Частина 2
В першій частині публікації йшлось про загальний контекст та приклади стійкості українських кластерів. Друга частина резюмує світовий досвід, пропонує конкретний чек-лист інструментів впливу з коментарями Виконавчої дирекції УКА щодо стану українських кластерів.
Дослідження стійкості кластерів – природа та чинники
Щоб зрозуміти природу стійкості кластерів, і які чинники є найголовнішими, УКА в вересні 2025 здійснив низку експертних консультацій, обговорень, а також провели опитування українських кластерів.
В першу чергу, ми звірились з окремими напрацюваннями світових експертів, – період COVID-19 стимулював цілу низку досліджень щодо стійкості економік та їх складових, включно з кластерами.
Дослідження від Christian Ketels Harvard Institute “Acting now while preparing for tomorrow: Competitiveness upgrading under the shadow of COVID-19” є більше рамковим (для всієї економіки, а не стільки про кластери) й пропонує «діяти зараз, готуючись до завтра». Ключова ідея – без мікрополітик (ланцюги постачання, безпечні операції, оборотний капітал, попит) навіть зняття обмежень і макростимули не дадуть сталого ефекту.
Автори ацентують, що стійкість економіки потребує поєднання зусиль державних структур, макро-стабілізації та мікроекономічного «набору інструментів» для перезапуску виробництва/послуг (нові безпечні процедури, відновлення ланцюгів, доступ до фінансування оборотного капіталу, цільові стимули попиту). Рішення мають бути секторально диференційовані («de-averaged»): уряд ↔ бізнес мають вести постійний діалог, й де кластерні організації та агенції розвитку — це ключові посередники цього процесу. Довіра, чіткі правила і тестування/трасування — передумови безпечного відкриття; міжнародна координація у торгівлі, логістиці та фінансах зменшує вразливість. Відповідно, якість інституцій та правил гри (передбачуваність, спроможність швидко коригувати регуляції під безпечні операції). – є ключовим чинником.
Дуже важливими є факторні умови: навички/кадровий резерв, інфраструктура, науково-технічна база; ризик деградації людського капіталу при тривалому безробітті. Автор вводить поняття “динамічних кластерів та мереж взаємодії, що прискорюють адаптацію та перебудову під нові ринки). Технологічні тренди (як прискорена цифровізація) є одночасно можливістю й ризиком посилення нерівності — вони потребують політик розвитку навичок протягом життя.
Дослідження Wilson “Cluster policy resilience: new challenges for a mature policy” (2019) акцентує на гнучкості та адаптованості кластерних політик, добре пристосованих до криз, як «парасольки» інструментів для розвитку кооперації всередині кластерів; завдяки цьому вона добре інтегрується з іншими напрямами (інновації, експорт, навички) і з смарт-спеціалізацією.
В контексті проєкту Clusters4Regions (створення кластерних політик в 6 регіонах України), важливим є висновок автора, що кластерна політика може бути “хребтом” регіональної конкурентоспроможності, – вона легко переплітається та інтегрується з інструментами інновацій, інтернаціоналізації, навичок, інфраструктури та живиться логікою смарт-спеціалізації. Ефективна політика може включати різні різні конфігурації інструментів, дозволяє адаптуватись до технологічних змін і глобалізації, підтримуючи пов’язані напрями та крос-кластерні зв’язки.
Робота Альберто Пецці (АССІО, Каталонія) “Resilience as a new paradigm for competing in the XXI century: implications and opportunities for clusters” (2021) показує, що стійкість стала центральним принципом політик ЄС і конкурентних стратегій, та окреслює практичні інструменти для підвищення стійкості на рівні кластерів/індустрій: стратегічне передбачення, готовність , оперативна адаптивність, відкритість до змін, лідерство й довіра.
Впровадження таких інструментів – це довгострокова робота, тісно пов’язана з «зеленою» та цифровою трансформаціями. Альберто Пецці зазначає, що кластери — інструмент, а не самоціль: їх слід застосовувати як стратегічний засіб для реалізації промислової політики у VUCA-середовищі (гнучкість бізнес-моделей, швидкий обіг неявних знань, багатостейкхолдерність), за умови відкритого до змін врядування. Ключові інструменти включають
- стратегічне передбачення (foresight) та готовність на рівні індустрії/кластера;
- спритність і “дарвіністська” адаптивність операцій;
- відкритість до змін, підкріплена баченням, лідерством і діалогом/довірою.
