Український кластерний альянс в межах програми міжнародної співпраці #EU4Business за фінансування ЄС та уряду Німеччини в лютому провів фінальну конференцію проєкту CAPGrowth на тему “Кращі практики УКА в розвитку кластерів та МСП”

Конференція кластерів УКА 7 лютого в Києві дійсно стала майданчиком для демонстрації кластерами УКА своїх кращих практик в 4-х сферах – кластерному менеджменті, створенні сервісних послуг та проєктній діяльності, інтернаціоналізації та фандрейзингу. Ці практики продемонстрували понад 10 учасників УКА – АППАУ, Запорізький кластер ІАМ, Київський хайтек кластер, Міжрегіональний комбікормово-птахівничий кластер, Львівський кластер медичного бізнесу та Рівненський медичний кластер, Подільський кластер моди, Харківський ІАМ кластер, Харківський ІТ кластер, а також Українська асоціація меблевиків, Українська Харчова Асоціація (U-Food). Виступи кластерів доповнювались обговореннями найбільш актуальних питань за вказаними темами.
Захід відбувся в рамках проєкту UCA CapGrowth за підтримки GIZ. В цьому огляді – короткі резюмуючі висновки побаченого від виконавчої дирекції УКА.

Виступи запрошених гостів

Конференцію відкрила Анна Гайдучок — керівниця компонента з просування експорту та підтримки галузевих кластерів Програми “EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП“, GIZ.

Під час свого виступу Анна наголосила на значній ролі програми у підтримці експорту та розвитку українських підприємств. Вона описала, як програма зосереджена на п’яти ключових напрямках: сприянні експорту, розвитку кластерів, підвищенні консультаційної спроможності бізнес-організацій, подоланні адміністративних та митних бар’єрів, та підтримці жіночого підприємництва.

Анна поділилася досягненнями програми, які включали підготовку підприємців до участі в міжнародних виставках, організацію торгових місій, підтримку жіночого підприємництва, та надання грантової підтримки українським підприємцям. Вона також вказала на важливість платформ для сприяння бізнес-контактам між українськими та іноземними компаніями, які є безкоштовними для підприємців завдяки фінансуванню ЄС.

Головним акцентом виступу було оголошення про завершення програми EUBusiness цього року та запуск наступної програми “ReФСЕ4Ukraine”, яка спрямована на створення сприятливого середовища для впровадження нових технологій, цифровізації, інновацій, експорту та інтернаціоналізації з метою економічного зростання України.

Денис Шемякін — директор Команди підтримки реформ Міністерства економіки України розповів про інструменти та політики для стимулювання економічного розвитку. А також представив фінансові можливості від Мінекономіки в різних галузях. Ви можете детальніше прослухати виступ за посиланням.

Повна презентація тут.

Кращі практики — про регулярний кластерний менеджмент

Контекст дискусій в цьому напрямку діяльності кластерів добре передає огляд моделі життєвого циклу кластерної організації від УКА, де в фокусі – фазовий перехід від «Дитинства» до «Юності». 80% кластерів УКА знаходяться в 1-ій фазі й, отже, як перейти до «Юності» – на рівні відповідних практик кластерного менеджменту, є головним питанням. Власне, й згідно з цією моделлю 7 лютого від кластерів очікувались відповіді на питання щодо формування політик регулярного менеджменту, членських внесків, нетворкінгу та планування. Всі ці контрольні точки і є головними для вищевказаного фазового переходу. Отже, що ми побачили?

• Подільський кластер моди – був одним з найбільш переконливих в тому, як правильно організувати діяльність кластера. За минулий рік кластер реорганізував структуру, налагодив регулярний нетворкінг, створив комунікаційну стратегію, кілька прикладних дорожніх карт розвитку, й забезпечив своїх членів та управлінську команду низкою грантів на загальну суму понад 5 млн гривень. Якісний розподіл ресурсів та залучення низки зовнішніх експертів, вміння їх мотивувати – є кращою практикою кластера, якій варто вчитись всім молодим кластерам.

