11-12 грудня українська делегація УКА взяла участь в черговій конференції Clusters Meet Regions в Кракові. В українську делегацію ввійшли представники виконавчої дирекції УКА, 6 кластерів (АППАУ, ОІКК, Запорізький та Харківський кластери ІАМ, Вінницький кластер приладобудування та Київський хайтек) та Ресурсного центру «Медичні кластери», всього 8 осіб. Місія УКА відбулась в рамках проєкту UCA CapGrowth й завдяки підтримці програми «EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП».
В цьому огляді головні підсумки візиту в Краків.
Загальний контекст та цілі української делегації
У 2023 ця місія була третьою в категорії конференцій Clusters Meet Regions (далі – CMR), – першою була Кошицька, й в листопаді подібна конференція була в Ясах, Румунії. Відтак, українські кластери змогли вже добре відчути та зрозуміти суть цих регіональних маніфестацій місцевих кластерів та їх впливу на регіональний розвиток. Втім, кожна з них є особливою й має свої власні цілі та завдання. Оскільки ці конференції фінансуються Європейською комісією, за право їх проведення є велика конкуренція між європейськими кластерами та регіонами.
CMR є наймасовішими та найбільш популярними серед різних категорій зібрань кластерів, що пропонує європейська платформа кластерної колаборації ЕССР. Водночас ці конференції мають яскраво виражений регіональний характер – найбільше тут присутні кластери країни, що проводить захід й найближчих сусідів. Втім, є й інші чинники впливу, й найчастіше це визначається тематикою конференції.
Краківська конференція була дещо незвичною для нашої делегації з кількох причин. По-перше, були відсутніми окремі С2С зустрічі (наприклад як в Ясах), відтак завдання нетворкінгу, яке ми ставили, виглядало не очевидним. По-друге, велика присутність в адженді європейської асоціації EURORADA (об’єднання національних асоціацій Агенцій регіонального розвитку (далі – АРР)) було з початку не дуже зрозумілою для наших кластерів. По-третє, переважання тематики космосу й навіть прив’язка до цієї ж теми сфери Life science не дуже резонувало з нашими очікуваннями.
Враховуючи, що Краківська конференція йшла буквально за 3 тижні після Яс, в нас також не було багато часу на ретельну підготовку. Відтак, головним був підхід – «їдемо, а далі розберемось на місці». При цьому склад делегації визначався тематикою конференції – крім космосу та Life science, мова йшла про Розумні міста та інфраструктуру й тому в делегації була висока присутність кластерів з промислового хайтеку.
Отже, якими є наші інсайти та висновки, важливі для кластерної спільноти?
Переосмислення ролей акторів в регіональному розвитку
Низка доповідей від кластерів та також АРР, представників EURORADA стали поштовхом для переосмислення того, хто і як в ЄС керує регіональним розвитком, й якими є в цих процесах ролі кластерів. З представленої інформації слідує, що європейські АРР, які підпорядковуються регіональним органам влади (власне як і у нас) реально дбають за всі інструменти регіональних політик, включно з кластерними. Вони допомагають кластерам об’єднувати промисловців, організують багато нетворкингових активностей, сприяють фінансуванню кластерів, спільно з ними розвивають інновації, в тому числі цифрові та зелені.
Тобто, європейські АРР – це не просто стратегічні виконавці в регіональному розвитку, в ряді випадків, вони ж і є творцями та натхненників кластерів, як одними з ключових інструментів регіонального розвитку. Досить несподіваним для нас був той факт, що сама конференція CMR була організована й велась (модератори, програма…) більше європейською асоціацією EURADA, ніж місцевою кластерною спільнотою. Тобто, загалом це виглядало як демонстрація єднання дуже близьких партнерів.
Це усвідомлення стало для нас головним відкриттям Краківської CMR. Адже ситуація в Україні відрізняється радикально. За виключенням Львівської та Волинської АРР, серед партнерів УКА поки немає інших АРР, яка була б союзником кластерів в будь-якому регіональному розвитку – чи інноваційному, чи цифровому, чи іншому. Позитив ситуації в тому, що отримані в Кракові контакти посилюють нашу спільну з Мінекономіки позицію, що АРР все-ж можуть і мають бути нашими союзниками. УКА вже планує в січні спільні заходи з АРР та Мінекономіки.
