31 серпня завершилась кампанія Innovations Meet Clusters, а 1 вересня відбувся підсумковий захід, на якому УКА підбив підсумки й відзначив переможців. Упродовж кампанії ми отримали велику кількість даних, і в цьому звіті презентуємо учасникам Українського кластерного альянсу основні результати та висновки кампанії.
Головні результати кампанії
Попередні підсумки кампанії представлені за посиланням, і з них добре видно як слабкі, так і сильні місця кампанії, й УКА в цілому. Серед перших ми зафіксували низьку участь кластерів УКА та представників університетів і НДІ. Серед других – маємо хорошу аналітику по потребам учасників УКА, а також появу нової категорії експертів – інноваційних брокерів, чим завдячуємо роботі двох київських DIH-ів.
Отже, як виглядають на 31 серпня всі результати кампанії – ці фінальні підсумки включають нову аналітику, зокрема на платформі метчмейкингу, де ми фіксуємо:
- значне покращення сервісів по існуючим грантовим програмам. Відтепер ми бачимо на платформі 2 категорії: інноваційні гранти для інноваційних компаній та “звичайні” гранти, орієнтовані на будь-яких МСП і кластери. По кожному з інноваційних грантів визначені експерти DIH КПІ, що гарантує заявнику швидкий та якісний зворотний зв’язок, і можливі консультації експерта.
- Більша половини учасників групи Innovations Meet Clusters на платформі (всього їх долучилось 50) чітко вказують свою пропозицію до спільноти, і, що важливіше ясно формують потреби. Це важливий показник – фіксація потреб учасників УКА дозволяє сформувати пропозицію по їх задоволенню. А це вже і є підстава для застосування інноваційних рішень. Аналіз розподілу потреб за категоріями наведений на рис. 1.
Рис. 1. Розподіл потреб серед усіх учасників кампанії
Як видно, серед учасників платформи зі значним відривом переважають потреби з пошуку партнерів. Ця пріоритетність сильно відрізняється від результатів голосування учасників УКА та заявлених топ-10 потреб, де домінують потреби фандрейзингу. Ми пояснюємо це просто – вибірки у двох категоріях є різними, й ті респонденти, які зазначені на рис. 1, вже є на платформі та користуються послугами з фандрейзингу, тоді як більшість респондентів у голосуванні “топ-10” відсутні на платформі.
Дуже слабким виявився фідбек по результатам кампанії – ми отримали лише 7 відповідей на запропоноване опитування, що не дозволяє скласти жодної уяви про те, чи відбувся насправді метчинг, чи ні. Усні (телефонні) опитування близько 15 найбільших активних учасників кампанії також не дали ясної відповіді на це питання. Загалом респонденти оцінюють кампанію як корисну та потрібну на майбутнє, але пошуки конкретного провайдера рішення на свою потребу, очевидно, займають більше часу та зусиль.
Також були проведені телефонні опитування керівників кластерів з питанням “чому участь їх членів у кампанії була настільки низькою”. Відповіді зводяться до двох положень: а) керівники промотували кампанію, “хто як міг”; але б) більшість МСП справді є далекими від тем інноваційного розвитку, фандрейзингу та європрограм. Тому подібне залучення вимагає значно більше часу та зусиль.
Висновки кампанії
Повертаючись до цілей і завдань кампанії, констатуємо наступне:
1) Цілі кампанії не досягнуті. Тільки одну з цілей у сфері інноваційного брокериджу можна вважати досягнутою. Натомість, замість 50-ти пар метчмейкингу (друга ціль) ми отримали буквально кілька конкретних підтверджень сполучення реальних потреб учасників ринку з провайдерами їх рішень. Що стосується третьої цілі, появи нових ініціатив інноваційного розвитку серед кластерів УКА, ми також не отримали ніяких нових підтверджень, проектів чи заявок на них.
2) Враховуючи витрати на кампанію, всі численні активності (головним чином, з боку АППАУ) ці результати є явно незадовільними й такими, які ставлять на майбутнє питання керівництву АППАУ – чи варто знову інвестувати свій ресурс на подібні дії і в подібних форматах?