• Запорізький кластер ІАМ є одним з лідерів УКА в демонстрації 2-х важливих практик – регулярних зібрань правління та нетворкінгу на підприємствах. Правління кластера збирається майже щомісяця, й так саме щомісячно відбуваються спільні візити на підприємства – учасників кластера. Кількість учасників кластера за 2023 рік зросла до 35 членів.
• Львівський кластер медичного бізнесу. Після початку широкомасштабної війни кількість учасників кластера скоротилась з 53 до 13. Але вже з середини 2023 кількість учасників поступово зростає й на поточний момент перевищує 20 підприємств медичної галузі. Олеся Халецька впевнена що кількість буде і надалі зростати, оскільки кластер зміг налагодити регулярний менеджмент та створив низку сервісів.
• Харківський ІТ-кластер є зрілою організацією, яка об’єднує майже 300 членів. Більшість питань регулярного менеджменту, нетворкінгу, комунікацій, інтернаціоналізації, розвитку сервісів тут давно вирішені. Актуальними є інші питання – наприклад, більш системного фандрейзингу й з більшими сумами. У зв’язку з релокацією багатьох членів кластер за кордон або в інші регіони, важко збирати членів в офлайн. Також актуальним є питання GR, дирекція кластери відпрацьовує низку питань з покращення стандартів освіти та діджиталізації спільно з МОН та Мінцифри. Кластер має добре структурування на підрозділи та ієрархічні ланки. У кожного напрямку є координатори, які відповідають за залучення нових людей, стратегічне планування та виконання показників на системній основі. Напрямки роботи розподіляються між спеціалістами середньої ланки та початкової. Структура дозволяє ефективно управляти всіма процесами роботи Кластера. «100% компаній Кластера занурені у роботу організації та отримують цінність відповідно до потреб» – каже Ольга Шаповал, СЕО кластера.

• Українська асоціація меблевиків (УАМ) також належить до категорії зрілих організацій. Членів УАМ – 328 й асоціація об’єднує близько 70% учасників галузі серед малих та середніх підприємств. Після падіння у 2022, УАМ тримає курс на експорт, як головну стратегію виживання галузі. У 2023 році УАМ продемонстрував зростання у 25%. Про саму стратегію експорту трохи далі, але в, тому що стосується кластерного менеджменту варто зазначити а) ясний розподіл функцій між Правлінням та виконавчою дирекцією, б) сильний склад та спеціалізацію в рамках виконавчої дирекції, в) ефективність стратегічного планування. Роль Правління є дуже важливою – фактично, члени Правління збираються щомісяця, їх рішення та ресурси є суттєвою допомогою виконавчій дирекції. Ще одну практику УАМ – якість комунікацій, річного звітування та маркетингу яскраво демонструє цей ролик.

З ключових висновків для молодих кластерів є те, що не потрібно боятись скорочувати кількість членів. «Мертві душі» не потрібні нікому, й мова не тільки про формальні ознаки як оплата членських внесків. Мова про реальний вклад практично кожного учасника об’єднань в ті чи інші спільні проєкти та напрямки дій кластерів. Подібний шлях вже пройшли Львівський медичний та Харківський ІАМ, і, як не дивно, зараз на цьому шляху знаходяться й зрілі організації, як АППАУ. Очевидно, що причиною повного перезавантаження окремих кластерів є війна й крім питання платоспроможності окремих членів, йде звірка по інших критеріях – від реальної участі в ініціативах об’єднань й аж до ціннісних.
В цьому сенсі позиція УКА є аналогічно – слоган «краще менше, але краще» був головним в реструктуризації УКА 2023 року, кожен кластер має бути справжнім, дієвим та ефективним, й готовим до співпраці,— тільки тоді можна досягти синергії в рамках УКА як асоціації кластерів.

Сервісні послуги. Проєктна діяльність

Розвинуті сервісні послуги кластера є основою пропозиції цінності для учасників цих об’єднань. Інші моделі, наприклад, виключно на основі вірності якимось цінностям чи стратегії, не працюють в середовищі МСП. Не дивлячись на будь-які декларації про спільну боротьбу за свої права й покращення умов для бізнесу, про спільні проблеми та роль об’єднань в їх вирішенні тощо, на практиці й коли доходить до сплати членських внесків, більшість МСП стають дуже меркантильними та прагматичними. Відтак, розробка дійсно якісних сервісних послуг в рамках кластера, вміння їх промотувати та продавати є ключовим чинником для долучення в кластери нових членів та їх утримання. Отже, що ми побачили 7 лютого, які нові сервіси пропонують кластери для МСП.

