Експерти в будь-який сфері – це золотий фонд професійних спільнот. Успішні стратегічні та тактичні рішення, сервісна підтримка, вирішення складних кейсів, формування галузевих політик, професійних стандартів та бази знань, підготовка кадрів – все це неможливо без експертів. Формування експертного середовища традиційно було викликом №1 в вітчизняній Індустрії 4.0. Спроби формування сильного експертного середовища, відповідального за розвиток промислових хайтек починались ще в далекому 2016, відколи ми включились в розробку національної Digital Agenda Ukraine. В 2019 це гуртування експертів перейшло на платформу Industry4Ukraine, а з 2022 драйвером цього об’єднання є Український кластерний альянс. Дана публікація розкриває деталі, як відбуваються сьогодні ці процеси в УКА й пропонує новий формат співпраці на 2023.
Про яких експертів йдеться
Зазвичай, визначення термінів “експерт” та “експертність” є досить розмитим в спільнотах, а відтак, є чимало перекручень та маніпуляцій навколо цього. В розумінні бізнес-спільнот йдеться, в першу чергу, про фахівців, які відповідають трьом критеріям
· Мають відповідну освіту в своїй сфері спеціалізації
· Глибоко спеціалізуються в конкретній сфері діяльності, тобто, мають ролі дослідників та практиків
· Постійно вирівнюють свої практики з очікуваннями та результатами своїх клієнтів з ринку та з кращими міжнародними стандартами в даній сфері
Найбільше експертів в наших спільнотах на даний момент згідно цим критеріям в двох категоріях – а) науково-дослідницьких інститутах та ЗВО, 2) дослідницьких чи консалтингових агенціях, 3) спільнотах незалежних експертів – консультантів. Як не дивно, в нас практично немає фахівців від бізнес-шкіл.
Але одночасно відповідати цим трьом критеріям дуже непросто. Перша категорія має головну ваду в низькій ринковій клієнто-орієнтації. В другій категорії можна часто зустріти дослідників, які намагаються продати власні методики, але які не завжди відповідають міжнародним практикам. Що стосується незалежних консультантів, не дивлячись на великий практичний досвід, вони також мають слабкі сторони – це ізольованість, й в ряді випадків – недостатня освіта або база знань, й також слабке розуміння міжнародних практик та стандартів.
Очікування від кластерів та МСП – поточний стан
Головною проблемою УКА й, мабуть, більшості бізнес-спільнот є невідповідність кількості експертів якості продуктів ( = доданій вартості), які вони створюють. Розглянемо цей стан на прикладі Альянсу. З початком війни УКА постійно озвучував свої очікування до експертів. Головним чином це було навколо питань «як це зробити» й за категоріями
1. Аналітика ринків та сегментів – як в Україні, так і закордоном
2. Формування портфелю проєктів та пропозицій від українських кластерів до владних структур та міжнародної спільноти
3. Стратегії та тактики інтернаціоналізації та міжнародної співпраці
4. Послуги в фандрейзингу – орієнтація та допомога кластерам МСП в підготовці грантових проектів
5. Допомога в комунікаціях, освіті та просвіті ринку за ключовими напрямками діяльності УКА
Зараз, коли кластери виходять на великі міжнародні заходи типу Кошице ці питання загострились по всім цим пп. Наприклад, ось кілька предметних кейсів, які ми вирішуємо в березні 2023
· Кластери не розуміють, яким є стан транс-кордонної співпраці, враховуючи, що ці питання є одними з головних зараз для співпраці з кластерами сусідніх країн Східної Європи й де потрібна також потужна консолідація на рівні всіх регіональних стейкхолдерів 6 західних регіонів. Практично, жодної актуальної та детальної аналітики на цю тему ми не маємо. Можливий орієнтир (але який потребує оновлення) – це аналітична записка Львівського інституту регіональних досліджень від 2020.
· Кластери не мають жодної орієнтації по розривам в вітчизняним ЛДВ, а також в ЛДВ які ведуть на Захід, хоча ці виклики обговорюються в УКА постійно. Між тим, ці питання, як і ті, що в попередньому пункті, є ключовими в документах, які Європейська комісія готує на захід в Кошице. Тобто, логіка ЄК є простою – якщо українці та наші партнери з ЄС чітко знають області розривів в ЛДВ, то ми й разом їх закриваємо. Якщо цього розуміння немає, тоді продовжуються гра «хто в ліс, хто по дрова», або «як вийде», включно з лобовою конкуренцією.
