23 березня 2021 р. в Харкові пройшов заключний EU Industry day, суміщений з 1-ою подією місцевого кластеру ІАМ по презентації власного ландшафту Індустрії 4.0 – карти інноваторів та інновацій 4.0. Ця подія яскраво висвітлила потенціал регіону, активних акторів з МСП, але також численні проблеми розвитку.
Контекст події
З 2017 року АППАУ веде облік інновацій та інноваторів Індустрії 4.0 на національному рівні. А з 2018 ці спроби обліку розпочались на рівні регіонів. Обліковий інструмент – ландшафт Індустрії 4.0 (мапа інноваторів), – був введений як завдання регіональних Центрів 4.0, й кілька з них (Київ, Харків) намагались приступити до цієї роботи по створенню регіональних мап інновацій. Але в 2019-20 рр ці спроби були невдалими. В 2021 вже в рамках проекту ClusteRISE й значно більш консолідованими та потужними силами, учасники кластеру ІАМ зробили чергову спробу. Опитування, організоване як міні-проект, тривало з кінця січня до середини березня і його хід неодноразово висвітлювався в матеріалах ClusteRISE. Опитування показало численні проблеми, як малу кількість інновацій 4.0 в провідних університетах міста, так і неготовність бізнесу комунікувати про свої продукти та рішення. Простіше кажучи, заклик «всем выйти из сумрака» не спрацював – в тіні залишалась переважна більшість університетів, науковців, та представників МСП.
Разом з тим було зрозуміло, що все-ж ці труднощі торкались більше проблем комунікацій та довіри, ніж відсутності інновацій. Й тому подія 23 березня позиціонувалась не тільки як 1-ий захід по нетворкингу та дискусіям кластеру ІАМ. Це мала бути справжня «очна ставка», де потенціал та рівень харківських інноваторів мали нарешті розкритись.
Виступи та презентації
Забігаючи вперед, скажемо, що інтрига вдалась – ця конференція онлайн-офлайн була емоційно яскравою й насиченою відкриттями та враженнями. Коментувати кожен виступ в цьому огляді не передбачалось, бажаючі можуть їх подивитись на youtube. Відмітимо кілька головних виступів, які не тільки розкрили поточний інноваційний ландшафт регіону, але й такий – у відносинах та відкритості до кооперації.
Оксана Ситник, член правління кластеру ІАМ, директор ДП «Укрдіпроважмаш» представила 1-шу версію Харківського ландшафту Індустрії 4.0 й характеризувала її як «драфт-версію» (відео – з 19:00). Тобто, розробники з кластеру ІАМ все ще не мають впевненості, що цей ландшафт є досить повним й відображає хоча б 70% інноваторів Харкова. Разом з тим, вже можна з достатньою впевненістю говорити про наступні риси поточного стану:
- Практично немає інновацій Індустрії 4.0 рівня TRL 5-6 та вище в харківських університетах та НДІ. Не виявлені вони на даний момент й в секторі машинобудування.
- 2 сегменти, найбільш готові до Індустрії 4.0 і які намагаються слідувати відповідним технологічним тенденціям – це невелика група МСП, виробників приладів, датчиків, компонентів, а також системні інтегратори АСУТП.
- Опитування та пошуки також не виявили яскравих продуктових інноваторів І4.0 (на кшталт, київської IT-Enterprise, чи запорізького Інфоком Лтд).
Оксана Богданівна відмітила, що цей результат є перш за все, наслідком потужного ефекту деіндустріалізації країни, який, можливо, проявився в Харкові більше, ніж в інших регіонах країни. Адже переважна більшість харківських середньо- високотехнологічних сегментів до 2014 року були орієнтовані на східні ринки й перехід до нових ринків здійснили далеко не всі компанії. Але велика частина цієї проблеми знаходиться в самому регіоні –
промисловці та представники хайтек до цього часу не були об’єднані й не виробили власний порядок денний розвитку і який синхронний зі світовими тенденціями переходу до Індустрії 4.0.