• АППАУ. Впродовж останніх 5 років АППАУ розвиває цілий набір сервісів для своїх членів – від створення та користування спільними цифровими активами, онбордингу нових членів, фандрейзингу та інтернаціоналізація. Швидке розгортання подібних сервісів в УКА зумовлено якраз спроможністю команди АППАУ швидко масштабувати дані послуги. Леся Соболевська представила набір послуг по фандрейзингу, Андрій Бородюк — по інтернаціоналізації. Важливим завданням в рамках УКА є покращення роботи Проєктного офісу для управління всіма портфелями проєктів УКА (включно з Ресурсними центрами та Комітетами). Оптимізація роботи ПО УКА є одним з топпріоритетів в 1-му кварталі 2024. Весь набір послуг, який надає сервісна команда АППАУ (вона ж – УКА) представлений на скріншоті.

• Подільський кластер моди. Олег Демчук, керівник кластера, а далі ще три експертки з Хмельницького національного університету демонстрували цілий пакет кращих практик, які стосуються сервісів в проєктному управлінні, виробничій кооперації та фандрейзингу. Дуже цікавими виглядають проєкти зі створення “Тренінгового центру для швейної галузі” в Хмельницькому, а також дві галузеві дорожні карти – перероблення відходів швейних виробництв та карта вирощування й переробки конопляного волокна.

• Львівський кластер медичного бізнесу. У 2023 ЛМК створив платформу медичних чекапів (запис до приватного медичного закладу). За перший місяць платформу відвідали 10 000 + користувачів, а учасники кластера здобули перший досвід реалізації спільного проєкту. Олеся Халецька каже, що це дало значну активізацію “життя” кластеру, багато нових учасників долучились до роботи в форумах, робочих групах, стало більше індивідуальних зустрічей.

На 2024 кластер планує створення власного проєктного офісу. 

• ГС “Міжрегіональний союз птахівників та кормовиробників України” у 2023 запустив сервіс системного фандрейзингу для своїх учасників. В рамках проєкту «Єднання» відбулись консультації та навчання по харчовій безпеці та організації самозайнятості населення. Проєкт «Ветеринари без кордонів» запустив навчальні курси для фермерів Харківської області з вирощування свійської птиці. 1220 бенефіціарів проєкту отримали набори для вирощування бройлерів. Другим етапом цього проєкту є реконструкція виробничих потужностей на суму понад 500 тис. доларів.

• Українська Харчова Асоціація (U-Food) у 2023 виконав низку робіт по запуску нових сервісів для мікро-, малих та середніх підприємств харчової промисловості. Це запуск ініціативи Ukrainian Craft з підтримки крафтовиків, старт проєкту зі створення нових ланцюгів доданої вартості (GIZ), спільне подання заявки про олійний панєвропейський кластер (6 країн консорціуму, програма Єврокомісії), а також здійснила низку заходів у сфері інтернаціоналізації. Богдан Шаповал бачить ключовими на 2024 рік розгортання цих сервісів. Найбільш цікавим та перспективним виглядає розгортання робіт зі створення нових ЛДВ, де планується розвиток 9 типів ланцюгів (92 учасники, експерти та технології), проведення форуму ЛДВ в Румунії, запуск бази знань, запуск каталогу Ukrainian FOOD Private label, проведення 9 тренінгів тощо. Не менш важливим виглядає низка проєктів в РЦ Агрі-фуд, тут на 2024 є чимало нових планів, зокрема, спільно з іншими кластерами УКА.

• Українська асоціація меблевиків. Оксана Донська у своєму виступі також згадала про сервіси з фандрейзингу. З бюджету УАМ у 2023 в 16 млн гривень, орієнтовно по 33% припадає на 3 три категорії – гранти, членські внески та цільові спонсорські внески. Як окремий сервіс для членів УАМ Оксана згадала програму навчання, розгорнуту для них.

Харківський ІТ-кластер. СЕО кластера Ольга Шаповал розповіла окремо про такий сервіс як «Лійка фахівців для ІТ-галузі», а це понад 12 освітніх партнерів. Кластер охоплює всю систему освіти аж до шкільної і має понад 200 освітніх програм. Результатом сервісу є то, що для в учасників кластера немає кадрового голоду і від них необхідно просто інвестувати. Комунікації – окрема частина сервісу кластера. З базою в 55 тис. підписників, ІТ-кластер покриває велику цільову аудиторію й для якої просуває історії своїх членів. Кластер має план заходів на рік, який адаптується щомісяця. Заходи поділені на івенти для профільних спільнот: PR, HR, Sales, B2B, Legal, C-level, Tech Women + ІТ-спеціалісти. Дирекція надає широкі можливості для обміну досвідом та неформального спілкування між учасниками кластера.GR – ще один розвинутий сервіс – керівництво кластера тримає фокус на постійних відносинах з урядом, консолідуючись з іншими бізнес-об’єднаннями. Зараз у фокусі цієї програми – бронювання чоловіків та оформлення виїздів за кордон. Цікавим виглядає сервіс «червона кнопка» – адвокатський сервіс, що був запущений в минулі роки проти наїздів на ІТ-компанії з боку силових структур.

