Ольга Трофимова: «Якщо між повітряними тривогами є більше трьох годин, то можна працювати»
Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з Ольгою Трофимовою, очільницею громадської спілки “Український кластер автобудування та мобільності” (УКАМ) і керівником програм експорту-інтернаціоналізації Українського кластерного альянсу (УКА).
З пані Ольгою ми поговорили про те, як українському автобудуванню вдається залишатися конкурентоспроможним під час війни; про перспективи вітчизняного автопрому; мито на імпортні авто; позиції світових автогігантів щодо країн-агресорів і про кластерний рух в Україні.
Які головні виклики зараз постають перед Українським кластером автобудування та мобільності?
Після майже семи місяців війни я би переформатувала це запитання у таке: як українським виробництвам з автомобільного кластеру вдалося втриматись у цей період. Хочеться дуже багато розповісти в цій частині. Та, розумію, що ми знаходимося під пильним моніторингом ворога. Тому підготуємо з колегами відповіді на ці запитання трохи згодом. Оприлюднення інформації сьогодні має бути виваженим.
До Українського кластеру автобудування та мобільності входять десятки колективів підприємств. Задача кластера – допомагати ключовим людям галузі.
Тому наша найбільша цінність, а звідси головний виклик, – люди. Це означає зібрати тих, хто здатен бути продуктивним у складні часи, хто спроможний бути у час кризи ефективним лідером, евакуювати людей, потурбуватися про них, вселити віру у можливість працювати на довгострокову перспективу та продовжувати робити улюблену справу.
Другий виклик – відповідальність перед замовниками. Йдеться про галузь, у якій неприпустимо і неможливо навіть затримати виконання замовлення, не те що його не виконати. Це значно більше ніж турбуватися про репутацію. Йдеться про дотримання зобов’язань як можливість існувати завтра.
Третій виклик – руйнування ланцюгів логістики та постачання. Це непосильна для вітчизняного бізнесу задача, розв’язання якої базується на міжнародній системі взаємовідносин. Ось приклад несподіваний для українців – низка великих міжнародних компаній припиняє постачання виробничих компонентів (електроніки) у побоюванні, що з України їхня продукція буде потрапляти до підсанкційних росії та білорусі. Дотримання санкцій важливе, але не менш важливим є дотримання меж розумності. Та, повторюся, ми споживаємо наслідки змін у міжнародній системі взаємовідносин.
Чи можлива взагалі нормальна діяльність виробництв кластеру в умовах постійних повітряних тривог? Чи вдалася релокація виробництв кластеру в загальноукраїнському масштабі, або це поодинокі випадки?
Так. Тут хочу процитувати наших партнерів з Ізраїлю: «Якщо між повітряними тривогами є більше трьох годин, то можна працювати».
Декілька підприємств нашого кластеру релокувалися. Наші люди проявили значну взаємодопомогу та згуртованість. От як буває. Одне з підприємств кластеру прийняло до себе інше. А цех одного з наших учасників кластеру досі працює за 5 км від зони бойових дій і безперервно постачає продукцію до інших релокованих цехів.
Які конкурентні переваги УКАМ на світовому ринку, чи залишаються вони в умовах війни?
Так, ми конкурентні. В окремих високотехнологічних нішах наші підприємства були і залишаються висококонкурентними. Якість продукції учасників УКАМ підтверджена всіма необхідними сертифікатами та багаторічним досвідом роботи зі світовими брендами. А коли йдеться про цінову конкуренцію, то нині ціни українських підприємств не в 10 раз менші ніж у Німеччині, а в 15. Коли ж ідеться про логістику, то ми навіть під час війни маємо окремі переваги. Логістичний рукав з України та Китаю дозволяє українським автовиробникам конкурувати з китайськими колегами.
Хто з автогігантів залишається на російському та білоруському ринках? Яка позиція китайських і корейських автовиробників?
Європейський автопром вже залишив ворогуючі країни. Активна фаза обговорення цього питання розпочалася під час засідань European Automotive Cluster Network, співзасновником якої є і наш кластер, ще на початку березня.
