Частина 1
Стійкість як термін стає кліше, що широко застосовується для внутрішніх (в Україні), та зовнішніх комунікацій. Разом з тим, ґрунтовних досліджень на тему природи стійкості бізнес-об’єднань чи спільнот в Україні немає. В Українському кластерному альянсі – ми тільки в вересні 2025 організували перше обговорення – аналіз щодо нашої стійкості. Ця публікація – перша спроба зрозуміти природу стійкості української кластерів з метою виокремлення інструментів впливу.
Загальний контекст стійкості в бізнес-об’єднаннях
Тему стійкості ми освітлюємо з 2020 року – відколи про це вперше заговорили під час COVID-19. Вже тоді, в “радари” нашої аналітики попали приклади окремих українських кластерів, зокрема, ми звертали увагу, що “так” – кластери мобілізуються, але радше на благодійну допомогу медикам, а не виробництво засобів чи обладнання. Й на відміну від європейських якоїсь суттєвої мобілізації по закриттю розривів в ланцюгах, ми не побачили. Кейс АППАУ “Перші спроби входження в MedTech” яскраво показав недоліки класичної поведінки виробників, лідерів ринку та держави – про ніяку широку кооперацію тоді не йшлося. Натомість ознаки нової культури що базується на нових цінностях (відкритості, довіри та широкої мережевої колаборації, доброчинності та дієвості…) ми аналізували на прикладу волонтерської спільноти StopCovidUA. Вже тоді, 5 років тому ми назвали цей приклад маркером майбутнього розвитку (та стійкості) українського кластерного руху. Й в березні 2022, кластери об’єдналися навколо критичних індустрій для того, щоб спільно тримати економічний фронт.
Пройшло 3 роки. Сьогодні ми дуже добре розуміємо, що швидка, консолідована реакція на кризи можлива тільки в зрілих, сильних об’єднаннях виробників. Дещо наївно було очікувати це від спільнот, які навіть не були кластерами 5 років тому. Зараз ми констатуємо, що наші кластери вистояли перші, найважчі роки війни й окремі з них продовжують швидко зростати. Тоді як інші – радше перебуваються в пасивному стані. Картина неоднорідна, але в цілому по країні ми бачимо зростання кластерів по регіонах та індустріям. Нас все більше підтримує влада, й все більше різних стейкхолдерів долучається до кластерного руху. Отже, ми маємо право говорити про власну стійкість. Давайте розберемось – що ж лежить в основі нашої стійкості?
Стійкість – як природа кластерів, – концептуалізація
В інтернет-просторі є досить багато публікацій на тему стійкості, в тому числі кластерних організацій з яких можна вивести наступне
- Мережева структура кластерів робить їх стійкими від природи: взаємозалежність підприємств, об’єднаних в ланцюгах доданої вартості, тісна співпраця з освітою та наукою, владою та громадами формує екосистему, здатну швидко адаптуватись до криз.
- Кластери як «економічні спільноти» – вони об’єднують МСП, великі компанії, університети та регіональні агенції, що створює синергію для спільного реагування на виклики.
- Стійкість кластерів проявляється у вимірах:
- Інституційна – розбудова довіри, нових форматів співпраці та інтеграції в європейські й глобальні мережі.
- Економічна – підтримка виробництва, інновацій та експорту навіть у кризових умовах.
- Соціальна – збереження робочих місць, взаємодія з громадами, підтримка людей у регіонах.
- Безпека та оборона – забезпечення стійкості критичної інфраструктури, здатність працювати в умовах воєнного часу, а також прямий вклад в зміцнення ОПК (МілТек).
- Екологічна – енергоефективність, розв’язання проблем охорони навколишнього середовища, зелений курс
Отже, маючи цей загальний фреймворк – давайте спробуємо подивитись на українські приклади.
Українські кластери – приклади стійкості
З початку створення УКА постійно моніторить прогрес кластерів й на сьогодні ми маємо багато прикладів, які демонструють стійкість цих об’єднань. Нижче – неповний перелік.
Інституційна стійкість
Український кластерний альянс відіграє ключову роль в створенні національних, державних політик та стратегій кластерного розвитку, а також регіональних програм – останній проєкт Clusters4Regions надає 6 регіонам можливості створення та впровадження регіональних програм підтримки кластерів. УКА також створив структурні підрозділи (Ресурсні центри та Комітети) що виробляють секторальні дорожні карти й вже діють за напрямками подвійного переходу, Індустрії 5.0, циркулярної економіки, медицини та ОПК. Серед кластерів УКА в цій категорії варто відмітити:
- АППАУ (Індустрія 4.0): випуск 40+ позиційних документів (вкл стратегії та політики), лідер в формуванні дорожніх карт подвійного переходу — системна роль у розвитку Індустрії 4.0-5.0
- Кластер циркулярної економіки: тісна співпраця з урядом по запровадженню стандартів циркулярної економіки та підготовці кадрів.