Про інші сервіси можна дізнатись на сайті кластера, наприклад, про програму «Майстерність менеджера», в якій понад 200 лінійних менеджерів компаній-учасників кластера покращили менеджерські навички й змогли створити нові робочі місця.

Харківський кластер ІАМ. Член правління Іван Мовчан, СЕО “Української вагової компанії” вміє надихати аудиторію й цьому амплуа був досить переконливим з тими змінами, які йдуть в кластері. Курс на конкретні проєкт, 100% залучення кожного учасникам й кооперація в конкретних проєктах є дуже чітким в кластері. Зокрема, в порядку денному кластеру кілька важливих проєктів — допомога ЗСУ у виробництві дронів, підземний індустріальний парк в Харкові, діджиталізація сектор металообробки, нові міжнародні проєкти. Окремі позиції Івана дуже добре відгукувались аудиторії, як

“Стати частиною великої історії” – саме так Іван пояснює мотивацію окремих зарубіжних партнерів допомагати Україні. Безперечно, подібні наративи мають бути частиною комунікацій кластерів УКА.

Інтернаціоналізація кластерів. Інноваційна діяльність.

• АППАУ. Як і в інших сервісах, відділити сервіси УКА від АППАУ у сфері інтернаціоналізації досить важко – вони є інтегрованими з точки зору процесів та ресурсами, але відрізняються з за заходами. Якщо виділяти цільові заходи АППАУ у 2023 для своїх членів, асоціація запропонувала 5 цільових бізнес-місій в Чехію та Польщу й сформували для всього УКА напрям Смарт.Індустрій як цілісну програму інтернаціоналізації. В неї крім самих бізнес-місій за цільовими країнами входить:
  • програма Professionals4Ukraine – де більша частина з 27 амбасадорів спеціалізуються саме в цьому сегменті;
  • програму інтеграції в інноваційні екосистеми шляхом долучення до великих консорціумів та програм ЄС;
  • розробку проєктів Стійкості та Відновлення з залученням зарубіжних партнерів.

2 окремі проєкти по інтернаціоналізації на 2024 – від USAID та Міжнародного фонду «Відродження» підтримуватимуть ці програми для членів АППАУ, а також інших кластерів УКА.

Рівненський міжрегіональний медичний кластер активно співпрацює у різноманітних грантових ініціативах, демонструючи партнерство між своїми членами на наступних проєктах:

1. Подача на грантовий конкурс ЕС проєкту LightMirror-Saulės šildymo architektūra UAB member of Cleantech Cluster Lithuania ( grant proposal “DIRECTH” with ID 101137118, which has been submitted to the EU funding programme HORIZON, topic HORIZON-HLTH-2023-CARE-04-03 Environmentally sustainable and climate neutral health and care systems.)
2. Фонд швидкого реагування (розбудова системи навчання домедичної допомоги в школах України)
3. Впровадження інноваційних тестів для діагностування сепсису за 3 години( замість 3 днів) в Госпіталі ветеранів РОР і Лікарня Мечнікова за допомогою Майкла Річардсона.
4. Консорціум з BioCaT та іншими 9 учасниками на програму HORIZON – Створення інноваційних долин охорони здоровʼя — результат в березні – 24 млн Євро на 2 роки
5. Консорціум з Університетами Барселони і Лісабона на Ерасмус + з Луганським медичним
   Університетом — в роботі
6. Консорціум з Технополіс, Еденлаю і Medyfe – Платформа Голандсько-українського співробітництва — проєкт — Цифровізація лікарень України, Рівне — пілотний регіон.

Українська асоціація меблевиків (УАМ) є чемпіоном УКА й, мабуть, всіх промислових бізнес-об’єднань України, за рівнем сервісу експортних послуг. Оксана Донська очолює саме експортний напрям в УАМ й де головним інструментом просування українських меблевиків є галузеві виставки. Завдяки їм експорт зріс у 2023 на 20%, й на 2024 вже сплановано 8 виставок.