- використання колективного інтелекту кластерів для стійкіших ланцюгів вартості/постачання, з кооперацією зі спілками МСП та роботодавців.
- активна роль кластерів на ринку праці: рескілінг/апскілінг, участь у Pact for Skills.
- Shared value-ініціативи на рівні громад для відповіді на соціальні виклики.
- міжнародна співпраця кластерів і критична маса МСП/науки для виходу на глобальні ринки.
- крос-секторна/міждисциплінарна/транснаціональна кооперація для нових продуктів/послуг і гарантування доступу до критичних ресурсів/технологій.
“Стійкість — це процес постійних змін, з різними заходами в різний час залежно від контексту і спроможностей” (цитата з презентації Альберто Пецці).
Опитування українських кластерів у вересні 2025, виділяє 5 топ-чинників нашої стійкості
- Сильна управлінська команда, підтримка правління та членів організації (69% респондентів)
- Фінансова сталість (як декілька джерел фінансування, стабільні поповнення (56%)
- Світова солідарність, в т.ч. європейська підтримка – як запрошення до консорціумів, проєкти, тощо (56%)
- Консолідація та підтримка у великій спільноті кластерів УКА ( 52%)
- Власний “драйв” – віра в кластерну ідею та майбутнє кластерів (також 52%)
Інші чинники, в тому числі державна підтримка, набрали набагато менше голосів – від 5 до 30%.
Групова рефлексія – обговорення цих чинників, що відбулись в вересні мало що додали до цих результатів голосування. Варто відзначити 2 інсайти
- колективний інтелект – також запобіжник криз та рушій стійкості, й це проявляється в низці передових кластерів (й що корелюється з тезами Альберто Пецці)
- кластери далеко не унікальні та не єдині в демонстрації стійкості – як серед бізнес-спільнот, так і серед інших частин суспільства. Напроти, учасники обговорень зазначили що загальна атмосфера стійкості в країні, приклади Сил оборони та передових волонтерських фондів – є дуже мотивуючими та надихаючими для багатьох з нас.
Тим не менше, й враховуючи, що кластерний рух в країні є зовсім молодим, варто врахувати саме вищевказані чинники в опитуванні й будувати на них будувати подальшу стратегію нашої стійкості.
Як управляти стійкістю – практичні інструменти
Отже, якщо ми розуміємо природу стійкості, її корені та чинники – тоді всім цим можна управляти. Особливо, якщо робити це більш усвідомлено та стратегічно. Іншими словами, «стійкими не народжуються» – це можна вирощувати в кожній організації. Аналіз українського контексту та зарубіжних досліджень на тему стійкості дозволяє виробити певний “чек-лист” інструментів стійкості.
Нижче, пропонується перелік з контрольних точок (чек-лист) в 7 категоріях з короткими коментарями від УКА щодо нашого поточного стану – він включає, де-факто, всі вищезазначені аналітичні напрацювання.
A. Інституційна спроможність і врядування
Ця категорія чинників є популярною та поширеною в УКА, оскільки про зростання спроможності кластерів та стандарти кластерного менеджменту йдеться з початку народження УКА.
- Є затверджена стратегія стійкості (ризики, сценарії, форсайти, план безперервності, план комунікації).
- Відкрите врядування: існують прозорі процедури, участь членів, ведеться регулярний діалог «уряд ↔ бізнес ↔ наука».
- Кластерна організація виконує роль посередника й координатора – оркестратора антикризових дій в своєму секторі економіки.
- Наявні партнерства – внутрішні (УКА, інші бізнес-об’єднання) та зовнішні (євромережі, мережа ТСІ, платформа ЕССР, міжкластерні альянси), широко використовуються інструменти для спільних проєктів.
- Оцінювання кооперації: відстежуються мережі/зв’язки, навчання, довіра (а не лише «механістичні» KPI).
Стан – прогрес та виклики по УКА: в УКА ми дійсно слідуємо більшості з вказаних пп. й по кожному з зазначених пп є прогрес за останні 3 роки. Найбільший – в сфері мережування та партнерств: як зазначають всі річні звіти УКА, зростання в міжнародних партнерствах за останні роки – кратне. Оркестрування та координація кризових ситуація найбільше проявилось там, де є сильні організації, розвинуті кластери – наприклад, в меблевиків чи ІТ-шників.
