З 9 по 15 травня виконавча дирекція та кластери УКА провели низку інтенсивних обмінів та подій, в яких підіймались питання інновацій та співпраці з університетами. Впродовж цього періоду відбулись 2 онлайн зустрічі – по інноваційному фандрейзингу в ОПК та співпраці науки та бізнесу, офлайн зустріч в Івано-франківському університеті нафти й газу, відвідання підприємств та страт. сесія в Калуші, 3 страт. сесії в Хмельницькому, Вінниці та Тернополі (проєкт Clusters4Regions), окрема міні-сесія EDIH Kyiv Hitech, обміни на інвестиційному форумі в Києві, а також вебінар – обміни з німецьким кластером NRW. Крім цього – фонова робота по супроводу кількох інноваційних проєктів. Також – обміни з представниками університетської спільноти Нью-Йорка, підготовка візиту Майка Річардсона в університетську спільноту Харкова, й делегації космічних кластерів (вкл з 3-ма університетами) до чесько-українського форуму в Празі тощо.  

Отже, темп у нас справді шалений, й суть цієї публікації в тому, щоб виявити спільні виклики, але також кращі практики в цих заходах, що можна класифікувати як найбільш сталі та ефективні методи роботи в контексті покращення співпраці МСП та університетів в кластерах. Цей звіт резюмує головні речі всього одного тижня з метою розповсюдження цих практик, їх вдосконалення, а також залучення більшої кількості експертів як з боку МСП, так і університетів – НДІ. Задля посилення фокусу на дієвості висновків звіт представлений відразу у вигляді рекомендацій, з висвітленням як сильних, так й подекуди ще слабких сторін нашої спільноти.

7 методів покращення ефективності

1.    Будуйте відвертий, прямий діалог про спільні виклики та їх рішення на регіональному (секторальному) рівні

В багатьох випадках проведених зустрічей ми бачили намагання окремих акторів «продати себе», тобто виставити в кращому світлі свою експертизу, напрацювання, тощо. Ця манера, з типовими пост-радянськими рисами, й досі притаманна багатьом університетам. Водночас, подібний стиль не спонукає до діалогу чи відвертої розмови, а часто й взагалі знеохочує учасників до відвертості. Джек Уелч, гуру американського бізнесу сказав ще 30 років тому – «Відвертість ефективна, оскільки відразу ставить все на свої місця». Відповідно, як яскраві моменти тижня, ми можемо пригадати тільки ті, де учасники ставили гострі питання, й які відображають спільні виклики, як основу для початку розмови.

• «Ви показуєте розробки на імпортній техніці, – а як же місцевий виробник вашого регіону, – чи є з ним співпраця? А якщо немає, то чому?»
• «Як ви хочете будувати діалог з місцевим бізнесом, коли його тут немає?»
• «Що є спільними викликами у співпраці і як можна розставити пріоритети? Що ми можемо зробити для їх вирішення?»

На стратегічних сесіях, ми бачили справжнє включення учасників, коли звучали подібні питання, на кшталт останнього.

2.    Розробляйте сильні бізнес-кейси та проєктні ініціативи

Більшість зібрань різних категорій стейкхолдерів в кластерах мають часто проблему в конкретизації предмету співпраці. Для того, щоб запустити справжню співпрацю, має бути її предмет та фокус на розв’язанні тих самих, дуже конкретних завдань, які разом і формують виклик. В залежності від масштабу й кількості долучених сторін, ми зазвичай говоримо про бізнес-кейси та проєктні ініціативи. Й те, й інше потребує фаховості – в аналітиці, формулювання, комунікаціях й подальшому плануванні. В залік цього тижня можна однозначно зарахувати

• Спільно з Івано-Франківським університетом нафти й газу Прикарпатський індустріальний кластер, й за підтримки УКА виходить на декілька цікавих ініціатив
  • Розвиток Центру прототипування, профілювання та вдосконалення його сервісної моделі
  • Ведення обліку потреб учасників кластеру з їх наступним, періодичним представленням університету
  • Поступове залучення та вихід  Інноваційних брокерів (що готуються в університеті) на системну роботу з бізнесами кластеру
• 6 конкретних бізнес-кейсів від кластерів УКА (серед них і кейс КПІ) на створення цифрових двійників підготовлені та взяті в роботу нашим партнером, норвезькою компанією GraphMetrix
• Одним з головних результатів страт. сесії в Калуші стало прийняття проєктної ідеї про запуск міського акселератора. 

