Українські кластери часто залишаються малими, що обмежує їхній вплив на галузь та економіку загалом. Рішення зборів УКА від липня 2024 про фіксацію кількості дійсних членів УКА мінімально 5 організацій навряд чи мотивує кластерних менеджерів до зростання. Однак, нові підходи до підтримки кластерів на державному та міжнародному рівнях змушують замислитися над масштабуванням. Цей посил – один з головних на зустрічах УКА в проєкті Accelerate GDT, де на зустрічах в Будапешті 3-5 лютого УКА представив свій аналіз кластерної екосистеми країни й зміни що готуються в кластерних політиках національного та регіонального рівнів.
Якщо резюмувати поради та рекомендації зарубіжних колег, ось п’ять ключових причин, чому кластерам варто зростати:

1. Державна підтримка буде спрямована на впливові кластери

Згідно з новими політиками, підтримка надаватиметься кластерам, які мають значний вплив на галузь. Це означає, що маленькі «внутрішні клуби» з 5-10 компаній не матимуть доступу до грантів та програм розвитку. Практика впровадження подібних програм в Каталонії, Угорщині, Польщі, Франції та інших країнах ЄС говорить, що «розмір має значення» й отже, якщо кластерний потенціал вашого регіону становить сотні компаній в окремо взятій галузі, то кластер на 10 учасників не буде ніким серйозно сприйматись. Згідно з дослідженнями EU4Digital, середній розмір європейського кластера – це близько 100 учасників, тоді як в Україні – від 10 до 15.

2. Європейські стандарти передбачають масштабні кластерні ініціативи

У країнах ЄС сильні кластери об’єднують сотні компаній, університетів та дослідницьких центрів. Такі об’єднання отримують фінансування та залучають міжнародних партнерів, що суттєво підвищує конкурентоспроможність їх учасників. Й чим більше учасників, більше екосистема – більше можливостей для всіх, в тому числі ресурсних. Якщо брати українські приклади, Львівський ІТ-кластер має у своєму складі 60 осіб в управлінській команді саме завдяки тому, що об’єднує близько 300 компаній, включно з лідерами галузі. Це дає змогу робити заходи як Львів ІТ-арена, які презентують регіон та галузь тисячам зарубіжних відвідувачів. Подібні підходи має член УКА, Українська асоціація меблевиків (УАМ), яка об’єднує понад 300 учасників (до 70% учасників ринку).  Отже, питання в тому, чи може ваш кластер робити подібні, масштабні ініціативи, які зрештою змінюють галузь.

3. Великий кластер – більше можливостей для МСП

Чим більший кластер, тим більше спільних можливостей для навчання, експорту, інноваційних проєктів та масштабного впливу на ринок. Великі кластери залучають більше інвестицій та експертної підтримки. Знову ж, гарними прикладами в УКА є УАМ, яка залучила інвестора в індустріальні парки Рівненщини, Тернопільщини й таким чином, вплинула на створення нових виробництв. АППАУ, яка має більш як 60 учасників, впродовж останніх 3х років є головним організатором для кластерів УКА бізнес-місій за кордон, які відвідали понад 40 різних МСП, в тому числі кластерів УКА. АППАУ також надає своїм членам сервіси з метчмейкінгу, фандрейзингу, експортного маркетингу, розвитку інновацій. АППАУ ніколи не змогла б надавати подібний спектр послуг без команди 8 осіб, яка своєю чергою визначається розміром кластера.

4. Масштабний кластер – це ефективніша екосистема

Досвід країн ЄС показує, що масштабні кластери забезпечують кращий доступ до фінансування, участь у міжнародних ініціативах та сильніші позиції на глобальних ринках. До переліку УАМ, АППАУ варто додати Харківський ІТ-кластер. Їх освітня екосистема охоплює понад 50 університетів країни, й ця співпраця дає змогу забезпечити головну послугу для своїх учасників – постійне поповнення кадрами та талантами ІТ-компаній. Харківський ІТ-кластер також в рази підняв планку грантового фінансування за останні 2 роки й це було б неможливо без великої управлінської команди. 

5. Зелена та цифрова трансформація вимагають потужних гравців

Держава та міжнародні партнери підтримують ті кластери, які активно впроваджують рішення так званого подвійного переходу МСП – мова про цифрову та зелену трансформацію. Щоб кластери були дієвим інструментом в цій сфері для МСП,  потрібно мати відповідні ресурси, компетенції та людський капітал, що малим кластерам дається важко. Останнє дослідження EU4Digital говорить, що 70% кластерних менеджерів декларує подвійний перехід як пріоритет. Але насправді, тільки 27% реально впроваджують ці підходи у своєму кластері. Знову ж приклад АППАУ, яка є лідером в цій сфері для всього УКА говорить про те, що основою численних робочих груп чи ініціатив є її члени й, отже знову «розмір має значення». 

Резюмуючи: українські кластери мають величезний потенціал зростання практично у всіх регіонах та галузях. Який би сектор ми не взяли, кількість компаній йде на десятки, сотні, а інколи й тисячі. Отже, пора виходити за межі «міжсобойчиків» і ставати справжніми рушіями змін у своїй галузі та-чи регіоні. Й, можливо, варто переглянути рішення зборів УКА щодо мінімальної кількості організацій в наших дійсних членів – ми маємо тримати планку достатньо високо, щоб наближатись хоча б до стандарту ЕССР, який каже про 15 організацій.

Юрчак Олександр.