Водночас, у виводі кластерних організацій на професійний рівень менеджменту наш прогрес радше скромний – тільки 3 організації минулого року пройшли тест на бронзовий рівень системи якості ESCA. Більшості кластерів критично бракує спроможностей для кращого урядування в своїх організаціях. Відтак, до оркестрування секторів та швидкої, консолідованої реакції на нові кризи, і що б справляло значний секторальний вплив і в великих масштабах, нашим кластерам ще дуже далеко. Очевидно, що
загальна стратегія стійкості кластерів – виклик №1 в цій сфері, адже формалізованої, ясної та консолідованої, її в нас немає.
Для аналітиків та експертів варто також перевірити якою ця стратегія є на рівні держави. Концепція стійкості, прийнята в 2021, виглядає назагал солідною, але є маса питань до того як вона виконується і які зміни в неї мали в внести 3 роки війни.
B. Операційна ефективність, ланцюги постачання та фінанси
Інструменти в цій сфері є радше загальноекономічними, але їх вироблення та успішна імплементація залежить також і від активності кластерів, та їх впливу на державні політики
- Протоколи безпечних операцій і швидкого рестарту для різних підсекторів / ланцюгів.
- Мапа критичних постачальників/«червоних ланцюгів», плани дублювання та заміни постачальників.
- Доступ кластерів та їх членів до обігового капіталу / страхувань від ризиків та гарантій, пулу фінансових інструментів, швидкі «вікна підтримки» МСП.
- Секторальна диференціація політик (де-усереднення): різні заходи для різних квадрантів попит×шок.
- Регулярний стрес-тест ланцюгів критичних секторів (транспорт, енергетика, логістика, кадри).
Стан – прогрес та виклики по УКА: досвід українських кластерів в цій категорії є обмеженим. Очевидно, тут йдеться про ті самі «мікро-політики» впливу, про що в роботі Christian Ketels Harvard Institute і які на 100% в руках держави. Й хоча уряд впродовж 2022-25 рр запустив цілу низку фінансових та інших інструментів підтримки та стабілізації МСП й частина вищевказаних інструментів вступили в дію, кластери не відігравали в цьому процесі якоїсь значної ролі. Ми пояснюємо це радше молодістю кластерного руху країни й низьким рівнем інституціоналізації. Ці процеси набирають сили тільки зараз.
Водночас, окремі приклади найбільш спроможних та дієвих організацій (УАМ, U-food, Kharkiv-IT cluster, АППАУ…) показують, що кластерні резерви та потенціал є дуже великими, але не використаними. Наші пропозиції в цій сфері – як посилення децентралізованого та більше гнучкого управління ланцюгами (концепція Індустрії 5.0) через цифрові інструменти та збільшення ролі кластерів, галузеві програми діджиталізації, інтеграція в європейські ланцюги та екосистеми, створення шерингових моделей та подібні – залишаються практично без рогляду. Загалом, головна перешкода в цьому – майже повна відсутність державних політик чи програм розвитку кластерів, що в свою чергу пов’язано з нерозумінням чиновниками переваг кластеризації та ролі кластерів в економіці.
C. Людський капітал, довіра та спільнота
Ця категорія є дуже актуальною для кластерів УКА на даному етапі розвитку. Всі нижчезазначені пункти є актуальними й по ним йде активна робота
- Спільні цінності та принципи які консолідують та зміцнюють довіру в спільнотах – як противага зростаючій фрагментації
- Програми reskilling/upskilling (у т.ч. долучення до існуючих європейських та локальних програм як Pact for Skills / галузевих програм, тощо), з якісним моніторингом охоплення.
- Стійкі канали комунікації й довіри (експертна комунікація, кризові брифінги, протоколи поведінки).
- Shared value / КСВ -проєкти (Корпоративна Соціальна Відповідальність) з громадами (підтримка вразливих груп, локальна стійкість).
- Вбудовані освітні траєкторії для членів (менторинг, стажування, стандарт компетентностей).
Стан – прогрес та виклики по УКА: враховуючи зростаючі загрози фрагментації (й не тільки в УКА, а загалом в суспільстві й в глобальних масштабах), Альянс сьогодні приділяє особливу увагу виробленню єдиних засад та цінностей (п.1), а саме – відкритості, довіри, широкої мережевої колаборації, професійності, доброчинності та дієвості. Ми все більше систематизуємо та концептуалізуємо ці речі, в тому числі в політиках, нових ініціативах та навчальних методиках, до яких ми долучаємо зарубіжних партнерів. Найближчим часом, кластерам будуть запропоновані спеціальні воркшопи, які пояснюють значення цінностей співпраці для стійкості та розвитку кластерів.
