В рамках ініціативи Clusters4Regions розроблена Методологія розробки регіональних програм кластерного розвитку. Сама ініціатива Clusters4Regions спрямована на зміцнення економіки регіонів України через впровадження національної політики кластеризації на регіональному рівні в 6 регіонах країний й підтримується Швейцарсько-українським проєктом “Згуртованість та регіональний розвиток України”, UCORD через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.
Методологія є інструментом підтримки регіональних команд у формуванні стратегічно обґрунтованих, інклюзивних та орієнтованих на впровадження програм розвитку кластерів в 6 регіонах України. Вона створена для використання регіональними координаторами ініціативи Clusters4Regions, агенціями регіонального розвитку (АРР), експертами та іншими представниками влади, бізнесу та науково-освітнього середовища, які входять в Робочі групи по розробці програм. Ця методологія специфікована для 6 конкретних регіонів, й після апробації може бути застосована для інших регіонів країни, окремі елементи можуть корисними для використання вже сьогодні.
Основна мета методології – забезпечити структурований, але гнучкий процес створення програм розвитку кластерів, які відповідають особливостям регіонів, сучасним викликам економіки та національним цілям інноваційного розвитку. Особлива увага приділяється розвитку МСП, стимулюванню міжсекторальної співпраці, цифровій трансформації та зеленому переходу.
Методологія пропонує чітку логіку дій: від початкової мобілізації стейкхолдерів до стратегічного аналізу, формування бачення та цілей, розробки проєктного портфелю і механізмів реалізації. Вона базується на принципах смарт-спеціалізації, міжсекторального діалогу, кластерного мислення та Agile-підходів до управління змінами.
Згідно аналітики та досвіду Українського Кластерного Альянсу в різних регіонах України виявлено три типові ситуації:
- наявність активних кластерів,
- наявність слабких або “сплячих” кластерних ініціатив,
- відсутність кластерних структур регіонального рівня.
Для кожної з них визначено специфіку критеріїв відбору кластерів і відповідні підходи до роботи.
Методологія також включає набір практичних інструментів — шаблони аналітики, рекомендації щодо фасилітації, критерії оцінювання кластерного потенціалу, приклади планів дій тощо. У завершальному розділі подано висновки щодо характеру програмної роботи та детальні рекомендації для команд у регіонах.
Цей документ є основою для формування сталої регіональної політики кластерного розвитку в Україні з урахуванням європейських практик та локального контексту.