В грудні 2024 проєкт EU4Digital провів декілька заходів й випустив звіт проєкту – разом вони фіналізують напрацювання в темі інноваційних кластерів. Керівництво проєкту ставило цілі на визначення стану та позицій кластерів, їх потребам та пріоритетам підтримки для розвитку інновацій та діджиталізації в рамках своїх спільнот. Це дослідження проводилось в рамках країн Східного партнерства (далі СхП — Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова та України). Його особливістю є велика дослідницька робота й напрацьована статистична база. Загалом, звіт включає інформацію на 222 сторінках, команда дослідників проаналізувала 318 кластерів СхП, й далі 41 організація пройшла тестування по критеріях якості кластерного менеджменту по критеріях ESCA. Як бонус та заохочення до розвитку, 5 кластерів СхП, й з них 3 українські, отримали відзнаку бронзового рівня ESCA, які були вручені на конференції в Кишиневі в жовтні. Відтак результати цього проєкту є дуже цікавими для кластерів України, й тим більше, що доля наших кластерів явно домінує серед інших країни СхП. На думку УКА, це дослідження кластерів є найбільш цікавим, повним та глибоким за всі роки існування кластерного руху в Україні.
Що більше, багато висновків та піднятих тем резонують з темами, які постійно підіймаються в УКА. Відтак, цей рівень резонування та питань, Виконавча дирекція УКА вирішила підняти в спеціальному огляді, що пропонується до уваги наших кластерів. Ми представимо 8 треків (ліній резонування), кожен з яких містить короткий огляд нашого контексту, даних та висновків від EU4Digital, й також питань які залишаються актуальними для нашої спільноти з можливими напрямками дій у 2025.
- Згідно зі зборами УКА від липня 2024, кластери що приєднуються до УКА мають відповідати мінімальним критеріям по своєму розміру – зокрема, кількість членів може бути до 5. Ми аргументували що це робиться для збільшення покриття й щоб надавати кращу підтримку всім молодим кластерам. Водночас рішення яким чином це ув’язується з можливостями Виконавчої дирекції УКА (модель, ресурси) обслуговувати велику кількість молодих кластерів в нас немає й ця дилема гостро проявилась в кінці року. Зокрема, молоді кластери, які зайняли певні специфічні й загалом правильні ніші на ринку, навіть за наданої підтримки не показують результати які від них очікуються. Головна причина — в слабкості кластерного менеджменту.
- Виробити нову сегментацію з різною пропозицією цінності для зрілих та молодих кластерів. Увідповіднювати цього сервісну модель УКА.
- Ввести систему моніторингу щодо прогресу молодих кластерів по своєму зростанню – виробити рішення, що робити коли зростання немає (а ресурси витрачені).
Питання подвійного переходу стоїть в адженді УКА з початку існування. Більшість кластерів УКА підтримує цей курс – особливо, коли йдеться про подачу на нові гранти чи декларації щодо прихильності. Нагадаємо, що Маніфест 5.0 підписало 26 кластерів УКА. Але по факту, більш ніж половина кластерів нинішнього складу демонструє повну неспроможність й слабкий інтерес до цієї теми. Ось кілька прикладів.
- В серпні 2022 року АППАУ й спеціально для кластерів УКА проводила серію заходів з популяризації Індустрії 4.0 – кількість долучених кластерів та їх членів становила менш як 5.
- В грудні 2024 на фінальну конференцію GDT Textile, що демонструє 1-шу в Україні дорожню карту подвійного переходу МСП, серед 70 зареєстрованих учасників присутні тільки 10 осіб від кластерів УКА, що представляють 5 кластерів.
- В спільноті практик Індустрії 5.0 (СоР 5.0) присутні всього 6 кластерів УКА, це всього 8 осіб з майже 30 експертів, які АППАУ відбирала в 12 Робочих груп.
Подібних фактів багато й цей розрив між деклараціями та спроможностями викликає серйозну тривогу Виконавчої дирекції. Адже УКА позиціює наші кластери які лідерів подвійного переходу. Реальність дуже відрізняється.
Як ці дані корелюються зі звітом EU4Digital?
Фокус проєкту на цифрових інноваціях зрозумілий. Адже, по-перше, це європейський курс – в ЄС кластери позиціонуються (типово) як інноваційні, й курс на цифрові та зелені інновації культивується вже понад 10 років. Й, по-друге, суть програми EU4Digital якраз в розвитку цифрових інновацій.