· Кластери «зі свічкою» (й вже багато років) шукають експертів, які можуть можуть їх орієнтувати за ключовими технологічними тенденціями та секторами хайтек сегментів. Будь-то робототехніка, чи цифрові двійники, чи питання простежуваності продуктів в харчовій промисловості, чи енергоефективності, чи питання подвійного переходу, чи зрештою специфічні питання кластерного розвитку – знайти експертів – лідерів, які б на постійній основі висвітлювали ці тенденції й відповідно до них виробляли українську аженду практично неможливо… Документи як position papers, white paper, детальні аналітичні звіти та статті тощо – нема кому готувати, й хоча на сайтах УКА та Industry4Ukraine чимало цих документів, більшість з них підготовлені самостійно, на рівні виконавчої дирекції АППАУ та кількох дотичних експертів. В любому випадку в нас немає практично нічого, щоб показувало лідерську роль експертних команд, і які зазвичай представляються цілими Інститутами. Як не дивно, цю роль в сфері технологій не беруть на себе й провідні вендори, в тому числі міжнародні, присутні в Україні, ні інші комерційні учасники ринку.
Ця загальна картина виглядає дещо похмуро, але, звісно, в нас є і свої досягнення, адже курс на екосистемну співпрацю ми тримаємо вже багато років.
Здобутки та досягнення у співпраці за попередній період
Серед наших партнерів з експертного середовища чимало серйозних інституцій та імен. Зокрема, в колі економістів, розробників інноваційних та промислових політик вкажемо на Інститут економіки та прогнозування НАНУ, Інститут економіки промисловості, Клуб економістів, ДП «Укрпромзовнішекспертиза», Інститут стратегічних досліджень, Агенцію європейських інновацій, а також низка незалежних експертів. В колі технічних експертів – це, в першу чергу, 10+ провідних університетів країни. Зі всіма ними за попередні роки встановлені добрі партнерські відносини. Окремі, роботи на які ми посилаємось далі, виконані спільно з ними.
Кращою роботою за весь період з 2016 по 2022 рік слід вважати розробку проєкту Національної програми кластерного розвитку до 2027. Тоді була справжня колаборація близько 10 експертів, включно з Інститутом економіки НАНУ, Прикарпатським університетом ім. В. Стефаника, а також чимало кластерних експертів від самих кластерів та бізнес-асоціацій. Серед технологічних розробок, варто згадати напрацювання проекту aCampus – цілка низка аналітичних звітів, білих книг, й зрештою переклади самих технічних стандартів виконані в співпраці з 5 університетами.
Варто згадати також гайд «Інструменти промислової політики» та аналітичний звіт «Інтеграція 4.0» (тема смарт-спеціалізації) – ключовими акторами тут були відповідно ДП «Держпромзовнішекспертиза» та Інститут економіки.
Завдяки накопиченим зв’язкам в 2022 в УКА добре працював режим широких консультацій, коли УКА самостійно пише документи стратегічного характеру, а затим виносить на доповнення – розширення від експертного середовища. Подібним чином, в 2022 верстались всі головні документи УКА – «Дорожня карта УКА 2022-23», «Експорт – Інтернаціоналізації: рекомендації до уряду», «5 ролей кластерів під час кризи», «10-топ проектів УКА в Advanced Manufacturing», “Резолюція конференції з ЗВО від 7 лютого” й останній «10 відповідей на питання про кластери для державних структур». Раніше, подібним чином генерувались наші пропозиції до Національної економічної стратегії 2030.
Водночас, очікування керівництва УКА стосуються більш проактивної позиції експертів – переважна більшість вказаних документів генерувалась не експертами за напрямами тієї чи іншої спеціалізації, а особисто головою УКА Юрчаком О.В. Тобто, виходить на те, що якщо якийсь важливий position paper, чи стратегію, чи аналітичний звіт не запустить особисто голова УКА, то не буде на виході ніякого документу. Звісно ця ситуація є неприйнятною ні для керівного складу, ні для наших кластерів. Спроба ж створити Аналітичний центр УКА, як об’єднання близьких до нас експертів, з відповідним наділенням повноважень та завдань, завершилась невдачею. Більшість очікувань кластерів так і залишаються незадоволеними й ніякого плану розвитку Аналітичного центру УКА на сьогодні немає. Варто також відзначити, що ця невідповідність очікуванням бізнесу почалась ще раніше – в жовтні 2021 була проведена стратегічна сесія платформи Industry4Ukraine, яка задекларувала створення 4х комітетів з сильним експертним складом. Але тут ситуація аналогічна – ніяких стратегічних документів за 2,5 роки ці комітети не видали.
