Кластери та регіональний розвиток: від локальних практик до національної політики

Контекст заходу: від окремих проєктів та ініціатив — до системних політик

Ще кілька років тому розвиток кластерів в Україні асоціювався переважно з окремими міжнародними проєктами або ініціативами активних бізнес-спільнот.

Сьогодні ситуація поступово змінюється. Під час конференції вперше в єдиному контексті були представлені три взаємопов’язані рівні розвитку кластерної політики:

• національний — проєкт Концепції розвитку кластерів України, який розробляється Міністерством економіки за участі Українського кластерного альянсу;
• регіональний — результати проєкту Clusters4Regions, у межах якого вже шість областей України затвердили власні програми підтримки кластерів;
• локальний — нова Програма розвитку кластерної політики Львівської міської територіальної громади на 2026–2028 роки є першою в Україні, що демонструє роль Органів місцевого самоврядування (ОМС) в розвитку кластерів.

Фактично Україна переходить від експериментального етапу до побудови системи багаторівневого врядування, де національна, регіональна та муніципальна політики мають взаємно підсилювати одна одну.

Львів задає новий стандарт муніципальної кластерної політики

Однією з центральних моментів конференції стала презентація нової Програми розвитку кластерної політики Львівської міської територіальної громади. 

Її принципова відмінність полягає у зміні самої філософії економічної політики міста. Якщо традиційний підхід концентрувався переважно на підтримці окремих категорій підприємств Малого та Середнього Бізнесу (МСБ), то нова програма пропонує перейти до розвитку цілих інноваційних екосистем через кластери.

У програмі вперше системно поєднані розвиток кластерних екосистем з фокусом на інновацйному розвитку, пріоритети смарт-спеціалізації міста, підхід Shared Value, напрямки інтеграції науки, освіти, бізнесу та влади, а також міжнародна інтеграція кластерів.

Особливо показовим є те, що місто розглядає кластерну політику не як окрему програму підтримки бізнесу, а як один із ключових інструментів реалізації власної економічної стратегії.

Програма також пропонує чітку логіку розвитку кластерів — від формування кластерної екосистеми та підтримки молодих ініціатив до масштабування зрілих кластерів через міжнародні партнерства. При цьому оцінка її результативності будується не лише на кількості проведених заходів, а насамперед на досягнутих змінах у розвитку кластерної екосистеми та довгостроковому економічному ефекті.

Саме такий підхід сьогодні відповідає найкращим європейським практикам.

Практики, що вже працюють

Окремий блок конференції був присвячений практичним кейсам українських кластерів.

Учасники представили приклади, які вже демонструють вимірювані результати:

• IRON Cluster — розвиток найбільшої в Україні екосистеми оборонних технологій, яка вже об’єднує понад 120 компаній та стартапів і працює з тестуванням, акселерацією, залученням інвестицій та взаємодією з державою.
• Меблевий кластер Рівненщини — приклад того, як Агенція регіонального розвитку може стати оператором розвитку кластера та інтегрувати його у міжнародні проєкти.
• Львівський меблевий кластер — практики розвитку експорту, підготовки підприємств до вимог ЄС та побудови довіри між конкурентами.
• Львівський кластер медичного бізнесу — розвиток екосистеми медичних послуг, інновацій та медичного туризму.

Усі ці приклади ще раз підтвердили: успішний кластер сьогодні — це не стільки про локальне об’єднання підприємств (одне з багатьох існуючих), а професійний оператор розвитку цілого сектору економіки, – конкретної індустріальної екосистеми.

Shared Value — нова філософія кластерного розвитку

Важливою частиною конференції став виступ Альберто Пеціі, директора з розвитку агенції ACCIÓ (Каталонія), який представив один із найуспішніших прикладів реалізації кластерної політики в Європі. Каталонський досвід ще раз підтвердив, що довгостроковий успіх кластерів забезпечується не окремими грантами чи проєктами, а стабільною політикою розвитку, професійним кластерним менеджментом та системною взаємодією між бізнесом, наукою і владою.