Всі ці задачі потребують предметного й глибокого занурення справжніх експертів обох сторін – і бізнесу, і науковців.

3.    Залучайте через делегування тим, хто має кращу спеціалізацію та мотивацію

Старт нового проєкту УКА Interreg Europe Lighweight EU цього тижня стає вже класикою – черговий Interreg, але й чергове делегування. Нашим партнером стає Інститут матеріалознавства НАНУ ім. Францевича, – провідний НДІ країни в цій сфері. Партнерство досягнуто завдяки взаємодії з Київським академічним університетом, з яким ми разом входимо в консорціум EDIH Kyiv Hitech. УКА буде виділяти бюджет на проведення окремих заходів та поїздки фахівців НДІ в рамках проєкту.  Для нас це важливо не стільки тому, що ми «дуже хочемо дружити з науковцями», як по банальній причині відсутності цих компетенцій у власній команді (чи кластерах УКА), тоді як Advanced materials – це дуже важлива складова і Індустрії 4.0-5.0, і Технологій подвійного призначення. А ці сектори – стратегічні для нас.

Отже, головний урок цієї історії – не бійтесь ділитись і повноваженнями, й коштами – й дайте волю справжнім профі, виведіть їх на перший план своєї діяльності. Це, зрештою, зробить вас сильнішими. Ця історія дещо контрастує з іншими новинами цього тижня, де ми зовсім випадково взнали про «партнерський» проєкт про розвиток кластерів, й де жодної комунікації до нас не було. На жаль, подібних випадків ще досить багато, в тому числі, в кластерних спільнотах, – й саме тому ці уроки варто обговорювати.

4.    Тренуйте навички мечмейкингу (нетворкингу недостатньо)

Одна з тем обговорення на страт. сесії в Калуші, це про те, як прискорювати перехід від нетворкингу до мечмейкингу. Справа в тому, що практично в кожній відвіданій організації ми відкривали приховані чи явні проблеми (больові точки) й ми відразу питали «чи знаєте ви про от-таке рішення». Керівники не знали, але цікавились, й зрештою ми виходили, що обміни з потенційними провайдерами мали б сенс. Сполучення потреби з рішенням – це і є про мечмейкинг. Окремі сполучення вже відбулись, і я особисто передам кластеру ще мінімум 5 контактів потенційних партнерів чи провайдерів з інших кластерів УКА. Задаймося тепер питанням – якщо подібні метчі виявляються радше випадково й по ходу зустрічей, то скільки їх може бути при системних візитах на підприємства свого кластеру? Й тим більше, при ефективній між-кластерній співпраці?

Кластерні координатори мають ставати справжніми майстрами мечмейкингу – адже ця техніка є типово кластерною, й це дуже відрізняє розвинуті кластери від інших бізнес-об’єднань, де може бути просто хороший нетворкинг, але не мечмейкинг.