Малопольський регіон – як бенчмарк для українських регіонів
Друге велике відкриття – це про роль кластерів в регіональному розвитку й загалом про смартспеціалізацію. Публічні звіти Єврокомісії в рамках CMR є типовим елементом цих конференції – аналітики дають всю вичерпну інформацію щодо позицій даного регіону в різних рейтингах (ВВП, динаміка розвитку, інновації, ключові сектори тощо), вказуючи при цьому на сильні та слабкі місця регіону. Звіт по Малопольському регіону представлений на сайті ЕССР й був однією з перших доповідей на конференції. Зокрема, цікавою в ньому для українських регіональних стейкхолдерів є наступна інформація
- Цей регіон звіт відносить до категорії «помірних інноваторів» – загальний рейтинг нижче середньоєвропейського, але 2-ий по Польщі
- Регіональні кластери налічують 7 об’єднань, всі 7 представлені на платформі ECCP, 3 з них э національними ключовими кластерами Польщі (внутрішня класифікація), ці ж 3 – Композитних матеріалів, Охорони здоров’я та Сталої інфраструктури, – мають європейську сертифікацію якості. Кластери УКА вже налагодили партнерські відносини з усіма цими кластерами.
- Звіт аналізує також участь кластерів в різних європейських програм й вказує, як слабке місце майже повну відсутність проєктів (участі) малопольських кластерів в програмах як Innosup та ESCP. Це при тому, що загалом кількість дослідницьких центрів та університетів в Кракові є високою.
- В смартспеціалізації вказані пріоритетні області, де кластери здійснюють найбільший вплив й ви можете порівняти їх з визначеним переліком сфер в стратегії S3
Загалом, ця картина виглядає значно більш зрілою стосовно України. Мало того, що наші регіональні кластери є поки слабкими, й їх вплив на показники регіональних ВВП чи інші є мізерними. Більше серйозне питання в тому, чи є взагалі деінде в Україні справжні стратегії смартспеціалізації? Й що ними зараз відбувається?
В Україні, у 2020-21 році ми (з колегами Інституту економіки та прогнозування НАН) назвали ці підходи радше симулякрами. Адже впродовж 2018-21 рр. регіональні влади багато декларували про необхідність розвитку промислових та хайтек секторів й відповідно до пріоритетів за секторами, але в реаліях для реалізації цього курсу практично не відбувалось ніяких суттєвих змін.
Сьогодні час згладжує певні контрасти, війна спонукає до консолідації й можливо прийшов час переглядати ці висновки та позиції? Але, звісно, це потрібно робити спільно з регіональними владами та ЦОВВ, й з урахуванням всіх ключових чинників впливу, і які в нас дуже відрізняються від європейських.
Меседжі УКА на конференції в Кракові
Українська секція в Кракові була короткою, всього 30 хв. До певної міри, ми сприйняли це як свідоцтво тези, яка зараз часто звучить і в ЄС, і в Україні – «Європа стомлюється від війни в Україні». Тобто, звісно, є співчуття, є підтримка, є певна солідарність, але «що з цим робити» – ніхто не знає. Й тим більше коли це стосується не ОПК, а мирних секторів економіки країн ЄС, й тих же кластерів.
Сказати, що за півтора року європейські інституції виробили якісь ефективні механізми інтеграції наших підприємств та бізнес-об’єднань в європейські ланцюги чи екосистеми, було б перебільшенням. Обидві сторони все ще в пошуку цих механізмів. Але звісно, виставляти будь-які претензії в цьому стані речей європейській стороні було б помилкою. ЄС, країни та уряди, їхні бізнес-структури надали вже величезну допомогу й вона продовжується на різних рівнях.
Тому, в контексті подібних розмов, м’яч радше на нашій стороні. Україна – й в тому, числі наша кластерна спільнота має більше проактивно та ефективно пропонувати євро-кластерам ті інструменти та механізми, які ми вважаємо за найбільш доцільні та ефективні для нашої ситуації.