Фреймворк дослідження стану та спроможностей вказаний на рис. 2, тут ясно видно пп. 4.3 та 4.4 які є найбільш показовими.
Рис. 2 Фреймворк оцінювання інноваційних кластерів
Дані дослідження EU4Digital цілком підтверджують факт, що підтримка діджиталізації як на рівні стратегування, так і на рівні надання реальних сервісів своїм МСП – одне з найслабших місць кластерів по всім 5 країнам СхП, рис. 3. При цьому Україна – й не дивлячись на наявність потужних ІТ-кластерів, поступається в своєму фокусі на діджиталізацію іншим країнам СхП.
Рис. 3 Пріоритезація стратегічних областей кластерів відповідно до їх потреб.
Головні ідеї для обговорення:
Ситуація в УКА виглядає до певної міри контраверсійною – маємо в своєму складі кращих діджиталізаторів країни (АППАУ, ІТ-кластер та ще 5-7 хайтек кластерів). Й водночас більшість кластерів традиційних індустрій просто ігнорує ці теми й інколи час від часу тільки піариться на темі подвійного переходу, але не створює ніяких сервісів для своїх членів. Навіть просте розповсюдження інформації та залучення до шерингових сервісів, що надаються в цій сфері ВД УКА своїх членів є проблемним.
Ідеї до напрямків розвитку на 2025:
Сегментувати – виділити групу кластерів, для яких подвійний перехід є справді важливим в їх адженді й фокусуватись з пропозиціями партнерства тільки на них.
Більш креативно та проактивно залучати кластери до тем подвійного переходу, зокрема, фіксуючи плани та взаємні зобов’язання на період
Провести спеціальні навчання для керівників кластерів (подібний досвід був в 2023 – 24 в Польщі)
Традиційно, за браком організаційних ресурсів слідує дефіцит компетенцій та скілів. В УКА ми найчастіше говорили про дефіцит скілів в нетворкінгу – метчмейкінгу, комунікацій, фандрейзингу, проєктного менеджменту, навичках міжнародної співпраці та експортного маркетингу (включно з добрим знанням англійської), а також в знаннях сучасних технологій. Дані опитування EU4Digital є подібними, рис. 3, за виключенням того, що тут немає цих базових навичок нетворкінгу – мечмейкінгу та комунікацій.
Рис. 3 Розриви в навичках кластерних координаторів
Головні ідеї для обговорення:
Питання тут не про що (чому навчатись), а як і кого – відбір координаторів та підготовка грунтовних програм, орієнтованих саме на кластери, залишається топпріоритетом УКА.
Напрямки розвитку на 2025:
Запуск програм розвитку та навчання, підготовлених командою з розвитку (В. Ткачук)
Ця тема стає дуже актуальною в УКА в 2024. На початку альянсу ми думали, що кластери – це чемпіони з залучення МСП, принаймі своїх членів. Й від початку діяльності УКА в нас було багато університетів та науковців. Водночас реалії 2024 дещо інші – кластери дуже рідко показують обличчя своїх МСП, а серед науковців знайти справжніх експертів, які готові відразу давати вклад наші Робочі групи – це дуже складне завдання. Принаймі, це вдається небагатьом – на виду, чемпіонами з залучення бізнесу в нас буквально кілька кластерів, як меблевики, АППАУ та Подільський кластер моди й дуже потужно стартував Теплоенергетичний кластер. Що стосується науки, то ми практично не відійшли від старого формату «навколо АППАУ», що тягнеться ще з 2018 року.
Дані EU4Digital корелюються – вони показують, що 68% кластерів мають проблеми з залученням великого бізнесу й 41% - середнього. Звіт проєкту ясно вказує, що кластери втрачають у своїх спроможностях, адже великі та середні бізнеси – це не тільки про ресурси, але й про інший рівень технологій та стандартів. Крім того, великі структури нам необхідні, оскільки саме в них добре проявляються розриви в ланцюгах постачань та екосистемах інновацій, й тут кластери можуть добре себе проявити.
