Створення спільної цінності – як це працює на практиці й куди рухатись українським кластерам

CSV у кластерній політиці Каталонії

CSV розглядає соціальні й екологічні виклики як джерело конкурентних переваг, коли бізнес одночасно підвищує прибутковість та вирішує суспільні проблеми. Детально про засади CSV ми вже подавали в цій публікації. У кластерній політиці Каталонії CSV інтегрували як вимогу до «потрійного впливу» – економічного, соціального та екологічного – для компаній у багатьох кластерах.

Каталонія має понад 30 років досвіду кластерної політики; наразі 27 кластерів об’єднують близько 2700 компаній і організацій із сукупним оборотом близько 70 млрд євро. З 2014 року діє програма Catalonia Clusters, що акредитує кластери, підтримує їхню стратегію, професіоналізацію менеджерів та співфінансує стратегічні CSV‑проєкти.

Основні елементи підходу:

• • Інтеграція CSV у стратегічні плани кластерів, зокрема через роботу з екологічними та соціальними викликами як драйверами інновацій (енергоефективність, ресурсоощадні технології, розвиток навичок тощо).

• • Використання моделі «collective impact»: спільна agenda, єдина система вимірювання, взаємопідсилюючі дії, безперервна комунікація і як «backbone»‑підтримка з боку ACCIÓ як регіональної агенції.

Кластери дозволяють поєднати чотири «спіралі» – бізнес, владу, науку та громадянське суспільство – у спільних CSV‑проєктах. Через мережі постачальників, університетів, технологічних центрів і місцевих громад CSV‑ініціативи перетворюються з окремих корпоративних кейсів на системні зміни, наприклад у водокористуванні, декарбонізації чи розвитку навичок.

Типові напрями, які підкреслювали  у виступах головних спікерів – Фредеріки Белфанті з Мілану та Альберто Пецці з Барселони:

• • Екологічна стійкість (енергоефективність, управління водою, скорочення викидів).

• • Соціальний вимір (робочі місця для вразливих груп, розвиток компетенцій, безпека праці).

• • Інновації й цифровізація для підвищення продуктивності та одночасного зниження негативного впливу.

Приклад: винний інноваційний кластер INNOVI

INNOVI – спеціалізований кластер винних інновацій Каталонії, який об’єднує понад 90 учасників уздовж усього ланцюга створення вартості вина: від виробників винограду й постачальників технологій й до логістики,  туризму, HoReCa та підтримуючих інституцій. Місія кластера – підвищувати конкурентоспроможність сектору через інновації та співпрацю, включно з проєктами зеленої та цифрової трансформації, що створюють спільну цінність для території.

Ключові характеристики INNOVI, релевантні для CSV:

• • Кластер ініціює й координує R&D‑проєкти, що поєднують «technology push» (нові технології) та «market pull» (запити ринку, включно із запитом на сталі продукти).

• • INNOVI виступає платформою для міжкластерних і міжрегіональних проєктів, наприклад співпраці з іншими агро‑ та пакувальними кластерами, що дозволяє масштабувати сталi рішення.

Виноробня Familia Torres, яку ми відвідали є одним із активних учасників INNOVI та на конференції була представлена як ключовий кейс спільної цінності. У співпраці з кластером компанія реалізує низку проєктів, які поєднують екологічні цілі з підвищенням ефективності:

• • Проєкти з управління водними ресурсами (наприклад, WatEnerWine), де INNOVI координує консорціум, а виноробні – тестові майданчики для технологій очищення, повторного використання та енергозбереження у виноробстві.

• • Цифрові рішення для точного землеробства та іригації, що зменшують споживання води й хімічних засобів та підвищують якість винограду, використовуючи сенсори, дані дистанційного зондування і цифрові двійники.

Такі проєкти демонструють, як кластер використовується як експериментальний майданчик: компанії отримують інноваційну перевагу, а регіон – скорочення впливу на довкілля й нові компетенції у постачальників і наукових установ.

Familia Torres позиціонує себе як «beyond sustainability», зосереджуючись на боротьбі зі зміною клімату в усьому ланцюгу вартості вина. У 2008 році компанія запустила програму Torres & Earth з трьома основними цілями: скорочення вуглецевого сліду, адаптація виноградників до зміни клімату та мобілізація сектору й суспільства до кліматичних дій.

Ключові елементи їхньої стратегії:

• • Декарбонізація: до 2024 року компанія зменшила викиди CO₂ на пляшку на 40% по всьому ланцюгу – від виноградника до споживача – з метою досягти Net Zero до 2040 року.

• • Енергетичний перехід: понад половина енергії на виноробні в Пенедесі надходить із власних фотоелектричних панелей та біомасового котла; використовується електричний та гібридний транспорт, у тому числі сонячний електричний потяг для відвідувачів.

