Цього тижня в рамках ініціативи Clusters4Regions УКА офіційно стартував з новою навчальною програмою для кластерних менеджерів — Школою кластерного менеджменту.
Для нас це не разовий, або ж черговий тренінг, а початок постійної платформи розвитку кластерів в Україні.
Перші враження гарні й старт видається потужним. На програму зареєструвалось понад 90 осіб, з них близько 80% — нові учасники з регіонів, молоді кластери та кластерні ініціативи. На кожному занятті стабільно понад 60 учасників, і майже всі «досиджують» до кінця двогодинних сесій. Це гарний сигнал — інтерес до кластерної теми є високим та практичним. Відповідати на цей інтерес та питання учасників, крім команди тренерів та методистів, будуть також 12 долучених менеджерів вже діючих кластерів УКА – зі своїм досвідом та практиками.
Резюме перших двох модулів – про що це було
Перші два заняття почали розкривати «ядро» операційної моделі кластерної організації. Повністю вся модель буде розкриватись впродовж 4х перших тижнів програми. Ключові питання минулого тижня стосувались відповідей на ззовні прості, але насправді неочевидні, а інколи не дуже зручні питання:
- що таке кластер насправді, і чим він не є,
- яку колективну цінність він створює в екосистемі й для кого.
- як виглядає повна операційна модель – тобто, завдяки чому ми можемо створювати колективну цінність на сталій основі.
Це база, без розуміння якої далі все може «сипатись». Ось декілька резюмуючих положень.
1. Методичні підсумки
Кластерна організація — це не галузева асоціація, не проєктне бюро, й не сервісна агенція.
Ми багато говорили про різницю між кластерами, бізнес-асоціаціями, бізнес-клубами, інноваційними мережевими структурами чи проєктними офісами.
Ключовий маркер: кластер працює з ланцюгами доданої вартості та екосистемами, а не лише з інтересами окремих учасників.
Якщо організація живе від гранту до гранту, має багато активностей, але не може пояснити яку колективну проблему вирішує, не має чіткого ядра – це ще не кластер. І це нормально, якщо чесно це визнати. На ринку є багато різних типів бізнес-об’єднань, тому важливо визначитись на початку з справжнім розумінням кластерної організації та її ролі в своїй екосистемі. Багато кластерних організацій, що давно на ринку, все ще плутаються в цьому.
Життєвий цикл має значення
Одна з типових помилок молодих кластерів — очікувати «зрілих» результатів на стадії ініціації. Ми детально розбирали фази розвитку кластеру й наслідки ілюзій на старті: вигорання команди, втрата довіри, конфлікти інтересів.
Висновок простий на кожній фазі — є свої правильні результати і свої інструменти.
Що таке «ядро» кластерної моделі
Перші два заняття логічно розкривали послідовність 5 головних питань:
1) як ви бачите свою індустріальну екосистему (інструмент – меппінг ланцюгів спільно з учасниками інноваційної екосистеми)
2) хто є в ній ключовими стейхолдерами (домашнє завдання №1 – визначити ключові 3-5 категорій_
3) яку колективну проблему ці стейкхолдери не можуть вирішити поодинці
4) відповідно, що може запропонувати кластер – як буде виглядати пропозиція цінності на цю колективну проблему (проблеми)
5) якою є роль кластеру, загалом, в екосистемі при наданні цієї цінності
2. Інсайти та враження: що реально «зайшло»
Головні враження від перших модулів
Атмосфера співтворчості: з першого заняття організатори дають чіткий сигнал всім учасникам: цей тренінг — спільний продукт кластерів. Експерти поділились не лише «успішним успіхом», а й помилками, провалами, неправильними рішеннями. Це дуже підвищує довіру й якість дискусій.
Кейси — багато і «пачками»: ми постійно апелювали до реального досвіду українських кластерів: УКА, АППАУ, Харківського ІТ-кластеру, кластерів Поділля, Теплоенергетичного, Українського індустріального. Їх буде ще більше, в тому числі, зарубіжних й це не тільки про метод – це сильне посилення позиції УКА про «першу, справжню кластерну школу».
Окремою родзинкою другого модуля став виступ Оксани Донської (УАМ), де на живому кейсі розвитку цього національного кластеру було показано:
- як виглядає колективна цінність,
- як з неї виростають механізми, сервіси і спроможності,
- чому важливі всі елементи моделі та як вони пов’язані між собою.
Нова модель кластерної організації: ми свідомо протиставляємо нашу модель класичній бізнес-канві (модель Остервальдера та подібні). Фокус кластерної організації не на «як заробити», а на іншому – що таке колективна цінність, для кого вона створюється і через які механізми. Це складніше – але чесніше.
Програма як «живий продукт»: хоча каркас (структура, логіка, першочерговий контент, підбір спікерів тощо) програми підготовлені заздалегідь, кожен модуль реально живе й змінюється. Поступово кристалізуються ролі – продюсер, фасилітатор, методист, практик з кейсами. УКА відкрито запрошуємо інші кластери та експертів долучатись до цієї співтворчості.
Рекомендації та підготовка до наступних модулів
Перед наступними темами (урядування, механізми, сервіси) учасникам варто звернути увагу на кілька речей.
Домашні завдання — не «для галочки»: вони є частиною фінального результату (Demo Day). Так – їх виконання потребує певних зусиль та часу, але ж задумайтесь – всього з 8 тижнів ви будете мати нову операційну модель, й з огляду на поточний стан кластерів України, ми можемо впевнено сказати, що 90% її не мають – формалізованої, або ж відповідної сучасним уявленням про кластерну організацію та її роль в індустріальних екосистемах. Тому важливо взяти гарний темп вже з перших занять.».
Активне долучення, засвоєння нових знань та співтворчість означає не тільки виконання ДЗ, уточнюючі питання на заняттях чи в групі whatsapp, що створена для учасників. Це означає також творче, більш глибоке освоєння матеріалів, що даються додатково до кожного тренінгу, приведення власного досвіду (особливо для діючих кластерів) та постановка власних, глибоких питань до експертів.
Кожне заняття також генерує відкриті й складні питання, не які не просто відразу дати відповідь (в тому числі експертам) – вони потребують колективних дискусій на рівні кожного кластеру чи ініціативи. Наприклад, це такі питання про роль кластеру на початковій фазі становлення та розвитку, вплив організації на регіональну екосистему, вибір найбільш адекватних механізмів співпраці тощо. Відповідь на ці питання апелюють також до реалістичної оцінки стану кожної організації, проявлення амбіцій й зрештою – колективного вибору серед різних можливих опцій. Іншими словами, тренінг не дасть відповідей на такі питання відразу – натомість, для вибраних кластерів Clusters4Regions, які будуть забезпечені менторами, це можливість відразу фіксувати ці питання для окремих дискусій та додаткових стратегічних сесій.
3 наступні тижні — в розгляді урядування, механізми взаємодії, сервіси і спроможності. Тобто, це ті речі, де зазвичай і починаються справжні труднощі з налаштуваннями «кластерної машини». Але якщо фундамент закладено правильно — далі буде значно простіше.