Рис. 4 Рівень залучення бізнесу та науковців в кластерах СхП
Головні ідеї для обговорення:
Як залучати великі та середні компанії до кластерів, що їм пропонувати
Як розвивати взаємовигідну співпрацю з науковцями та університетами
Напрямки розвитку на 2025:
Варто розвинути фокус (обміни, фіксація кращих практик) в тому як будувати спеціальні програми а) по залученню середнього та великого бізнесу, б) по кращому залученню науковців до потреб бізнесу
Єднання кластерних підходів з такими від DIHs є в фокусі уваги АППАУ з 2018 рр. (появи концепції Центрів 4.0) й УКА – з 2021 року (запуск проєкту BOWI та проєкти єднання в проєкті ClusteRISE в регіонах Запоріжжя та Харкова). В тому ж періоді АППАУ, вже спільно з партнерами платформи Industry4Ukraine починає позиціювати кластери та DIHs, як 2 «стовпи» (ключові інструменти) регіональних інноваційних екосистем практично у всіх документах. Позиційний документ УКА «Розвиток DIHs в Україні» ясно описує виклики та очікування в цій сфері. Тому, 5 EDIHs в яких серед лідерів консорціуму й наші інноваційні кластери – це хороший результат відбору Єврокомісії у 2024.
Але зрозуміло, що ми все це на початку шляху й тому будь-які підказки» щодо напрямків та етапів руху є важливими. Отже, що нам дає звіт EU4Digital в цьому треку? Рис. 5 демонструє кращі практики ЄС в реалізації 4-х ключових ролей EDIHs.
З огляду на цей перелік, видно наш прогрес та зони росту. В УКА ми давно працюємо над гуртуванням спільноти експертів й ми закінчуємо 2024 з 12 експертними РГ. Їх рівень набагато кращий в порівняння з 2023. Проєкти GDT Textile, а перед ним DT4SME дали нам досвід 2-х інструментів самодіагностики МСП щодо рівня цифрової зрілості (ADMA & DMA). Й цей досвід — основа для розгортання багатьма EDIHs. А Дорожня карта подвійного переходу – це справжній прорив в стагнації у сфері стратегічного планування за останні 5 років.
Натомість зонами росту залишаються яскраві пілотні проєкти, ще ведуться EDIH чи кластерами, в будь-яких сферах цифрової трансформації з залученням МСП. Нам дуже бракує сучасних тест-бедів та лабораторій. Буксує по всім кластерам взяття на облік передових інноваторів. Мало сучасних тренінгів по І4.0-5.0. Й бажає кращого фандрейзингова підтримка МСП.
Головні ідеї для обговорення:
Перелік кращих практик на рис. 5 дійсно може служити як чек-лист в розробці стратегій EDIHs, де беруть участь наші кластери. Натомість рівень готовності (і як вже було зазначено вище в треках 2-4) до надання кваліфікованих сервісів МСП в цифровій трансформації є низьким в більшості українських консорціумів. Відтак ця тема виглядає досить складною й потребує більш детального вивчення. З нашого досвіду й найближчої перспективи ясно наступне
- В переліку з 20+ кращих практик варто вибирати ті, які відповідають нашому рівню зрілості. Обмін досвідом зі східноєвропейськими кластерами, які на 5-7 років є попереду, є ключовим для нас в цьому питанні.
- Кластери мають особливу увагу звернути на свою роль формування та залучення МСП в екосистемах, які плануються для розвитку. Бо абсолютно очевидно що університети (як головна база експертів) цього робити не будуть. Але нинішній рівень залучення є слабким – див вище трек №4, отже, це пріоритетна сфера росту.
- Більш ніж сумнівним видається нав’язування ЄС 4х специфічних областей спеціалізації EDIHs (AI, HPC, Cybersecurity, ledger technology & quantum). Якщо emerging технології накладати на emreging ринки (тобто, з низьким рівнем зрілості), то яким буде результат? Наші дослідження й опитування ринків за останні 6 років ніколи не показували особливого попиту МСП на ці технології. Попит є на класику 3.0 (тільки більш дешеву), й поступово зростає на технології, що виходять на плато зрілості (по методиці Гартнера). Й де мова радше про застосування, а не технології – як ERP-MES-APS, Digital Lean, Управління активами (де предикативне обслуговування та енергоресурси на перших місцях), управління якістю та простежуваність тощо. Питання на яких технологіях це реалізується – дійсно важливе, але в роботі EDIHs в рази більш важливо визначити їх спеціалізацію по застосуванню в конкретних індустріях, ніж виривати з контексту індустрій модні технології.
