Частина 2
В першій частині статті ми розглянули засадничі принципи Індустрії 5.0, їх відмінності від 4.0 та виклики для України, які слідують з цих засад та нашого поточного стану. Нагадаємо, що цих викликів є 3 головних, це:
- Виклик покращення стійкості ланцюгів доданої вартості (ЛДВ).
- Виклик скоординованої (а не хаотичної) децентралізації.
- Виклик переходу корпорацій та ширше, бізнесу, на принципи ESG.
Друга частина статті пропонує конкретні напрямки дій, за якими мають мобілізуватись прогресивні спільноти, в першу чергу, учасники нашого руху «Індустрія 4.0 в Україні».
Перш ніж, перейти до розгляду цих напрямів, варто оцінити пройдений шлях за 8 місяців від публікації частини 1 та дати оцінку формулюванню вказаних викликів, можливо необхідне внесення певних змін.
З точки зору діяльності Українського кластерного альянсу й в контексті вказаних викликів, варто зазначити кілька ключових моментів
- В цілому кластерний рух, як інструмент впливу на ЛДВ посилюється, але практично жоден з кластерів не демонструє явного впливу на суттєві покращення в ЛДВ на рівні свого регіону чи галузі. Причина зрозуміла – більшість кластерів є молодими й поки слабкими. Виключенням може бути державний сектор: тут відбуваються швидкі процеси кластеризації та централізації «зверху», маю на увазі оборонний сектор та появу 2-х акселераторів, від Мінцифри та від МОУ. Водночас говорити про конкретні результати, як запуск ефективної виробничої кооперації, інтеграцію між виробниками в рамках ЛДВ, вихід нових продуктів тощо, ще дуже рано.
- Кілька заходів на тему «Розумні міста та регіони. Сталий розвиток» від УКА та партнерів показали достатньо високий рівень експертних спільнот, інтерес багатьох регіонів та громад, й водночас – велику фрагментарність та неузгодженість дій стейкхолдерів, що є також наслідком слабких або взагалі відсутніх державних програм. По суті, ми практично ніде не побачили наявність сильних централізованих та скоординованих політик, чи програм сталого регіонального розвитку, чи хоча б сильних лідерів державного рівня, спроможних ясно артикулювати ці підходи бодай усно.
- Натомість цікавим є досвід та перші паростки побудови інтегрованих ЛДВ в рамках Східної Європи. Потужний поштовх задав цьому форум в Кошице, де дуже ясно звучали заклики до інтеграції в європейські індустріальні екосистеми. Відповідно, кілька кластерів УКА розпочали не тільки перемовини, але й конкретні проєкти, де частина продуктів від європейських партнерів інтегрується в системні рішення та екосистеми українських виробників. На думку автора, цей тренд буде набирати сили швидко в рамках програми Відновлення, й коли в останню підуть реальні інвестиції.
Резюмуючи, можна сказати, що попередній період тільки підтвердив правильність формулювання всіх трьох викликів від жовтня 2022.
В цілому, жоден виробничий сектор, включно з ОПК не покращив стійкість ЛДВ до того рівня, щоб демонструвати нову якість чи суттєву трансформацію. Аналогічно, ми не побачили суттєвих зрушень в налагодженні скоординованої децентралізації галузевого чи регіонального рівня – й навіть на рівні роботи з громадами та регіонами, де ця децентралізація йде повним ходом вже не перший рік. При цьому держава та інші стейкхолдери й далі ігнорують кластерні інструменти, як найкращий засіб приймати цей виклик.
Натомість останній тренд про інтеграцію з європейськими екосистемами є позитивним, й фактично показує нам шлях до quick wins. Саме в цій площині, – у швидкій кооперації з європейськими партнерами, в максимальному використанні наявних інструментів, фондів, можливостей тощо, — є ключ до вирішення низки проблем, які традиційно важко вирішуються спільнотами чи бізнесами з українською владою.
Виходячи з цього, ось пропозиція пріоритетних напрямів дій наших спільнот в Індустрії 5.0 в період на наступні 1-2 роки.
1. Подальше прискорення та посилення обмінів з ключовими полісі-мейкерами ЄС, зокрема, у виробленні політик та стратегій України, які повністю відповідають принципам подвійного зеленого та цифрового переходу.
