Skip links

До стратегії фандрейзингу УКА – 10 ключових тез для обговорення

Олександр Юрчак.

Будь-яка подія, де вас запрошують як експерта, змушує переглядати статус-кво, оновлювати його й переосмислювати виклики та перспективи. Принаймі, зі мною такі історії повторюються часто, й вебінар по фандрейзингу, який організувала Запорізька ТПП 22 листопада, не став виключенням. Він стимулював мене переглянути наші позиції по фандрейзингу в УКА. Отже, ось мої 10 тез для обговорення майбутньої стратегії фандрейзингу УКА, елементи якої в нас вже присутні, але цілісного бачення, фіксації головних напрямів та внутрішнього узгодження ще не має. Я буду посилатися при цьому на окремі слайди презентації, запис якої можна знайти на сайті Запорізької ТПП.

1. Фандрейзинг – ключова стратегія кластерних об’єднаннь. Це стара теза, і як базовий сервіс кластерних організацій вона стоїть в усіх наших  стратегічних документах й до появи УКА. Що тут відносно нове – це те, як подавати цю стратегію у зв’язку з іншими, тобто саме як висхідну (generic) для інших напрямів діяльності. Іншими словами, якщо УКА (читай, ваш кластер) не налагодить свою стратегію фандрейзингу, можна забути про реалізацію інших.

Й, очевидно, що це означає для кластерних координаторів – ви маєте контролювати 2 потоки грантових заявок: 1) ваші власні, 2) від ваших МСП.

2. Нам потрібно посилити GR/PR з урядом, міжнародними донорами, а також європейськими партнерами щодо необхідності кращої підтримки кластерного руху та промислових МСП. Перегляд грантових проектів загального розвитку дає наступну картину (рис. ). З одного боку грантів начебто достатньо, особливо інноваційних. Але якщо ваша компанія не належить до агро-індустрії, не потребує релокації чи не відноситься до окремих 2-3 регіонів, які мають свої джерела, власне, грантів небагато. Практично немає грантів для кластерів, і я знайшов тільки 1 явний грант для експорту. Важко також знайти будь-яку аналітику по розподілу грантових коштів і зрозуміти їх стратегію. 

Наприклад, чому є гранти на сади та теплиці, а немає на машинобудування й інжиніринг, які є основою ОПК? Чому немає нічого для продукції подвійного призначення? Як уряд та донори допомагають відновити зруйновані Ланцюги доданої вартості (ЛДВ), чи розуміють вони численні розриви, які завжди були, а зараз стали ще більшими? Чому практично немає грантів на експортну підтримку, якщо очевидно, що це напрям №1 для більшості МСП? 

Подібних запитань багато, й очевидно, що бізнес-спільноти мають їх ставити як уряду так і донорам. Окреме питання для донорів – про їх бюрократію. Адже більшість міжнародних донорів веде себе так, ніби ніякої війни в Україні й немає. Все відбувається дуже повільно, вкрай бюрократично, й без особливого врахування нагальних потреб бізнес-об’єднань та їх учасників. Але ще раз, все це потребує більше детального аналізу, і цим вже займається Аналітичний центр УКА. 

3. Стратегія фандрейзингу та її складова GR/PR має не тільки краще позиціонувати УКА та його кластери серед ключових стейкхолдерів донорів та урядових організацій, але також чітко доносити меседжи про наші власні пріоритети. З 2019 року, відколи діє платформа Industry4Ukraine (принагідно нагадаю всім новим кластерам про її Маніфест), наші пріоритети не змінюються, рис. нижче. Тобто, мова має йти про те, чи мають вони в Україні достатнє фінансування.

Кілька коментарів до цього рис. Більш-менш якісь гранти є на пріоритет А (головним чином з рахунок доступного нам Євро-простору, але дуже мало в Україні), та пріоритет С. Що стосується В та D – ситуація виглядає сумно. Крім GIZ, ми не бачимо жодного міжнародного донора, який би цільовим чином підтримував кластерний рух в Україні. Близько 40 тис євро, які пройшли в цьому році через структури УКА на розвиток та підтримку кластерів України – це смішна сума в порівнянні з витратами донорів та наших державних структур на інші потреби, пов’язані з регіональним та економічним розвитком. Й це так само смішна сума в порівнянні з єврокластерами – там мова йде про цифри, більші на кілька порядків.