Відтак, ключові меседжі УКА на конференції в Кракові були наступними
- Стратегічно, ми підтримуємо й розвиваємо 2 напрямки, які є в нашій стратегії Євроінтеграції і які були також озвучені спільно з Єврокомісією в Кошице. Але вже з певними відмінностями в акцентах
- Швидка інтеграція в європейські ланцюги доданої вартості. Нові акценти в тому, що пріоритети мають зміщуватись в сторону Dual-use та MilTech. Враховуючи потенціал кластерів з двох сторін, й відсутність будь-яких вже запущених форматів виробничої кооперації в секторах dual-use, ми намагались привернути увагу до цього розриву і який наразі – в контексті постійної й зростаючих розривів в забезпеченні ЗСУ та критичних індустрій, – стає все більше очевидним. Зокрема, польські кластери та їх виробники мають дуже великий потенціал в сегментах дронів, виробництва спеціальних будівельних конструкцій, композитних матеріалів тощо, – які могли б значно сприяти вирішенню завдань забезпечення ЗСУ й розвитку нашого ОПК.
- Інтеграція в європейські інноваційні екосистеми – тут поки що, так само – не видно значної інтенсифікації співпраці. Звісно, контактів в нас все більше й більше, але конкретних успішних проєктів ще дуже мало.
- Третя наша стратегія, озвучена в Кракові, по-суті представляє той механізм, про який мова вище. Йдеться про білатеральну співпрацю у сфері Смарт.індустрій й ознаки якої яскраво продемонстрував рік, що минає. Польща стала країною, де ми найбільше просунулись й відразу в кількох напрямках:
- Мережева співпраця: й з польської, й з української сторони в нас залучено не менше 5 акторів
- Комплексність дій: крім кількості обмінів С2С-В2В (їх було 5 на рівні УКА – й Польща є в цьому рекордсменом), ми також запустили інтенсивні обміни в сферах policy-making та науково-технічної співпраці (DIHs, університети…).
- Державна підтримка: 2 бізнес-місії організовані в Польщу державною агенцією Індустрії 4.0. З нею продовжується співпраця і на 2024. Ми також намагаємось долучити до цього формату й українські ЦОВВ – представниця Мінекономіки була з нами в спільній поїздці
- Міжкластерна та міжрегіональна співпраця: відразу декілька кластерів УКА мають домовленості про співпраці з польськими кластерами – це медичні кластери Львова, Рівного та Дніпра, новий кластер САМТ, Київський хайтек та агенція АСТАР. Декілька з них вже подали спільні проєкти. Партнери з Волинської АРР стали учасниками консорціуму – переможця конкурсу Interreg й це можна вважати першою ластівкою для наших кластерів.
Тому не є дивним той факт, що саме з Польщі в нас найбільше амбасадорів в програмі Professionals4Ukraine. Їх 4 сьогодні (деталі – тут), й ми вже знаємо після Кракова, що цей перелік буде зростати. СЕО УКА Олександр Юрчак закликав учасників конференції поглиблювати й розширювати ці формати співпраці.
СЕО «Об’єднаних інноваційних космічних кластерів» Євген Рокицький виступив з доповіддю про стан кластерних ініціатив в сфері дослідження космосу. Він продемонстрував декілька проектних ініціатив та проеків в стадії розгортання й закликав учасників до тісної кооперації в рамках українсько-польського співробитництва, а також трьохстороннього – спільно з Чеською республікою.
Переглянути презентацію УКА можна тут:
Відгуки учасників української делегації
Анатолій Долинний, член Правління УКА, керівник Ресурсного центру «Розумні міста» та Київського хайтек кластеру
В перший день, я звернув увагу на широкі можливості для взаємодії українського і польського бізнесу, зокрема через фінансові інструменти програми Interreg NEXT PL-UA, в рамках напрямів охорона навколишнього середовища, туризм і кооперація, заявки на які будуть прийматись у наступному 2024 р.; із цікавого і важливого – критичні оцінки польськими експертами складного досвіду промислових і грантових політик ЄС у порівнянні з аналогічними у США. Сподобались дискусії про технології розумного управління (смарт-сіті), обмін досвідом різних країн, роль центральної і місцевої влади, агенцій регіонального розвитку, навчальних закладів та інших інституцій.
