13 травня кластери Ukrainian Cluster Alliance (УКА), представники бізнесу та агенцій регіонального розвитку взяли участь у кластерній місії до Івано-Франківська та Калуша. Захід організований Prykarpattia Industrial Cluster спільно з УКА, став знаковою подією для просування кластерного підходу в регіональному розвитку та налагодження міжрегіонального обміну досвідом між кластерами Західної України. В заході взяли участь представники 8 регіонів України

• Господарі з Прикарпаття – Прикарпатський індустріальний кластер (організатор) та Прикарпатський екоенергетичний кластер, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, проєктно-освітній центр “Агенти змін”, Івано-Франківська бізнес-асоціація та університет нафти й газу, мерія м. Калуша
• Київ – Кластер фотоніки УКА, АППАУ й сама виконавча дирекція УКА
• Львів – Львівський кластер транспорту та логістики та Львівський кластер медичного бізнесу
• Тернопіль – Громадська спілка “Рада бізнесу Тернопілля” й Агенція регіонального розвитку Тернопільщини
• Чернівці – Департамент регіонального розвитку Чернівецької ОВА, Асоціація органів місцевого самоврядування “Агенція розвитку громад Буковини”, голови Недобоївської та Вижнецької громад
• Вінниця – Кластер приладобудування та промислової автоматизації
• Одеса – ГО “Стратегія майбутнього”
• Рівне – Центр розвитку інновацій

Освітньо-наукова співпраця: приклад Івано-Франківська

Першою частиною програми місії став візит до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ) — члена Прикарпатського промислового кластера. Університет презентував свою інноваційну інфраструктуру, прикладні розробки та напрямки можливої співпраці з бізнесом і кластерами.

Центр прототипування

Учасники ознайомилися з роботою Центру прототипування, де були продемонстровані:

• зразки сучасного обладнання;
• результати інженерних проєктів та розробок;
• приклади співпраці з підприємствами, які вже використовують напрацювання університету у виробництві.

Науково-дослідчі лабораторії

Представники кафедр презентували портативні прилади та системи моніторингу, що можуть бути інтегровані в екологічні, техноекологічні та виробничі процеси:

• обладнання для вимірювання шуму, вібрацій, забруднення повітря та води;
• лабораторії біоіндикації та біотестування;
• сертифіковану лабораторію з аналізу важких металів у продуктах харчування та воді.
  

Окрему увагу приділено можливостям співпраці у напрямах:

• управління промисловими та побутовими відходами,
• зеленої енергетики та утилізації кварцвмісних матеріалів,
• екологічного моніторингу та урбаністичного озеленення.
  

Освітні та міжнародні програми

Керівниця відділу проєктів університету Ірина Перевозва, окреслила ключові міжнародні напрями, в яких ІФНТУНГ вже працює або планує розвивати партнерства:

• Erasmus+, Horizon Europe, Interreg, British Council, інші програми технічної та наукової співпраці;
  
• стажування студентів, академічна мобільність;
  
• участь у дослідницьких консорціумах та промисловий туризм.
  

Цей блок став важливим елементом розуміння того, як академічне середовище Прикарпаття готове включатися у формування інноваційної економіки — через практичні рішення, відкритість до бізнесу та готовність працювати в рамках кластерної моделі.

Промислова екосистема Прикарпаття: підприємства як драйвери змін

У рамках місії учасники відвідали низку дієвих, інноваційно орієнтованих виробництв, що входять до Прикарпатського промислового кластера. Кожне з них — приклад стійкості, адаптивності та амбіцій до експортної діяльності.

Імператив

Релоковане з Харкова підприємство, яке спеціалізується на виробництві композитної арматури та сітки для будівництва. Учасникам було продемонстровано повний виробничий цикл — від скловолоконної нитки до готової арматури. Це наочний приклад перенесення високотехнологічного виробництва в регіон із подальшою інтеграцією в місцеву промислову екосистему.

Група компаній “Моторімпекс”

Сучасне машинобудівне підприємство, що виготовляє гідроциліндри та інші гідравлічні компоненти для сільськогосподарської техніки та промисловості. Компанія також має харківське походження й успішно вийшла на експортні ринки. Її приклад демонструє, як українські виробники адаптуються до нових умов та знаходять нові точки росту.

