Співпраця бізнесу, освіти й науки: про виклики та нові формати співпраці в 2023 – частина 1

7 лютого в КПІ відбудеться конференція ЗВО та кластерів Українського кластерного альянсу (УКА). З одного боку, це буде традиційна конференція – АППАУ як співорганізатор проводить такі конференції з 2015 року, а з Київським політехом (другий головний співорганізатор) – з 2019. Останні 3 роки партнери фокусуються на розвитку Індустрії 4.0 в аспектах підготовки кадрів, інновацій, а також розвитку інноваційних екосистем. З іншого боку, ця конференція буде містити низку новацій – до розмови про співпрацю з бізнесом приєднаються чимало кластерів УКА. Відповідно, в цій публікації ми надаємо для широкої спільноти огляд попередніх тем і дискурсів, а також вкажемо на нові зміни та перспективи співпраці.

Широка панорама співпраці – головні виклики, стан рішень і напрацювань

З 2015 року ця співпраця розгортається за наступними напрямами:

1.      Створення Центрів 4.0 та Digital Innovation Hubs

У 2018 році АППАУ створила концепцію Центрів 4.0. Головна ідея полягала у фокусі на зміцненні регіональних і галузевих інноваційних екосистем, адже український контекст – це радше про міцні регіональні осередки.

Напрацювання та поточний стан: з 2018 по 21 рр. перші Центри 4.0 були створені в Одесі, Харкові, Києві та Полтаві при провідних університетах, і ми мали деякі успіхи.  Однак, в цілому, цей напрям розвитку не отримав належної динаміки. Університети не поспішали створювати виділені структури та брати на себе нові ролі й функції зазначені в початковій концепції. Відповідно, у 2021 АППАУ пропонує перехід на європейську концепцію DIH, ця перспектива дає більше можливостей, у тому числі фінансування. У 2021 2 DIHs були створені в Києві, на базі Центру 4.0 КПІ та при Київському Академічному Університеті (КАУ).

Виклики: проблема №1 DIHs при ЗВО – це відсутність політичної волі в створенні виділених структур для подібного розвитку. Друга проблема є радше культурною – переключитися на обслуговування потреб ринку важко, ЗВО залишаються центрованими на вертикалі свого міністерства та в рамках правил своїх установ, далеких від необхідної гнучкості в швидкому реагуванні на ринкові зміни. Втім, ототожнювати не варто – наприклад, DIH КАУ має виділену структуру, справжній проектний офіс по фандрейзингу й, відповідно, випереджає в розвитку всі інші подібні структури.

Головні напрями розвитку:  Результати 2022 на рівні УКА доказують, наскільки плідною може бути співпраця з DIHs. АППАУ продовжує фокусувати на необхідності виділених структур, як головному чиннику успіху. У цьому контексті 2023 буде вирішальним для КПІ, адже проект BOWI, який власне дав можливість створити DIH, завершується в травні. Ми також розуміємо, що фінансування та підтримка Уряду є вирішальними факторами у створенні мережі DIHs в Україні. Відповідно, УКА ініціює розробку програми створення мережі DIHs в Україні, що буде адресована як на рівень Уряду, так і в Європейську комісію.

2.      Підготовка й перепідготовка кадрів для ринку

Ситуація в цій сфері є драматичною, а картина строкатою. Назагал, всі галузі констатують зростаючий дефіцит кваліфікованих кадрів. Крім демографічних змін, другою причиною є дисбаланси в загальній системі ЗВО, її неспроможність відповідати ринковим запитам. Різниця між сегментами полягає у ринковому впливі на процеси підготовки кадрів. Тоді як ІТ-галузь практично повсюдно взяла контроль над ними, у промисловців ця ситуація виглядає в рази гіршою – від установлення освітніх стандартів і до реальних замовлень випускників, більшість галузей демонструє повну неспроможність вплинути на ЗВО так, як це зробили ІТ-шники.

Напрацювання та поточний стан: багато кафедр технічних університетів намагаються повторити «шлях ІТ» і самостійно ініціюють створення нових навчальних програм. У цьому сенсі ЗВО все ж слід уважати ринково-орієнтованими – боротьба за абітурієнтів спонукає до цього. Водночас, динаміка цього процесу навряд чи є достатньою. Гарних прикладів вже чимало (меблевики, металурги, харчова), але явно не достатньо для зупинки негативних тенденцій.

Виклики: формулювання всіх викликів відбувалося в 2021 в кампанії «Молодь та Індустрія 4.0». Три головних – це відтік кадрів з промисловості, слабкий рівень підготовки молодих спеціалістів і відсутність ефективних стратегій протидії цим негативним явищам. Війна зупинила нашу кампанію, яка починалася рівно рік тому – див. усі матеріали за посиланням. Але ясно, що загальна тенденція – це поглиблення всіх кризових явищ. Дефіцит кваліфікованих кадрів буде однією з головних проблем Відновлення по всім індустріям та сферам діяльності.

Головні напрями розвитку: створення, адвокація та лобіювання ефективних стратегій Reskilling-Upskilling для промислових сегментів має бути одним із ключових напрямів діяльності УКА та наших партнерів, університетів. З одного боку, ми нарікаємо на слабку підтримку Уряду по відношенню до сучасних програм розвитку в цій сфері. Але з іншого – масштабних, стратегічних пропозицій національного рівня від ЗВО та бізнес-спільнот украй мало. Одна з пропозицій УКА на конференції 7 лютого в цій сфері – це покращення механізмів дуальної освіти. Пропозиція буде озвучена Вінницьким кластером приладобудування та промислової автоматизації.

3.      Просвіта замовників традиційних галузей – прискорення переходу на нові технології та стандарти

У цій категорій йдеться про ефективність впливу на традиційні галузі та ринки з метою їх прискорення переходу на нові технології, зокрема в сфері подвійного цифрового та зеленого переходу.

Напрацювання, поточний стан: якщо в сфері фінтех- чи публічних послуг (Дія тощо) Україна вважається однією з найпросунутіших держав світу, то в сфері диджиталізації промислових галузей ситуація не виглядає настільки райдужною. Це – м’яко кажучи. Більшість наших замовників у традиційних промислових секторах, енергетиці, інфраструктурі, нафтогазі тощо за рівним проникнення більшості сучасних цифрових технологій значно поступають як розвинутим країнам, так і нашим найближчим сусідам. І найбільше це стосується МСП. 

Виклики: Спроби АППАУ та інших асоціація мобілізовувати на завдання просвіти ринку власних членів, вендорів та інтеграторів, ЗВО в періоді 2016-21 не дали належного ефекту. Одна з причин – майже повна відсутність належної державної та донорської підтримки. Завдання просвіти ринку в нових технологіях, їх трансфері в розвинутих країнах вирішується по-іншому. Ключова роль належить спеціалізованим інституціям: DIHs, професійним центрам навчання, введенню нових стандартів, змінам до галузевих нормативів якості, гармонізації стандартів тощо. Важливий чинник – законодавчі стимулювання самих замовників до переходу на нові технології. Всього цього в Україні немає й, очевидно, це завдання про-державних policy-makers.

Головні напрями розвитку: від намагання окремих асоціацій чи кластерів взяти виключно на себе роль головних просвітян УКА має змінити фокус і стимулювати відповідні зміни на рівні державних політик та програм. У першу чергу, і якщо ми вже так хочемо бути проєвропейськими, в Україні мають з’явитися релевантні інституції, які системно та кваліфіковано проводять необхідні зміни. У даному випадку йдеться про 3 інституції: мережі DIHs та навчальних центрів, мережі незалежних експертів, а також про підтримку тих спеціалізованих галузевих інституцій (агенції, кластери й асоціації), які беруть на себе відповідальність за технології та стандарти. Роль держави – підтримати створення всіх цих інституцій, а також створити належні законодавчі стимули для впровадження нових технологій.

4.      Регіональні ландшафти інноваторів Індустрії 4.0 та інших Tech-секторів.

Облік інноваторів національного й регіонального рівнів – стартова точка в аудиті інноваторів та інноваційних рішень у будь-якій сфері інноваційного розвитку. З 2016 АППАУ порушувала питання про тотальний хаос у більшості сфер цього розвитку. Не дивлячись на сотні ЗВО та НДІ, стартапів, десятки різноманітних агенцій, зрозуміти стан інновацій у конкретній галузі чи регіоні практично неможливо. Пропозиції проведення досліджень за конкретними сегментами традиційно ігнорувалися установами центрального Уряду.

Напрацювання, поточний стан: АППАУ мала кільки хвиль самостійних міні-досліджень у сфері Індустрії 4.0. Перша спроба була в 2017 році. Друга, більш серйозна, – в 2019. Тоді ж вийшов перший національний ландшафт інноваторів Індустрії 4.0. Але вже тоді було ясно, що маса інноваторів, особливо регіонального рівня, не були враховані. Отже, наведена картина: а) не є повною; б) вона не враховувала зміни в часі. Тому в 2020-21 рр. АППАУ намагається виробити регіональні ландшафти по тим регіонам, де присутні Центри 4.0. Такі спроби були проведені в рамках проекту ClusteRISE в Запорізькому та Харківському регіонах. Назвати їх успішними не можна, Центри 4.0 і також молоді кластери виявилися неспроможними до виконання цього завдання. Позитив у тому, що це і є справжня точка відліку в більшості регіонів – принаймі, ми взнали, де ми є насправді. Другий позитивний результат – ми знайшли недорогий, але ефективний метод проведення експрес-аудитів – це формат Технологічно-Інноваційних днів, див. деталі в цьому звіті.

