Skip links

Інтернаціоналізація УКА шляхом покращення діалогу з ЄС під час війни

Звіт по проекту

 

Проект з покращення комунікацій із кластерами та іншими структурами ЄС завершується. Цей звіт надає головну інформацію щодо виконання цілей проекту, головних досягнень, уроків і наступних кроків у розвитку вже започаткованих ініціатив.

Про проект

Проект по темі інтернаціоналізації кластерів УКА підтримується фондом Eastern Partnership Civil Society Facility, грант якого виграв Олександр Юрчак, нинішній голова УКА, як фізична особа та громадський активіст. Програма EaP Civil Society Facility націлена саме на підтримку інціатив, які посилюють спроможності громадських об’єднань. Упродовж березня та квітня тривали перемовини про деталі проекту, й фактичний старт був даний 16 травня. Проект мав тривати до 30 серпня, але через перенесення низки заходів на вересень завершується 30 вересня. Проект фінансував наступні активності:

  • Покращення впізнаваності кластерів УКА на міжнародній арені й залучення професіоналів ЄС до діалогу з учасниками УКА;
  • Підтримка подій із прямого діалогу кластерів УКА з європейськими партнерами;
  • Створення та популяризація успішних історій співпраці;
  • Підтримка та розвиток мережі амбасадорів платформи Industry4Ukraine;

Сума фінансової підтримки на ці активності становила 8,5 тис євро.

Хід виконання та головні результати

Проект був першим із наданих УКА донорськими організаціями з початку війни, й другим у наданні допомоги ЄС (після допомоги ЄКА з організацією вікна допомоги на ЕССР), й уже тому заслуговує на особливу увагу та визнання. Навесні 2022 щойно створений УКА, кластерні активісти та менеджмент потребували особливо, зовнішньої підтримки, адже інші внески від бізнесу, який сам перебував у кризовому стані, практично зупинилися.

Водночас, проект відбувався у досить складних умовах. Три головні чинники впливу на хід виконання були наступними:

  • Зовнішня невизначеність: середньострокового плану заходів у той момент в УКА ще не було (він з’явився тільки в серпні), не було комунікаційної стратегії – отже, неможливо було точно визначити, що і як ми просуваємо, а це є ключова умова в плануванні. Крім того, на низку заходів накладались обмеження, як складнощі виїзду в закордонні відрядження для чоловіків, обмежене або відсутнє фінансування проведення самих івентів тощо.
  • Недостатнє розуміння власних спроможностей: УКА об’єднує 37 кластерів, але й сьогодні ми не маємо точної та детальної інформації про стан міжнародних відносин та успіхи чи проблеми в них кожного окремого кластеру. Навесні це було тим більш неясно, і робилося припущення, що шляхом івентів і промоції ми швидко здобудемо ці успіхи, й звідти з’являться історії успіху.
  • Недостатнє фінансування керування проектом: фактично, першочергово запропонована сума гранту була знижена донором удвічі, й звідти повністю випали функції керування проектом. Таким чином, більшість аспектів керування різноманітними комунікаційними активностями УКА, їх координацію в команді проекту довелося брати на себе на волонтерських засадах. Частина витрат покривалася коштом АППАУ та за рахунок усієї команди АППАУ, яка вела й веде всю комунікацію УКА з початку заснування альянсу. Тобто, по суті АППАУ стала другим головним інвестором у цей проект.

Команда проекту включала головний склад від АППАУ (веб-дизайнер, SMM менеджер, копірайтер-перекладач, e-mail і контент-менеджер), а також низку задіяних комунікаційників і менеджерів від кластерів УКА. Успішні історії надали UAMC, УАМ, ОІКК, АППАУ, U-Food, PFC, DIH КПІ – загалом 7 членів чи партнерів УКА.

Основні результати проекту за напрямами фінансування фонду EaP Civic Society Facility:

1. Покращення впізнаваності кластерів УКА на міжнародній арені й залучення професіоналів ЄС до діалогу з учасниками УКА:

  • Веб-сайт: зростання кількості відвідувачів виросло з 54 у травні до 2600 у вересні (900 із них є за кордоном). Загалом на сайті УКА, що також був підтриманий цим проектом, є більше 100 публікацій, з них більше 30 – англійською мовою. Якісний і різноманітний контент є одним із ключових методів просування сайту як головного комунікаційного каналу та цифрового хабу УКА.
  • Соцмережі. Охоплення аудторій за 3 місяці склало: Facebook – 156 тис. осіб, Linkedin – 22 тис., Twitter – 46 тис.
  • База розсилок по зарубіжній аудиторії виросла з 54 осіб до 700+.