Головні перешкоди та причини низької активності експертів періоді 2021-22
Отже, досвід попередніх років нам каже про 2 формати, які працюють в спільнотах УКА та I4U
1. проектний режим, де є група експертів і є фінансування
2. режим широкого консультування, коли є 1-2 волонтери – активісти, підтримувані 5-7 експертами, що редагують та вносять правки
Практично, більша частина робіт, виконаних у співпраці з експертами НДІ чи ЗВО в період 2016-22 рр, вказаних вище, належать до категорії 1. Де, щоправда, сам бізнес й приносив ці кошти до інститутів. Винятком є хіба, що проект «Інтеграція 4.0», де кошти на проект прийшли від Інституту економіки.
Є також третя категорія – це справжня співпраця на волонтерських засадах, де кожен експерт з групи в 3-7 осіб бере на себе конкретне завдання. До цієї категорії належить тільки 1 розробка, мова про Національну кластерну програму в 2020, й очевидно, це варто класифікувати як «виключення, що підтверджують загальні правила», категорії вказані вище.
Однак повторити цей успіх в 2022, вийти на режим сталої співпраці, де б потік якісних аналітичних робіт йшов постійно й генерувався самими експертами (а не як правки до документів, генерованих керівництвом УКА) нам поки не вдається.
Які ж причини такого стану? На думку автора, є щонайменше 3 основні причини низької ефективності експертного середовища
1. Залежність від міжнародних донорів та відсутність стратегічного фокусу, що приводить до режиму «грантоїдства»
Ця причина є головною в переважній орієнтації експертного середовища на «освоєння коштів». Не дивлячись на той факт, то переважна більшість технічних завдань на міжнародні проекти включають такі КРІ як outcome (результати – наслідки виконання проекту) та impact (довгостроковий вплив на ринок), перевіряти чи контролювати їх практично неможливо. Відповідно, кожен виконавець розуміє, що єдиним критерієм прийняття робіт є гарний звіт, й особливо в фінансовій частині. Все решта – не більше, ніж декларація, головне – щоб це прийняв донор. За відсутності відповідальних та компетентних фахівців на стороні донора, і які так само б опікувались середньо-довгостроковими результатами, цей спосіб підтримки бізнесу та інституцій вводить всіх учасників проекту в режим так званого «грантоїдства». Грантоїдство є вкрай шкідливим феноменом українського простору, оскільки це не просто забирає енергію та ресурси кращих експертів за галузями чи сферами діяльності. Він повністю вивертає логіку фінансування – замість створення та реалізації діючих стратегій сталого розвитку, створення та посилення інституцій, корисних для бізнесу, ми бачимо величезну кількість фрагментарних проектів, зв’язувати які в щось більше та значиме для зростання розвитку галузей просто нікому. При цьому самі експерти та громадські активісти входять в режим «від проекту до проекту» й там само перестають слідкувати за довгостроковими результатами. Безумовно, відповідальність за цей стан лежить, в першу чергу, на стороні самих міжнародних організацій і урядових структур, які виступають замовниками цих грантів. Якщо бути більш конкретними – наразі, УКА дуже цікавить звітність донорів та результати грантів останніх 5-10 років за всіма напрямами розвитку в нашій сфері діяльності – розвитку інновацій, діджиталізації, смарт-спеціалізації та кластерів в промислових секторах. В першу чергу йдеться про проекти так званого Східного партнерства з бюджетами в десятки мільйонів євро й де насправді дуже важко зрозуміти яким є наш прогрес у вищевказаних сферах. Якщо Україна за останні 10-15 років ввійшла в глибокий режим деіндустріалізації, вимивання мізків та втрати конкурентних позицій практично за всіма ключовими секторами промислових хайтек, й при цьому в державі фактично не діють ніякі політики чи стратегії, – то в чому був сенс всіх цих грантових програм?
2. Слабка спроможність бізнес-об’єднань (БО) МСП в фінансуванні стратегічних розробок
В Україні є окремі приклади іншого використання ресурсів експертного середовища. Наприклад, робота НІРУ (стратегія новітнього індустріального розвитку України, яка лежить в основі стратегічного курсу Industry4Ukraine та УКА) виконана ДП «Укрпромзовнішекспертиза» на замовлення Федерації роботодавців України (ФРУ), де головними спонсорами стали великі промислові підприємства. На жаль, подібний режим фінансування не можуть забезпечувати БО МСП. Спроби ж АППАУ (й далі Industry4Ukraine, УКА) привернути увагу донорів до необхідності фінансування подібних стратегічних розробок секторального рівня не знаходять підтримки донорів й подібна ситуація триває роками (див. перелік готових проектних заявок тут). Цікавою є позиція великих донорів. Наприклад, традиційна відмовка USAID на питання «чому не фінансуються проекти промисилових хайтек» є такою, що – “немає замовлення від уряду”. Тобто, виходить на те, що за 9 років війни, наш уряд практично нічого не замовляв донорам для зміцнення секторів, які є основою ОПК?