Рис. 6 Покрокова методика EDIHs
Напрямки розвитку на 2025:
Швидка консолідація секторальних та регіональних екосистем, де саме кластерам належить ключова роль в наступних завданнях
Визначення ключових сервісів провайдерів з потребами МСП, налагодження з ними співпраці
Включення передових кластерних технік в нетворкінгу та метчмейкінгу
Встановлення шерингових, сервісних моделей, в яких сервіси розподіляються оптимально в рамках консорціуму
Підготовка пулу експертів, в першу чергу, по інноваційному менеджменту, брокериджу та фандрейзингу
Зміни в структурах університетів, де мають з’явитись виділені команди експертів
Проблема державної підтримки кластерів є добре відомою в УКА й про це говориться на багатьох наших публічних заходах з 2020. Проєкт Національної програми розвитку кластерів до 2027 не був підтриманий урядом й надія на відновлення цієї програми з’являється тільки в 2024 у зв’язку з запуском проєкту Accelerate GDT. В ньому Мінекономіки є асоційованим партнером УКА й партнери мають зобов’язання впровадити принципи подвійного переходу в нові кластерні політики. Їх все ще немає, але в контексті нової стратегії підтримки МСП до 2027 уряд все-ж має щось показати. Дещо більш оптимістично виглядають регіональні ініціативи. Тут Львів вже задає планку бенчмаркінгу, успішно впроваджуючи власну політику підтримки кластерів на рівні міста, в першу чергу, через інструмент ваучерів. Деякі інші регіони також мають певні інструменти підтримки кластерів й позитивним моментом є поширення цих тенденцій.
Звіт EU4Digital констатує подібну, негативну ситуацію з підтримкою кластерів по всім країнам СхП. Україна в оцінці звіту виглядає навіть краще за інші країни. Водночас звіт констатує дуже сильне відставання від країн ЄС, де ситуація з підтримкою кластерів з публічних фондів виглядає набагато краще – мова йде про цілі арсенали інструментів та практик, й великий досвід їх застосування, рис. 7.
Результатом є недофінансування кластерів, згідно з даними звіту 5% виявлених кластерів мають нульовий бюджет, 10% - менш як 10 тис. євро на рік, й ще 56% - від 10 до 100 тис. євро. Згідно з звітом EU4Digital, 85% кластерів в Україні не отримують жодного фінансування з публічних фондів. 22% отримують фінансування від донорів й повністю залежать від них. Також інші 222% взагалі не збирають членські внески.
Це означає, що наші кластери є бідними. Отже, не можуть собі дозволити ні утримувати висококваліфікованих менеджерів, ні розвивати якісні сервіси, ні проводити масштабні заходи.
Рис. 7 Головні тенденції та практики в підтримці кластерів в країнах ЄС.
В цьому питанні позиції УКА є тотожними рекомендаціям звіту – нам необхідно «дотискати» ці питання щодо включення кластерної тематики в адженди полісі-мейкерів всіх рівнів, й це одне з ключових стратегічних завдань УКА.
Головні ідеї для обговорення:
- Нам потрібна набагато краща синхронізація та координація в спробах взаємодії ЦОВВ-РОВВ-ОМС. Ідеальним рішенням було б створення відповідної позиції в ВД УКА для такої взаємодії. Наразі, цього немає.
Напрямки розвитку на 2025:
- Створення політик та стратегії на рівні центрального уряду (проєкт Accelerate GDT)
- Створення політик та стратегії на рівні 6 регіонів (проєкт Clusters6Policies)
- Системне поширення кращих практик розвитку кластерів по всім полісі-мейкерам
Кластери є сервісними організаціями, де якість та кількість сервісів визначають їх пропозицію цінності для своїх членів, МСП та інших категорій учасників кластера. Питання створення цих сервісів є дуже складним для молодих кластерів. Треки 2-4 ясно свідчать – як у вас немає кваліфікованих сильних менеджерів на full time, якщо немає відповідного досвіду, скілів та компетенцій, й зокрема, якщо їх рівень є низьким в залученні та метчінгу учасників своєї регіональної чи галузевої екосистеми, й до цього всього ще й немає бюджету – то звідки візьмуться якісні сервіси? Має статись чудо, щоб це все стартувало відразу й кластер швидко вийшов на впевнене зростання. Й дійсно, наша статистика говорить про те, що середній період виходу кластера на самофінансування та створення портфеля послуг займає від 3 до 5 років.
Відповідно, поетапний, правильний розвиток з застосуванням необхідних інструментів на кожному етапі зрілості є суперважливим для молодих кластерів. Якщо правильно їх застосовувати й правильно користуватись зовнішньою підтримкою, то це можливо. Власне, чому УКА й позиціюється як кластерний акселератор. Ми надаємо не тільки шерингові сервіси, які молоді кластери не можуть виробити для своїх учасників, але й виступаємо менторам на еволюційному шляху в розвитку. Постійний обмін кращими практиками й власна методологія кластерного розвитку – 2 наші ключові інструменти для цього.
Звіт EU4Digital фокусують на сервісах по діджиталізації і ясно показують, що в цій сфері кластери пасуть задніх, рис. 8. Іншими словами – декларації є, але сервісів немає.
Рис. 8 Наявність та пріоритети сервісів по кластерах СхП.
Й це показник на 50% нижчий від кластерів в ЄС, де 42% кластерів мають у своєму портфелі сервісів такі для підтримки діджиталізації.
Рис. 9 показує, що переважна більшість кластерів мають значні обмеження в наданні сервісів через брак інформації, експертизи та фінансування. Дефіцит цих компонентів є найбільшим в організації сервісів по діджиталізації.
Головні ідеї для обговорення:
Загалом ця картина є добре знайомою в УКА й повністю корелюється за нашим досвідом. Переважна більшість керівників наших кластерів не мають ні досвіду, ні скілів для організації сервісів для МСП в сфері їх діджиталізації. Й саме тому у 2023 УКА створив сервісну модель, в яку входить частина подібних сервісів – зокрема, по інноваційному фандрейзингу, метчингу з провайдерами цифрових рішень, просвітнім кампаніям тощо. Чимало кластерів вже активно користуються ними, але все ще недостатньо й далеко не всі. Відтак головними нашими питаннями на 2025 є наступні:
Як збільшити рівень проникнення шерингових сервісів серед кластерів УКА
Як збалансувати інтереси та вивести співпрацю на win-win (наразі, сервіси що надає ВД УКА не покриваються ні членськими внесками, ні донорськими надходженнями – в багатьох випадках спонсором виступає АППАУ)
Напрямки розвитку на 2025:
Привести пропозицію шерингових сервісів УКА у відповідність до нової сегментації за принципом – більше сервісів тим, хто а) виконує свої зобов’язання по власному зростанню, б) кооперується в наданні сервісів (механізм є описаним нашій моделі), с)готовий давати зворотний вклад в УКА (не стільки фінансовий як шляхом залучення своїх учасників)
Головні висновки та синхронізація за рекомендаціями звіту EU4Digital
Рекомендації звіту EU4Digital є загалом зрозумілими, правильними й релевантними для українських кластерів. Їх майже 2 десятки, тому для спрощення викладу, ми їх скоротили й звели до 5 головних категорій. Вони стосуються наступних напрямків, кожен з яких аргументується порівнянням з ситуацією в ЄС
1. Створення кластерних політик та програм на державному рівні з відповідними заходами з надання допомоги. Тут, варто додати цитату звіту:
Кожен регіон та або країна з достатнім індустріальним чи інноваційним потенціалом має розробити власну кластерну політику, яка підтримуються відповідними кластерними програмами дій, оскільки кластери є потужним інструментом розвитку інновацій, інвестицій в R&D, співпраці бізнесу та науки та інтернаціоналізації підприємств.
Звіт надає окремі рекомендації, які виглядають дуже цінними для УКА, зокрема
- щодо структури цих програм (звіт виділяє 7 головних чинників)
- переліку можливих інструментів підтримки – фінансових, технічної підтримки (як для нетворкінгу чи промоції кластерів) та для інтернаціоналізації,
- сегментації кластерів згідно з їхнім етапом життєвого циклу й диференційованої підтримки
Звіт надає орієнтовний фреймворк програм підтримки з розбивкою на часові проміжки й відповідно до етапу життєвого циклу кластерної організації.
2. Посилення та покращення якості управління в кластерах, включно з:
- збільшенню кількості менеджерів в управлінських команд кластерів
- покращення організаційної структури й розподілу операційних та стратегічних ролей,
- залучення різних ключових стейкхолдерів до керування (включно з великими компаніями та науковцями),
- стратегування, включно з покращенням планування діяльності, моніторингу КРІ та прийняттю корегуючих заходів.