3) Головних причин низької ефективності декілька. У першу чергу, це реально важка ситуація на ринках, де, в умовах елементарного виживання, попит на інноваційні рішення є далеко не першим пріоритетом МСП і кластерів УКА. Але ми побачили також інші чинники, зокрема, низькі спроможності та навички кластерних координаторів залучати своїх учасників до програм і заходів УКА, відсутність регулярних комунікацій до своїх членів, низьку ділову та цифрову культуру МСП у налагоджені взаємодії з потенційними клієнтами чи партнерами. Очевидно, також були окремі помилки та недопрацювання з боку організаторів. Усі ці причини мають бути детально проаналізовані, а уроки – вивчені.
Так, маленьку сатисфакцію АППАУ отримала в пожвавленні роботи від експертів DIH КПІ та КАУ, де все більше й більше формуються практики інноваційного брокериджу, й виділяються найбільш активні експерти. Є також покращення в роботі платформи, нові функції, як покращення систем обліку, збільшення загальної кількості учасників тощо. Ми побачили значну консолідацію членів АППАУ навколо інноваційних колів й у вересні очікуємо нових подач грантових заявок.
Водночас, всі покращення є незначними і ніяк не можуть компенсувати усвідомлення головного розриву – ми (всі кластери УКА) й далі знаходимося досить далеко від тих орієнтирів, які задаються європейськими аджендами інноваційного розвитку, і з якими наші кластери зіштовхнуться вже за кілька тижнів у Чехії. Метчинг на українській платформі УКА був нічим іншим, як тренуванням до європейського метчингу, який буде і в Празі, і в Брно, і вже йде онлайн. Отже, якщо ми не змогли заметчитися між собою українською мовою і в добре знайомому середовищі, то невже це легше буде зробити англійською й у чужому, із зовсім незнайомими людьми? Якщо наші кінцеві замовники не бачать і не звертаються до вітчизняних провайдерів інноваційних рішень (і яких десятки в УКА), то як їм допоможуть іноземні? Якщо ми не маємо запитів на інновації та не розуміємо контекст у цій сфері в конкретних сегментах ринку на європейській арені, то що ми будемо пропонувати партнерам з ЄС? Якщо ми кажемо, що хочемо гранти на інноваційний розвиток, але не можемо ввійти в контакт з уже визначеним експертом на конкретний інноваційний кол, то що за цим стоїть, окрім одного бажання? Де відповідні ресурси, плани та дії?
Усі ці можливості покращення своїх навичок, знань і виходу на новий рівень були для кластерів УКА, в першу чергу, для кластерів типу ІАМ упродовж серпня, й мізерна частина учасників кластерів ними скористалась.
Тим не менше, керівництво УКА та АППАУ не відмовляється від своїх планів інноваційного розвитку в рамках альянсу. Зрозуміло тільки, що ця історія є довгою, та однією кампанією вона не обмежиться. Українським МСП і кластерам, які їх об’єднують, потрібні постійні, регулярні заходи на різні теми інноваційного розвитку й із набагато кращим залученням керівників різних рівнів. Скільки часу піде на формування критичної маси в кожному кластері, коли з’являться лідери за сегментами, коли почнеться справжній потужний метчмейкинг, у тому числі онлайн, і де брати на все це ресурси, ми не знаємо. Але ми точно знаємо, що якщо нічого не робити, то процеси швидкої деградації науково-технічного та інноваційного потенціалу в умовах війни швидко набиратимуть темпів.
Ці висновки будуть обговорюватися на нарадах керівників УКА, а також на гібридному заході 15 вересня в Києві. Але очевидно, що всім кластерам потрібно переглянути свої стратегії та тактики інноваційного розвитку, тактики й методи залучення членів своїх кластерів до будь-яких наступних кампаній, і особливо, в контексті заяв самих керівників кластерів, що інновації їм потрібні, та що це має бути одним зі стратегічних напрямків розвитку УКА.