18 листопада 2025 СЕО УКА Юрчак Олександр відвідав польську конференцію кластерів по бенчмаркингу у Варшаві. Конференція презентувала звіт по бенчмаркингу та кращим практикам польських кластерів. Подібний звіт на замовлення державної Польської агенції розвитку підприємництва (PARP) виробляється регулярно з 2010 року й служить для стратегічної орієнтації та зростання кластерів. Основна мета — ідентифікація кращих практик, сильних і слабких сторін кластерів, а також формування рекомендацій для їх координаційних структур і політиків. Нижче подаємо огляд конференції та самого звіту.
Головна інформація звіту
Звіт структурований по головним видам діяльності кластерів, оцінкам їх ефективності, включно з показниками співпраці всередині кластерів, а також між кластерами, впливу на зовнішнє середовище, процесам інтернаціоналізації та інновацій, й окремо розглядаються кращі практики – в звіті 2024 їх зафіксовано 13.
Головні висновки фіксують наступну картину:
Ресурси кластерів
Людські, інфраструктурні та фінансові ресурси є головними показниками спроможностей кластерів. Багато кластерів мають обмежену або відсутню інфраструктуру, а фінансова стабільність і доступ до фінансових інструментів залишаються проблематичними.
Водночас кластери із статусом Ключового Національного Кластера та з тривалим досвідом (засновані до 2009 року) мають кращі показники.
Процеси в кластерах
В цій сфері кластери демонструють відносно високий рівень, особливо у цифровізації і управлінських процесах. Натомість, найслабші процеси — це ринкова та маркетингова активність. Стратегії кластерів часто оновлюються та включають активну участь членів, регулярні зустрічі та співпрацю по ланцюгах створення вартості
Напрямки розвитку кластерів
Половина кластерів практично не реалізує заходів у розвитку співпраці, інновацій та компетенцій. Найкраще оцінені програми підвищення компетенцій, а найгірше — розвиток інновацій.
Найуспішніші кластери зосереджені у хімії, будівництві та циркулярній економіці.
Вплив на зовнішнє середовище
Рівень залучення в формування умов ведення бізнесу, соціальні ініціативи та екологічну відповідальність є помірним, але сильно варіюється між кластерами. Активність у розробці зеленої трансформації і сталого розвитку зростає, проте лише невелика частина кластерів регулярно реалізує такі ініціативи.
Інтернаціоналізація
Рівень міжнародної діяльності загалом низький, велика кількість кластерів мало або зовсім не представлена на зовнішніх ринках.
Найкраще проявляються експортні активності, а найслабший потенціал у міжнародному позиціонуванні та послугах координації інтернаціоналізації.
Сильні та слабкі сторони кластерів
Сильними сторонами є цифровізація, управління і суспільна та бізнесова співпраця з інтеграцією R&D -центрів. Слабкими є фінансова база, маркетинг, інноваційна активність, екологічна відповідальність та інтернаціоналізація.
Коментарі дирекції УКА: на перший погляд польські кластери мають деякі схожості з українськими. Так само як і в Польщі, в частині українських кластерів в періоді 2023-25 помітний прогрес в управлінні кластерами та ресурсами, тоді як фінансове становище, інновації та подвійний перехід залишаються значними зонами росту для переважної більшості. Водночас, більш глибокий аналіз показує, що ці паралелі досить відносні, оскільки польські кластери знаходяться на зовсім іншій стадії розвитку. Для цього достатньо подивитись на конкретні цифри, наприклад
- Середній розмір польських кластерів – близько 120 членів на кластер, тоді як в Україні – біля 20 (в Польщі 20 – це мінімальний рівень, щоб вважатись кластером)
- Середній бюджет польського кластеру коливається на рівні 200-250 тис євро, тоді як середній рівень українських – на порядок менше
- 28 кластерів Польщі отримували в 2024 публічне (державне) фінансування – тоді як в Україні таких прикладів, за виключенням опосередкованих ваучерних програм Львівської міської ради, ми практично не знаємо.
- 69% кластерів мають письмову стратегію (з кластерів УКА – це не більше 5, тобто 10%)
Цей перелік можна ще продовжувати, але й цих цифр достатньо, щоб зрозуміти різницю. Вона передусім зумовлена тим, що в Польщі існує державна кластерна політика та підтримка, що реалізується PARP вже більше 15 років.