Оскільки нас багато, ми маємо ресурси й можемо собі дозволити планування на рік, потужні комунікації в медіа, — з галуззю, державою та партнерами (база розсилок УАМ складає 25 тис. респондентів). Ми є голосом галузі.

каже Оксана.

Переглянути повний відеозапис конференції можна за посиланням.

Перші висновки по обмінах. Відгуки по конференції

Конференція стала гарним майданчиком для нетворкінгу кластерів України та потужною демонстрацією їх кращих практик. В контексті того, що останні 3 роки кластерний рух переживає значний ріст популярності й багато організацію підіймають термін «кластер» на свій прапор, але насправді є ще далекими від розуміння засад кластерних організацій, цих демонстрацій кластерних практик, технік та здобутків була справді важливою для широкого загалу прихильників кластерного руху. Очевидно, ця кількість практик потребує доброї систематизації в окремому аналітичному звіті, й УКА планує його зробити в 1-му кварталі 2024.
Обмін враженням кластерів УКА через тиждень після конференції дав наступні відгуки з обмінів конференції є наступні:

Юрчак Олександр, СЕО УКА

«Є велика різниця між тим, які організовані і які результати показують молоді кластери та зрілі структури. Й ми це добре побачили 7 лютого. Але в цьому і є сенс об’єднання в УКА — швидкий, наочний (бенчмаркинговий) аналіз за окремими напрямками діяльності дозволить молодим організаціям зростати значно швидше. Конференція була дуже багатою на ці обміни й в цьому її безперечна користь, в тому числі й для зрілих організацій. В цьому контексті, УКА дійсно стає кластерним акселератором країни».

Захід був живим, багатим на обміни та нові обличчя. Конференція показала, що вибір та концентрація в оглядах практик за 3-ма ключовими напрямками – кластерний менеджмент, сервіси та проєкти, інтернаціоналізація – є вірним вибором. Саме в цих напрямках кластерам потрібно швидко проявляти внутрішні розриви й будувати плани розвитку на 2024.

Олег Демчук, Голова Правління УКА

Юлія Рижкова, керівник комітету Інновацій УКА –

«Було багато кластерів й в дуже різних видах економіки – це справляло враження. Те, чого мені не вистачало – більше розбирати конкретні проєкти, а також більше демонстрації того, як кластери розвивають інновації в себе».
Дійсно, інновації – ще 1 важлива сфера діяльності УКА та кластерів, яка була недостатньо розглянута 7 лютого. Одного дня для такої кількості практик явно замало.

Враховуючи важливість цієї теми, для розгляду кращих практик у співпраці бізнесу та науки в рамках кластерних об’єднань УКА планує окрему конференцію 1-2 березня.

Мені дуже імпонувала відкритість учасників, їх готовність освітлювати різні деталі устрою своїх кластерів чи напрямків діяльності, проєктів. Це було дуже цікаво й конференція пройшла на одному диханні. Чого мені бракувало – це більшого фокуса на виробництві та відповідних проєктах.

В’ячеслав Дьомін, керівник кластера виробників медичного обладнання

Захід викликав інтерес в різних структур, в тому числі урядових. УКА поки все ще є «молодшим братом» провідних бізнес-об’єднань країни й молодим кластерам потрібно яскравіше демонструвати свій вклад у вирішення економічних та оборонних викликів країни. Разом з тим, динаміка розвитку кластерів за 2 неповні роки дозволяє говорити про все більше впевнене входження в число провідних бізнес-об’єднань. В цьому контексті, конференція підтвердила що загальний стратегічний курс УКА, в тому числі на посилення ролі керівних органів, спільних ресурсних центрів та комітетів, а також встановлення професійних стандартів кластерного менеджменту, показники якості, а не кількості є вірним.
Виконавча дирекція та Правління УКА дякують за підтримку донору GIZ-Ukraine, Офісу реформ Міністерства економіки України всім долученим кластерам УКА. Чекаємо вас на наступній конференції – 1-2 березня в онлайн.

Довідкова інформація

Конференція відбулася в межах програми міжнародної співпраці «EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», що спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту. Детальніше: www.eu4business.org.ua 

Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Локальний партнер з виконання – ГО Український кластерний альянс.

Зміст публікації є виключною відповідальністю Українського кластерного альянсу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, уряду Німеччини.

#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME #UCACApGrowth