 RIO-TRANS

Потужна логістична компанія з власним автопарком (23 одиниці техніки), яка забезпечує вантажні перевезення автомобільним, авіа- та морським транспортом. Крім високих операційних стандартів, компанія інвестує в озеленення інфраструктури та впровадження відновлюваних джерел енергії — зокрема, встановлені сонячні панелі на території бази. У приміщенні облаштована кімната відпочинку для водіїв — приклад турботи про персонал і сучасної логістичної культури.

Папа Карло

Відомий бренд внутрішніх міжкімнатних дверей, виробництво якого також було переміщено з Харківської області. Компанія активно експортує продукцію до Північної Америки — до 40% обсягів продажу припадає саме на США. Виробництво вирізняється якістю, стабільністю та здатністю адаптуватися до нових ринків і викликів.

Ці підприємства стали яскравими прикладами того, як кластерна модель сприяє не лише згуртуванню бізнесу, а й масштабуванню інновацій, експорту та сталому розвитку на рівні територій.

«Участь релокованих технологічних компаній, які інтегруються в локальну промислову екосистему — надзвичайно сильний тренд. Це те, що формує нову якість регіонального розвитку» – Олександр Юрчак, СЕО УКА

Панельні дискусії та стратегічна співпраця

У Калуші відбувся круглий стіл та панельні дискусії за участі мерії міста, кластерів з Львова, Рівного, Одеси, Буковини, Тернополя, Вінниці, а також освітніх установ і громадських організацій. Обговорення були зосереджені на:

• викликах кластерного розвитку (фінансування, роль координаторів, побудова сервісів),
• синергії кластерів з місцевою владою (як у прикладі Калуша та Львова),
• кадровому потенціалі, освітній співпраці, брендуванні регіонів,
• прикладах успішного залучення бізнесу до управління кластерами (медичний кластер Львова, кластер приладобудування Вінниці).
  

Особливою темою стало питання стійкості кластерних організацій, зокрема переходу від волонтерської моделі до сталого фінансування, що потребує нових підходів у роботі з бізнесом.

Ключові висновки місії: що ми побачили і що варто масштабувати

1. Кластери як точки об’єднання навколо проєктів

Успішні кейси з Львова, Вінниці, Калуша та інших міст показали: справжній кластер — це про постійні спільні дії, спільні проєкти, сервісну підтримку учасників та залучення бізнесу до управління. Там, де кластер — це просто об’єднання на папері, зникає довіра, і він не виживає у викликах.

2. Фінансова сталість потребує нових моделей

Волонтерський підхід себе вичерпує. Бізнес не завжди готовий фінансувати кластер, якщо не бачить чіткої цінності. Звучали прямі запити на пошук бізнес-моделей сталого фінансування кластерів: сервісні пакети, підписки, проєктна підтримка, публічне співфінансування тощо.

3. Міста, де влада підтримує кластери, — лідирують

Яскраві приклади Калуша та Львова засвідчують: якщо міська або обласна влада інституційно підтримує кластерні ініціативи — результат не змушує чекати. В таких умовах легше запускати експерименти, будувати довіру та включати кластери у стратегії розвитку громад.

4. Кластери – каталізатори інтеграції релокованого бізнесу

Регіони, які системно працюють із релокованими виробництвами, можуть інтегрувати їх у кластерну екосистему. У Калуші бачимо успішну кооперацію між місцевими та переміщеними з Харкова компаніями, які вже спільно беруть участь у кластері та розвивають нові ланцюги доданої вартості.

5. Співпраця з наукою має великий потенціал, але потребує навігатора

ІФНТУНГ, Прикарпатський університет, Львівські ЗВО — всі демонструють високий рівень технічних напрацювань, але часто бракує комунікаційної ланки між цими інституціями та бізнесом. Кластер — це саме той навігатор, який здатен вибудувати дієву взаємодію між наукою та економікою.

6. Освіта й кадри — загальнонаціональний виклик

Проблема нестачі кадрів звучала на кожній дискусії. Саме кластери — через співпрацю з училищами, технікумами, університетами — можуть формувати галузеві стандарти освіти, впроваджувати стажування й забезпечити “вирощування” фахівців під реальні запити.

7. Горизонтальне навчання і довіра — те, що тримає систему

Найсильніші враження учасників місії — від щирого обміну, чесних розмов про виклики, прикладів без прикрас і готовності допомагати одне одному. Саме така горизонтальна взаємодія кластерів створює мережу, яка здатна триматися в складні часи і розвиватись у стабільні.

Готуємо наступні міжкластерні місії — з фокусом на практику, обмін досвідом і формування сталих партнерств.

Звіт підготувала Ірина Ящук, комунікаційниця УКА