Інструменти державної підтримки кластерів
Зокрема PARP надає постійну підтримку за категоріями
1. Фінансова підтримка та грантові програми. PARP реалізує програми, що фінансують проєкти кластерів у сфері інновацій, цифрової трансформації, зеленої економіки, інтегруючи кластери у національні та європейські ініціативи. Спільно – з державних та пан-європейських програм середній кластер отримав в періоді 2022-23 рр більше 1 млн євро (тобто, 500 тис на рік). PARP підтримує програму акредитації та сертифікації кластерів (ESCA) для підвищення їхньої якості та міжнародної репутації – 16 польських клатерів мають ці сертифікати (в Україні – всього 3). Окремо PARP проводить акредитацію національних кластерів – Ключового Національного Кластера (KKK) із додатковою фінансовою і організаційною підтримкою (загальний бюджет – близько 17 млн євро).
2. Підтримка розвитку компетенцій і координації кластера. PARP постійно фінансує проведення тренінгів, семінарів, курсів підвищення кваліфікації для менеджерів кластерів, включаючи управління проектами, фінансами, міжнародною співпрацею. Запроваджені методики та стандарти для оцінки управлінських процесів у кластерах, зокрема інструменти самооцінки щодо керування кластером. В рамках системи секторальних рад PARP підтримує розвиток компетенцій у ключових галузях через залучення кластерів до визначення потреб у кваліфікаціях і модернізації освіти.
3. Платформи взаємодії та обміну знаннями. PARP працює над впровадженням платформи “Mapa Klastrów” — цифрового каталогу, що допомагає кластерним організаціям обмінюватись кращими практиками, знаходити партнерів та аналізувати тенденції. Впроваджуються інструменти автоматизованого внутрішнього моніторингу і звітності для підвищення прозорості та ефективності функціонування кластерів.
4. Підтримка інтернаціоналізації. PARP забезпечує підтримку кластерів у виході на міжнародні ринки через участь у програмах ЄС, організацію міжнародних місій, виставок, створення європейських кластерних платформ. Особливий акцент на мікрогранти, візити, участь у мережах European Cluster Collaboration Platform (ECCP), European Digital Innovation Hubs (EDIH).
5. Партнерська співпраця з іншими державними установами. PARP підтримує взаємодію з Міністерством розвитку і технологій, НЦБР (Національний центр досліджень і розвитку), PFR (Фонд розвитку Польщі) для комплексної підтримки інноваційного і кластерного розвитку. Підтримка кластерів як частини регіональних і національних політик, включно із програмами розвитку пріоритетних галузей (smart specialisation).
Коментарі дирекції УКА: висновок тут очевидний – польські кластери значно більш потужні та спроможні в порівняння з українськими саме завдяки наявності потужної державної підтримки. Нічого подібного до вищеописаного в Україні поки немає – національна програма підтримки кластерів тільки в процесі створення, й в кращому випадку вона буде запущена (з конкретними інструментами підтримки) тільки в 2027 році. Натомість, більша надія сьогодні є на регіональні та місцеві програми – зокрема, 6 обласних програм підтримки кластерів плануються для запуску в 2026 році.
Ключові механізми стійкості
Це новий розділ бенчмаркингового звіту 2024 року – раніше дослідження на цю тему не проводилось. Отже, звіт фіксує більше уваги до стійкості й зокрема наводить головні чинники стійкості як
- Розвинена співпраця і довіра між членами
- Налагоджені міцні взаємовідносини забезпечують швидкий обмін інформацією і інноваціями.
- Часті контакти і географічна близькість полегшують передачу прихованих знань (tacit knowledge), що включає практичний досвід, технологічні ноу-хау.
Така взаємодія покращує здатність підприємств вирішувати нові проблеми під тиском часу, наприклад, під час економічних шоків.
- Доступ до ресурсів і спільна інфраструктура
- Членство в кластері дає підприємствам доступ до кваліфікованих кадрів, інформації про бізнес-можливості та має допомогу у залученні державної підтримки.