• • Вода та кругова економіка: до 50% технологічної води переробляється для зрошення та миття, впроваджуються пілотні рішення для очищення та повторного використання стічних вод у партнерстві з кластерами.

• • Лісове господарство й біорізноманіття: компанія управляє приблизно 1800 га лісів у Каталонії, використовує біомасу для енергії та інвестує у відновлення лісів як захист від пожеж і як вуглецевий поглинач.

Ці дії поєднуються з інноваціями у виноробстві – легші пляшки, оптимізована логістика, вуглецевий capture‑and‑reuse, експерименти з більш стійкими сортами винограду – що одночасно зменшує витрати й підсилює кліматичну відповідальність бренду.

В рамках воркшопу українські учасники працювали в різних групах, що напрацьовували ідеї CSV. Зокрема, представники Львівської міської ради подали ідею соціального житла, Вінницької АРР-ОВА та кластерів – програми (кластеру) реабілітації, дирекції УКА – онлайн платформ, що консолідують різні тренінги в рамках однієї галузі.

Загалом, ми констатували, що паростків CSV вже багато – особливо, на рівні соціальних та екологічних, однак очевидним є брак знань та більш стратегічних підходів. Те саме на рівні інструментів політик – наприклад, ціла низку інструментів вже сьогодні пропонує ЛМР, – підтримки ветеранів для започаткування бізнесу, соціального житла, перенавчання та здобуття нових навичок, диджиталізації та зеленого переходу тощо. Однак, подібні ініціативи не до кінця або зовсім не розкривають суть CSV –

 як використати енергію та силу бізнесу для задоволення потреб суспільства та середовищ, але при цьому посилюючи конкурентоспроможність самого бізнесу.  Тобто, мова не про КСВ чи філантропію, а саме про зростання бізнесу.

Чудовим прикладом такого підходу в Україні є компанія Х, що у великих масштабах утилізує відходи с-г виробництва, продукуючи біогаз, тепло та електроенергію для населеного пункту де знаходиться її офіс (з міркувань безпеки ми не надаємо назву цього підприємства). Ця компанія створили також масштабні програми по навчанню та залученню молоді, підтримки ветеранів, створення нових робочих місць, підтримки соціальної сфери (житло, ДСШ тощо). Більше того, вона виступила ініціатором нового еко-індустріального парку, де будуть введені в дію нові виробничі потужності більш глибокої переробки відходів с-г продукції.

Водночас, подібні приклади у нас – рідкість. Згідно експертів Каталонії та Італії,  CSV – це радше про глибокі зміни в культурі бізнесу, в свідомості працівників компанії, суттєвих стратегічних змінах на рівні всього бізнесу. Шлях до CSV як «Колективного підходу по зростанню впливу на середовище» (Collective Impact Approach) включає 5 кроків:

1. • Побудову спільної адженди

1. • Створення спільної системи вимірювання показників впливу

1. • Задіяння взаємопідсилючих інструментів та видів діяльності

1. • Постійні та потужні комунікації

1. • Інституційна підтримка

Кластери є потужним інструментом організації, посилення та мультиплікації таких кроків, що й доказує досвід Каталонії.

Досвід Каталонії, Італії, кластеру INNOVI та Familia Torres показує, що CSV стає ефективним інструментом, коли:

• • CSV вбудовано у дизайн кластерної програми (вимоги до стратегії, індикаторів і проєктів кластерів), а не розглядається як окрема КСВ (Корпоративна Соціальна Відповідальність) ‑ ініціатива компаній.

• • Кластери виступають платформами для колективних інновацій у сферах, що одночасно критичні для бізнесу й суспільства – вода, енергія, клімат, компетенції робочої сили. Для українського контексту, очевидно, можна додавати аспекти безпеки.

• • Провідні компанії, як Familia Torres, демонструють лідерство, інвестуючи у довгострокові кліматичні рішення, що стають новими стандартами для всього сектору і підсилюються через кластерні мережі. Такі компанії вже є і в Україні, отже питання їх долучення до кластерів, посилення їх впливу та їх промоції можуть бути одними з пріоритетних завдань.

Ці підходи можуть бути адаптовані в українській кластерній політиці, зокрема в медичних, аграрних, текстильних та інших промислових кластерах, через включення CSV‑цілей у кластерні стратегії, підтримку проєктів «зеленої» та цифрової трансформації та розвиток механізмів «collective impact».

Ця публікація підготовлена в рамках проєкту №01C0037 під акронімом AccelerateGDT. Проєкт впроваджується в рамках програми Interreg EUROPE, що фінансується за підтримки Європейського фонду регіонального розвитку.