Орієнтири програми ЕІF на 2023

Після стратегічної сесії 10 січня Український кластерний альянс почав деталізацію програм і планів дій по окремим ключовим напрямам діяльності. Інноваційний фандрейзинг, як один із найуспішніших та найперспективніших напрямів діяльності УКА (див. детальний звіт), був на розгляді учасників наради 13 січня. У цій публікації – головні висновки та рішення наради для долучених експертів та учасників програми EIF.

Поточний стан, результати 2022 та напрями розвитку на 2023 представлені в презентації керівника проектного офісу УКА Олександра Юрчака.

 

 Програма EIF, яка першочергово вийшла з АППАУ в 2021, з травня 2022 інтегрована в сервіси УКА. Відтак, складові Е-І більше відносяться до окремої програми Експорту- Інтернаціоналізації (керівник – Ольга Трофимова) і Проектний офіс концентрується на завданнях інноваційного та загального фандрейзингу (керівник – О.Юрчак).

Отже, якими є напрями розвитку інноваційного фандрейзингу на 2023?

Ці напрями, з одного боку, є продовженням діяльності УКА-АППАУ з 2022, де ключовим елементом є співпраця АППАУ, як головного координатора програми, з експертами DIH КПІ та КАУ. Серед іншого, в плануванні ми виходимо з викликів, які ідентифіковані в підсумках 2022 – див. цю публікацію.

Виходячи з цього, ось як виглядає деталізація завдань на 2023 за трьома ключовими напрямами.

1.   Посилення Проектного офісу (ПО) на рівні УКА

Проектний офіс в 2022 увійшов у режим детального моніторингу не тільки проектів інноваційного розвитку, але й так званих – «загального призначення». На платформі з’явилися фільтри, що дозволяють швидко вибирати свій грант у залежності від галузі, сектору чи технології. Головна стратегія залишається тією ж – ми працюємо в рамках колаборативної моделі, і в якій конкретні завдання по інноваційному циклу є добре розподіленими між виконавцями в самому ПО, Експертами Аналітичного центру та 2-х DIH (технологічний брокеридж), а також  координаторами кластерів УКА. У 2023 ми розглядаємо разом наступні завдання:

1. Постійний моніторинг грантового простору та внесення найбільш релевантних грантів на платформу брокериджу та метчмейкингу УКА. Реглярне наповнення проектами, їх краща структуризація та уніфікація до однієї форми залишаються головним завданням команд на 2023.
2. Розширення фондів у моніторингу. В інноваційному фандрейзингу ми фокусувалися в 2021-22 головним чином на фонді I4MS/Horizon, контактною точкою якого в Україні є АППАУ. Від середини 2022 ми почали звертати увагу на інші фонди, зокрема Horizon Europe, а в листопаді підняли питання щодо недостатнього моніторингу грантів в Україні. Зараз ці лакуни закриваються. Ми плануємо також значно збільшити моніторинг фондів, які опікуються технологіями подвійного призначення та оборонними.
3. Краща співпрація в робочих групах, у тому числі крос-проектних із виробленням лідерства за напрямами технологій чи застосувань. Наприклад, зараз невелике стимулювання буде йти в проекті DIH² по робототехніці, але загалом напрям вироблення дорожніх карт розвитку за технологічним спрямуванням є давно назрілим у технологіях штучного інтелекту, керування виробничими активами, кібер-безпеки, технологіях подвійного призначення (в першу чергу, дрони). АППАУ закликає учасників спільноти І4.0-5.0 до кооперації в постійно діючих робочих групах, як це було визначено на стратегічній сесії платформи Industry4Ukraine у жовтні 2021.
4. ПО УКА також бере на себе зовоб’язання знайти фінансування для роботи експертів, технологічних брокерів, які займаються просвітою: освітою ринку, консультуванням по інноваційним грантам, а також підготовкою грантових пропозицій. У грудні грантова заявка підготовлена й подана на одного з донорів.

2.   Консолідація партнерств «Бізнес-Наука-Освіта»

Краща співпраця експертів DIH КПІ з учасниками спільноти АППАУ є головним здобутком 2022. Ми доказали й показали, як експерти Університету можуть ефективно взаємодіяти з МСП: розробниками, інтеграторами та пром. підприємствами. З боку АППАУ та спільноти 4.0 до цих процесів було долучено близько 40 учасників, з боку КПІ – 20 експертів. І ми маємо результат – майже 1 мільйон грантового фінансування на проекти Індустрії 4.0.

Разом із тим, ця модель залишається ексклюзивною для пари АППАУ-DIH КПІ. Окремі лінії дотику до DIH КАУ ще не переросли в регулярну спіпрацю, є також позитивний приклад із Центром 4.0 з ХАІ (проект AviaCore4.0), але щодо інших університетів чи НДІ – тут ми спостерігаємо повну тишу. Таким чином, наша модель захопила, умовно, не більше 5% від потенціалу співпраці, який ми бачимо в УКА між добрим десятком університетів та НДІ й сотнями МСП від Українського кластерного альянсу. Відповідно, головними завданнями на 2023 є наступні:

1. Значне посилення та збільшення активностей по метчмейкингу, як внутрішнього, так і зовнішнього.  2022 добре показав, що близьке знайомство експертів двох сторін, із боку університетів, й з боку розробників, є ключовим фактором успіху. Чим краще сторони знають один одного, чим частіше зустрічаються у відповідних форматах, тим більше шансів на ефективну співпрацю. Таким чином, у 2023 ми маємо збільшити кількість метчмейкингових зустрічей і покращити їх якість. Очевидним є напрям кращої відповідності цього метчингу за критеріями приналежності до тих чи інших технологій, індустрій і застосувань. 
2. Масштабування моделі АППАУ-DIH КПІ на інші пари «кластери-університети» та напрями дій. Зокрема, вже в першому кварталі нові конкретні угоди про співпрацю плануються для підписання між УКА, його Ресурсними Центрами та окремими кластерами з DIH КАУ, Львівською школою стартапів, Сікорскі челендж, Запорізькою політехнікою, іншими університетами, інституціями та урядовими організаціями. Також планується низка угод про співпраці в кластерній ініціативі технологій подвійного призначення.  Один із напрямів цих угод – краща консолідація в розробці нових проектних ініціатив для міжнародної співпраці як у розвитку інноваційної екосистеми України, так і в інтеграції українських підприємств до інноваційного простору ЄС і виробничі ланцюги доданої вартості. Ці пропозиції мають бути озвучені на форумі кластерів Україна-ЄС у Словаччині в березні 2023.

3.    Інституціоналізація в інноваційній  екосистемі промислових секторів

Завдання у цій сфері стосується вирівнювання та консолідації з державними policy-makers. Ситуація «лебідь, рак і щука» стає все менш прийнятною для акторів інноваційної екосистеми в промисловості. Навіть за відсутності окремих політик державного рівня (промислова, інноваційна, цифрова тощо) ми можемо значно краще кооперуватися за окремими напрямами, які по суті є основою даних політик і підлягають швидкій синхронізації з єврокурсом.

1. Консолідація АППАУ з КПІ та іншими установами для спільного лобіювання Індустрії 4.0-5.0 до міністерств і відомств. Україна залишається на периферії європейських політик і програм інноваційного промислового розвитку, й ситуація потребує швидкого вирівнювання, адже в програмі Відновлення йдеться про окремі напрями промислового розвитку, а Уряд декларує цифровий і зелений курс як обов’язкові. Водночас, в уряді немає розуміння та компетенцій, що і як потрібно змінювати – від освітніх чи інноваційних екосистем й до конкретних дорожніх карт цифрової трасформації галузевого рівня. Отже, самі актори ринку та передові університети, НДІ мають проявляти більшу активність й консолідуватися навколо відповідних пріоритетів.
2. У розширенні мережі DIH (а подібні проекти плануються окремими донорами), АППАУ, Агенція європейських інновацій, DIH КПІ, DIH КАУ, Львівська школа стартапів при Львівській політехніці мають взяти лідерство щодо напрямів і конкретних завдань щодо впровадження ефективних моделей DIH при університетах. Цей напрям має бути також у фокусі нашої уваги в перемовинах із низкою європейських установ.
3. УКА очікує також змін від самих університетів – виділення окремих структур при великих університетах, і які мають виділений штат для роботи з МСП за моделлю DIH, є предметом управлінських рішень при самих університетах. Низка університетів (Полтава, Одеса) уже показували як це робити, тому ці очікування не є безпідставними.

Дані пропозиції підлягають деталізації, постановці конкретних цілей і КРІ й узгодженню на рівні партнерів спільноти УКА, Індустрії 4.0, і будуть остаточно затверджені на спільній конференції 7 лютого в Києві.