Сергій Соколов (відео – з 31:45), член правління кластеру ІАМ, СІО ПАТ «ФЕД» представив досягнення свої компанії в сфері Індустрії 4.0. Кейс ФЕД став першим в українській Індустрії 4.0 і як приклад нових технологій 4.0 в машинобудуванні, й до цього часу залишається мало не єдиним в Україні в цьому сегменті. Сергій Миколайович розкрив деталі цього кейсу, демонструючи при цьому значні покращення економічно-виробничих показників підприємства.
Виступ Едуарда Сімсона (відео – з 1:03:40), директора центру R&D провідної машинобудівної групи країни УПЕК, д.т.н., професора ХПІ, лауреата державних премій в області науки та техніки був блискучим за своєю риторикою й, одночасно, контраверсійним в контексті події та кластеру ІАМ загалом. Блискучим – оскільки Едуард Альфредович встиг влучно пройтись по всім вадам цифрового популізму не тільки держави, але й більшості ринкових акторів, маючи на увазі, перш за все, відсутність смислів та змісту за масовим вживанням «модних термінів навколо 4.0». Контраверсійним – оскільки, за великим рахунком, ця заява, очевидно, стосувалась й нашого руху Індустрії 4.0, й кластеру ІАМ. Й це показує величезні інформаційні та комунікаційні розриви – стало очевидним, що більшість наших стратегічних та аналітичних розробок просто невідомі пану Сімсону. Водночас, наведені ним факти про сучасні розробки в УПЕК – як кейси по використанню наскрізного проектування на CAD від PTC (найбільший проект в ЄС ще в 2008 році), розумні машини, тощо – є повністю невідомими учасникам кластеру ІАМ. А інформація в Інтернет про це також відсутня.
Серед молодих компаній варто відзначити Антона Русецького (2:37:50), СЕО стартапу «Око-машина», та СЕО «Української вагової компанії» (УВК) Івана Мовчана (5:18:45). Обидва директори представляють собою молоде покоління, й де спрямованість на технології 4.0 вже очевидна. УВК в 2020-21 здійснює масштабні проекти по роботизації свого виробництва. Іван розповів за численні виклики які компанія має в сфері цифрового переходу, й де готовність персоналу та наявність надійних партнерів – підрядників є фактором успіху №1. А «Око-машина» є одним з нових харківських промислових стартапів, де основою пропозиції є саме технології 4.0. В даному випадку мова йде про інтегровані рішення робототехніки та машинного зору.
Олег Єгоров, координатор кластеру моди та дизайну здивував вимогами та амбіцями швейників до технологій. Виявляється, вимоги до автоматизації там давно високі й саме це визначає продуктивність та собівартість продукції харківських виробників. Але харківські швейники також думають вже про розумний одяг (де є вбудовані датчики), масово переходять на е-комерцію, й окремі додатки «віртуальні примірочні».
Не менше здивував проект «Елеватор 4.0» – повністю інтегроване рішення для елеваторного комплексу (3:18:00), яке представив Михайло Сиротенко (Smart Industry Group). Власне, це рішення від 3 партнерів – ABG-control (вагове обладнання), Smart Industry Group (АСУТП), Prisma Electric і яке є цілком в дусі типової кластерної кооперації. Й хоче це ще тільки проектна пропозиція, немає сумнівів що сам підхід до кооперації є інноваційним та перспективним.
До певної міри, Олег, Іван, Антон та Михайло разом відповіли на питання Едуарда Сімсона до організаторів ідеї регіонального ландшафту, чи варто й де шукати (в сенсі «притягувати за вуха») техно 4.0 «на Слобожанщину». Ці молоді компанії чи кластери вже не вдаються в цю риторику – вони просто «беруть і роблять», й з останніми технологіями, які є доступними.
Зовсім інший рівень зрілості культури компанії, технологій 4.0 та їх використання показав Олексій Огуй з GlobalLogic (відео 3:45:47). Фактично компанія – є провідним центром R&D в Харкові (1200 розробників), орієнтована виключно на західні ринки, але веде також масштабну діяльність по зміцненню освітньої екосистеми Харкова й в сфері корпоративної соціальної відповідальності. Що стосується технологій 4.0, GlobalLogic давно їх використовує в своїх розробках для численних західних замовників з автомобільної індустрії, промислової логістики та інших секторів.