- кращого фокусу та системних дій на зростанні навичок управлінських команд в інноваціях та діджиталізації, а також їх загальних спроможностях
- кращого забезпечення фінансової спроможності, – як через налагодження членських внесків, так і від публічних фондів та донорів й диверсифікації цих джерел
- покращенню маркетингових комунікацій та брендингу кластерів, їх більшої visibility в публічному просторі.
Звіт надає конкретні рекомендації по застосування тих чи інших інструментів, що адресуються до конкретної проблеми на конкретному етапі життєвого циклу. Наприклад, якщо молодий кластер «застряв» на ранній стадії розвитку, не може вийти з замкнутого кола «мало членів –> мало внесків –> немає виділеного менеджера –> немає цінності –> мало членів…», звіт рекомендує кластерам та їх стейкхолдерам наступні заходи:
- знайти можливості для встановлення посади кластерного менеджера, як мінімум на 0,5 ставки від повного робочого дня
- виділити ініціативи які об’єднують учасників кластера, можуть перерости в проєкти, й таким чином, можуть якомога швидше реалізувати кластерний потенціал спільноти
- подавати ці проєкти на фінансування донорських структур, включно з їх акцентами на інноваціях та синергетичному потенціалі як ключових особливостях кластерів
2. Окремо, в цих державних та інших програмах має бути фокус на цільовій підтримці молодих кластерів, які домінують по СхП (85%)
3. Покращення роботи з членами кластерів на рівні кожного кластеру
- Більшого фокуса на КРІ №1 «Зростання кількості членів кластера» – в першу чергу, через залучення до спільних ініціатив та проєктів. Звіт акцентує на дуже великій різниці між кластерами ЄС та СхП, й це стосується 90% кластерів УКА.
- Кращого залучення великих бізнесів, науковців та розробників до кластерів
- Зростанні кількості та якості сервісних послуг
5. З погляду посилення ролі кластерів, як інструментів цифрової трансформації МСП, рекомендується наступне
- Необхідне постійне та системне сполучення (метчинг) цифрових кластерів (та їх членів) з кластерами традиційних індустрій
- Поєднувати зусилля з EDIHs для забезпечення кращої синергії в спільному обслуговуванні МСП в їх діджиталізації
6. У сфері інтернаціоналізації, покращення обмінів з кластерами ЄС, звіт рекомендує
- Постійно покращувати процеси бенчмаркінгу та передачі кращих практик від країн ЄС, в тому числі на рівні оцінки кластерних програм по країнах.
- Застосовувати критерії якості ECSA для уніфікації та вирівнювання в кластерних стандартах.
Пропозиції УКА для своїх членів та інших стейкхолдерів кластерного руху
Як було зазначено вже на початку цього огляду, звіт EU4Digital є безпрецедентним за обсягами наданої інформації щодо поточного стану країн СхП, кількістю та якістю рекомендацій. УКА вже рекомендував Правлінню, комітету Кластерних політик вивчення цих документів. Звіт спонукає нас до перегляду стратегій та планів УКА як стосовно зовнішніх стейкхолдерів, так і щодо внутрішніх, вже вироблених політик та стратегій в попередньому періоду.
З урахуванням вже наданих рекомендацій EU4Digital, наступні пропозиції є важливими для обговорення з кластерами УКА та нашими найближчими стейкхолдерами (донорами, Європейською комісією та іншими структурами). Вони є основою для інтеграції в національні, державні політики та програми дій з підтримки кластерного руху:
1. Державна суб’єктність – встановлення лідерства Центрального уряду
Чимало рекомендацій EU4Digital неявно, а все ж адресовані державним структурам. Саме вони мають встановити відповідні політики та програми кластерного розвитку – так, як це прийнято всюди в світі.
В Україні цей виклик залишається все ще не прийнятим. Не дивлячись на всі наші добрі стосунки та певне розуміння важливості цих питань на рівні Мінекономіки, ніяких конкретних зобов’язань щодо створення та запуску подібних політик, уряд не бере. Певні згадування кластерів в окремих розділах підтримки МСП в новій стратегії до 2027 не можна вважати наразі такими зобов’язаннями. Кластерам потрібна окрема цільова програма в яку мають ввійти заходи, як означені в звіті EU4Digital.
2. Посилення всіх інституцій прямої підтримки кластерів – як державних, так і недержавних. І з ясним визнанням УКА як головної асоціації кластерного розвитку в Україні.