З практичних рекомендацій – УКА пропонує сьогодні кластерам пройти опитування на рівень довіри в рамках УКА; далі – ви можете повторювати його в рамках своєї організації. Довіра – це головна валюта в кластерах. УКА також розгортає дієві, прагматичні ініціативи, що культивують та промотують лідерство, доброчинність та співпрацю – це Лідер практики, Підтримай першим, та механізм WIN-WIN.
D. Безпека й оборона (контекст війни)
Рух в цій категорії від початку війни був радше спонтанний, як реакція МСП та окремих кластерів на виклики війни, але з плином часу він набуває більш системного характеру. Контрольні точки включають, але не обмежуються
- Участь кластера/учасників у MilTech/ОПК програмах підтримки Сил Оборони, взаємодія з урядом та іншими учасниками ринку DefenseTech.
- План безперервності роботи під час воєнних загроз: на рівні кластерів – релокація, розосередження, резервні майданчики. На рівні кожного підприємства – укриття, евакуація.
- Підтримку Критичної інфраструктури: матриця залежностей (енергія, комунікації, транспорт), угоди про пріоритетне відновлення.
- Цивільно-військова кооперація з фокусом на секторах подвійного призначення (dual-use), спільні НДДКР / сертифікація.
- Психологічна стійкість та підтримка персоналу (в тому числі ветеранів), політики мобілізаційних ризиків.
Стан – прогрес та виклики по УКА: програма УКА Clusters4Defense є головною відповіддю на виклики в цій сфері. Вона керується Ресурсним центром “Технології подвійного призначення” УКА, куди входять 10 кластерів. Суть програми – в розвитку співпраці з кластерами та асоціаціями євро-атлантичного блоку, з пріоритетами на інтеграцію в індустріальні, інноваційні екосистеми.
Програма пропонує для цього розвинути 5 ключових механізмів як покращення інтеграції українських кластерів в існуючі, релевантні програми ЄС(EDF та Horizon), інтеграцію в урядові програми країн, що підтримують Україну; створення нових бі-мультилатеральних програм; краще залучення до існуючих платформ (як SPARK (ADS); а також створення аналітичних центрів, першим завданням яких є побудова сильних продуктових та екосистемних кейсів. Детальніше про Clusters4Defense – за посиланням. Наші очевидні зони росту в цій сфері – це фінансування вже вироблених проєктних ініціатив (більше 40), зростання спроможностей кластерів та їх консолідація.
E. Інновації, подвійний перехід та крос-кластерність
Пункти в цій категорії є ключовими для інтеграції в ЄС, а також зростання конкурентоспроможності кластерів та їх учасників
- Портфель колаборативних проєктів (R&D, експорт, навички) з різними моделями інструментів.
- Цифрова зрілість компаній (онлайн-канали, віддалені операції, дані/аналітика, автоматизація).
- ESG-цілі та звітування, «зелений» портфель продуктів/проєктів, енергоефективність.
- Вбудування «зеленого переходу» в стратегію кластера (разом із цифровим і резилієнтністю як тріадою).
- Крос-кластерні/транснаціональні зв’язки для доступу до технологій і ринків.
Стан – прогрес та виклики по УКА: кластери УКА сильно прогресують останні роки в цій сфері – кількість проєктів рівня Horizon Europe (в інноваційних консорціумах) досягла вже 10 (до 2022 – нуль), й зростає кількість проєктів по інших сферам та категоріям. Водночас, зростання інноваційності МСП й традиційних кластерів загалом – залишається великим викликом. Опитування ринку ясно показують, що інновації під час війни – один з останніх пріоритетів українських МСП.
F. Інтеграція в ЄС, міжнародні ринки та торгова / логістична координація
З початком повномасштабної війни, напрям експорту на схід був практично заблокований й розпочалась 2-га хвиля масштабної переорієнтації учасників ринку на ринки ЄС та інших країн світу. Контрольні точки стійкості кластерів в цій сфері виглядають як
- Плани переорієнтації ринків, першочергово на ЄС – експортні канали, кооперація з єврокластерами, спільні стенди/місії.
- Канали міжнародної координації у торгівлі/логістиці (міжурядові/кластерні домовленості).