- Спільна інфраструктура — лабораторії, виробничі парки, науково-технологічні парки — дозволяють компаніям тестувати і впроваджувати інновації з меншими затратами і ризиками.
У кризових ситуаціях доступ до такої інфраструктури сприяє швидшій розробці локальних замінників недоступних продуктів.
- Доступ до капіталу і фінансування
- Кластерні організації часто виступають посередниками між членами і фінансовими установами, підвищуючи їхню кредитоспроможність.
- Деякі кластери управляють фондами для стартапів або мережами бізнес-ангелів, що допомагають інноваційним МСП виживати у несприятливих умовах.
- Гнучкість і здатність адаптації
- Підприємства в кластерах мають більшу операційну гнучкість і швидше можуть змінювати профілі виробництва чи ринків.
- Це підтримується наявністю мережі контактів, плинністю інформації, доступом до ресурсів і культурою інновацій.
- Різноманітність компетенцій у кластері дозволяє підприємствам швидко переорієнтовуватись, наприклад, запускати нові виробництва на випадок припинення постачань.
- Важливо відмітити, що членство само по собі не гарантує стійкість — потрібне активне управління кластером.
- Представлення інтересів і вплив на політики.
- Кластери виступають сполучною ланкою між бізнесом і державою, збираючи спільні потреби і впливаючи на формування політик. Це особливо цінно в кризові періоди, коли спільні дії можуть прискорити отримання допомоги і підтримки.
Додаткові спостереження
- Наявність статусу Ключового Національного Кластера є індикатором вищого рівня організаційної зрілості і стійкості.
- Майже 40% кластерів в звіті мають цей статус, що пов’язано з їх кращою структурою управління і потенціалом.
- Загальна тенденція збільшення членів у більшості кластерів свідчить про їх привабливість та стабільність під час турбулентності.
- Проте близько 31% кластерів не мають оновлених стратегій розвитку, що обмежує їх швидкість і координацію у кризах.
Коментарі дирекції УКА: цей розділ детально показує, що стійкість кластерів базується на комплексі соціальних, економічних та організаційних факторів, які допомагають підприємствам краще пристосовуватись до викликів і використовувати колективні переваги в часи турбулентності. Щодо чинників Стійкості українських кластерів які ми вивели в нашій «ДНК стійкості» тут ми бачимо явні конотації з нашими елементами солідарності, співпраці та стратегічного управління.
Кращі практики кластерів
В звіті описано 13 кращих практик й 5 з них було представлено на конференції 18 листопада. Ось короткий зміст всіх 13 практик:
- Klaster LifeScience Kraków
Комплексна підтримка стартапів у сфері наук про життя в регіоні Малопольське. Модель включає мультистороннє партнерство, акцелерацію, освіту, мережеве взаємодію для посилення інноваційного потенціалу наукоємних проектів. - Digital Creative Cluster
Програма “Surferzy Wiedzy” – акселератор творців цифрової освіти, що підтримує інновації в освітніх технологіях і розвиток креативних рішень. - Mazowiecki Klaster ICT
“Space Bridge Fund” та ECN S.A. – синергічна екосистема підтримки стартапів та зелених технологій через фінансування, консалтинг і міжнародну співпрацю. - Silesia Automotive & Advanced Manufacturing
Проєкт “Resilience 2030” спрямований на підвищення стійкості підприємств машинобудівної галузі через цифровізацію, автоматизацію та адаптацію до змін ринку. - Polski Klaster Cyberbezpieczeństwa #CyberMadeInPoland
Комплексний підхід до підвищення рівня кібербезпеки в Польщі, починаючи від освіти та закінчуючи законодавчою підтримкою. - MedSilesia
“Innovation Showroom” для розвитку інновацій у секторі сільвер економіки (послуги для літніх людей), з акцентом на демонстрацію нових технологій і підтримку підприємств. - Klaster Polska Grupa Motoryzacyjna (PGM)
Інтеграція автомобільного сектору з оборонною промисловістю для зміцнення економічної стійкості та конкурентоспроможності. - Klaster Innowacyjnych Technologii w Wytwarzaniu CINNOMATECH
Пакет “Зеленої трансформації” – модульний набір інструментів для МСП у напрямку циркулярної економіки. - Klaster Przemysłowy Evoluma
Трансформація промисловості відповідно до концепції Організації 5.0 із застосуванням новітніх технологій і підвищення ефективності. - Klaster Gospodarki Cyrkularnej i Recyklingu
Коаліція для розвитку ринку переробки полімерів, інтеграція ланцюга вартості та просування ринку вторинних матеріалів. - Klaster NUTRIBIOMED
Створення системи безпеки харчування Польщі через інновації, співпрацю між виробниками, наукою та владою, з фокусом на здоров’я і екологію. - Interizon Pomorski Klaster ICT
Практика грантів кісткових в рамках проекту DESIRE – підтримка МСП у секторі e-health, спрощення доступу до фінансування, сприяння експорту та міжнародній співпраці. - Lubuski Klaster Metalowy
Трансгранична науково-технічна співпраця як інструмент розвитку та зміцнення позицій кластеру на міжнародному рівні, з акцентом на довгострокові партнерства.