Висвітлити всі презентації конференції в одному оглядовому звіті неможливо. Коротко відмітимо, що важливою з точку зору представлення позицій кластеру ІАМ була презентація Віталія Зайцева, координатора кластеру ІАМ. Чудово виступили з позиціями своїх кластерів Ольга Шаповал (Kharkiv IT-cluster) та Антон Соколонко (IZIVIZ, він же представляв запорізький кластер ІАМ). Дуже добре та згуртовано проявили себе університети ХАІ та ХНУРЕ – й особливо в підготовці фінальної версії лендскейпу. Вже на самій події до них доєднався ХПІ. Важливою для нас була участь представника EU4Digital Анни Поболь з Білорусії, яка детально розповіла про рекомендації європейських експертів для стратегії 4.0 й навела масу цікавих посилань на європейські практики. Гарні напрацювання І4.0 в залізничному транспорті демонстрував член АППАУ та правління кластеру ІАМ, СЕО RWA Віталій Гаєвський.
Регіональні координати Індустрії 4.0
Окремо, представимо кілька узагальнюючих тез до презентації АППАУ про «регіональні координати». Фактично, подія в Харкові завершала цикл 3-х регіональних подій АППАУ в березні, які стосувались як кластерної взаємодії на регіональному рівні, так і синхронізації з політиками та тенденціями ЄС. 2 події в Миколаєві та Харкові проходили саме під егідою EU Industry Days, а Запорізький день технологій та інновацій першим започаткував системний кластерний діалог між замовниками та розробниками.
Всі ці заходи представляли напрацювання 2х проектів «Інтеграція 4.0» та ClusteRISE, й де спільним знаменником є інтеграція кластерних проектів в регіональні плани розвитку. Отже під цим кутом зору, презентація АППАУ в Харкові задала орієнтири щодо показників ефективності такої інтеграції. Кілька головних тез (повністю переглянути презентацію можна тут, відео – з 6:01:05):
- Сьогодні узгоджені показники ефективності (КРІ) цифровізації промисловості відсутні на будь-якому рівні – що національному, що регіональному чи галузевому. Відповідно, регіональні чи галузеві стейкхолдери плутаються в тому, що й куди вони рухають в програмах розвитку. І якщо брати всі регіональні програми до 2027 – не зрозуміло, що вони контролюють, як головні КРІ розвитку.
- АППАУ пробує встановити відповідні КРІ в сфері Індустрії 4.0 з 2018 – вже тоді ми говорили, що добрим показником для балансування з витоком талантів в ІТ-аутсорс, був би показник «кількість ІТ-компаній, які працюють на регіональну економіку» – бо просто кількість роб. місць чи податки зовсім не означає ріст валового регіонального продукту (ВРП).
- Цей слайд з презентації 23 березня розширює цю панораму згідно:
- напрацювань в проекті «Інтеграція 4.0». Зокрема, з тієї аналітики сюди попали показники державних програм рег розвитку і які стосуються пріоритетів смарт-спеціалізації,
- класики стратегічного планування, яка задає є чіткий зв’язок – «критичний фактор успіху – КРІ».
Подібного зв’язку, до речі, немає в логіці державних регіональних планів до 2027, де натомість є зв’язок «Стратегічна ціль – операційна ціль». Але цей зв’язок не означає наявність системи контролю та моніторингу, до яких власне й належить система КРІ, – і в аналізі регіональних планів ми бачили, що насправді навіть після правильного встановлення цих цілей, їх декомпозиція на рівні проектів зовсім не відповідає рівню стратегічних амбіцій.
Отже, перші кроки кластерів ІАМ та подібних в регіонах України пов’язані тепер з 3-ма стратегічними КРІ регіонального розвитку Індустрії 4.0:
- кількість проектів інноваційного та виробничого розвитку,
- кількість діючих інструментів розвитку І4.0 (податкові та інші стимули, програми фінансування МСП в переході на І4.0, програми навчання, програми підтримки експорту та інтернаціоналізації тощо),
- кількість діючих інституцій, до яких в першу чергу належать кластери промислових хайтек та Центри 4.0.
Тобто,
якщо ми дійсно про зупинку деіндустріалзіації та розвиток середньо- та високотехнологічних промислових секторів, дійсно про пріоритетні сектори (як те ж машинобудування) – а не про латання дірок в соціальній сфері, не про будівництво доріг, не про піар на І4.0 і цифрі, – то регіональні органи влади мали б в першу чергу опікуватись вищевказаними показниками.
Кластери Запоріжжя та Харкова мають організувати відповідні страт сесії по цим темам в квітні – травні.
Головні висновки та напрями дій
Отже, як можна резюмувати цей «харківський ландшафт 4.0»? Правління кластеру ІАМ спільно з керівництвом проекту ClusteRISE підводять підсумки наступним чином:
- Необхідно розуміти ландшафт 4.0 не як самоціль, чи як сліпе слідування «модним трендам», як це намагались класифікувати деякі поважні спікери нашої конференції. Створення регіональних ландшафтів переслідує щонайменше 2 стратегічні цілі. По перше, ландшафт 4.0 відразу позиціонує кластер ІАМ та його учасників як інноваційний – адже роль цифрових інновацій в промисловості, як рушіїв розвитку конкурентоспроможності є загальновизнаною в світі. Отже, якщо ви системний інтегратор чи машинобудівник, чи розробник ІТ-технології для промисловості – й не маєте рішень на техно 4.0, то що можна говорити за вашу відповідність світовим тенденціям? Іншими словами, які інші тенденції чи сфери розвитку визначають сьогодні ваш рівень інноваційності? А якщо ви ігноруєте інновації, то як ви тоді вирізняєтесь на глобальних ринках – просто дешевизною продукції (своїх мізків та робочих рук)? Й по друге, відповіді на подібні питання є також визначальними для початку міжнародної співпраці (інтернаціоналізації).
Будь-який з проектів кооперації з європейськими партнерами чи кластерами буде впиратись у вашу спроможність показати власний інноваційний рівень
Й саме звідси пряма дорога до фондів та грантів, і яких вже чимало й в Україні. Натомість, демонстрація здобутків умовно «минулого століття» нікому не цікава в ЄС та світі.
- Ландшафт інновацій 4.0 Харківщини ще «сирий», якщо строго відноситись до критеріїв приналежності фірм до 4.0 та загальної кількості інновацій. Але з іншого боку, ця версія 1.0, як точка відліку, дуже добре відображає поточну картину. Як було очікувано, ми виявили високий потенціал інновацій. Але ми також побачили дуже слабкий інноваційний менеджмент та маркетинг в місцевих університетах та НДІ, закритість машинобудівників, велику недовіру ІТ-компаній до внутрішнього замовника, слабкі комунікації в харківській спільноті й загальне нерозуміння «навіщо ця Індустрія 4.0».
- Сегменти для доопрацювання та залучення до ландшафту, в першу чергу, – це місцеві системні інтегратори та окремі ОЕМ (машинобудівники). Що стосується ІТ-галузі, думки розділились. Ми добре бачимо небажання більшості ІТ-компаній працювати на місцевому ринку. Тоді чи варто когось «затягувати» на ландшафт 4.0? Якщо ландшафт – це інструмент експорту та інтернаціоналізації для кластеру ІАМ, то, очевидно, що туди мають попадати фірми, які свідомо прагнуть бути в місцевій спільноті 4.0 та в місцевому кластері, й спільно розвивати регіональний продуктовий портфель Індустрії 4.0.
Резюмуючи, картина ландшафту вийшла вже не в пастельних тонах – кольорів та відтінків на Харківщині набагато більше. Правда й те, що кольорові клаптики (фірми та ніші) дуже розрізнені й «зшивати» їх в щось більш цілісне та предметне (розвинуті value chains, справжню регіональну спеціалізацію, сильні продукти та рішення 4.0, розвинуту експортну пропозицію тощо), – це величезний фронт робіт, який належить зробити харківському кластеру ІАМ та їх місцевим партнерам.
Побажаємо їм всім успіху в цій нелегкій справі. АППАУ, кластерна спільнота України, яка починає формуватись на наших очах, платформа Industry4Ukraine є надійними союзниками Харкова в розвитку Індустрії 4.0. АППАУ, як виконавець проєкту ClusteRISE щиро дякує GIZ-Ukraine за підтримку цього заходу.
Виконавча дирекція АППАУ