3. Низький рівень відповідальності та лідерства провідних інституцій
Втім, самі експерти могли б ефективніше об’єднуватись та кооперуватись з БО МСП. Зокрема, в рамках УКА ніщо не заважало залученим експертам в 2022 організувати випуск спільних дайджестів (див як це було в 2020 під час COVID-19), продукувати аналітичні статті чи звіти за галузевим розподілом кластерів, створювати позиційні документи (position papers), проводити тематичні вебінари, активніше долучатись до розробки тих чи інших проєктів, які ініціюють кластери, залучати кластери до перспективних проектів тощо. Чи хоча б завершити розробку власної проектної заявки на фінансування Аналітичного центру. Ті, хто називає себе «експертами» мають зрозуміти, що відсутність подібних матеріалів є нічим іншим, як свідченням низького професійного рівня. Бо справжні експерти мали б саме подібні матеріали ставити за демонстрацію своєї компетенції та результатів роботи.
Відсутність лідерства та відповідальності, недостатні навички само-організації та співпраці – це очевидна проблема експертних спільнот в рамках в Україні, й до певної міри, це теж наслідок тенденції «грантоїдства». Всі просто сидять і чекають, коли щось запропонує черговий донор і тоді вже… Але, насправді, далі «балом» починає правити донор, й цілі та завдання його проектів далеко не завжди збігаються чи відповідають інтересам наших бізнес – об’єднань.
Є також низка інших причин – низький рівень комунікацій (особливо з інституціями, держ. структурами), відсутність єдиних професійних стандартів або їх не розуміння, чи небажання їх створювати тощо.
Головним наслідком цих вад є фрагментарність, відсутність інституційної пам’яті та сталості. Тобто, декларуючи курс на сталість та посилення інституцій громадянського суспільства та бізнес – спільнот від МСП донори та уряди часто роблять з точністю до навпаки, якби парадоксально це не звучало. Принаймі, ніякого сталого курсу з 2016 року, відколи ми почали співпрацю в програмах Digital Agenda Ukraine в спільнотах промислових хайтек ми не спостерігаємо. Одна з прикрих помилок – донори продовжують ігнорувати провідні національні бізнес-асоціації, які намагаються діяти стратегічно й створювати ту саму інституційну пам’ять. Наприклад, що ми можемо сказати про сталість курсу держави, наших здобутках в полісі-мейкинг в таких сферах розвитку виробничих секторів Промисловості, Енергетики, Інфраструктури як
· Розвиток інноваційних екосистем
· Гармонізація технічних стандратів
· Зміцнення внутрішніх ланцюгів доданої вартості
· Інтеграція наших МСП в євро-простір та їх інтернаціоналізації
· Подвійний цифровий та зелений перехід
· Регіональна смарт-спеціалізація
За великим рахунком ми й досі не бачимо тут державних політик та стратегій розвитку, не бачимо спадковості та продовження окремих проектів та їх інтеграції в єдині галузеві чи секторальні політики та програми дій. Натомість, чимало розробок політик та програм розробляється й накопичується на платформі Industry4Ukraine, де ми принаймі намагаємось вести трек цих розробок.
Створення та розвиток Українського кластерного альянсу, як ключової кластерної інституції, яка нарешті (вперше за 20 років!) створює справжню мережу та ставить справжні професійні стандарти в зміцненні ланцюгів доданої вартості є також прикладом «не завдяки, а всупереч». Адже не можна вважати бюджет альянсу, що вимірюється кількома місячними зарплатами топ-чиновників, серйозною підтримкою 50+ кластерів України. Більша частина робіт в УКА й досі виконується на волонтерських засадах й мова про більше як три десятки активістів.
Формат експертної співпраці з УКА на 2023
Отже, ситуація коли з одного боку, активісти, які створюють справжні галузеві інституції та політики, й не дивлячись на постійну зміну урядів дбають за інституційну пам’ять й працюють як волонтери, а з іншого боку – є велика кількість експертів, які просто знімають вершки з численних грантів, практично нічого не залишаючи після себе є незадовільною для керівництва УКА.