Коментарі дирекції УКА: хоча інформація в звіті про кращі практики є обмеженою, на конференції вони розкривались досить детально – переглянути їх можна з 3:31хв за посиланням запису конференції. Загальні враження – дуже добрі, – всі представлені 5 практик є дійсно цікавими, й українським кластерам варто з ними ознайомитись більш грунтовно. Зокрема, звертає на себе увагу практика «Стійкість 2030» сілезького автомобільного кластеру, що базується на стратегічних форсайтах галузі й упереджувальних, конкретних, колективних кроках по запобіганню криз та негативних тенденцій. Подібний підхід – повністю тотожний тим, що УКА відмічає в своїх підходах до розвитку Стійкості (елемент №5 нашої ДНК), й закликаючи українські кластери впроваджувати аналогічні стратегії. Також дуже рекомендуємо переглянути виступ в кінці представника Подкарпатського воєводства про те, як кластери підтримуються на рівні цього регіону.
Висновки та напрямки дій для українських спільнот
УКА вдячний агенції PARP за це запрошення, а також співпрацю, яку ми розвиваємо впродовж останніх 2 років. Ця інформація та аналітика від PARP є цінною для української спільноти кластерів, адже назагал рівень інформування та обізнаності наших стейкхолдерів про кращі європейські та світові практики залишає бажати кращого.
Інформація про польські кластери та їх кращі практики є також цінною з точки зору розбудови польсько-українських кластерних відносин. Теоретично, ця співпраця мала б стати ядром або віссю для всієї східно-європейської співпраці. Практично – в нас є ще багато викликів, починаючи з практичної відсутності нашого уряду в цих стосунках, й до низької спроможності багатьох кластерів підтримувати та розвивати цю співпрацю.
Тим не менше, й що стосується підсумків цієї конференції можна виокремити 2 напрямки дій, які буде розвивати УКА
- Розвиток відносин з польськими партнерами:
- УКА активізує співпрацю PARP, долучаючи до перемовин Міністерство сільського господарства, економіки та довкілля
- Паралельно, й спільно з нашими регіональними партнерами ми активізуємо обміни на рівні кількох воєводств – з нашими ОВА
- Наша задача мінімум на 2026 рік – започаткувати системні між-кластерні обміни між обома країнами в значних масштабах, а також вивести польські кластери на Ребілд Юкрейн 2026, й краще, коли це будуть спільні проєкти.
- Щодо бенчмаркингу кращих практик та розвитку кластерів УКА:
- Чимало кращих практик польських кластерів потребують вивчення та впровадження в Україні. УКА закликає наших експертів та кластерних менеджерів більше активно вивчати та комунікувати про ці практики в своїх середовищах.
- Зокрема, окремі практики – як Сілезького кластеру автопрому чи кластеру EVOLUMA з Бялостоку, ми намагатимемось представити для нашої аудиторії кластерів на окремих онлайн заходах.
- В цілому система бенчмаркингу в розвитку кластерів потребує окремих обговорень для можливого впровадження в національній та регіональних політиках що плануються з органами влади.
Дирекція УКА продовжує вивчення кращих зарубіжних практик – закликаємо кластери, та наших експертів ділитись вашими спостереженнями, аналітикою та надсилати нам ваші матеріали для публікацій на сайті УКА.
Подібні публікації: