Український кластерний альянс (УКА) спільно з Міністерством економіки України ввійшли в проєкт Interreg Europe Accelerate GDT (Green & Digital Transition). Суть проєкту – в обміні досвідом в розробці та провадженні кластерних політик та програм, – як національного, так і регіонального рівнів в напрямку прискорення у подвійному (цифровому та зеленому) переході. УКА та Мінекономіки входить в консорціум 7 країн ЄС – Ірландія, Іспанія, Італія, Австрія, Німеччина, Угорщина та Чехія. З 18 по 20 червня відбувся перший спільний стаді тур української делегації в Турин, Італію. В неї ввійшли, зі сторони УКА —  Юрчак Олександр, СЕО УКА, Рижкова Юлія, керівник Комітету інновацій та кластерних політик,  й зі сторони Мінекономіки — Дарія Гончаренко – начальник управління розвитку ринків з високою доданою вартістю департаменту розвитку  реального сектору економіки та Олексій Бахтінов, старший проєктний менеджер  Команди підтримки реформ Мінекономіки. Дана публікація надає головну інформацію про підсумки місії.

Обмін досвідом з впровадження кластерних політик в регіонах ЄС

Проєкт вже триває понад рік, й буде йти ще 2 роки.Оскільки Україна тільки з 1 січня 2024 отримала право брати участь у програмі міжрегіонального співробітництва Interreg Europe, Український кластерний альянс (УКА) як партнер проєкту  та Міністерство економіки України як асоційований орган влади доєдналась до консорціуму Accelerate GDT лише у червні 2024 року, й перший візит мав більше ознайомчий характер.

В завдання проєкту входить розробка кластерних політик й демонстрації їх впливу на економічні, соціальні, екологічні показники розвитку регіонів країні ЄС. При цьому кожна з країн демонструє свій досвід – перші зустрічі вже відбулись в Ірландії та Австрії. Важливо, зазначити, що демонструють ці політики їх головні стейкхолдери та розробники  – це національні та регіональні органи влади, агенції регіонального розвитку,  органи місцевого самоврядування. В цьому  суттєва різниця з попереднім досвідом УКА й з ситуацією в Україні – адже в нас всі напрацювання в сфері політик чи стратегій йдуть радше від самих кластерів.

В Турині перші зустрічі відбувалась в конференц-залі регіональної адміністрації провінції Пьємонт, столицею якої є Турин. Представники місцевої адміністрації демонстрували стан впровадження кластерних політик в регіоні, її відповідність індикаторам політик та стратегій Європейської комісії, акцентуючи на аспектах інновацій, співпраці з наукою та подвійного переходу.

Представник Міністерства з навколишнього середовища та енергетичної безпеки  Італії  Mara Cossu представила Рекомендації ОЕСР  щодо політики узгодженості для сталого розвитку (PCSD), наголошуючи що одним із складних завдань у реалізації цілей сталого розвитку є  збалансоване вирішення взаємодії між економічними, соціальними та екологічними цілями, уникаючи негативних наслідків для добробуту людей.

 Рекомендації включають вісім принципів сприяння PCSD, організованих за трьома основними напрямками:

–       Стратегічного бачення реалізації Порядку денного до 2030 року, підкріпленого чіткими політичними зобов’язаннями та лідерством для підвищення узгодженості політики для сталого розвитку.

–       Ефективних та інклюзивних інституційних та управлінських механізмів для вирішення політичних взаємодій між секторами та узгодження дій між рівнями влади.

–       Чутливих і адаптивних інструментів для передбачення, оцінки та вирішення внутрішніх, транскордонних і довгострокових впливів політики.

Координатор  генерального директорату з політики досліджень, науки та інновацій Європейські комісії  Massimo Gaudina у своєму виступі зосередився на головних викликах при реалізації Нового порядку денного для Європи – стратегії, спрямованої на зміцнення інноваційного потенціалу Європейського Союзу,  а саме: «долина смерті» – розрив між дослідженнями та інноваціями, інвестиційні ризики, фрагментація національних політики та правил у сфері досліджень та інновацій у країнах ЄС; посилення глобальної конкуренції  у сфері інновацій та залучення талантів тощо.  Також він розповів про більш ніж 100 ініціатив, що запроваджено ЄС для реалізації Нового порядку денного в контексті 5  основних флагманів:

• Фінансування для масштабування діптех технологій
• Покращення інструментів розроблення політики
• Сприяння, залучення та утримання талантів у сфері діптех технологій
• Сприяння створенню діптех інновацій через експериментальний простір та публічні закупівлі
• Прискорення та посилання інновацій в європейській інноваційній екосистемі по всьому ЄС та подолання інноваційного розриву.

Європейські кращі практики по вкладу в цілі Сталого Розвитку

Найбільш цікавим для української делегації була друга частина місії – з відвіданням інкубатора OGR та місцевого технопарку. OGR Tech збудований в 2013 р на базі колишнього вагоноремонтного заводу й представляє один з флагманських проєктів в Італії по трансформації колишніх промислових територій. Це – приватна інвестиція в 100 млн євро, яка сьогодні показує видатні результати інноваційного розвитку, фото з презентації керівника OGR

В OGR відбувся обмін кращими практиками учасниками консорціуму в сфері впливу кластерних політик на Цілі Сталого Розвитку (ЦСР). Серед найбільш цікавих для українських кластерів варто зазначити:

1.  Австрійська платформа Connecting Clusters, яка з 2009 р. підтримується Міністерством економіки. Вона має широкий функціонал й сприяє не тільки нетворкингу та взаємодії кластерів, але швидшому створенню нових кластерів.

2. Ірландська програма залучення молоді до роботи на промислових виробництвах, яку розробив кластер ATIM. Ідея досить проста – мобілізація виробників, вендорів та інтеграторів по спільному залученню молоді та їх батьків, щоб спільно впливати на професійний вибір.

3.  Угорська програма масової діджиталізації, що підтримувалась Міністерством економіки й була розрахована на верстви населення далекі від передових технологій (в тому числі, робітничі професії, домогосподарки, пенсіонери). Вона охопила майже 150 тис осіб який пройшли навчання й отримали сертифікати. Щоправда, з презентації колеги не зовсім зрозуміло було який тут зв’язок з кластерами та кластерними політиками.

4.  Чеський кейс Автомобільного кластера про зелений перехід є класикою кластерних механізмів – тут є чимало й про роль консолідації всередині кластеру, й про особливості зеленого переходу.

5.  Іспанці привезли кластер пакування з Каталонії, який також презентував цілу низку ініціатив щодо зеленого переходу, включно з такими методиками як впровадження методів LCA (повного життєвого циклу продукт) серед учасників кластера, тощо.Українська делегація також презентувала свою кращу практику по вкладу в ЦСР. Наш вибір, що був попередньо схвалений керівництвом Accelerate GDT, впав на платформу ESG Cluster Hub, яка активно просувається серед кількох кластерів УКА й підтримується комітетами Інновацій та подвійного переходу УКА як наш флагманський продукт.

Платформу реалізує концепцію використання Data Space та блокчейну в кластерних ланцюгах та екосистемах для підтвердження зелених сертифікатів та фінансової звітності. Власне, суть зеленого переходу в цьому й полягає – доказати інвесторам, як головним стейкхолдерам, про зелене походження енергії, сировини та компонентів, що використовуються на вашому виробництві. Без подібних даних неможливо буде залучати інвестиції, а певні обмеження торкнуться також експортерів в ЄС. Отже, українська платформа пропонує симбіоз інструментів з управління ланцюгами (тобто, кластерні методики) з суто технологічними новаціями (Data Space та блокчейн). Платформа вже випробувана в кількох пілотних проєктах й детальну інформацію про неї можна знайти за посиланням.

На другий день учасники проєкту Accelerate GTD відвідали Екологічний парк  ENVIPARK. Цей технопарк було засновано понад 20 років тому, і є приватною компанію з публічними акціонерами, серед яких місцеві установи та комунальні підприємства. 

