Як створювати нові інструменти розвитку, фокусуючись на сталості та якості
Проєкт ClusteRISE (2020-21) подарував кластерній спільноті цілу низку методик та інструментів розвитку. Один з найбільш цінних, але водночас недооцінених – це регулярне проведення на регіональному рівні Технологічно-Інноваційних Днів (ТІД). Дана публікація надає історію створення цього інструменту як навчально-методичний кейс, який в тому числі буде корисний для всіх молодих кластерів, які виконують чи будуть виконувати свої грантові проєкти, або ж і без них, створюють власні інструменти розвитку. Ми спеціально фокусуємо в цьому кейсі на питаннях сталості та якості, адже в потоці десятків грантів, які зараз йдуть через кластери, в стрімкому, але не дуже організованому зростанні кластерних ініціатив, що зараз спостерігаються в Україні дуже легко губити справжні зерна якості та сталості, які проростають у визнані, працюючі інструменти для всієї спільноти.
Початок або як виникла ідея ТІД
Кластери в ЄС за замовчуванням є інноваційними структурами. Тобто, якщо ви не демонструєте належний рівень інновацій – продуктів та рішень від свого кластера, в європейському розумінні «з вами щось не так». У 2022-23 всі кластери УКА мали змогу в цьому переконатись самостійно в низці міжнародних заходів, які проводить альянс — питання інновацій, подвійного (цифрового та зеленого) переходу домінують всюди. Але у 2020-21 це було не зовсім очевидно для учасників Запорізького та Харківського кластерів ІАМ – головних бенефіціарів проєкту. Адже кластери тільки створювались й більше 50% їх складу складали традиційні галузі машинобудування та інжинірингу, й де питання інновацій не обов’язково є домінуючим.
Відповідно, проєкт містив цілу низку заходів, спрямованих на зміцнення зв’язків учасників кластерів з місцевими інноваційними екосистемами. Вони включали спеціальні тренінги та воркшопи, мітапи, дослідження потенціалу інновацій (з фокусом на Індустрії 4.0), промоцію місцевих інноваторів тощо. Й ключовим заходом стояли Технологічно – Інноваційні Дні, головним результатом яких мали стати оновлені ландшафти інновацій обох регіонів. Це була амбітна ідея, оскільки спроби АППАУ у 2019-2020, як національного координатора Індустрії 4.0 будувати такі мапи інноваторів (по суті – мова про точний облік інноваційних рішень по аналогії з національним ландшафтом 4.0) не були успішними. Між тим, все починається з обліку й ця тема не сходить з порядку денного АППАУ від початку запуску національної стратегії Індустрії 4.0 у 2018 році. Точного обліку інноваційних рішень по більшості галузей, регіонів чи технологічних секторів в країні немає і як, на жаль, немає й керування цими процесами. На прикладі сегмента дронів, — просто уявіть собі рух та динаміку зростання, й зі всіма дотичними застосуваннями (РЕБ), якби подібний облік та керування цією технологічною екосистемою в нас було до початку війни.
Але повернемось до ТІД у 2021. В січні того року ми розпочали підготовку ТІД для Запорізького регіону. Він пройшов в лютому, а в березні подібна подія відбулась в Харкові. Обидві події стали маркерами проєкту ClusteRISE – вони підсвітили велику кількість проблемних питань на рівні регіонального інноваційного розвитку, але зрештою допомогли створити реалістичну картину та почати будувати покрокову та справжню інноваційну аженду розвитку. Посилання на всі звіти ви знайдете в кінці цієї публікації.
Особливості проведення
Формат проведення заходів ТІД реалізовувався по єдиній концепції; пізніше вона стала рекомендованою для всіх кластерів нашої спільноти й є сьогодні в базі знань УКА. По-суті, це був міні-проєкт, в рамках великого проєкту, який згідно з планом включав наступні активності, ідентичні для кожного регіону:
- Формування інноваційного ландшафту ІАМ (дослідження та облік інноваційних рішень Індустрії 4.0) на регіональному рівні.
- Підготовка аналітичного звіту “Регіональний Інноваційний ландшафт Індустрії 4.0”
- Промоційна кампанія результатів дослідження з запрошенням на заходи ТІД.
- Проведення спеціального ТІД Інноваційного дня.
Насправді крім цих активностей, бюджетованих в 91 тис. гривень (для 2-х регіонів) проєктна команда виконала набагато більше. Для підготовки ТІД проводились окремі воркшопи, на яких ми намагались прояснити (згідно з концепцією) що таке бізнес- та юз-кейси, як їх зробити та представляти, й зрештою описувати та фіксувати. Частина цих кейсів та загальної проблематики інновацій описувалась в численних публікаціях, які служили також елементами промоційних кампаній – загалом їх вийшло більше 10-ка. Проводились також окремі консультації з низкою інноваційних компаній. Випущено фінальний звіт цього мініпроекту, який комунікувався в окремих вебінарах тощо.
Пізніше ми зрозуміли, що реальний обсяг виконаних робіт, як мінімум вдвічі перевищував заявлену вартість. Звідки й далі була наша рекомендація для тих регіонів, які прагнуть повторити ТІД – 70-90 тис. грн на 1 мініпроєкт. Але оскільки такі заходи проводились вперше, в умовах обмеженого бюджету, точно спланувати й обрахувати їх вартість на початку проєкту ClusteRISE було реально важко.
Головні результати та уроки кейси
Повний звіт проведення ТІД представлений за посиланням. По-суті, це детальний аналіз цілої низки проблемних місць інноваційних екосистем 2-х індустріальних регіонів з відповідними рекомендаціями. За кількістю представлених деталей, висвітленням окремих аспектів у відношеннях науки-освіти та бізнесу, якістю їх розкриття звіт немає аналогів в Україні. Відтак він досі залишається «настільним» для будь-яких акторів, які прагнуть розвивати регіональні інноваційні екосистеми. Зокрема:
- Ми знали й до того, що наші університети відірвані від бізнесу. Але ми не уявляли, що ці розриви є настільки великими – наприклад, в Харкові, 5 долучених провідних технічних університетів виявились повністю безпорадними в завданнях обліку навіть власних інновацій, не кажучи вже про масштаби регіону. Так само важко було достукатись до місцевих інноваторів від бізнесу – рівень їх фрагментації та розпорошеності був та залишається дуже великим.
- Але зрештою, ми побудували ці перші ландшафти – вони не вражають кількістю інновацій, але це точно була та сама перша, висхідна точка, реальний грунт, на який вже можна ставати й опиратись.
- Звіт та проведені заходи стали основою для видачі цілої низки рекомендацій з покращення ситуації в обох регіонах й частина з яких розпочала впроваджуватись вже у 2021.
На жаль, війна перервала розвиток цих подій та планів. Тільки зараз, з появою нового проєкту Clusters FUNDRAISE ми повертаємось до перегляду цих напрацювань, й де проведення ТІД вже включені в нові проєкти – це знову про Харків та Запоріжжя, але є вже й Київ.
Отже, якщо говорити про уроки цього міні-проекту, як комплексу заходів з обліку інновацій регіонального рівня та проведення ТІД, й виключно з точки зору проектного управління, то варто зазначити наступне:
- Урок №1: «ми робимо це для себе» – не для донора чи інших стейкхолдерів. Вартість робіт була явно занижена, але проєктна команда спільно з партнерами Запоріжжя та Харкова добре справились. Нами рухали цілі та завдання, що стосуються реальних змін в інноваційних екосистемах і це є головною мотивацією.
- Урок №2: кластери можуть ставати драйверами інноваційного розвитку – до цього мініпроєкту ніхто й ніколи не генерував таку кількість інсайтів, пропозицій та рекомендацій до змін в стані регіональних екосистем. Й при виконанні завдань, для нас було очевидно, що драйвером є бізнес-спільноти й ніяка інша категорія не може демонструвати подібних спроможностей до змін та руху вперед.
- Урок №3: фундаментальні, стратегічні речі – це основа сталого розвитку. Проєкт згенерував цілу низку методичних фреймворків та рекомендацій, які систематизують підходи до стратегічних завдань регіонального розвитку, включно з такими по смартспеціалізації. Зокрема, тут є пропозиція КРІ для регіональних органів влади та регіональних Інноваційних екосистем промислового хайтеку, визначені 4 ключові напрями розвитку, систематизований підхід з проведення ТІД, вироблені пропозиції наступних заходів, в тому числі по інших регіонах тощо. Дуже важливо, що ми створили довірливі відносини між всіма ключовими категоріями регіональних акторів – це та частина фундаменту, яку важко оцінити та виміряти в кількісних показниках.
- Урок №4: з точки зору сталості, тривкості та вироблення політик, важливі не тільки безпосередні результати (відображені уроком №3), а й не менш важливі outcomes та impacts. Це ті зовсім неочевидні речі, які є середньо- та довгостроковими наслідками та впливом виконання заходів проєкту, які наступають вже після його завершення. Ці речі можете фіксувати й моніторити тільки ви – справжні регіональні лідери інноваційного розвитку. Донори хоча й вимагають цього при початковому розгляді заявки, забувають про це на другий день після завершення проєкту. У випадку ТІД двох регіонів ми можемо вказати на наступні речі:
- Харківський ТІД дав певне перезавантаження всіє інноваційної екосистеми промислового хайтеку. Висновки звітів вплинули на самих учасників екосистем, – ми зрозуміли, що потрібно рухатись радше за технологічними сегментами, з їх аудиту та залучення фахівці. Й кілька наступних воркошпів в червні та серпні 2021 стали справжніми відкриттями дійсно потужного потенціалу Харкова в сегментах CAD / CAM / CAE / BIM – розгортання перших дорожніх карт розвитку національного рівня.
- Не менш показовою стала зустріч університетів Харкова від жовтня 2021, яка привела до підписання спільної заяви з конкретними кроками та намірами дій. На жаль, війна зупинила розгортання цих планів.
- Харківські дискурси були здоровою реакцію спільноти на публічний, чесний аналіз критичних місць та проблем регіональної екосистеми, і які накопичувались роками. Окремі з нових напрацювань, зокрема, по дорожніх картах, своєю чергою привели до появи нових фреймворків в же в інших сегментах, — в листопаді 2021 АППАУ проводить кампанію Asset Performance Management, де дорожня карта цього сегменту базується вже на висновках попередніх напрацювань. І які, ще раз – були б неможливими без перших ТІД.
Іншими словами, ми бачимо, як ТІД згенерували певні еволюційні процеси, де кожна ітерація давала нові результати, важливі для спільнот. Враховуючи завдання в новому проєкті Clusters FUNDRAISE, ми дуже рекомендуємо експертам та виконавцям проєкту переглянути результати, висновки та рекомендації цього звіту, посилання в кінці публікації — більшість з них залишаються актуальними.
Новий дискурс УКА — про сталість та якість наших дій та інструментів
Отже, чому в вересні 2023 ми повертаємось до уроків періоду лютого – березня 2021 й ведемо розмову про інструменти? В рамках УКА ми бачимо щонайменше 5 важливих причин:
- Потік малих грантів, їх розпорошеність – як головний виклик у виділенні кращих практик та їх фіксації на національному рівні. Чимало кластерів у 2023 стартували власні грантові програми. Поки що на рівень УКА йде дуже мало інформації про їх результати. Й в яких керівництво УКА та всю спільноту найбільше цікавлять результати, які забезпечують сталість, якість (= ефективність) та масштабованість. Іншими словами, всі цікавляться кращими практиками, які реально показують прогрес кластерів у вирішенні тих чи інших завдань розвитку, й дають щось спільне та корисне для всієї спільноти УКА. Ця тема буде звучати однією з головних на кластерних конференціях у Вінниці та Києві, що заплановані в проєкті UCA CapGrowth. ТІД і є якраз прикладом таких інструментів та практик, які легко масштабуються та служать всій спільноті. Кластерам, особливо молодим та новим кластерним ініціативам потрібні десятки перевірених, добре описаних та адаптованих до українського грунту інструментів, які можуть бути легко масштабуватись й братись в роботу на рівні кожного регіону, кожної галузі.
- Складнощі в освоєнні нових інструментів для кластерних менеджерів. Продовжуючи попередню тезу, варто зазначити, що ТІД не є простим інструментом. Ви можете прочитати концепцію й зрозуміти її, але виконати її у всіх деталях непросто. Й мова взагалі не про кошти. Не дивлячись на те, що АППАУ з кінця 2021 повністю «стандартизувала» ТІД у всіх деталях, й щобільше — пропонує повну методичну підтримку, й довела їх подачу до мінігрантів, жоден регіон, жоден кластер за 2,5 роки не заявив свої плани чи амбіції в проведенні подібних брокеридж івентів. Крім традиційного бар’єра у вигляді «перевинаходу велосипеду», ми вбачаємо в цьому інші труднощі, зокрема, в низькому попиті на інновації та в освоєнні низки інструментів розвитку інновацій. Й починати тут треба з того, що загалом ця тема є складною в середовищі регіональних стейкхолдерів, включно з кластерами. Отже, необхідно ще раз передивлятись й аналізувати наші уроки Харкова та Запоріжжя від 2021 й думати над тим, як не тільки описувати та фіксувати кращі практики, а як їх передавати молодим кластерам.
- Необхідність уніфікації та стандартизації базових інструментів для кластерних менеджерів – створення та ведення єдиної бази знань для спільноти українських кластерів. Спільна база знань, включно з уніфікованими та стандартизованими інструментами – це фундамент для швидкого розгортання нових кластерних ініціатив. Це один зі спільних знаменників та сили УКА, який протиставляється нинішнім трендам розпорошеності, а інколи й відвертого грантоїдства. Тому нам необхідно не тільки аналізувати й фіксувати кращі практики, але й доводити їх до рівня стандартних інструментів для кластерних менеджерів. На цей час (вересень 2023) ми бачимо в базі знань УКА виключно напрацювання АППАУ з проєкту ClusteRISE та від платформи Industry4Ukraine. Туди не входять інші напрацювання з інших кластерних проєктів, яких вже чимало за останні 3 роки. Але якщо окремі з них (наприклад, агенції ASTAR) ми добре знаємо і їх інтеграція, — це просто питання часу, то про інші взагалі невідомо нічого. Якщо у 2021 чомусь наших кластерних менеджерів навчала Каразінська бізнес-школа, то чому саме й де їх методики та інструменти для кластерної спільноти? Хто ними сьогодні користується? Й чи не буде в нас та сама ситуація з новими навчальними проєктами, які донори запускають на ринок без будь-якої координації з експертами та керівництвом УКА?
- Непорозуміння та дискомунікація з донорами — домінування форми та процедур понад змістом та якістю. З видачею все більшої й більшої кількості грантів (а це добре помітно у 2023) зростає рівень непорозумінь з окремими донорами. Особливо тими, які мало що розуміють в суті завдань, які фінансують, але зорієнтовані виключно на власні процедури та метрики. Опитування бізнес-об’єднань (БО) та кластерів в травні 2023 вже показало окремі вади донорського фінансування, які УКА й багато кластерів відчувають на собі:
- Нерозуміння ролей БО в розвитку інноваційних та регіональних екосистем респонденти вбачають проблемою №1. Як інший приклад, ми можемо навести входження в Україну низки акселераторів ЕІТ, як хочуть просто використовувати канали БО для доступу до інноваційних МСП, нічого не надаючи навзаєм, й навіть не вникаючи в контекст та адженди розвитку, які формують передові БО.
- Переважна більшість респондентів вважають обсяги фінансування незадовільними – іншими словами, більшість потреб БО більшості БО є явно недофінансованими
- Головним виходом з цієї ситуації респонденти вбачають об’єднання в національні асоціації чи федерації
Чимало керівників БО, партнерів УКА відверто говорять, що більшість донорських програм через розпорошеність фінансування, короткостроковість проєктів та домінування процедур над змістом, неузгодженість стратегічних цілей та планів в рамах середньострокових програм (3-5 років) й відсутність координації з ключовими інституціями і є причиною пресловутого грантоїдства. Декларуючи та вимагаючи тривкості та сталості в результатах проєктів, і які ведуть до сильних та сталих інституцій на рівні бізнес-об’єднань чи громадянського суспільства, окремі донори насправді роблять багато кроків, які послаблюють, а не посилюють ці інституції.
5. Контекст та виклики швидшої інтернаціоналізації. Ще один аспект в створенні та розгортанні перевірених, якісних інструментів – це виклики інтернаціоналізації. Тут питання ефективності є особливо гострими в контексті розмови про сталість та якість. Наприклад, послідовні, регулярні виставки чи бізнес-місії можна вважати інструментами, доводити до досконалості й пропонувати як масштабований інструмент для кластерів в сенсі організації поїздок, пошуку коштів на них, залучення іноземних кластерів тощо. Але який у всьому цьому сенс якщо вони не містять параметрів сталості та ефективності для головних бенефіціарів кластерів – наших МСП? Відтак, ми говоримо сьогодні про створення інструментів, які точно є частинами більш широких та цілісних стратегій інтернаціоналізації УКА та кожного окремого кластеру, й де чітко та ясно сформульовані завдання по цільових ринках, визначені формати бі- та мультилатерального діалогу, сформовані ресурсні пули, в тому числі з залученням МСП, перед ними поставлені відповідні завдання вироблення спільних проєктів та продуктів тощо. Тільки в такому розгляді ми можемо говорити про сталість та якість окремих інструментів.
Резюмуючи. Питання якісних, перевірених інструментів стоїть восени 2023 на порядку денному відразу кількох проєктів та численних команд УКА. Це безпосередньо та прямо стосується всіх наших комітетів: подвійного переходу, кластерних політик та інтернаціоналізації. Результатами їх роботи в рамках проєкту UCA CapGrowth має бути чітка фіксація нових інструментів чи апдейти – апгрейди існуючих. Ці питання так само стосуються команди Проєктного офісу та групи виділених експертів – мова про вивчення, удосконалення та застосування низки інструментів інноваційного фандрейзингу, які вже є в УКА, але дійсно потрібно поширювати та удосконалювати. В цьому контексті, ТІД – хороший приклад. Це приклад перевіреного інструменту, який виходить з минулого, має широке міжнародне визнання (як брокеридж івенти), але який ще дуже мало застосовується в Україні нашими кластерами. Відтак він має дуже хорошу перспективу та майбутнє.
Юрчак Олександр, СЕО УКА.