Policy brief по 5.0 від Європейської комісії досить ясно визначає пріоритети змін на цьому рівні, зокрема, в розділі «Урядування 5.0». Це нове й звучить навіть радикально – «не може бути жодної Індустрії 5.0 без уряду 5.0!» В документі йдеться про ліквідацію чи, хоча б зменшення розривів між викликами бізнесу, які постійно та швидко змінюються та інертністю й повільністю державних бюрократичних машин. Автори документа рекомендують урядовцям фокусуватись на подібних розривах, будувати паралельні процеси, а також покращувати державне фінансування, яке веде до стійких бізнес-моделей.
Водночас на думку автора, для українських полісі-мейкерів проблема полягає в іншому. Часто наші парламентарії чи урядовців елементарно не знають кращого досвіду й навіть в сусідніх країнах. Тому необхідно посилити обміни полісі-мейкерів між собою, й особливо тих, хто відповідає за створення промислових, цифрових, інноваційних політик, а сьогодні також політик та програм сталого розвитку. Один з проєктів УКА саме й націлений на розгортання подібних обмінів та якісний бенчмаркінг.
Результатом цих обмінів має стати поява в нашій державі сучасних, чинний політик та програм, які так необхідні для розвитку економіки в усіх сферах.
2. Значне посилення кластерного руху України та його визнання державними структурами.
Роль кластерів в налагодженні ЛДВ на своєму регіональному чи галузевому рівнях є загальновизнаною в ЄС й зовсім не визнається нашим чиновниками різних рівнів. Адже якби було по-іншому, кластери давно мали б підтримку від влади. Цей рівень підтримки, і не тільки фінансової разюче відрізняється в Україні від країн ЄС, й про це було сказано чимало на наших ресурсах. Відповідно, кластери – віднині вже на рівні УКА, мають вести щоденну роботу з ЦОВВ, РОВВ та ОМС, щоб пояснювати й доказувати необхідність введення підтримки кластерного руху, як інструменту покращення стійкості ЛДВ та покращення конкурентоспроможності МСП.
На 2023-24 роки УКА ставить цілі з включення наших проєктів, щонайменше в плани регіонального та галузевого розвитку, а також прийняття Національної програми розвитку кластерів Кабінетом міністрів.
3. Свідомий та потужний фокус всіх стейкхолдерів на зміцненні інноваційних екосистем промислових секторів, в першу чергу, їх інфраструктури та людського капіталу.
Кластери, а також інші стейкхолдери (урядові організації, бізнес-об’єднання) мають звернути увагу на низький рівень інноваційності й готовності до подвійного переходу більшості МСП традиційних галузей економіки країни. Але як можна налагоджувати керування ЛДВ у своїй галузі без інновацій та цифровізації? Питання риторичне.
Європейські кластери є за визначенням інноваційними й ця різниця з нашими кластерами помітна буквально на кожній зустрічі. Але мова не тільки про кращий фокус та залучення учасників ринку до цифрових та зелених інновацій через програми навчання та промоцію. В першу чергу, всі стейкхолдери, й особливо, влада має турбуватись про «коріння» інновацій. Мова про інфраструктурні елементи, як університети та наукові заклади, цифрові хаби, центри прототипування, інкубатори та акселератори галузевого рівня, наявні лабораторії, тестбеди тощо. Виключний фокус на відборі та вирощування стартапів не має великого сенсу без такої інфраструктури. Тому не дивно, що в нас тотально домінують софтверні стартапи.
Подібні підходи, виведені на державний рівень, не мають нічого спільного з Індустрією 5.0, адже вони якраз і порушують принципи сталості тим, що закріплюють тренд деіндустріалізації, і який набув в Україні в попередні роки стійкого та всеохоплюючого тренду. Між тим ціль сталого розвитку №9 ООН якраз про зворотне – яким чином посилювати Промисловість, Інфраструктура та Інновації, для того щоб створювати робочі місця, покращувати експорт високотехнологічної продукції та інші економічні показники. До речі, на експертній зустрічі по сталому розвитку в травні 2023 чітко прозвучало, що в держави немає ніяких пріоритетів щодо Цілей Сталого Розвитку (ЦСР).
Ключові стейкхолдери мають домовитись, якими ми бачимо архітектури інноваційних екосистем за ключовими секторами, в першу чергу, виробничими й вибудувати по ним відповідні дорожні карти розвитку. Спільнота української Індустрії 4.0 вже зробила ці кроки у 2019-2020 й ми дуже рекомендуємо державним структурам все-ж дослухатись до цих рекомендацій, тим більше що вони внесені в Національну економічну стратегію 2030.
4. Масове «запилення» бізнесу та влади щодо необхідності застосування принципів подвійного переходу та сталого розвитку з кращим рівнем консолідації.
Немає іншого шляху конвертації «у свою релігію», ніж масова пропаганда, освіта та просвіта. Ми бачимо, що Європейські країни рухаються великими кроками до залучення та переводу МСП на принципи подвійного переходу. Є десятки інституцій та відповідних програм, які підтримуються державами, а також на пан’європейському рівні і які забезпечені фінансово. Вони тримають сильний фокус на темі reskilling-upskilling МСП, як ключовому пріоритеті.
Ситуація в Україні відрізняється радикально. Є низка аналітики, яка давалась в кампанії «Молодь та Індустрія 4.0» на цю тему на початку 2022, але якщо коротко, то почати потрібно з того, щоб ця тема нарешті вийшла на рівень уряду. Одна справа піаритись на “Дії”, й пропонувати щось для початківців, підприємців «взагалі», й зовсім інша – розглядати конкретні питання перепідготовки кадрів, наприклад, в будівництві, металургії, легкій чи харчовій промисловості. «Дія» наразі немає нічого спільного з вимогами подібних індустрій, й урядовцям пора давно зрозуміти, що їх човен гребе трохи «не в ту сторону», а відставання з країнами-сусідами тільки зростає.
Конкретними інструментами в цій сфері можуть бути підтримка програм просвіти МСП від наявних інституцій як DIHs, інших мережевих структур, в тому числі кластерних, а також введення нових програм навчання в рамках теперішньої системи вищої та середньої спеціальної освіти. Важливо також повністю синхронізуватись з європейськими програмами та пріоритетами в цій сфері.
5. Краща співпраця стейкхолдерів в сталому регіональному розвитку.
Регіональні політики, особливо, в смарт спеціалізації є потужним інструментом в переході на рейки Індустрії 5.0. Ідеологія смарт спеціалізації має в основі ті самі принципи сталості, подвійного переходу й створення умов для всестороннього розвитку економіки та соціальної сфери. Відповідно, це створює гарні передумови для впровадження Індустрії 5.0, але, звісно, тільки тоді, коли це відбувається по-справжньому, а не просто декларується. Обміни УКА в 1-ій половині 2023 показують гарні перспективи у співпраці кластерів з громадами та меріями. Й водночас нам необхідно краще та спільно фокусуватись на масштабних програмах та проєктах, і які мають в основі довгострокове бачення регіональної смартспеціалізації, і яка охоплює принципи подвійного переходу.
Конкретними результатами та діями вже цього року мають бути не тільки декларації, меморандуми чи навіть стратегії, а конкретні заходи, націлені на ріст обізнаності МСП про європейські принципи подвійного переходу, а також входження в конкретні проєкти розвитку на рівні міжрегіональної, європейської співпраці. Ресурсні центри УКА вже готові до такої співпраці як на рівні проєктів, так і на рівні вироблення власної аженди сталого регіонального розвитку.
Резюмуючи, вказані напрями відповідають ідентифікованим викликам переходу на Індустрію 5.0. Краща синхронізація з євро-політиками, бенчмаркинг та обміни в цій сфері мають привести до створення «уряду 5.0» й таким чином, налагодити належну координацію з бізнесом, регіонами та громадами. Прийняття кластерів, як інструменту керування ЛДВ на державному рівні, кардинально змінить підходи та механізми до управління стійкістю ланцюгів. Фокус на ключових інституціях та інструментах інноваційних екосистем, масова просвіта МСП змінять нинішній (рентний) курс, для якого характерно виключно «знімання вершків» зі стартапів, – на створення справді інноваційної економіки. Й краща співпраця в регіональному розвитку на засадах смартспеціалізації створить передумови для впровадження Індустрії 5.0 на регіональному рівні.
Детально всі ці питання будуть обговорюватись під час заходів кампанії «Індустрія 5.0 в Україні», яка зараз розпочинається. Запрошуємо до участі всіх наших прихильників та стейкхолдерів інноваційного, високотехнологічного та промислового розвитку України.
СЕО УКА, координатор руху «Індустрія 4.0 в Україні» Олександр Юрчак.