Основна місія парку  це створення екологічних інновацій та сталий розвиток. Технопарк побудований із застосуванням технологій зеленого будівництва та принципів стійкої архітектури.

Парк займає площу 30 000 квадратних метрів, де розміщено близько 70 компаній,  Envipark виробляє близько 55% своєї річної потреби в енергії з відновлюваних джерел.  Співробітники технопарку ознайомили з роботою  деяких лабораторій:  зеленої хімії,  водневих технології, плазми та нанотехнологій тощо.

Технопарк тісно співпрацює  з Політехнічним університетом  міста Турін та Італійським Інститутом технологій, студенти та аспіранти мають можливість проводити свої дослідження у сфері екоінновацій.

Загалом, обмін досвідом, що відбувся в Турині був цікавим та корисним для української делегації, а контакти, що встановлені з усіма учасниками консорціуму є актуальними для багатьох кластерів УКА

Переваги проєкту для кластерів УКА. Наступні кроки

Проєкт, що стартував має цілу низку переваг й хороших перспектив для всіх кластерів УКА. В першу чергу, відмітимо, що даний проєкт значно зближує позиції УКА з Мінекономіки й партнери планують спільну розробку нових політик та нормативно-правових актів на підтримку кластерів України. Кращі відносини також відкривають для кластерів нові можливості по ініціативам, які вже веде Мінекономіки в сфері переробки – наприклад, ми обговорювали, яким чином кластерам можна долучатись до нової ініціативи «Зроблено в Україні».

З точки зору, використання кращих практик та масштабування, вже очевидні 3 напрямки дій

1)     Проєкт вже дає значне переосмислення ролей стейкхолдерів, причетних до розробки кластерних політик та програм розвитку. Зокрема, це вже остаточний (після конференції в грудні 2023 в Кракові) наш висновок про значну – а в окремих випадках, лідерську роль регіональних органів влади та агенцій розвитку в створенні цих програм. З точки зору задіяння комплексу інструментів в регіональних програмах, це досить очевидно – адже кластери є нічим іншим, як інструментом економічної стійкості та зростання регіонального рівня. Отже, нашим кластерам потрібно якомога більше працювати зі всіма регіональними стейхолдерами й залучати їх до розробки кластерних політик та програм розвитку.

2)     З точки зору внутрішніх викликів УКА, проєкт переформатовує й підіймає планку того, що ми називаємо нашими кращими практиками. Очевидно, що ми маємо значно більше уваги приділяти реальному вкладу кластерів в економічний, інноваційний, цифровий та сталий розвиток регіонів та галузей. Так, – як це роблять європейські партнери. Європейські практики їх аналіз – це прямий бенчмарк та планка для наших Робочих груп, що зараз виробляють кращі практики наших кластерів.

3)     Ми вже маємо домовленості про презентації європейських практик широкому колу наших стейкхолдерів. На липень подібні онлайн зустрічі плануються з Міністерством економіки Угорщини (їх нову нац. програму розвитку кластерів), регіональним агентством Каталонії ACCIO про їх регіональну політику, а також з ірландськими кластерами про їх програми залучення молоді та перенавчання – підвищення кваліфікації для промисловців. Логічно поєднати ці заходи з можливими ініціативами створення регіональних політик кластерів в кількох регіонах України – й ця ідея вже обговорюється з нашими партнерами.

Відгуки учасників української делегації

 Учасники української делегації формулюють свої враження наступним чином

Включення УКА як партнера в проект Accelerate GTD у співпраці з Міністерством економіки є важливим кроком для посилення ролі кластерів в економіці України. Обмін досвідом та найкращими практиками подвійного переходу створює основу для зміцнення можливостей українських кластерів стати конкурентоспроможними на європейському ринку та підтримки МСП у прискоренні цифрової та зеленої трансформації.

Юлія Рижкова, керівниця комітету інновацій та кластерних політик УКА

Український кластерний альянс щиро дякує європейським партнерам, а також Міністерству економіки України за співпрацю в новому проєкті.

Виконавча дирекція УКА.