- Рівненський медичний кластер: залучення регіональних структур охорони здоров’я до міжнародних проєктів — зміцнення інституцій.
- Харківський та Львівський ІТ-кластери: тримають роль лідерів регіональної технологічної екосистеми, що формує інституційні практики в ІТ, вплив на стандарти всієї галузі.
Економічна стійкість
Ця категорія є головною для кластерів як суб’єктів економіки. Прикладів тут чимало –
- УАМ (меблевики): український лідер в зростанні експорту серед промисловців (до війни +17% щороку), інвестиції (Kronospan $300 млн) — збереження конкурентності та зростання.
- U-Food: спільно з Інститутом аграрної політики створює 10 нових ланцюгів доданої вартості в агрохарчовій промисловості й виводить на експорт десятки українських компаній.
- Міжрегіональний союз птахівників та кормовиробників України активно підтримка фермерських господарств в східних регіонах
- Теплоенергетичний кластер: приклад шерингу замовлень та кооперації між заводами виробництва котлів — забезпечення гнучкого, безперервного виробництва.
- Кластери Поділля – “Дністер 1362”, моди та тепличних господарств – яскраві приклади економічної стійкості, інновацій та розвитку, в тому числі у взаємодії з громадами.
Безпека та оборона
Відрадно, що в цій сфері в нас також з’явилися нові кластери, яких не було ще 3 роки тому, і які мобілізують МСП та промисловців саме на потреби ОПК. Але також інші, більш традиційні кластери частину своїх ресурсів мобілізують для ОПК.
- IRON кластер є прикладом тісної співпраці з місцевою владою (Львівська міська рада), вони швидко зростають й де-факто, вже створили потужний MilTech сектор в регіоні.
- УІК (Український індустріальний кластер): приклад створення спільного продукту кластером – наземний роботизований комплекс (НРК), що серійно постачається для ЗСУ.
- Вінницький кластер приладобудування та автоматизації, Морський кластер України: системна робота частини учасників кластера зі створення нових продуктів для ЗСУ.
- Кластер Dual-Use – з реєстрацією в Києві, – швидко об’єднує столичних виробників Dual-Use / MilTech й має амбітні плани зростання в обох секторах
- Харківський ІТ-кластер: створення внутрішнього пулу учасників Defense, – системна, колективна робота на забезпечення потреб ЗСУ.
Соціальна стійкість
На відміну від економічної категорії чи ОПК, УКА не моніторить спеціально сферу. Водночас приклади й тут знайти не складно –
- Харківський ІТ-кластер: понад 50 освітніх партнерів, десятки нових навчальних програм — збереження та розвиток людського капіталу. Системна підтримка потерпілих громад Харківщини шляхом збору коштів та передач необхідних засобів.
- Морський кластер України: спільно з центром підтримки бізнесу м. Миколаєва організував масштабну допомогу населенню та громадам під час перших років війни
- УАМ (Школа меблевика): сотні підготовлених фахівців щороку — підтримка зайнятості та регіональних спільнот.
- Подільський кластер моди: школа швейників, проєкти green transition — нові компетенції та робочі місця.
- Дністер 1362: системна робота з сільськими громадами на Поділлі – створення нових секторів (тепличні господарства), сотні робочих місць, підтримка та розвиток крафтовиків.
- Рівненський медичний кластер: 2 європейські проєкти для медицини й стартапів — покращення здоров’я й послуг для людей, створення інноваційної долини на Рівненщині.
Екологічна стійкість
Головними прикладами тут є наступні –
- Подільський кластер моди: вироблення дорожньої карти управління відходами легкої промисловості та її системна реалізація (3 проєкти).
- Кластер циркулярної економіки: реалізація 2 проєктів з управління відходами, запуск національної платформи – маркетплейсу з управління відходами
- Морський кластер України: перше бізнес-об’єднання України, яке виробило дорожню карту блакитної економіки й почало її системну реалізацію в Південному регіону
Більше прикладів див. у публікації УКА “Українські кластери як нова реальність – зміна наративів”.
Як бачимо – прикладів стійкості серед наших кластерів достатньо. Але що лежить в основі цього явища – які чинники є головними й працюють, які ні? Чи можемо ми їх перетворити в інструменти впливу та зростання стійкості? – про це буде друга частина публікації.
Юрчак Олександр, СЕО УКА.