Skip links

Інноваційний фандрейзинг для МСП та стартапів – підсумки програми EIF за 2022

Український кластерний альянс (УКА) звітує в річному звіті про підсумки програми EIF в інноваційному фандрейзингу, як одному з найбільш успішних напрямів діяльності в 2022. Дійсно, інноваційний фандрейзинг є важливим для УКА як з точку зору інтернаціоналізації кластерів, так і підтримки інноваційних МСП та стартапів у період війни. Розвиток інновацій, подвійний цифровий і зелений перехід – це базові засади європейських кластерних політик, і для українських кластерів слідування цим пріоритетам було та є величезним викликом. Більшість із них демонструють значне відставання в цих напрямах. Разом з тим, в 2022 ми бачили фандрейзингові програми як важливе джерело виживання розробників, адже попит в Україні на інноваційні розробки від унутрішнього замовника впав у рази. Отже, давайте поглянемо більш уважно на головні підсумки роботи програми EIF у 2022, а також виклики та перспективи на 2023.

Головні активності по програмі EIF в 2022

У квітні АППАУ надала доступ до програми EIF для всіх кластерів УКА. Програма, створена в АППАУ в 2021 й націлена на розвиток інноваційного фандрейзингу серед інноваційних МСП та стартапів.  АППАУ є контактною точкою програми I4MS/Horizon в Україні й з 2021 утримує кількох менеджерів на ведення цієї діяльності, тісно кооперуючись у цій діяльності з Digital Innovation Hub (DIH) Київського політеху.

За рівнем охоплення МСП, цілеспрямованістю та спеціалізацією програма EIF залишається єдиною в Україні, яка щомісячно пропонує МСП і стартапам з промислових хайтек пропозиції грантового фінансування в Індустрії 4.0-5.0. Загальний середній обсяг щомісячного фінансування сягає близько 1 млн євро, це 10-12 грантів, на які можуть подаватись інноватори з секторів промисловості, енергетики та інфраструктури. Більшість пропозицій розраховані на міжнародну співпрацю – вони виконуються в невеликих консорціумах з 2-3 учасників, і де середній розмір гранту на одного учасника – 60 тис євро. Кожен грант представляється на платформі  EIF і забезпечується експертною підтримкою.

З травня по грудень у програмі EIF були проведені наступні активності:

  • На платформі EIF було виставлено більше 70 грантів, які є результатом фільтрації 300+ грантів із загальноєвропейського простору доступних грантів.
  • У рамках проекту BOWI в січні 2022 була проведена велика промоційна кампанія, в якій взяли участь 55 МСП і стартапів, а заявки на конкурс BOWI подали 35, – це був рекордний показник серед 10 інших країн Східної Європи, учасників проекту.
  • Упродовж року проведено 16 просвітніх вебінарів, 1 велика кампанія (серпень) та 2 офлайн-івенти (вересень і грудень) по залученню кластерів до інноваційних грантів.
  • У жовтні АППАУ спільно з DIH КПІ взяли участь у підсумковій європейській зустрічі програми I4MS у Будапешті.
  • До активної промоції грантів I4MS було долучено близько 20 експертів DIH КПІ, з ними підписані меморандуми про співпрацю.
  • Відбулася низка обмінів з українськими та зарубіжними партнерами щодо розвитку DIH в Україні; DIH КПІ пройшов 3-місячну тренінгову програму.
  • Для участі в конкурсі EIC startup support (20 млн євро) АППАУ створила консорціум із 6 зарубіжних та 5 українських партнерів. Результати на момент виходу звіту ще невідомі.

Ця велика робота фінансувалася за рахунок, насамперед, АППАУ, до чого варто додати волонтерську роботу експертів DIH КПІ, яка частково покривалася фінансуванням з проекту BOWI (проект з 2021).

Результати в 2022

Вищенаведена системна діяльність у термінології бізнес-процесів і є першим результатом роботи проектного офісу АППАУ. З великими труднощами, але нам вдалося зрештою налагодити системну роботу по всім етапам циклу інноваційного фандрейзингу. Нагадаємо нашим читачам, що найбільшим викликом з 2017 року в цій сфері АППАУ розглядала залучення технологічних експертів до завдань технологічного брокериджу, і більш конкретно – саме до завдань просвітньої роботи та консультацій учасників ринку. В 2022 ми констатуємо, що частково цей виклик прийнято й ключову роль у цьому зіграв DIH КПІ.

Прямими результатами цієї діяльності на кінець року є наступні:

  • Виграно 8 конкурсів у програмах I4MS та EIT:
    • 1 конкурс у проекті BOWI (4 переможці).
    • 3 конкурси в програмі I4MS (DIH-World, Mind4Machine, DIH²).
    • 1 конкурс I4Trust (2 переможці).
    • 2 конкурси від EIT Manufacturing: Pre-launch accelerator (Jumpstarter), та по штучному інтелекту (кількість переможців уточнюється, але не менше 4).
    • 1 конкурс від EIT Raw Materials (продовження з каскадного гранту з 2021).
  • Бенефіціарами цих конкурсів стали 15 українських організацій: 12 МСП, 2 DIHs та 1 асоціація.
  • Загальна сума отриманого фінансування становить більше 700 тис євро.
  • У результаті розвитку програми EIF УКА, партнерські відносини встановлені з 10+ країнами ЄС та провідними акторами інноваційного розвитку. Партнери обіцяють низку «подач» проектів у консорціумах на 2023.

Нижче подаємо перелік найбільш цікавих заявок серед переможців конкурсів 2022:

  • ITEnterprise (Київ, член АППАУ) виграв конкурс BOWI з власним продуктом KOEEBOX. Мова про інноваційне рішення ТОіР (Технічного обслуговування і Ремонту) виробничих підприємств у сегменті low-end і яке дозволяє дуже швидко масштабуватися на різноманітні сектори економіки.
  • SmartZavod (Київ, член АППАУ) у програмі EIF виграв 2 конкурси: DIH-World та Mind4Machine. Крім цього, цей стартап виграв ще 3 конкурси: 2 в Україні та 1 у Німеччині й став абсолютним рекордсменом у нашій спільноті Індустрії 4.0 за кількістю та обсягами виграних грантів у 2022. Спеціалізація SmartZavod і їх фокус у цих рішеннях стосуються просунутого 3D-друку, який пропонується як сервіс.

Олексій Солнцев (зліва) та його колеги – банер із чергового виграшу.

  • Alestein (Київ, член АППАУ) – один із перших deep-tech стартапів від Київського політеху, що заходять в нашу спільноту 4.0 не з промислової автоматизації чи ІТ. Інноваційне рішення Structurescope EG дозволяє аналізувати проблеми міцності різних матеріалів методами неруйнівного контролю та з використанням алгоритмів штучного інтелекту.
  • 482.Solutions (Одеса, член АППАУ) – провідний український розробник у сфері блокчейну, подається на гранти давно та самостійно. Все ж, певна колабораційна діяльність спільно з DIH КАУ та членами АППАУ в 2021 дала свої результати в 2022 – компанія виграє престижний конкурс I4Trust у консорціумі ще з 2-ма українськими компаніями (з Миколаєва та Харкова), а також із 3-ма іспанськими партнерами.
  • Інновінпром (Вінниця, член Вінницького кластеру приладобудування та промислової автоматизації) – виграв конкурс BOWI з хмарним рішенням галузевої АРМ (Asset Performance Management), із інтеграцією сервісної моделі, низкою нових технологій та налаштуванням на предметний сектор агрохарчової галузі.

Непрямі результати стосуються радше впливу EIF на середовище, учасників ринку та отримання синергетичного ефекту з партнерами:

  • Під упливом програми EIF низка МСП активізували власний розвиток фандрейзингу та подачу заявок по іншим програмам самостійно – мова про ще 5 інших учасників ринку (загалом 20) та інші заявки тих 12, які згадані по тексту вище. Наприклад, Інфоком Лтд, SmartZavod вигравали гранти від Українського фонду стартапів. Орієнтовна сума цих додаткових коштів 5 учасників оцінюється в 300 тис євро.
  • Отримані досвід та знання, напрацювання програми EIF будуть використані у ще одному масштабному проекті – AviaCore4.0, який було започатковано в 2022 нашим партнером Центром 4.0 «ХАІ» на базі Харківського аерокосмічного університету «ХАІ ім. Жуковського». Консультації з залученням АППАУ та учасників УКА розпочалися в грудні 2022. Проект має всі шанси отримати фінансування до 2,5 млн євро.
  • У кінці 2022 УКА приймає рішення про розширення проектного офісу – до нього входять вже 5 менеджерів, і крім інноваційного фандрейзингу відбувається систематизація грантів «загального призначення». Іншими словами, бізнес-процеси та практики розширюються з інноваційного фандрейзингу на всі напрями цієї діяльності в УКА.