Рефреном до виступу Альберто прозвучала спільна презентація Надії Карплюк та Олександра Юрчака, присвячена концепції Creating Shared Value (CSV). Під час виступу було показано, що сучасні кластери створюють не лише економічну вигоду для своїх учасників, а й генерують суспільну цінність через розвиток людського капіталу, інновацій, регіональних екосистем та національної стійкості. Особливу увагу було приділено українській адаптації концепції CSV, яка доповнює класичну європейську модель ESG четвертим виміром — безпекою та резильєнтністю. Саме цей підхід дедалі більше визначає розвиток українських кластерів в умовах війни та післявоєнного відновлення. 

Робота в групах: від проблем — до спільного порядку денного

Завершальним елементом конференції стала інтерактивна сесія у форматі «Світового кафе», під час якої учасники працювали у змішаних групах. Команди по черзі проходили три тематичні дискусійні майданчики, поступово доповнюючи напрацювання попередніх груп. Такий формат дозволив не лише зібрати широкий спектр думок, а й виробити спільне бачення ключових викликів та пріоритетів розвитку кластерної екосистеми України.

Перший майданчик був присвячений ключовим бар’єрам розвитку кластерів та інструментам їх подолання. Серед головних викликів учасники назвали низький рівень довіри між бізнесом, недостатнє розуміння переваг кластерної моделі, слабку інституційну спроможність молодих кластерів, дефіцит професійних кластерних менеджерів, відсутність довгострокових стратегій розвитку та недостатню залученість великих компаній. Як відповідь на ці виклики були запропоновані розвиток програм підготовки кластерних менеджерів, менторство з боку зрілих кластерів, системна комунікація та популяризація кластерного руху, B2B-нетворкінг, прозорі правила врядування, а також підтримка бізнес-лідерів, які готові виступати драйверами нових кластерних ініціатив.

Другий майданчик зосередився на рішеннях, яких учасники очікують від державної влади та органів місцевого самоврядування. Найбільшу підтримку отримали пропозиції щодо завершення формування національної кластерної політики, запуску сталих механізмів фінансування на всіх рівнях, створення Національного реєстру кластерів, розвитку програм навчання кластерних менеджерів, посилення координації між державними програмами та міжнародними донорами, підтримки трансферу технологій і постійного діалогу між владою, бізнесом, освітою та наукою.

Третій майданчик був присвячений кращим практикам, які вже сьогодні демонструють ефективність кластерного підходу. До найбільш перспективних напрямів учасники віднесли розвиток спільної інноваційної та технологічної інфраструктури, міжкластерні платформи співпраці, спільні дослідницькі проєкти, трансфер технологій, програми перекваліфікації кадрів, міжнародні бізнес-місії, експортні ініціативи, спільне просування українських виробників, міжкластерні хакатони, навчальні візити до успішних європейських кластерів, розвиток підходу Creating Shared Value (CSV) та формування місцевих і регіональних кластерних політик як основи довгострокового економічного розвитку.

Таким чином, результати «Світового кафе» підтвердили головний висновок конференції: розвиток кластерів потребує одночасної роботи на трьох рівнях — професійного розвитку самих кластерів, системної підтримки з боку державної та місцевої влади й активного поширення успішних практик між регіонами.

Підсумки та наступні кроки

Одним із найважливіших висновків конференції стало усвідомлення того, що сьогодні в Україні фактично змінюється сама логіка розвитку кластерної політики.

Якщо ще кілька років тому ключовим питанням було «як створити новий кластер?», то сьогодні дедалі актуальнішим стає інше:

як побудувати середовище, у якому сильні кластери можуть системно виникати, зростати та масштабуватися.

Саме тому дедалі більшого значення набувають політики, що розвивають не окремі організації, а цілі інноваційні екосистеми.

Львів сьогодні демонструє один із найпослідовніших прикладів такого підходу. Регіональні програми Clusters4Regions показують можливість його масштабування на рівні областей. Наступним логічним кроком має стати завершення формування національної рамки кластерної політики та запуск постійного механізму координації між державою, регіонами та громадами.

Саме така багаторівнева система стане основою конкурентоспроможності української економіки у процесі післявоєнного відновлення та інтеграції до європейського економічного простору.