4 серпня 2022 року відбулася зустріч координаторів кластерів-членів Українського кластерного альянсу (УКА) з приводу досвіду співпраці з об’єднаними територіальними громадами (ОТГ) та місцевими органами влади.
Учасники наради поділилися досвідом співпраці з владою на рівні регіонів та окреслили наявні проблеми в комунікаціях з місцевими владами, насамперед – певне нерозуміння як з боку влади, так і з боку бізнесу кластерної моделі економічного розвитку, а також – необхідність удосконалення законодавства в сфері регулювання підприємництва та повноважень ОТГ. З іншого боку, лідери кластерів відзначили й перспективність співпраці з ОТГ за напрямами економічної діяльності, що характерні для кожної окремої території.
Олександр Юрчак, голова УКА: «Взаємодія влада-бізнес-наука-освіта-громадсткість – це є основа успішної синергії за європейською моделлю економічного розвитку. Найбільше це стосується смарт-спеціалізації регіонів, де присутня інноваційна складова. Якщо ми розглядаємо європейський кластер ний розвиток, то він насамперед підтримується на рівні місцевої влади й територіальних громад. В Україні, на жаль, ця співпраця йде важко. У нас на платформі Industry4Ukraine звичайно, були регіональні заходи в сфері промислових політик, починаючи з 2018 року. Ми залучали владу, прагнули досягти якоїсь єдності, виробити методику підприємницького діалогу з владою, узгодити проекти промислових політик на регіональному рівні. В принципі, ми досить непогано відпрацьовували окремі елементи цього діалогу. Але я б не сказав, що це переросло в якісь результати навіть в рамках проекту ClusteRise, який ми робили з GIZ.
Невелички паростки успішної взаємодії кластерів з місцевою владою були в Харкові, де ми почали реально домовлятися, влада почала нас підтримувати в регіональних інноваційних заходах. І були великі плани на 2023 рік: робити спільно великі конкурси, спільно будувати нові Digital Innovation Hubs (DIH). На жаль, війна все це перервала.
Певне зближення в нас було в Запоріжжі, трохи просунулися, але конкретних результатів ми поки що не досягли.
Краще виглядає ситуація в Миколаєві, оскільки там Артем Ващиленко є давно депутатом міськради, і він свою роботу там проводив. Але, знову ж таки, якоїсь явної підтримки для Морського кластеру України ми не побачили.
І от у нас в липні стартували Центри швидкого реагування по ЖКГ: зустрічі з ОТГ, і в рамках Української Ради Бізнесу. І зараз ми хочемо в рамках УКА виходити на якісь стандарти роботи з органами влади, ОТГ, закріплювати й поширювати кращий досвід.
Резюмуючи по Харкову, Запоріжжю й Миколаєву, частково й по Вінниці, Києву, звичайно, великий виклик – це нерозуміння владами будь-яких рівнів, і до міністерства, того, що таке кластери, навіщо вони потрібні, яка їх роль, і як будувати це партнерство. