З липня 2022 року ми намагалися об’єднати зусилля і налагодити міжкластерну взаємодію в рамках Українського кластерного альянсу. Підтвердженням цьому були кроки з боку нашого Podilia Fashion Cluster (PFC): вдалося залучити до співпраці в ролі консультанта та експерта з питань циркулярної економіки й сталого розвитку Олексія Довганича. Його контакти та досвід на зазначених напрямах, а також напрацювання в питаннях інноваційних (розумні тканини), були отримані за період роботи у Львівському кластері. Сьогодні він готовий ділитися з командою PFC та іншими швейними кластерами в Україні.
Ще один приклад – це взаємодія з Юрієм Гладенком, менеджером кластеру «Слобожанське коноплярство». Спільно навчаючись у програмі по кластерному менеджменту в Харківській бізнес-школі ім. Каразіна, яку підтримав GIZ, ми налагодили ділові контакти. Влітку Юрій мав публічну онлайн-презентацію свого арсеналу у роботі з тими, хто вирощує коноплі, і тими, хто з них виготовляє продукти з додаю вартістю. Власникам виробництв, які входять у PFC, сподобалась ідея розвитку технічних конопель, і вони вирішили її розвивати на Поділлі. Вже у вересні кілька зустрічей з очільником Хмельницької ОВА Сергієм Гамалієм та його першим заступникам Сергієм Тюріним підтвердили бажання комплексно підійти до теми коноплярства. Йдеться про експериментальну ділянку в 90 га поблизу Старокостянтинова.
Юрій Гладенко, менеджер кластеру “Слобожанське коноплярство”
Хороший результат метчмейкингу був продемонстрований в об’єднанні зусилля з Агентами змін і Прикарпатським науковим парком, які працюють в Івано-Франківську на базі університету ім. В. Стефаника. Від першого заходу, який проводив Український кластерний альянс ще влітку, і по сьогодні триває співпраця з Міжнародним агротуристичним кластером «Дністер 1362».
Зустріч у Науковому парку “Прикарпатський університет” з професором С. Куртою
Наші інституції, які вже тричі проводили зустрічі між собою та бізнесом і науковцями Прикарпаття, вийшли на конкретні напрямки співпраці. У фокусі – розвиток теми лікарських трав (збір дикоросів, вирощення органічних нішевих трав, їх сушка, подрібнення для експортних контактів). У планах – спільно почати і глибоку переробку, результатом якої стануть ефірні олії та гідролати. Ще одним напрямком роботи будуть продукти бджільництва: пилок, перга, віск і прополіс.
Оксана Демчук в еко-крамниці “Мануфактура” на Бойківщині
Наразі триває підготовка шести грантових заявок по підтримці вищезазначених напрямів роботи: створення Fashion Training Center і Fashion Design Bureau, запуск пілотного проекту «Від розумного вулика – до розумної пасіки», закупівля сучасного обладнання для сушки трав, створення цифрових платформ для продажу одягу в країни ЄС та спеціального цифрового ресурсу для малих експортноорієнтованих компаній.
Робоча група з членів PFC і викладачів ХНУ по підготовці гранту
Варто зазначити, що питання розвитку Подністер’я в секторі агро та туризму (сьогодні говоримо про реабілітацію) розглядають у контексті українсько-молдовських стосунків. До більшості грантових заявок будуть уключені бізнесові, наукові та громадські інституції. Вже з грудня запуститься проєкт з Молдовою, який через війну не зміг стартувати у березні поточного року. В рамках координаційного центру УКА ми намагаємося скоординувати цю діяльність із більш широкими напрямами транскордонної співпраці, й для цього запущена відповідна робоча група, яку очолює Наталія Гаращенко, експерт Аналітичного центру УКА, президент «Клубу економістів».
План-схема Подністер’я
Резюмуючи ці приклади, – очевидно, що в рамках взаємодії в УКА є величезний потенціал і простір для міжкластерної, експертної, міжрегіональної, міжгалузевої тощо співпраці. Головне обмеження в цьому процесі – це ресурси від кластерів, експертна підтримка та відкритість, тобто, готовність до співпраці.
Нам потрібно вирощувати в кожному кластері й загалом в УКА більше кваліфікованих, сильних і проактивних менеджерів, які мислять масштабами регіону чи сектору (галузі), й спроможні швидко кооперуватися. Не менш важлива експертна підтримка, тобто, наявність справжніх експертів, які глибоко розуміють ключові виклики в конкретному сегменті чи галузі, знають можливі рішення, розуміють нормативно-правові аспекти, й, що дуже важливо, бачать, як усі ці речі можна поєднувати з європейськими програмами та фондами. Для обох категорій проактивність, як навичка та спосіб мислення, є дуже важливим чинником – адже кількість викликів і можливостей навколо нас є просто величезною, а турбулентне середовище генерує їх знову і знову. Ну і третій чинник, готовність до співпраці, як спосіб мислення, я навіть не коментую – це must be для кожного кластерного координатора.
Представники МСБ, які входять до БА “Дністер 206” (Прикарпаття). Крайній справа – Олег Демчук
У розумінні та реалізації цих чинників успіху міжкластерної співпраці я повністю солідарний із керівництвом УКА та радий, що на своєму рівні ми вже демонструємо цю проактивність і експертність й, відповідно, маємо певні успіхи. Попереду на нас чекають нові виклики та можливості, тому ми будемо раді зустрічним пропозиціям співпраці.
Олег Демчук, співзасновник кластерів PFC та МАК “Дністер 1362”
Ця публікація підготовлена за підтримки програми «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», яка спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Мета проєкту – створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств, підтримка інновацій та стимулювання експорту, що є шляхом до сталого й рівномірного економічного зростання. У межах підходу Team Europe проєкт також сприятиме відновленню України від наслідків COVID-19.
EU4Business – ініціатива Європейського Союзу, яка допомагає малим і середнім підприємствам у країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові, Україні. Детальніше: www.eu4business.org.ua.