Підсумовуючи, у порівнянні з 2021, коли було виграно лишень 2 проекти (BOWI та EIT raw materials), 2022 рік став роком справжнього прориву. І мова не тільки про кратне зростання обсягів і кількості учасників порівняно з минулим роком. Хоча через програму I4MS/Horizon2020 з 2014 пройшли десятки мільйонів євро, які отримали сотні інноваторів з ЄС, серед них до 2021 не було жодного розробника чи інноватора 4.0 з України. Тому «краще пізно, ніж ніколи» – українська спільнота Індустрії 4.0 починає серйозно вмикатися тільки в 2022, в першу чергу, завдяки програми EIF, як системному інструменту розвитку інноваційного фандрейзингу в промисловості.

З підсумкової зустрічі програми EIF, грудень 2022

З точки зору окупності проекту, ці результати є також обнадійливими. Інвестуючи в програму близько 25 тис євро власних коштів (персонал + розробка платформи), АППАУ та спільнота Індустрії 4.0 отримали на виході 1 млн євро для 20+ українських МСП і стартапів.

До цього варто додати, що АППАУ є також ключовим фандрейзером у діяльності УКА – загальний фонд у 86 тис євро, який УКА показує в річному звіті, у переважній більшості джерел складається з грантів, до яких дотична АППАУ.

Для АППАУ та спільноти 4.0 усі ці перемоги в 2022 є подвійним успіхом, оскільки ці здобутки прийшли «не завдяки, а всупереч» – ми не мали жодної підтримки чи уваги до цієї програми (як і загалом інших програм Індустрії 4.0) ні від Уряду, ні від міжнародних організацій. На фоні потужного піару від уряду про тотальну діджиталізацію, всі програми Індустрії 4.0, включно з розвитком DIH та інноваційним розвитком промислових хайтек є насправді пасинками в цьому уряді. І це, безперечно, виклик на наступний рік.

Перспективи та виклики на 2023

На 2023 ми бачимо цілу низку грантових можливостей, які, однозначно, сприятимуть зміцненню інноваційного потенціалу промислових хайтек. У першу чергу варто відмітити грант ЕІС на 20 млн євро, де 12 млн будуть розподілені серед 200 українських стартапів. Це небачений досі обсяг фінансування, й маємо надію, що значна частина серед них відійде до промислових хайтек.

Не менше цікавими виглядають численні програми та конкурси Horizon/Digital Europe. До 2023 буде продовжуватися програма I4MS, яку ми вже добре знаємо. Численні гранти будуть в інших фондів, зокрема, надіємося на нові цікаві програми від EIT Manufacturing. Будуть гранти на «зелений курс», напевне стартують програми Відновлення, а ще – конкурси від присутніх в Україні донорів.

Разом з тим, ці чудові перспективи будуть проявляти та посилювати старі проблеми, але також формують нові виклики.

  • Слабка координація інноваційних програм на державному рівні.

Програм фінансування, особливо на європейському рівні, дійсно багато, але ніякої видимої координації по ним в Україні не відбувається. Ця координація мала би стосуватися, в першу чергу, синхронізації дій ключових акторів за секторами діяльності – наприклад, у сфері Індустрії 4.0-5.0. Натомість, коли ми бачимо, що МОН створює якусь чергову ініціативу по Індустрії 4.0 без будь-яких консультацій з бізнесом, це означає тільки чергове посилення фрагментації зусиль і різних векторів їх спрямування. Відповідно, ціла низка програм ЄС, у тому числі тих, які орієнтовані на Україну та країни Східного партнерства, не будуть давати належної віддачі за таких умов, а в ряді випадків знову перетворюватися на класичне й досить розповсюджене в Україні «грантоїдство».