2. Підтримка подій із прямого діалогу кластерів УКА з європейськими партнерами.

Проект підтримав комунікаціями проведення більше 30 різних подій УКА – від невеликих вебінарів-зустрічей із євро-партнерами й до міжнародних форумів, як форум в Стамбулі, де УКА був співорганізатором.

Тут ми досягли найбільшого успіху – загалом упродовж періоду проекту зафіксовано 12 угод і меморандумів УКА з різними євроструктурами. Результатами їх реалізації є 5 великих міжнародних проектів співпраці, які розпочалися в рамках УКА (див. далі).

Офлайн-зустріч у Стамбулі – найбільша подія звітного періоду, і яка широко комунікувалася командою проекту

3. Створення та популяризація успішних історій співпраці.

При плані 20 ми створили 10 історій успіху. Головними обмеженнями були: а) відсутність самих історій; б) труднощі залучення комунікаційників від кластерів УКА.

4. Підтримка та розвиток мережі амбасадорів платформи Industry4Ukraine.

У цій сфері відбувалися різноманітні заходи з формування та комунікаційної підтримки як наших амбасадорів – активістів, українців закордоном, так і зарубіжних колег, які прагнули нас підтримувати своїми власними ініціативами. При плані в 50 осіб ми долучили до активної співпраці 44. Головними перешкодами тут були труднощі керування дуже різними форматами співпраці в різних галузях та напрямах дій.

Найбільши результативними були дії амбасадорів в рамках тих самих 5 проектів-напрямів подальшого розвитку (див. далі).

Кращий амбасадор програми Industry4Ukraine Luigi de Bernandini (Італія) промотує АППАУ на конференції CSIA у Денвері, США

Ефект проекту – 5 великих ініціатив УКА

Тема зв’язку між проведеними активностями, отриманими результатами, їх безпосереднім ефектом (outcomes) та впливом на подальший розвиток є головною в європейських донорських проектах, і також це стосується даного проекту.
Ми окремо надаємо детальну інформацію про 5 великих ініціатив УКА, які в тій чи іншій мірі пов’язані з активностями проекту EaP Civic Society Facility:

1. Висування УКА на лідерські позиції серед бізнес-асоціацій України та просування на міжнародному рівні.

Ми надзвичайно зобов’язані нинішнім міцним позиціям та рейтингам International Trade Council (ITC), які вдруге після Стамбула рухають УКА, які одного з співорганізаторів міжнародного форуму в Таллінні. Для нас це велика честь, але й відповідальність. Фіксуючи це стрімке сходження в лідери бізнес-спільнот, й виключно в комунікаційних аспектах, вкажемо на роботу команди проекту в комунікаційній підтримці, а також у follow-up активностях. Окремо варто дякувати нашій директорці з експорту-інтернаціоналізації Ользі Трофимовій, її контакт з ІТС почався з травня саме в рамках наших перших онлайн-активностей з інтернаціоналізації УКА.

Ольга Трофимова, директорка програм експорту-інтернаціоналізації УКА, виступає на European Cluster Conference 2022

2. Створення консорціуму з 11 учасників у рамках підготовки проектної заявки на EIC call «Support of Ukrainian startups»

Півтора місяця, з середини липня по початок травня, тривала напружена робота над підготовкою проектної заявки консорціуму. З боку УКА його вела АППАУ, до якої приєдналися ще 4 українські партнери. З боку європейських партнерів були залучені ті амбасадори та учасники, з якими УКА (АППАУ) вже мали попередні зв’язки. Це:  European Clusters Alliance, чеська агенція CzechInno, польська державна агенція Індустрії 4.0 FPPP, французький кластер CIMES, фінський центр компетенцій DIMECC та пан`європейська платформа F6S.

Участь у проекті показала спроможність українських структур і кластерів упевнено рухатись у подібних масштабних проектах Horizon Europe, вона згуртувала українських учасників і значно зміцнила довіру та зв’язки з європейськими. Важливо, що окремі положення проекту стають надбаннями спільноти УКА й незалежно від результатів конкурсу вже паралельно рухаються своїм курсом.

3. Бізнес-місія у Брно

Один із прямих ефектів від співпраці з чеськими кластерами – це організації делегації з 6 кластерів УКА на міжнародну виставку в Брно, Чехія, на початку жовтня. Це не звичайна торгова місія, що обмежуються укладанням угод між комерційними структурами. Завдання делегації стосуються низки міжкластерних угод і проектів кооперації. УКА для цього готує топ-10 ініціатив, навколо яких зараз кипить робота кількох кластерів (АППАУ та ІАМ). По суті, ця місія першою змінює формат роботи УКА – з простої фасилітації В2В зустрічей ми переходимо до масштабних проектів міжкластерної кооперації. Варто відмітити тут також серйозну підготовку чеської сторони – у заході 6 жовтня участь візьмуть 3 заступники міністрів, кілька асоціацій і кластерів, а також ТПП. Ці заходи відбуваються в рамках підготовки та реалізації довгострокової аджеди розвитку з Чеською республікою, яку ми готуємо з червня. Цей міні-проект підтримується GIZ.