Виклики:  №1 – це прояснення картини інновацій по більшості ключових галузей, секторів економіки та регіонів країни. Звіт АППАУ від 2021 говорить про складність цього завдання й повну неспроможність університетів її виконувати. У більшості університетів чи НДІ країни цього детального обліку немає навіть у власних стінах. Очевидно, це завдання слід делегувати спеціалізованим дослідницьким групам або агенціям, і де стартова вартість на один сектор (галузь чи регіон) має розпочинатися з суми 7+ тис. євро.

Головні напрями розвитку: якщо кластери УКА позиціонують себе як інноваційні, УКА має продовжити енергійну промоцію кращих напрацювань у цій сфері, одночасно притягуючи до цих завдань органи ОВВ-ОМС, передові агенції, дослідників, АРР тощо. Донори є чутливими до даних питань, але необхідно збільшити рівень комунікацій. ОВВ-ОМС мають зрозуміти, що без вирішення цього питання про реальний стан інновацій будь-які розмови про смарт-спеціалізацію, інновації чи диджиталізацію виглядають як дешевий хайп. І який вже давно не сприймається професійними спільнотами. І звісно мова не тільки про розумне виробництво, детального обліку інноваторів та інновацій потребують усі ключові сегменти, які сьогодні присутні в УКА: агро-харчова, медична галузь, технології подвійного призначення тощо.

5.      Інтеграція в інноваційний європейський простір

Це ще одна тема, за якою наші спільноти кластерів, освітян і науковців працювали останні 5 років. Три головні вектори в цій сфері – це краща інтеграція в грантовий простір, доступ до більшої кількості фондів і програм розвитку, а також краща внутрішня співпраця між дослідниками та бізнесом.

Напрацювання, поточний стан: є чимало робіт і оглядів на цю тему, згадаємо в першу чергу численні статті та звіти АППАУ та АЄІ, які спільно намагаються висвітлювати цілу низку тем у цій сфері з 2016 року. Велика робота проводилася також партнерами платформи Industry4Ukraine – у розділах сайту є чимало аналітичних звітів і статей на цю тему. Останні пропозиції від УКА в документі «Експорт-Інтернаціоналізація – рекомендації для Уряду» датовані червнем 2022 року й включають 5 конкретних пропозицій у даній сфері.

1. Перегляд EU4xxx програм, створення нових для України програм підтримки з альянсами країн Східної Європи та Балтії.
2. Проект “Платформа інноваційного брокериджу та метчмейкінгу ЕIF”.
3. Проект “Створення української мережі DIH з їх інтеграцією в європейську мережу”.
4. Проект “Мережа експертів Індустрії 4.0”.
5. Програма “Professionals4Ukraine”.

Виклики: жодна з цих пропозицій поки ще не отримала належної підтримки чи оцінки від міжнародних партнерів. Натомість, у січні 2023 ми мали потужний і дуже позитивний фідбек на нашу власну оцінку роботи мережі Professionals4Ukraine – очевидно, що це гарний інструмент промоції результатів співпраці та його потрібно продовжувати. Щодо нашого Уряду та міністерств – повне мовчання, як і в попередні роки. Але це також говорить про слабкість GR УКА – з подібними напрацюваннями та досвідом ми мали би вже знайти якісь «точки зчеплення».

 Головні напрями розвитку: у 2023 УКА буде продовжувати й інтенсифікувати програму інноваційного фандрейзингу й розширювати кількість доступних програм у підтримці. Якщо в 2022 ми принесли більше 700 тис. нашим МСП, цього року ми хочемо в 3 рази збільшити цю суму. Крім фандрейзингу УКА буде розвивати численні міжнародні партнерства, що були започатковані в 2022. Третій напрям – це створення спеціальних програм для України, зокрема всі пункти першої з пропозицій вище вже готуються для просування на Європейську комісію.

Продовження слідує…

Запрошуємо учасників інноваційних екосистем долучатися до форуму 7 лютого в КПІ. Дискусії по наведеним темам будуть відбуватися вживу, і це чудова нагода зустрітися та «заметчитися» з кращими представниками УКА й української Індустрії 4.0.

Реєструйтеся тут.