- Ріст спроможностей МСП та підготовка до інтеграції в ЄС – відповідність стандартам та нормам, розуміння необхідності інтеграції в ланцюги
Стан – прогрес та виклики по УКА: кластери УКА включились в цю роботу практично з перших тижнів війни. Крім швидкої інтеграції в європейську спільноту кластерів, з відповідними інструментами як ECCP, Clusters meet regions, тощо – й в чому є ключова заслуга Єврокомісії та Європейського кластерного альянсу, а також низки дружніх кластерних асоціацій, – ми створили власний механізм Professionals4Ukraine, який за результатами 2023-24 рр був визнаний кращим механізмом інтернаціоналізації не тільки в УКА, але й Міністерством економіки України серед бізнес-об’єднань МСП. Суть його полягає в мобілізації та координації роботи тих професіоналів та організацій, хто вже орієнтований на допомогу Україні та нашим кластерам. Іншими словами, ми намагались конвертувати разову чи періодичну солідарність наших партнерів в дієвий, практичний та сталий інструмент спільного розвитку. Натомість, спроможності кластерів (п.3) залишається великою зоною росту практично для всіх кластерів УКА. Брак підготовлених менеджерів, бізнес-девелоперів та координаторів проєктів є тотальним.
H. Моніторинг, аналітика та навчання
Ця зона – одна з найменш освітлених в кластерній спільноті, й водночас – найбільш важлива для створення, розвитку та оптимізації стратегій стійкості
- Сценарне планування та форсайти – «економічні розвідки» по секторах/ланцюгах, побудова сценаріїв та планів.
- Індикатори швидкого стану: виробництво/зайнятість/експорт по підсекторах; теплокарта «попит×шок»
- Безперервне навчання: ретроспективи криз, оновлення протоколів та карт ризиків.
Стан – прогрес та виклики по УКА: системна робота в цій сфері тільки розпочинається. Наприклад, в липні 2025 ми провели перший форсайт щодо майбутнього ринків промислового інжинірингу. Подібні сценарії необхідні по всім ключовим секторам. Головний виклик тут – брак достатньої кількості експертів та експертизи на секторальному рівні (в самих кластерах), а також на управлінсько – консалтинговому. Але очевидно, що
“Стійкість – як здатність швидко відновлюватись після удару (кризи) або-та тримати удар“, й “Стійкість – як процес постійних змін… в тому числі на упередження та підготовку кращого реагування на можливі кризи” – це різні визначення, розуміння та підходи.
Україна, наше суспільство та бізнес-спільноти демонструють чудові приклади стійкості в першому варіанті. Однак, зрозуміло що цей варіант – радшу про реакцію ad-hoc, і який має суттєві обмеження у війні на виснаження з противником, ресурси якого в рази більші. Тому нам варто розглянути інструменти, більш притаманні 2-му підходу – й радше про управління ризиками, сценарне планування та форсайти.
Серія публікацій про стійкість є радше першою спробою аналізу, осмислення та систематизації практик стійкості в українських кластерах. Приведений чек-лист легко застосувати для більш повної, розгорнутої оцінки нашої стійкості. Однак це потребує значно більших масштабів дослідницьких робіт. Загалом, тема Стійкості спільнот потребує більш грунтовних досліджень та колективної рефлексії – адже війна продовжується, й попереду в кластерної спільноти ще дуже багато викликів.
Головні загрози нашій стійкості сьогодні виходять не стільки з військово-політичних чи економічних труднощів, як з внутрішньої та зовнішньої (загальноєвропейської та євро-атлантичної) фрагментації. Брак якісних стратегій реагування на державному рівні, а також брак консолідації в бізнес- спільнотах є значним й це проявляється на різних рівнях, й в значній мірі це присутнє кластерам.
Між тим, війна продовжується і є підстави вважати про її можливе поширення на терени ЄС. В гібридному впливі це вже почалось. Отже, традиційні наративи про Відбудову України, ми в УКА відставили до кращих часів ще в 2024. Стійкість – це ключова риса, необхідна для спільної перемоги України та ЄС над тоталітарним наступом зі сходу. Й кластери можуть відігравати значну роль, – значно більшу ніж зараз, – в подоланні економічних, технологічних, соціальних та оборонних викликів. Виконавча дирекція УКА запрошує до співпраці в дослідженнях стійкості, покращенні інструментів впливу та стійкості кластери, науковців, агенції розвитку, інших українських та зарубіжних партнерів.
Як запропоновані методи та інструменти корелюються з тим, що вже впровадив та впроваджує уряд України, де там зони росту, в тому числі дотичні до кластерів? що є найбільш практичним з практик ЕССР та ЄКА, що сьогодні рекомендуються нашими колегами? І які з цього всього слідують пріоритети для УКА, – розглянемо в 3-ій частині публікації.
Юрчак Олександр, СЕО УКА.