерного менеджменту;
• регулярна Школа проєктного менеджменту.

Ключова логіка групи – необхідно переходити від поодиноких ініціатив до постійної інфраструктури співпраці — лабораторій, навчальних програм, хакатонів, AI-платформи та системи мотивації кластерів через конкурси й визнання.

Між-кластерні проєкти інших груп – ще в допрацюванні. Прикметго, що ідеї використання AI-агентів зявились паралельно відразу в 2х групах й це стосується нових кластерних сервісів.

Загальні збори УКА

Окремим важливим блоком другого дня стали Загальні збори УКА, присвячені критеріям дійсних членів Альянсу та перспективі формування Національного реєстру кластерів.

Було представлено нове визначення кластерної організації як бізнес-об’єднання, що створює та підтримує механізми колективної дії учасників у межах галузевої чи секторальної екосистеми, виступає оркестратором екосистеми та забезпечує створення колективної економічної цінності.

Учасники розглянули й підтримали новий набір критеріїв “справжності” кластерної організації. Вони включають критичну масу бізнесу, чіткий секторальний фокус, регулярну взаємодію учасників, формалізовану координуючу структуру, колективну цінність, роль оркестратора, прозоре урядування, стійку фінансову модель, спільні проєкти, економічний ефект та поведінкові зміни учасників. Власне, ці критерії є наслідком запровадження бачення нової Операційної моделі кластерів, прийнятої в рамках Школи кластерного менеджменту в квітні 2026.

Це рішення про нові критерії дійсних членів є важливим кроком до Національного реєстру кластерів і подальшої акредитації кластерних організацій. Воно також створює запобіжник проти поширення псевдокластерів — організацій, які представляють, ймовірно, інші типи  об’єднань, але часто вони не мають реальної взаємодії учасників, не працюють із ланцюгами доданої вартості або зводять свою діяльність лише до грантових проєктів чи сервісної монетизації.

Перші підсумки

За результатами двох днів можна говорити про кілька важливих досягнень.

По-перше, сформовано драфт нового портфелю міжкластерних проєктів. Попередньо йдеться про понад 15 ініціатив у галузевих та екосистемних напрямах.

По-друге, відбулася суттєва консолідація кластерів. Сесія показала, що довіра, неформальні відносини та готовність “підтримати першим” поступово перетворюються з декларацій на практичні механізми співпраці.

По-третє, нові критерії членства УКА наблизили Альянс до формування власної рамки кластерної зрілості, яка може стати основою Національного реєстру.

По-четверте, учасники побачили чітку дорожню карту інтеграції своїх проєктів у програми УКА на 2026 рік.

Й останнє, але не менш важливе, – це про вже регулярний перехід до технік форсайтів, як основи справжньої резильєнтності в стратегічному плануванні. Про це багато йшлося в наших дослідженнях резильєнтності кластерів в кінці 2026, й де перехід до техніки форсайтів був вказаний як засадничий для вироблення управлінської рамки (а не тільки декларацій) як на рівні УКА, так і окремих кластерів. Простіше кажучи, в основу стратегічних проєктів необхідно приймати висновки форсайтів, які розглядають тенденції та слабкі сигнали змін в перспективі 5-10 років.

Подальша дорожня карта та мотивація для кластерів

Ця робота над між-кластерними проєктами та програмами дій ще не завершена. Дирекція УКА запропонувала кластерам чітку траєкторію подальшої роботи над ними. Вона включає:

• підтримку 12 кластерів у місії до Праги (10 вересня);
• коучинг від європейських експертів і консультантів, зокрема в рамках ClustersPM Excellence та Trust Mediators (липень – серпень)
• участь найкращих проєктів у конкурсі Award “Best Cluster Projects Ukraine 2026” у жовтні;
• промоцію проєктів через канали УКА (жовтень – листопад);
• можливість представлення на спільних стендах УКА на Європейській кластерній конференції та на спільному стенді Rebuild Ukraine 2026 як головної вітрини нових міжкластерних проєктів.

У матеріалах сесії Rebuild Ukraine 2026 визначено як головну цільову подію, до якої мають бути підготовлені найкращі проєкти, консорціуми та презентаційні матеріали кластерів.

---

Час покаже, чи стала стратегічна сесія УКА в Трускавці стала переломним моментом для значного покращення між-кластерної співпраці в УКА. Але вже можна однозначно констатувати про значне зближення, покращення відносин та довіри між керівниками кластерів, учасників сесії. А це – основа будь-якої співпраці й подальших проєктів. Наступний виклик — як перетворити цю енергію на дисципліновану командну роботу, сильні консорціуми, якісні проєктні заявки та видимі результати для економіки України.

Дирекція УКА щиро дякує «ПРООН Україна» за можливість проведення стратегічної сесії для кластерів УКА, й також всім нашим кластерам, які долучились до сесії.