УКА була, є і залишається головною недержавною інституцією, партнером уряду по створенню та впровадженню кластерних політик та програм в Україні. Перший проєкт Національної програми розвитку кластрів від 2020, ціла низка позиційних документів, наші реальні здобутки в розвитку кластерів за останні 3 роки – є більш, ніж достатнім свідченням нашої професійності та відданості цій місії. Але чимало стейкхолдерів все ще не визнають цього факту. Для нас дуже прикрими були певні непорозуміння з GIZ–Ukraine, де окрема команда впродовж в 2023-24 створювала конфліктні ситуації з УКА, ніяким чином не координуючи свої дії та проєкти, а навпаки – стимулюючи конкуренцію УКА з іншими стекйхолдерами чи операторами послуг. Цілком допускаючи право кожного стейкхолдера на його власну позицію, ми все ж хочемо нагадати про відповідальність за дії – зараз для нас очевидними є висновки про низьку ефективність цілої низки проєктів за 2022-24 роки. Головні причини – у великій фрагментації стейхолдерів, відсутності єдиного порядку денного та координації в розвитку кластерів України. Й цього можна було б легко уникнути шляхом кращої координації дій з УКА.
Зараз ця координація – й з урахуванням великої кількості викликів молодих кластерів, – тим більше потрібна, оскільки в гру включаються численні нові актори – ОВА, агенції АРР, інноваційні агенції, окремі галузеві асоціації та інші партнери.
3. Баланс + ріст кількості Інструментів з підтримки кластерів, та їх пріоритезація мають бути адаптованими не тільки до контексту зрілості кластерів, але й до більш широких рамок різних галузей та регіонів. Тобто, в УКА зараз йде дискусія навколо можливого масштабування досвіду Львова, який успішно запровадив схему ваучерної підтримки. Але практично це все, що ми маємо на регулярній основі від регіональних влад. І якщо ми дивимось на великий список можливих інструментів в звіті EU4Digital, то очевидно, що ці інструменти мають добре відповідати цілям регіонів чи окремих галузевих секторів в інноваційному та промисловому розвитку й подвійному переході МСП.
4. Якісна сегментація та селективна підтримка. Звіт EU4Digital і, який власне добре резюмує європейський досвід говорить про необхідність якісної сегментації по етапам життєвого циклу, й можливе сегментування на tech–savvy (технологічні кластери, що складають з провайдерів цифрових послуг та рішень) й традиційні галузі. На доповнення до цього, відзначимо, що дуже важливо надавати підтримку (й навіть на ранньому етапі) тим кластерам, які демонструють впевнений курс на зростання. Як приклад, – наш Теплоенергетичний кластер України створений весною 2024 й не отримав ще жодного гранту. Але він вже об’єднав близько 20 виробників по всій Україні, швидко виробив кілька цінних сервісів для учасників й, де-факто, націлений на встановлення галузевого порядку денного. Це приклад є контрастним до тих громадських спілок, хто просто назвав себе кластерам, але насправді їх ціллю їх грантові кошти. Відтак, урядові та міжнародні організації мають добре розбиратись «хто є хто» в Україні, й надавати підтримку тим, хто має дійсний потенціал зростання.
5. Моніторинг та періодичне звітування щодо реалізації кластерних програм має бути спільним, публічним й відбуватись в рамках визначеного кола стейхолдерів, що беруть на себе відповідальність за розвиток кластерного руху країни. Наразі, подібних звітів дуже мало як від грантодавців, так і бенефіціарів – самих кластерів чи інших операторів по наданню послуг.
Більш повний фреймворк керівних принципів кластерної політики, як пропозицію до Міністерства економіки, Виконавча дирекція УКА представить Кластерному комітету й далі, Правлінням та Загальним зборам УКА.
На початку січня 2025 ми плануємо спільну нараду кластерів УКА з колегами з EU4Digital, на яку будуть запрошені також партнери з державних структур.
Ми ще раз дякуємо команді EU4Digital за представлену аналітику та рекомендації. Подібні документи орієнтують, надихають та спрямовують. УКА готовий втілювати надані рекомендації й наші кластери, не дивлячись на всі труднощі воєнного часу, стійко тримають курс на інтеграцію в європейські ланцюги та екосистеми, й готові до співпраці з європейськими кластерами.
Виконавча дирекція УКА.