Skip links

Звіт конференції 7 лютого в КПІ

Перша велика конференція Українського кластерного альянсу відбулася 7 лютого і була присвячена співпраці кластерів із науково-освітніми закладами в розвитку інноваційних екосистем та підготовки кадрів. Конференція проводилася в гібридному режимі й зібрала більше 100 учасників. Участь в офлайн-режимі в Національному технічному університеті «КПІ ім. Ігоря Сікорського» взяли представники МОН, 5 університетів, 6 кластерів УКА (АППАУ, Харків, Вінниця, Полтава, Запоріжжя, Кіровоград), представники USAID. Учасники конференції продемонстрували високий рівень консолідації організованої спільноти кластерів України, включно з університетами стосовно ключових викликів і завдань розвитку. Було прийнято 2 спільні декларації: звернення до владних структур та інших зацікавлених сторін і також спільна Резолюція-рішення конференції.

Дискусії конференції, кращі практики

Форум розпочався з панельної дискусії «Кращі практики кластерної співпраці між ЗВО та бізнесом у період війни».

Оксана Крукевич, керівник експертної групи з питань розвитку інновацій директорату науки та інновацій, представила 3 категорії підтримки інновацій: цифрові, фінансові та інформаційно-комунікаційні. Серед них особливу увагу учасників УКА привертає нова інформація про інноваційну мережу COST, платформа «Наука та бізнес», Info Science Bot (телеграм-канал),  а також заходи проекту Science & Business, який реалізується МОН.

Олександр Степанець, керівник проекту BOWI Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, розповів про розвиток DIH «Центр 4.0 КПІ». Тема DIH-ів, їх розширення та кращої інтеграції в європейську мережу була центральною на цій конференції, тому досвід проекту BOWI в цій сфері є на даний момент кращим в Україні. За рік проект DIH «Центр 4.0 КПІ» провів конкурс 55 стартапів, відібрав 4 з них для інноваційних експериментів (по 60 тис. євро), у яких надає системну підтримку та супровід. Також близько 20 експертів КПІ регулярно беруть участь в освітніх та консультаційних заходах УКА в програмі EIF.

Львівську школу стартапів представляв керівник Назар Подольчак, Національний університет «Львівська політехніка». Львівський досвід позиціонується в УКА як №1 в України по розвитку інноваційної екосистеми міста та регіону. Системність, включення численних інструментів розвитку інновацій, проекти на десятки мільйонів гривень із залученням численних фондів, успішна взаємодія з владою та орієнтація на кращі західні зразки – головні риси цього кейсу від Назара Подольчака.

Проєкт AviaCore 4.0, який представляв д.т.н., професор В’ячеслав Харченко з Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», є ще одним бенчмарком – прикладом для наслідування іншими університетам. Команда В. Харченка стартувала в 2018 р. як «Центр 4.0 ХАІ» і поступово нарощувала досвід та ресурси в сфері Індустрії 4.0. У 2021 році ХАІ виграв проект AviaCore 4.0 на створення Центру досліджень та експертизи Індустрії 4.0 в Харкові. Вартість проекту – близько 3 млн євро, і він реалізується спільно з Інститутом автоматизації Фраунхофера з Німеччини. Перші публічні заходи проекту відбулися в січні 2022 спільно з АППАУ.

Проєкти «Запорізької політехніки» представляв Андрій Карпенко, професор Національного університету «Запорізька політехніка». У цьому регіоні в період 2021-22 розпочалася справжня та інтенсивна співпраця місцевого кластеру ІАМ з «Політехнікою». Передумови та чинники посилення цієї співпраці також ідуть від власних проектів університету, серед яких найбільш значимими є DAAD та WORK4CE. Створення DIH планується в 2022.

Олександр Юрчак, голова УКА й модератор цієї панелі, наголосив, що створення та поширення кращих практик співпраці університетів з бізнес-спільнотами промислових секторів у розвитку інновацій та підготовки кадрів залишається методом №1 у рамках консолідації в кластерному русі.

У наступній дискусії «Як посилити співпрацю університетів та бізнесу в спільній реакції на виклики воєнного часу» Олександр представив також досвід і результати програми інноваційного фандрейзингу EIF за 2022 та напрями розвитку в 2023.  Програма є флагманською в УКА та АППАУ й минулого року залучила майже 1 млн євро для інноваційних експериментів і розвитку МСП УКА. Її ключовою особливістю є надання послуг для МСП через DIH-и, й в 2022 програма активно співпрацювала в цьому з 2-ма DIH-ми, від КПІ та КАУ (Київського академічного університету, КАУ).

Тему розвиток практичної освіти підняв Юрій Клименко, керівник Вінницького кластеру автоматизації та приладобудування. Ключові тези практикоорієнтованої освіти відображені у відповідній Декларації учасників конференції та стосуються, крім покращень у сфері дуальної освіти, також трьох інших форм:

  • проектно-орієнтовані програми (програми практичного навчання).
  • ініційовані бізнесом програми навчання персоналу підприємств, що інституціоналізуються на корпоративному рівні, у т. ч.  програми підготовки та перепідготовки персоналу.
  • програми практичного навчання, що передбачають формування стійких навичок використання інструментів Індустрії 4.0. 