4. Кластерна делегація УКА на EU cluster conference 26-27 вересня

Делегація 6 кластерів УКА відвідує також загальноєвропейську конференцію в Празі. Це перший організований виїзд делегації кластерів УКА на міжнародну подію такого рівня. Цей міні-проект також підтримується GIZ.

Перший фідбек, який ми отримуємо днями, коли виходить цей звіт, є дуже позитивним. Як значну перемогу варто відмітити рішення Європейської комісії про проведення спеціальної конференції для УКА у Словаччині в лютому 2023.

Спеціальне засідання DG Grow з делегацією УКА 26 вересня у Празі

5. Початок регулярних комунікацій з французьким CIMES

Співпраця з цим кластером розгортається за чеським сценарієм. Тут перший публічний вебінар із представлення АППАУ та інших кластерів УКА в сфері Індустрії 4.0 планується 30 вересня. До обмінів залучені влада французького регіону Рон-Альп, де знаходиться кластер CIMES, а також обидва консульства, Франції  в Україні, та України – у Франції. Очікується, що наслідками цих обмінів буде організація торгової місії у Францію на початку 2023.

Усі вказані проектні ініціативи підтримуються та комунікуються командою проекту EaP Civic Society Facility.

Інші ефекти та подальші впливи

Головні ефекти (outcomes) проекту стосуються наступного:

1) Проект та інші активності УКА дозволили спільно сформувати сценарій та дорожню карту бі- та мультилатеральної міжкластерної співпраці в УКА. Вона зафіксована в пілотному проекту УКА – CzechInno для українсько-чеських відносин у розвитку Індустрії 4.0. Ми би не мали цього сценарію без серії зустрічей із чеськими колегами та загалом цільових показників розвитку, встановлених у проекті. Подібна адженда зафікслована в обєднанні інноваційних космічних кластерів, хоча в даному випадку проект просто зафіксував цю історію. Обидва приклади встановлюють планку та орієнтири для всіх кластерів УКА  яким чином потрібно рухатись у розвитку в своїх сегментах та галузях.

2) Дуже важливим ефектом проекту є вказані вище 5 міні-проектів, започаткованих в УКА.

3) Як уже було сказано, проект став другим проявом солідарності та допомоги українським кластерам у кризовій ситуації весни 2022. Із липня УКА почав отримувати інші проекти (зокрема GIZ), але дана допомога навесні була дуже важливою для стійкості менеджменту УКА та підтримки наших комунікаційних активностей.

4) Проект значно покращив спроможності комунікаційної команди УКА виконувати та масштабувати різні види комунікаційної діяльності. Зокрема, частина бізнес-процесів уже переведена на регулярну системну основу, інша – у процесі.

5) Окремий ефект зафіксований у синергії різних проектів та активностей УКА. Як уже було сказано, із серпня виконувалися 2 проекти за підтримки GIZ, але обидва опиралися на основу (ресурси та процеси), що вже була створена в рамках EaP Civic Society Facility. Наприклад, активності проектів GIZ опиралися на веб-сайт та процеси, які були створені попереднім проектом; у свою чергу проект інтернаціоналізації частково використовував платформу мечтмейкингу (фандрейзинг програм I4MS), яка була підтримана GIZ. Синергія також досягнута в піарі подій і загальних показниках обізнаності.

6) Створення та розвиток мережі амбасадорів виявилися найважчим завданням проекту, але, тим не менше, ми маємо розвинуті відносини та високу активність 39 амбасадорів. Усі вони мають високу залученість до підтримки УКА й частина з них є головними контрибуторами в досягнення 5 вищевказаних проектів.

Іван Кульчицький (другий зліва), один із головних амбасадорів української Індустрії 4.0, на підписанні Меморандуму про співпрацю з польською агенцією FPPP 23 вересня в Жешуві

7) Непрямим чином, але проект сприяв встановленню перших контрактів зарубіжних організацій з українськими МСП, які ми бачимо серед низки кластерів і асоціацій.

Головні уроки проекту та наступні кроки

Як уже було відмічено, проект реалізовувався в умовах невизначеності внутрішнього та зовнішнього середовища.

Багато початкових припущень, закладених у план проекту, не спрацювали. Наприклад, весняні С2С-В2В онлайн-зустрічі поки що не надали всім кластерам очікуваного ефекту. Або ж припущення про нарощування кількості великих заходів по мірі зростання УКА було невірним – по-перше, влітку загальна ділова активність європейців пішла вниз; по-друге, чинник «невиїзду» чоловіків закордон давить на бізнес-спільноти й досі, і це суттєва перешкода для інтернаціоналізації. Ми також переоцінили можливості кластерів та окремих партнерів видавати історії успіху, й навіть там, де вони є.

Загалом, з комунікаційними функціями в більшості кластерів ситуація виглядає кепсько, і це, безумовно, зона росту на майбутнє. З іншого боку, в цьому й була перевага проекту – він міг підіймати на високий європейський рівень та просувати питання будь-якого з кластерів УКА.

Головні уроки проекту видаються такими:

1. Початковий план – це не догма, і це не більше ніж просто інструмент координації учасників проекту. В умовах невизначеності та турбулентності він не те що може, він має регулярно змінюватися. Надіємось, що ці рядки прочитають усі шановні донори, які працюють в Україні ) З іншого боку, ситуація накладає підвищені вимоги до планування, особливо з точку зору стратегічних цілей. Початковий вибір та фокус проекту на стратегії інтернаціоналізації повністю себе виправдав. Ця стратегія й надалі залишається №1 в УКА.

2. Для між-кластерної міжнародної співпраці важливим є баланс усіх процесів в маркетингових комунікаціях, і де найбільш важливими є процеси як керування відносинами з ключовими особами від партнерів (англ. КАМ). Саме завдяки регулярним системним зустрічам та комунікаціям з керівниками євроатлантичних структур ми досягли успіхів у 5 зазначених проектах.

3. Усі процеси потребують ресурсу, й критичні – більше ніж інші. Де-факто, більшість міжнародних відносин в УКА впродовж вказаного періоду вели всього 2 особи (2 КАМ-и) – Олександр Юрчак та Ольга Трофимова. І вже зараз ясно, що велику кількість міжнародних партнерів вони не можуть вести й закривати персонально – потрібно більше ресурсів. Кожен міжнародний партнер потребує уваги до розвитку відносин, а коли йдеться про окремий план дій – його потрібно ретельно готувати та фоллоуапити. Певною мірою, нам пощастило, що процеси інтернаціоналізації мали також підтримку з інших джерел. Але якщо взяти до уваги складнощі з розвитком мережі амбасадорів, то результати проекту є прямим наслідком швидкого досягнення обмежень існуючих КАМ-ів.

4. Не менш важливими є процеси стратегування. Саме завдяки появі стратегії Експорту-Інтернаціоналізації у червні ми можемо сьогодні, й навіть з незначними ресурсами, оптимізувати сили та бути ефективними в конкретних інтеграційних напрямах. У першу чергу, мається на увазі 10 топ-пропозицій, що готуються зараз на Брно та інші заходи жовтня.

5. В цілому, комунікації, як головні активності проекту, і з точки зору отриманих ефектів, були підтримуючими заходами та засобами в стратегії інтернаціоналізації УКА. Разом із тим, швидкий ріст і розвиток УКА, здобуття репутації та нових міжнародних партнерів були би неможливим без них. Очевидно, що ці речі, сильний КАМ та потужні комунікації, мають і надалі йти спільно та інтегровано в УКА.

Із важливих наступних кроків, і які вже закладені в дорожню карту УКА, на 2022-23 рр, варто вказати:

1) Досвід проекту та кращі практики в комунікаційних функціях, й, особливо, поєднані з іншими кращими практиками в УКА (агенція АСТАР, УАМ, інші сильні кластери) – варто виводити на єдині комунікаційні стандарти альянсу.

2) Центрам Швидкого Реагування (ЦШР), які агрегують ресурси кластерів за секторами, варто включати в свій пул і функції комунікації. З контенту сайту добре видно, що там переважає контентна складова від АППАУ, і дуже мало контенту від «не-хайтек» кластерів УКА. Причина очевидна – цей контент не надається команді комунікаційників УКА.

3) Щоб комунікації ставали більш стратегічними, очевидно, до них має додаватися функція GR – над цим УКА також варто працювати більш системно в наступному періоді розвитку.

В цілому, й від імені всього керівництва та кластерів УКА, я хочу подякувати фонду EaP Civic Society Facility за надану допомогу та підтримку. Цей проект став важливим стартовим поштовхом для нарощування міжнародної присутності УКА в 2022.

Олександр Юрчак,
Fellow проекту EaP Civic Society Facility

We use cookies to provide the best web experience possible.
Explore
Drag