5.    Ретельно плануйте великі заходи й робіть їх цікавими для різних стейкхолдерів

Один з заходів, на якому УКА виступав цього тижня, був прикметним тим, що дуже поважні люди, переважно іноземці, виступали перед практично пустими залами. Організатори не зібрали аудиторію, й подібні ситуації, інколи трапляються і в наших молодих кластерів. Ми бачимо також певну різницю на рівні різних регіонів, де проходять страт. сесії проєкту Clusters4Regions. Відповідно, не зайве нагадати про засади успішних івентів – як ретельне планування та просування. За великої кількості івентів (й значить конкуренцію за увагу цільових аудиторій), це справді не просте завдання. В УКА ми поступово виходимо на потрібний режим, через синхронне включення 3 категорій каналів – виконавчої дирекції, долучених кластерів, інших партнерів (в першу чергу EDIH).  Цей метод вже входить в постійну практику Виконавчої дирекції УКА, хоча звісно теж має обмеження й все ще потребує уваги та вдосконалення. В плануванні сценарію програми також важливо враховувати інтереси різних стейкхолдерів. Це особливо важливо в контексті співпраці науки та бізнесу. На тижні, про який мова, все було досить успішно, за що подяка всім кластерам та партнерам.

6.    Координуйте та координуйтесь

Навички ефективних комунікацій, організації заходів, проєктного менеджменту та координації учасників спільнот є ключовими для кластерних координаторів. Саме від цього залежить ефективний нетворкинг та мечмейкинг, якісні події, а це вже половина шляху до побудови довіри учасників кластерів. Будь-який успішний кластер УКА, – це в першу чергу про координаторів, що мають подібні навички. Власне, саме назва «координатор» звучить для мене більш релевантно, ніж «менеджер». Оскільки ми не маємо прямої, ієрархічної влади над учасниками кластеру, але, натомість, вміло координувати – можемо і мусимо.  Відповідно, будь-які кластерні ініціативи, в тому числі між бізнесом та науковцями потребують ефективної координації. Показові приклади успішної координації цього тижня

• Вже згадані події в Івано-Франківську та Калуші, а також стратегічні сесії в Хмельницькому, Вінниці та Тернополі, підготовка наступних місій на Прагу та Осло  – це все про нашу координацію
• Сполучення університетських спільнот Нью-йорка з такими в Івано-Франківську, Києві та Львові (подяка Майку Річардсону за сполучення з Ярославою Бабенчук)
• Координація по бізнес-кейсам для GraphMetrix, чи запуск ініціативи Clusters4Defense

Натомість, контрастують з цими прикладами окремі аналітичні напрацювання в #Clusters4Regions, де всього 2 колег не можуть скоординуватись навіть між собою не кажучи, про ширше залучення аналітиків та консультантів з проєкту.  Можливо, певні правила ефективності, що вже працюють в УКА будуть корисними в таких випадках –

• Завжди і якомога швидше надавайте початкову інформацію в розшарених документах (як гугл-док), а не в pdf. Останнє, практично унеможливлює коментарі та пропозиції.
• Давайте конструктивний фідбек по важливим новинам, подіям чи якимось труднощам – також швидко. «Швидше краще ніж повільно» – слоган google, й суть його не про буквальний сенс, як про контекст часу в якому ми живемо. Для ілюстрації – фідбек з події, що була тиждень тому, вже нікому не цікавий – оскільки відбувається вже маса інших подій. Тому стандарт УКА – ми даємо публічний звіт з 2-3 дні після кожної події.
• Складні ситуації, втрату координації чи брак комунікацій – проговорюйте персонально. Це дозволить швидко відновлювати довіру, яка буває, падає в такі моменти.

Координація є також критичною, щоб інтегрувати різні заходи в щось більше велике та значиме – й в УКА це «щось», це формат стратегічних дорожніх карт. Ми маємо їх вибудувати по кожній індустрії, кожному технологічному сегменту, де присутні наші кластери.