Але так, ще є інші виробники.
На зустрічі з директором German Trade and Invest Hans-Jürgen Wittmann у Штутґарті я почула, що російський ринок взагалі більше не є цікавим, тому що тільки 10% населення мають кошти, щоби купити нове авто.
Так що, мабуть, виробництво «консервних банок на колесах», як ми часто називаємо російські автівки, буде тепер для країни-агресора більш доречним.
Як справи з поставками імпортних комплектуючих і експортом продукції? Чи сприяє уряд бізнесам галузі у цих процесах? Які перспективи виробництв, що орієнтуються на український ринок?
Зараз ми отримали офіційного листа від ITC (International Trade Council) із підтвердженням, що учасник нашого кластеру не працює з країнами-агресорами. Це потрібно для постачальників, які припинили постачання продукції та комплектуючих під час війни. Впевнена, що разом ми зможемо долати цей великий перелік проблем. Перспективи є завжди. Чекаємо на підтримку автомобільної промисловості та електромобільності з боку Уряду України. В роботі.
Що думаєте про урядову програму підтримки машинобудування?
У нас на неї великі сподівання, адже державні закупівлі зможуть простимулювати українських виробників та іноземних інвесторів виробляти автомобілі й компоненти. Багато наших клієнтів і партнерів потребують підтримки саме у вигляді замовлень. Це забезпечить, перш за все, збереження науково-виробничої бази і людського потенціалу.
Чи отримує щось кластер автобудування та мобільності від державного військового замовлення?
Ви задаєте запитання представниці країни, яка потерпає від дій російських окупантів. Це закрита інформація. У нас війна. Ми всі працюємо для перемоги.
Чи Уряд повністю розраховує лише на західну допомогу? Чи є загроза деградації автомобільної промисловості?
Ні. Уряд України, переконана, розраховує на українську армію, український бізнес і український народ. Європейські партнери та друзі України розуміють події, що відбуваються в Україні, починають більш ретельно проектувати їх наслідки для всього світу. Світ взаємопов’язаний значно більше, ніж кожен із нас думав про це раніше. Так само всі учасники УКАМ розуміють важливість взаємодії з урядовцями, сплати податків, збереження робочих місць.
Мито на ввезення автомобілів поновили, як це вплинуло на машинобудівників і їхніх підрядників? Яка Ваша позиція по миту?
Мито повинне сплачуватись. Позиція кластера – створювати бар’єри для ввезення в Україну металобрухту, який не відповідає жодним екологічним стандартам. Так, ми розуміємо потреби тих, хто зараз на передовій, але нам відбудовувати Україну. У кластера категорично негативна позиція щодо тих, хто будує бізнес на ввезенні вживаних авто. Зауважу, що всі наші підприємства-учасники активно допомагають захисникам і волонтерам.
Які перспективи та нові можливості УКАМ в контексті Українського кластерного альянсу?
Кластерний альянс забезпечує гарне розширення, позиціонування й нетворкінг. Тривають започатковані у квітні 2022 року щомісячні зустрічі з автокластерами Європи та світу, плануємо участь у саміті для провідних постачальників автомобільного обладнання в Німеччині, формуємо базу знань і досвіду. Ми з вами розпочали розмову з викликів. Нема сьогодні нічого важливішого ніж люди. Для багатьох власників і керівників бізнесу кластерне партнерство стало ключем до більш глибокого розуміння ринку, свого бізнесу, своїх команд. Уважаю це нашим здобутком.
Які Ваші очікування на поточний рік? Який настрій і плани на майбутнє?
Настрій наступний: віримо та дякуємо захисникам України, бізнесу, який потужно підтримує армію, і волонтерам. Кожен із нас повинен тримати свою лінію оборони. Продовжуємо роботу над посиленням упливу кластерного руху, допомагаємо українському бізнесу відроджувати економічну активність, єднаємо однодумців.