  • Відсутність належної взаємодії бізнесу з ЗВО та НДІ

ЗВО та НДІ є теоретично нашими кращими партнерами в розвитку цифрових інновацій в промислових застосуваннях. І вони реально щороку виграють багато грантів, націлених на розвиток у сфері Індустрії 4.0-5.0. Але якого-небудь суттєвого зв’язку з бізнесом, чи хоча б намагань комунікувати – передавати результати діяльності у вітчизняний бізнес, ми не бачимо. 2022-й рік і певний прогрес з ХАІ, КПІ та КАУ – це радше винятки, які підтверджують це загальне правило минулих 5+ років. Отже, як розвернути освітні та науково-дослідні заклади «обличчям до бізнесу», й зокрема, в рамках кластерних спільнот, залишається великим викликом на 2023.

  • Недостатня спроможність новоствореної «колаборативної моделі»

До недоліків університетів належить також їх низька спроможність до швидких змін. Модель DIH-ів, яку АППАУ зараз створила з КПІ, ще далека від євростандартів. Хоча б тому, що викладачі-експерти, задіяні в роботі проектів та програми I4MS, і далі суміщують це з викладацькою діяльністю, з виділенням украй недостатнього часу на виконання ролей DIH. Іншими словами, в 2022 ми практично вибрали цей «вільний часовий резерв» в окремих викладачів, тоді як притік нових експертів є дуже слабким. Низька керованість подібної моделі та відносин є очевидною, і навряд чи витримає притоку десятків МСП від кластерів, які потребуватимуть консультацій і підтримки. Втім, 2023 дасть точні відповіді на це питання. Інша опція – це грантова підтримка програми EIF, яка дала би змогу справитися з цим викликом. АППАУ підготувала таку заявку та готова до активної взаємодії з міжнародними донорами.

  • Труднощі залучення МСП та інноваторів у період війни

Минулий рік яскраво показав, що залучення МСП та інноваторів 4.0 є не менш складним завданням, ніж залучення експертів-консультантів. Численні труднощі воєнного періоду, як утрата кадрів (мобілізовані в ЗСУ й ті, що емігрували), брак часу та мотивації, умови праці, далекі від тих, що були, – цей перелік є неповний, але важливо розуміти, що ці чинники діють у комплексі. Відповідно, і координатори кластерів, і керівники МСП та стартапів, які дійсно хочуть входити в грантове фінансування, мають дуже добре усвідомлювати, що потрібно подвоювати зусилля, щоб тримати ритм і виконувати завдання інноваційного розвитку. Як ми побачили в серпневій кампанії з Innovations meet clusters, це усвідомлення є досі низьким, і багатьом керівникам дуже бракує як волі або кращої цілеспрямованості, так і навичок ефективних комунікацій та залучення учасників ринку.

  • Недостатня увага всіх стейкхолдерів до питань інфраструктури інновацій в Україні

Просунуті експерти спільноти, близькі до розуміння завдань політик і стратегій у сфері інноваційної діяльності, давно кажуть про інфраструктурні виклики як ключові для промислових застосувань. Мова про цілий комплекс відсутніх в Україні або дуже слабких компонентів розвинутих, інноваційних екосистем – як сучасні лабораторії, технопарки, інкубатори-акселератори галузевого спрямування, експериментальні стенди, установки, метрологічні центри та центри стандартизації тощо. Держава постійно самоусувається від вирішення цих питань і, навпаки, підіграє мейнстримному хайпу на стартапи. Просто ігноруючи той факт, що без інфраструктури інновацій це “полювання на таланти” є нічим іншим, як стратегією «зняття вершків». Ця стратегія є домінуючою в країні, адже ні великі холдинги, ні міністерства, ні міжнародні організації донори практично не говорять про те, як створювати саму інфраструктру інновацій, тобто середовище, в якому можуть виростати промислові та deeptech інновації. АППАУ надавала неодноразово свої пропозиції та бачення в цій сфері й, зокрема, для Національної економічної стратегії 2030. Але поки що будь-яких значимих зрушень у цій сфері не видно.

АППАУ, й зараз уже спільно з кластерами УКА, готує нові орієнтири та конкретний план дій програми EIF на 2023. Він буде представлений у січні. Зараз очевидно, що цей план має  врахувати не тільки здобутки 2022 та сильні сторони нашої співпраці, але також розглянути вищевказані виклики. 

Виконавча дирекція АППАУ дякує всім партнерам та учасникам програми EIF за чудові результати співпраці в 2022. Надіємось на не менш потужне зростання в 2023.

We use cookies to provide the best web experience possible.
Explore
Drag