На 2023 рік ми розглядаємо наступні ключові виклики та завдання для наших експертів
1. Перезапуск реально діючих комітетів УКА та Industry4Ukraine за напрямами
a. Подвійний цифровий та зелений перехід (Індустрія 5.0)
b. Інноваційна політика та програми для МСП
c. Розвиток внутрішніх ЛДВ (по кожному з Ресурсних Центрів)
d. Експорт та Інтернаціоналізація кластерів та МСП
e. Регіональна смарт-спеціалізація
f. Кластерний розвиток, вкл з визначенням кращих практик та стандартів
Роль комітетів є надзвичайно важливою та стратегічною – вони мають вивести експертну спільноту, дотичну до промислових МСП та хайтек секторів з режиму «грантоїдства» й перевести її в режим суб’єктності, з реальним представництвом інтересів бізнес-об’єднань промислових МСП.
2. Кожен комітет продукує власні плани дій на рік, включно з розробкою Position papers. Ці позиційні документи є базовими для визначення орієнтирів комітету й мають вийти в УКА в 1-ій половині 2023. Тобто, вони мають чітко відповідати на питання, яким є стан справ в даній галузі, давати оцінку існуючим проектам та програм дій, в тому числі урядовим та міжнародних організацій, й визначати позицію та пріоритети УКА за даним напрямом.
3. Експерти комітетів входять в режим проактивного консультування кластерів УКА та наших МСП. “Проактивний” – означає не вичікування, поки хтось звернеться, а свідомі, цілеспрямовані комунікації своїх позицій та пропозицій до учасників ринку й згідно сфери своєї спеціалізації. Подібні комунікації та консультації вже давно потрібні в сфері фандрейзингу та допомоги в написанні грантових заявок, й дане питання не вирішене в УКА. Але такі консультації потрібні також за низкою інших напрямків – експортного маркетингу, інноваційного та цифрового розвитку, розвитку внутрішніх політик та стандартів тощо.
Експерти можуть і не входити в комітети УКА. Наприклад, в сфері інноваційного та загального фандрейзингу є дуже багато робіт, де консультанти та технологічні брокери можуть пропонувати свої послуги МСП й отримувати фінансову винагороду. Однак без роботи в комітетах пакет послуг, який застосовує УКА в свою чергу для мотивації своїх експертів буде обмеженим пунктами 4) та 5) нижче.
Іншими словами, система мотивації будується, щоб збільшити інституційний слід та вклад в процеси policy-making й на користь кластерів УКА, й зменшити негативні наслідки фрагментації та різновекторності.
Відповідно, експертам які беруть на себе ці зобов’язання, УКА пропонує наступний пакет послуг
1) Для всіх експертів, які є членами комітетів й пропонують свої послуги для кластерів та МСП, УКА створює активний режим просування на ринку шляхом
a. Надання статусу «Експерт комітету (назва) Українського кластерного альянсу» та включенням у відповідний розділ сайту УКА.
b. Рекомендацій для включення в проекти міжнародним організаціям (донорам, партнерам та кластерам ЄС)
c. Рекомендацій експертів для кластерів та МСП УКА
2) Забезпечення умов для навчання та професійного зростання. УКА – через власні канали, а також завдяки міжнародним партнерам, постійно організує міні-тренінги, воркшопи, обміни кращим досвідом, в яких експерти можуть з одного боку, постійно покращували власний професійний рівень, й з іншого – розділяти цей досвід з іншими екпертами, кластерами та МСП.
3) Пряме фінансове стимулювання – шляхом замовлення експертних робіт на найбільш важливі стратегічні документи, які періодично виробляються на рівні всього УКА.
4) Доступу до платформи метчмейкингу УКА, а також надання інформації про МСП, які потребують тих чи інших експертних послуг на даний момент часу. Натомість, в 2023 УКА не буде надавати подібну інформацію міжнародним донорам, якщо останні ніяк не підтримують УКА (низка подібних прецедентів була в 2019-22 рр).
5) Встановлення єдиних професійних стандартів, в тому числі, шляхом просування методик, програм та консультацій від експертів. Єдині професійні стандарти, наприклад, технічні стандарти чи освітні, в сфері підготовці кадрів – це шлях до визнання та замовлення тренінгових та консультаційних програм, що пропонуються експертами УКА.
Експертам, які дотримуються умов роботи з УКА в складі комітетів пропонуються всі 5 послуг, експертам, які працюють виключно по запитам кластерів чи МСП – тільки пп. 4) та 5).
Обговорення та остаточне затвердження умов роботи експертів з УКА відбудеться на відкритій нараді УКА 7 березня в 16-00.
Подвійний цифровий та зелений перехід (Індустрія 5.0)