Звіт вебінару №1 від 2 вересня 2025 року

Український кластерний альянс у співпраці з Міністерством економіки, сільського господарства та довкілля та проєктом Clusters4Regions виступив ініціатором проведення серії з шести заходів, спрямованих на підвищення обізнаності та розуміння кластерного підходу серед органів влади та бізнесу. Основна мета – створити платформу постійного діалогу між центральними органами влади, регіонами та кластерними організаціями для узгодження політик і практичної підтримки розвитку кластерів.  Перший вебінар на тему «Роль органів державної влади у створенні сприятливого середовища для кластерів» відбувся 2 вересня. Цим звітом ми надаємо голові тези виступів та обговорень.

Ключові виступи та тези

Олександр Юрчак (СЕО УКА, модератор заходу) представив загальні завдання серії вебінарів, підкресливши необхідність синергії між центральними та регіональними органами влади, а також важливість обміну кращими практиками. Розкриваючи тему вебінару, він наголосив на значенні львівського досвіду як одного з передових в Україні.

Роман Кропивницький (керівник департаменту реальних секторів економіки, Мінекономіки) окреслив державний підхід до кластеризації. Роман наголосив на перевагах кластерного підходу й заявив, що до кінця 2025 Міністерство затвердить кластерну концепцію як перший нормативно-правовий акт. Важливим напрямом стане інтеграція кластерних стратегій у методологію смарт-спеціалізації.

Юлія Войтехова та Юлія Трохимчук (Львівська міська рада) детально представили досвід Львова, де функціонує 14 кластерів. В їх виступах було підкреслено роль міської влади у підтримці співпраці бізнесу та органів влади, й розкриті деталі конкретних фінансових та інших механізмів, що впливають на ріст підприємництва, включно з кластерами.

Експерти УКА, головні консультанти проєкту  Clusters4Regions – Василь Ткачук, Надія Карплюк, Юлія Рижкова, – коментували роль аспекти методології УКА, що реалізується в рамках проєкту Clusters4Regions, і як львівський досвід виглядає в загальноукраїнському та європейському контексті.

Коментарі, доповнення та запитання активно ставили Олег Демчук, Світлана Кропельницька, Олеся Халецька, Ірина Скуратко та Анатолій Мокій.

Львівський досвід кластерного розвитку

У Львові наразі функціонує 14 кластерів у різних секторах, й де найбільше вирізняються  ІТ, туризм,  медична галузь, логістика, меблева галузь, легка промисловість, та ОПК. Згідно інформації УКА, це кращий показник серед всіх регіонів України й Львівська міська рада є одним із небагатьох прикладів в Україні, де місцева влада системно підтримує кластери: від супроводу у створенні кластерів до фінансування участі у виставках, міжнародних заходах та системного ваучерного стимулювання інноваційних продуктів.

Діяльність координується через Центр підтримки підприємництва та департамент економічного розвитку Львівської міської ради, який виступає фасилітатором взаємодії між бізнесом, університетами та владою. Юлія Войтехова (кластерна експертка, директорка Центру підтримки підприємництва Львівської міської ради) розповіла, що ключем до успіху стало інституціональне закріплення співпраці: влада не просто підтримує бізнес, а виступає рівноправним партнером в ініціації та реалізації чисельних кластерних проєктів. Це дозволило перейти від точкових ініціатив до системного підходу.

Кластерна стратегія де-факто існує у Львові з 2008 року. Де-юре, – окремі документи зазнають постійного перегляду й зараз планується створення окремої кластерної політики. Юлія Трохимчук (експерт з впровадження ваучерної підтримки) акцентувала, що львівські кластери стали провідниками в реалізації стратегії підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема у сфері ОПК.

Приклад IRON кластеру, який за рік зріс від 30 до 90 членів – є найбільш яскравим. Загалом, на розвиток підприємництва та створення нових продуктів в ОПК, ЛМР щорічно витрачає близько 30-40 млн гривень, й загальна сума за 3 останні роки перевищила 100 млн гривень. Окремого бюджету на кластери немає, але саме кластерні організації є співавторами численних проєктів та ініціатив ЛМП, й таким чином стають бенефіціарами підтримки.

Резюмуючи ці виступи, варто відмітити 5 унікальних особливостей досвіду м. Львова

1. Міська влада – як головний рушій та консолідатор кластерного руху. ЛМР системно, й впродовж років практикує стратегію розвитку та підтримки кластерів, включно з фінансовими та нефінансовими інструментами підтримки.
2. Диверсифікація кластерів
   Не лише ІТ-кластер (який є найбільшим та найбільш відомим), але й туризм, освіта, креативні індустрії, медичний сектор, ОПК, легка промисловість та меблярство. Це створює економічну стійкість міста, адже розвиток не зосереджений на одній галузі.
3. Міжнародна інтеграція
   Львівські кластери активно беруть участь у міжнародних виставках та ініціативах ЄС. Це підвищує їхню конкурентоспроможність і дає можливість залучати інвестиції.
4. Розвиток нових секторів
   До війни Львів навряд чи можна було назвати загальноукраїнським, провідним центром ОПК. Системна робота ЛМР по розвитку підприємництва в цій сфері різко змінила ці позиції. Й успіхи IRON кластеру в значній мірі пов’язані з цією підтримкою.
5. Локальна інноваційна та освітня екосистема
   Кластери стають майданчиками для запуску інноваційних проєктів — від стартапів до міських програм діджиталізації та перекваліфікації кадрів. Зокрема, освітні проєкти Українського католицького університету, програми підготовки кадрів легкої промисловості та меблярів підтримують ЛМР.

Львівський досвід доводить, що кластеризація не обмежується промисловістю чи ІТ — вона працює і в культурі, і в освіті, і в туризмі, і в медицині. Але успіх можливий лише тоді, коли влада визнає кластери реальним інструментом економічного розвитку, а не формальністю й системно інвестує в нього.

Експертна точка зору

Львівський досвід є справді безцінним для інших регіонів, враховуючи початковий стан політик та стратегій кластеризації загалом в державі. Разом з тим, й в контексті напрацювань та досвіду кластерів в Україні, а також зарубіжного досвіду, Львів також має свої зони росту. Зокрема, експерти УКА узагальнювали ситуацію, підіймали гострі питання й давали рекомендації наступного характеру

1. Адаптація до рівня зрілості регіонів. Наразі в Методології проєкту Clusters4Regions УКА вводить критерії зрілості не тільки кластерів, але й регіонів – як наявність інституційної підтримки, конкретних інструментів, екосистемна зрілість тощо. В цьому контексті Надія Карплюк показала матрицю зрілості, де більш складні (але й більш потужні інструменти) слід застосовувати до більш зрілих регіонів. По відношенню до Львова, місто однозначно «дозріло» до більш просунутих інструментів підтримки як:

• Інтеграція найбільш активних кластерів в діючі Індустріальні парки на території регіонів, а також Європейські Цифрові інноваційні хаби (ЕDIHs).
• Спільний (кластери та університети) розвиток Центрів прототипування
• Більш системна підтримка/ підготовка участі кластерів у європейських інноваційних проектах, включно підтримка спільних інноваційних проектів між кластерами й в тому числі в партнерстві з освітою та наукою
• Цільова підтримка кластерних проєктів по подвійному (цифровому та зеленому) переході тощо (див як галузевий приклад – дорожня карта легкої промисловості)

Подібні інструменти ще мало або взагалі не присутні у Львові, відповідно – це і є перспектива зростання. Натомість, для регіонів які тільки починають кластерний розвиток, надто рано говорити про такі інструменти, їм потрібні більш прості (і які Львів практикує вже роками) – як просвіта та освіта бізнесу, підготовка кластерних менеджерів, ваучери на створення нових продуктів, проєктна підтримка по більш «простим» речам як проєкти підготовки кадрів.

2. На необхідності інтеграцій місцевих та регіональних політик з національними та міжнародними, а також необхідність між-секторальної інтеграції вказував Василь Ткачук. На практиці, жоден регіон України (вкл зі Львовом) не може похвалитись подібною синергією. Відповідно, політика Мінекономіки, наприклад щодо смарт-спеціалізації й врахування ролі кластерів, відразу підвисає в повітрі, оскільки місто йде своїм шляхом, а область своїм. Кластери та їх учасники є дуже чутливими до цієї фрагментації, і яку дуже добре видно й в проєкті Clusters4Regions, де низка ОВА просто відмовляється розглядати інструменти підтримки, які «не в їх бюджеті».

Таким чином, знайти відповідальних з боку держави за цілісний розвиток кластерів на регіональному рівні, – включно з аспектами інтеграції в інноваційні, цифрові, промислові, тощо політики – практично неможливо.

3. Серед прикладів міжнародного досвіду підтримки кластерів, які навела Юлія Рижкова найбільш актуальними для українських регіонів виглядають наступні:

• Верхня Австрія та Каталонія – як європейські бенчмарки, де кластерні політики за останні 20 років сприяли їх зростанню до 25-40% РВП, появі нових секторів та значному зростанні інноваційності.
• «Краще менше, але більш потужні»  – має бути чіткий фокус на якості кластерів, а не їх кількості й європейські політики стимулюють ці процеси. Це контрастує з практикою численних українських регіонів, які часто створюють псевдо-кластери, або зовсім маленькі – й по декілька на 1 місто.
• Угорський досвід створення національних кластерних програм є одним з останніх, найбільш успішних в центральній та східній Європі й він є головним для вивчення серед наших ЦОВВ.

Презентацію УКА можна переглянути нижче, інші матеріали та запис вебінару – за запитом

Юрчак Олександр та інші експерти підтвердили, що УКА готовий ділитись й передавати накопичений досвід та знання регіонам України. Найбільш актуально це виглядає зараз для регіонів проєкту Clusters4Regions, де 6 програм мають стартувати вже цієї осені.

Висновки та наступні кроки

1-ий вебінар підтвердив наявність кращих практик в регіонах й інтерес українських регіонів до активного впровадження кластерних політик. УКА вважає львівський досвід кращим в Україні та взірцем для інших областей, й представники ЛМР дуже добре розкрили ролі міської влади – й не тільки як полісі-мейкера, але також консолідатора та драйвера розвитку кластерного руху. Водночас, питань до них від представників ОВА-АРР інших регіонів на вебінарі практично не було. Це може говорити про все ще низьку готовність регіональних партнерів до впровадження подібних програм.

Однозначно позитивним є те, що Міністерство економіки анонсувало підготовку рамкових документів – це важливий сигнал для всіх регіонів.

Юрчак Олександр закликав учасників до активного долучення в наступні вебінари, а також інших подій УКА, які відбуваються практично щотижня. Другий вебінар відбудеться за темою «Від кластерних ініціатив до зростання – як прискоритись?» й підійме дуже актуальні для молодих кластерів питання зростання – деталі та реєстрація тут.

Виконавча дирекція УКА дякує всім запрошеним спікерам, учасникам заходу за активну участь.