7.    «Ефективність понад усе» – і як перший крок, включайте моніторинг КРІ

Регулярні звіти також важливі з точку зору оцінки ефективності. В будь-яких звітах, важливішими є не просто опис того, що відбулось чи що маємо (what), але й відповіді на питання so what (висновки), та now what (що далі). Дієвість комунікацій передбачає також наявність КРІ – які показники ефективності ви контролюєте? Ця тема особливо чутлива для співпраці бізнесу та науки, оскільки науковцям властиво радше витрачати бюджети, ніж генерувати доходи. Це різна ментальність та різна поведінка, що не виключає наявність власних КРІ в кожної сторони. Як їх збалансувати в кластерах? Ось кілька прикладів того, що ми контролюємо на цьому тижні

• Події (як інструмент залучення) – баланс учасників (мають бути всі категорії) та їх кількість. Це важливо для ефективного діалогу. В цілому, всі сесії #Clusters4Regions відбулись згідно цих КРІ.
• Вихідні результати (страт. сесії, тощо) – мають бути звіти й відповідність «план – факт» (які цілі ставились, й чи досягнуті). Звіти по всім подіям вже комунікуються в мережах, окремі є на сайті УКА.
• Кількість та якість проєктних ініціатив, прогрес по існуючим.  Новий проєкт Interreg Europe, 6 кейсів на GraphMetrix, запуск ініціативи по аналітиці сегменту Фотоніки, міський акселератор в Калуші, й постійне просування проєктних ініціатив Clusters4Defense – непоганий підсумок тижня.

Ефективний кластерний координатор постійно тримає подібні КРІ на контролі.

Ключові ролі для успішної співпраці науки та бізнесу в кластерах

На даний момент в УКА все більш чітко проявляються 3 категорії ролей

• Окрестратори – для координації в широких масштабах, ця роль належить виконавчій дирекції УКА, керівникам комітетів та ресурсних центрів
• Координатори – кластерів, й окремих програм розвитку, де мова йде про безпосередню й більш конкретну координацію в рамках окремих проєктів та-чи заходів
• Проєктні менеджери – ті, хто забезпечує повне керування всіма задачами в проєктах, що отримали фінансування

Водночас, для інноваційного розвитку в наших кластерах дуже бракує

• Інноваційних брокерів – ця роль є типовою на Заході для університетів, наукових парків та EDIHs. Поки що в нас ця категорія фахівців тільки формується. Інноваційні брокери розуміють і бізнес, і науковців й вміють будувати між ними містки шляхом побудови сильних продуктових бізнес-кейсів та залучення до них фінансування. Брак таких менеджерів є дуже гострим по УКА.
• Продуктові менеджери –  ті, хто бере на себе функції координації в окремих продуктових сегментах ринку. Особливо, гострим є дефіцит цих менеджерів в РЦ «Технології подвійного призначення».  Від аналітики ринку (наприклад, дронів чи РЕБ) й до постійної координації кластерів та їх учасників навколо інноваційних завдань розвитку, міжнародної співпраці, пошуку партнерів, закриття розривів по supply chain – всі ці завдання поки висять в УКА.
• Комунікаційники та менеджери з міжнародної співпраці – хоча університети й окремі наукові заклади значно підтягнули свій рівень в цій сфері, розриви все ще існують.

Не потрібно плутати ці ролі з технічними експертами чи розробниками, інженерами чи дослідниками. Їх якраз достатньо. А от тих, хто може виконувати вищевказані ролі – дуже, дуже мало. Вхід на ці ролі  вмотивованих фахівців дасть новий поштовх нашим структурним підрозділам – Ресурсним центрам, комітетам, Робочим групам СоР 5.0 тощо. Адже, як механізми співпраці кластерів, ці речі в нас є – але частина з них малоефективна саме через брак вищевказаних фахівців та-або компетенцій існуючих. Великою проблемою є те, що даних фахівців практично ніде не готують, – або ж ми цього просто не знаємо.

Виконавча дирекція УКА закликає експертів НДІ та університетів, експертів з ринку й тих, хто відчуває в себе потенціал для розвитку по вищевказаним спеціальностям активно приєднуватись до наших кластерів й структурних підрозділів УКА. Кластерна співпраця – це один з найефективніших методів до скорочення розривів між наукою та бізнесом,  а значить росту ефективності інноваційних розробок. Тому – навчаємось, координуємось, комунікуємо та співпрацюємо.

Юрчак Олександр, СЕО УКА.