Діяльність Полтавського державного аграрного університету в умовах війни та Центру 4.0, створеного на його базі, представляв керівник центру Володимир Муравльов. Центр надає послуги не тільки місцевим МСП, але й територіальним громадам (ТГ), й у цьому контексті його досвід є, мабуть, кращим в Україні. Ці послуги стосуються аудиту ресурсів ТГ, а також окремих рішень як створення автоматизованої системи управління матеріальними ресурсами ТГ. Володимир Муравльов представив також окремі інноваційні рішення технологій подвійного призначення, які зараз активно розробляються співробітниками Центру 4.0.

Панельна дискусія «Розвиток інноваційних кластерів у регіонах та галузях – перспективи 2023» фокусувалася на окремих напрямах у співпраці кластерів та університетів на 2023. Олександр Юрчак, УКА, представив детальне бачення розвитку мережі DIH в Україні, див. Декларацію.

Про ініціативи Харківського кластеру ІАМ у розвитку співпраці з університетами розповів Віталій Зайцев, директор кластеру. Не зважаючи на складні умови роботи релокованих підприємств, кластер продовжує роботу та консолідує учасників харківської інжинірингової спільноти в різних проектах в Україні й закордоном.

Про проекти Sikorsky Challenge Україна розповів заступник директора інноваційного холдингу Сергій Сергієнко. У досвіді інкубатора цікавим є чинник географічної експансії – філії холдингу відкриті в 10 регіонах країни, а також закордоном (7 країн).

Ролик конференції з інтерв’ю кількох ключових спікерів:

Рішення та заяви учасників конференції

Конференція представила низку документів, консолідованих у спільноті кластерів та університетів:

  • Декларація про розвиток мережі DIH фокусує на необхідності розвитку цього інструменту підтримки диджиталізації МСП як ключової інституції. Мережа DIHs активно розвивається в ЄС з 2014 року й сьогодні налічує вже більше 600 центрів підтримки. Але й досі, попри всі декларації про підтримку курсу на ЄС, не підтримується українською владою в цій ролі. Учасники конференції закликають Уряд та Представництво ЄС в Україні змінити цю ситуацію в нашій країні шляхом створення спеціальної програми підтримки мережі українських DIHs.
  • Декларація про практико-орієнтовану освіту змінює уявлення про дуальну освіту як єдиний спосіб покращення практичних навичок випускників ЗВО. Учасники конференції пропонують також інші методи (вказані вище) й наголошують на їх необхідності в контексті наростання проблем працевлаштування випускників коледжів та ЗВО, неефективності форм дуальної освіти для МСП та необхідності проходження стажування самими викладачами.
  • Зрештою, фінальна РЕЗОЛЮЦІЯ конференції підсумовує всі рішення й закликає Уряд та міжнародних донорів здійснити рішучі кроки по створенню та розвитку трьох засадничих інституцій:
    • державної інституції, спроможної системно підтримувати розвиток Індустрії 4.0-5.0 в Україні (наразі відсутня).
    • мережі інноваційних кластерів, спрямованих на розвиток внутрішніх ланцюгів доданої вартості виробничих секторів (Промисловість, Енергетика, Інфраструктура, Транспорт, Медицина).
    • мережі Центрів експертизи Індустрії 4.0, побудованих на засадах європейських Digital Innovation Hubs (DIHs).

і які сьогодні практично не мають належної підтримки від владних структур.

Головні підсумки та наступні кроки

Отже, вперше в історії  проведення подібних конференцій спільнотами Індустрії 4.0 та кластерного руху учасники продемонстрували потужний «інституційний» фокус. Експертні позиції про домінування інституцій над інструментами звучали неодноразово раніше серед бізнес-об’єднань Industry4Ukraine, але вперше вони отримали настільки потужну підтримку.

Очевидно, що цей фокус та відповідні рішення є дуже важливими й необхідними не тільки для майбутнього Відновлення України, але й зараз – у часи, коли необхідна демонстрація Стійкості учасників ринку та інноваційних екосистем. Їх єднання в проектах інноваційних кластерів, створення реальної та потужної системи підтримки МСП через DIHs і з набагато кращою координацією від уповноваженого органу центральної влади є запорукою стійкості економічного фронту, швидшого надання допомоги ЗСУ та інтеграції в ланцюги доданої вартості Європейського Союзу.

До важливих підсумків конференції варто також віднести:

  • потужне єднання представників кластерів та університетів.
  • присутність і домовленості про співпрацю з національною науково-технічною асоціацією, яка об’єднує провідні наукові парки країни.
  • виокремлення та фіксацію кращих практик від університетів та кластерів.

Український кластерний альянс як співорганізатор конференції висловлює щиру подяку керівництву Національного технічного університету «КПІ ім. Ігоря Сікорського» за підтримку в проведенні заходу, а також усім учасникам і партнерам.

We use cookies to provide the best web experience possible.
Explore
Drag