З нетворкингу та нових контактів, маємо низку домовленостей щодо вивчення можливостей співпраці з потенційним партнерами з Польщі, Нідерландів, Фінляндії, зокрема у проєктах створення тимчасових помешкань для ВПО на комерційних засадах із використанням новітніх технологій європейських партнерів і фінансових інструментів ЄС, а також дотриманням вимог циркулярної економіки та подвійного переходу
Вікторія Колісник, представник Ресурсного центру “Медичні кластери”, Вінниця – “
Цікавим був Досвід співпраці регіональних агенцій розвитку і кластерів. Важливо було чути думку про таку співпрацю представників укр. міністерства економіки. Розвиток космічної медицини, напрямки діяльності і перспективи вражають, але водночас це дуже далеко від потреб сучасної української медицини. Але цей напрямок був би дуже цікавим нашій українській молоді в проектах дослідницьких чи наукових в МАН чи в tech’s schools. Важливо було познайомитись з представниками і керівником LifeScience Kraków Cluster який має статус Національного ключового кластера Польщі. Обговорити можливості та перспективи діяльності кластерів медичного спрямування та спільні проекти.
Перспективи для кластерів на 2024
Польсько-українська співпраця набиратиме обертів у 2024 – це перша й головна перспектива, яка стала добре зрозумілою після всіх зустрічей в Польщі за останні два тижні. Зокрема, в Кракові прозвучали або, в окремих випадках, вже зафіксовані ініціативи зі створення комітету білатеральної співпраці, бенчмаркінгових роботах в політиках розумних індустрій та кластерних; запуску співпраці у сферах Dual-use та MilTech; планується щонайменше 5 конференцій тощо.
З точки зору перспективи фінансування, важливими є для нас нові європейські програми, які будуть розгортатись – див презентацію керівника кластерного розвитку в DG GROW Марека Пшеора й інформацію про програми Interreg Польща – Україна.
Отже, на 2024 європейські програми представляють широкі можливості фінансування як кластерів, так і МСП – важливо в них добре розбиратись, й робити власні пріоритети.
Важливими на 2024 є 2 нові ініціативи польських кластерів для України, що прозвучали в Кракові
- Ідею організації серії онлайн тренінгів й передача досвіду у сфері композитних матеріалів озвучив СЕО кластера Композитних матеріалів Анджей Чулак. Це буде цікавим для наших молодих кластерів САМТ, будівельних та виробників медичного обладнання.
- Аналогічно, – подібні навчання, але в дещо іншому контексті пропонує Кластер металообробки з Бялостока, СЕО Себастьян Рінкевич. Тут йдеться в тому числі про навчання про новітній методиці, яка тільки восени впроваджена в новому навчальному центрі кластера. Технології Індустрії 4.0 в металообробці й ширше, в різних типах виробництв, пропонується освоювати широкому колу українських фірм та працівників, які вже є в Польщі. Мета – підготувати кадри для майбутніх проєктів Відновлення. Також, Себастьян пропонує підготовку тренерів з України, й це може бути цікавим для наших університетів. Він стверджує що час підготовки молодих спеціалістів в 2-3 рази коротший, в порівнянні з іншими діючими пропозиціями. На скріншоті нижче представлені окремі елементи методики.
Інша хороша перспектива, яка вже досить кристалізувалась після Кракова – це про посилення роботи зі всіма ключовими регіональними акторами, ТПП, АРР та ОМС. Зустрічі в Кракові з представниками Міністерства економіки та україно-швейцарським фондом UCORD, який вже підтримує АРР 4-х регіонів підтвердили тезу про те, що потенціал співпраці в розвитку регіональних кластерів є дуже великим й ще не реалізованим.
Фраза Ірени Лобоцької, координатора польського кластеру сталої інфраструктури стала найбільш цитованою в Кракові й її теж можна включити в перелік наших ключових висновків та меседжів до кластерної спільноти та наших партнерів
якщо ви хочете йти швидко, – йдіть самі
якщо ви хочете йти далеко, – треба йти разом
Українська делегація повертається з Кракова з новими ідеями та ініціативами по співпраці. Поїздка сприяла також знайомству та зближення представників різних кластерів УКА між собою. Виконавча дирекція УКА дякує GIZ-Ukraine за підтримку цієї бізнес-місії.
Доступ до всіх презентацій форуму та відео записів – за посиланням.
Виконавча дирекція УКА.
Довідкова інформація:
Делегація від УКА відвідає конференцію в Кракові в межах програми міжнародної співпраці «EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», що спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту. Детальніше: www.eu4business.org.ua
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Локальний партнер з виконання – ГО Український кластерний альянс.
Зміст публікації є виключною відповідальністю Українського кластерного альянсу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME #UCACApGrowth