Так само нічого особливого не відбувається по п. D. Хоча ситуація в цій сфері дійсно потребує радикальних змін. Не дивлячись на наші численні потуги інтегрувати в порядок денний уряду чи парламенту сучасні норми подвійного цифрового та зеленого переходу (й саме для промисловців), Індустрії 4.0–5.0, стимулювання інновацій (див ці пріоритети в нашому гайді “Інструменти промислової політики“) – прогрес є мізерним. Отже, про це потрібно говорити на всіх рівнях й, відповідно, орієнтувати донорів.

4. Кластери мають мати власні портфелі проектів, а УКА – свій, централізований. Власне, ми вже розпочали цей шлях й на сайті УКА з’явився розділ «Проекти». Тут будуть накопичуватись анотації проектів. Краща практика такого підходу вже вироблена в АППАУ, – з кінця 2021 на сайті цієї асоціації фігурує 16 готових проектних пропозицій. Якщо подібна картина буде по кластерам, й по всьому УКА, тоді дійсно – нам буде з чого вибирати і якість проектів зросте кратно.

5. Підготовка грантів для промислових МСП, й тим більше в сфері інновацій та подвійного, цифрового та зеленого переходу – це складний процес, який потребує злагоджених та системних дій між експертами та МСП. Опитування аудиторії вебінару 22 листопада щодо перешкод в фандрейзингу для МСП, як на мене, досить показове для всієї аудиторії кластерів УКА.

Воно показує, що є ціла низка чинників, які разом значно знижують мотивацію та залучення МСП до підготовки власних проектних заявок. І якщо (див. далі тези 6-8) ми будемо говорити про системні процеси фандрейзингу, які вже запущені в УКА й націлені на подолання цих перешкод, то варто розуміти, що цей механізм також потребує підтримки. Поки вся наша програма EIF, та побудована мережа експертів тримається на волонтерстві експертів та бюджетній підтримці АППАУ.

Це необхідно змінювати вже найближчим часом, й не тільки за рахунок донорів, але й з власними інвестиціями кластерів УКА.

6. Вже побудований та діючий механізм грантової підтримки МСП в УКА досить добре спроектований на подолання вищевказаних перешкод. Ми маємо системні процеси, людей (проектний офіс та експертів), а також технологічну підтримку платформи фандрейзингу УКА.

Те, що важливо для розуміння, – кожен з вказаних процесів потребує свого уважного розгляду, налаштування під-процесів, регламентів та правил взаємодії, й все це при переносі програми EIF від АППАУ на рівень УКА, ще потребує суттєвих допрацювань. Наприклад, в інформаційному брокериджу ми явно недопрацьовуємо по кращій аналітиці та фіксації наявних грантів в єдиній базі. Всього 3 гранти на загальний розвиток (не інноваційний) на даний момент – це якось дуже сумно та мало.  Але так само всього 7 по інноваційних – це мало. Не враховані численні інші фонди та програми. Чи означає це, що ми маємо збільшувати ресурс на інформаційних брокерів, краще їх організовувати тощо – питання відкрите й потребує обговорення.

7. Ми маємо змінити підходи до сегментації та таргетингу в роботі з МСП й особливо, в інноваційних грантах. В програмі EIF ми й раніше неодноразово наголошували, що європейські гранти пропонуються не тільки для «супер-інноваторів» – розробників. Це старий й нерелевантний для УКА підхід, що фокусує тільки на наукових установах та стартапах. Насправді, інноваційні гранти вже давно доступні також для кінцевих замовників, тобто, тих самих наших виробничих МСП, які просто хочуть впроваджувати ту чи іншу технологію. Тобто, мова йде про трансфер та поширення сучасних технологій й ці процеси також фінансуються на рівні грантової підтримки. Зокрема, це фокус програми I4MS / Horizon, контактною точкою якої є АППАУ.

І ось ще кілька ідей по розширенню цільових сегментів, що виникли в рамках  підготовки до вебінару 22.11.

  1. Smart4All вводить роль ‘Productizer’ – тих, хто вміє адаптувати готову розробку під конкретні виробничі умови, й далі поширювати її. По-ідеї, – під цю роль ідеально підходять наші інтегратори та інжинірингові компанії. Тому потрібно дивитись подібні коли (гранти) повсюдно.
  2. Є велика кількість грантів на процеси освіти, re-skilling & up-skilling персоналу для МСП. Й наші університети навчились дуже добре їх освоювати. На жаль, ми не можемо назвати поки жодного в рамках УКА, де ці гранти дійсно добре інтегровані з інтересами наших МСП. Тому такі проекти, які це враховують – нам дійсно дуже потрібні і їх потрібно промотувати
  3. Ще один критерій сегментацій – це галузевий фокус. Нам потрібно дивитись гранти, які йдуть під конкретні галузі. Знаючи при цьому, що найбільшими ресурсними пулами в УКА є інжиніринг – машинобудування, агро-харчова, текстильна та медична галузі.

Отже, ці додаткові критерії сегментації та таргетингу мають бути в постійному фокусі наших інформаційних брокерів. Далі – кому це пропонувати та як залучати, –питання радше технічні.

8. Базою нашою стратегії має бути архітектура сервісів, й що базується розвинутих процесах, людях та технологіях. Наразі, ми бачимо наступну картину.

Всі ці елементи налаштовані в різній мірі та демонструють різну ефективність. Як я говорив на вебінарі, відлагодження сервісу системної просвіти ринку по існуючих колах, спільно з DIH КПІ зайняло в нас більше року. Без цього немає сенсу говорити про залучення МСП. Й ми бачимо, що сьогодні це дає результати – все більше МСП подається, й в 2022 ми маємо нових переможців програми I4MS. Цьому сприяли також останні зміни, зокрема, апгрейд програми EIF NL ввів ще 1 важливе правило – експерти спільно з МСП регулярно розбиваються на малі групи, що працюють над грантами й ці процеси також під контролем проектного офісу.

Але що стосується інших сервісів, й особливо їх інтеграції на єдиній платформі – роботи ще дуже багато:

  • Практично немає комунікацій між експертами та МСП в рамках платформи; обидві категорії ведуть себе досить пасивно.
  • Експерти не намагаються викладати свої матеріали у відповідні групи, й тим самим формувати бази знань. Так само, ми не бачимо ніякої фіксації перемог чи уроків виграних грантів на платформі, хоча це вже мало би бути.
  • Дублювання інформації в окремих групах в Телеграмі означає не що інше, як дублювання каналів й додаткові складнощі керування інформацією. Адже єдиний інформаційний простір, під який спроектована платформа – розривається.

Подібних викликів багато й ці питання важливі для розгляду не тільки в рамках існуючого проектного офісу (де-факто, всього 2 менеджери), але й значно ширше. Адже ми промотуємо на ній цілу мережу експертів й вже більше сотні МСП. Це звісно стосується й фінансування платформи як проекту, – проектна заявка в нас написана ще в 2021, й ми шукаємо під неї фінансування.

9. Якою є перспектива та які пріоритети? – це одне з найважливіших питань для спільноти УКА на 2023. Адже крім інноваційних програм та грантів, нас цікавить грантова підтримка для дуже різних категорій МСП з різних галузей; кластери та їх менеджмент – з різним рівнем зрілості; проекти між-кластерної кооперації, які розглядаються як двигун зростання, тощо. Картина, яку я представив 22.11 є досить туманна з точки зору конкретних цілей та пріоритетів й потрібно разом наводити різкість.

10. Всі кластери, хто прагне покращити своє фінансування на 2023, мають збільшити свою увагу, виділяти більше часу та ресурсів для фандрейзингу. В Дорожній карті УКА на 2023 ми поставили ціль забезпечити фінансуванням мінімум 50% кластерів, учасників альянсу. І також збільшити фінансування для МСП наших членів. Це системна робота, яка має починатись вже зараз. Як приклад, з боку АППАУ я скажу, що нашими КРІ є не тільки кількість грантів виграних виконавчою дирекцією для власного виживання, але й кількість МСП, яким ми принесли це фінансування. Відповідно, з’являються КРІ по кількості долучених МСП і які регулярно пишуть заявки. Подібні підходи рекомендуються всім кластерам.

#Фокус, #Проактивність та #Довіра – є 3-ма головними чинниками успіху в цих процесах розвитку фандрейзингу в УКА. Ми маємо тримати добрий Фокус на цілях – в першу чергу, на пріоритетних на даний момент грантових пропозиціях. Краща Проактивність необхідна всім кластерним координаторам – ви маєте «ручками» (дзвінками, на особистих відносинах) заводити ваших МСП до цих програм, сполучати з експертами – а не чекати, що ваші МСП самі будуть щось ініціювати. Й, зрештою, Довіра – до пропонованих сервісів та правил, до наших експертів, до самої ідеї грантового фінансування також необхідна. Бо без неї, ми не можемо говорити про ефективну взаємодію.

Коментарі та відгуки вітаються.

За мотивами статті відбудеться вебінар «Грантові можливості як інструмент виживання – підсумки листопада в EIF», 2 грудня о 11:00.

We use cookies to provide the best web experience possible.
Explore
Drag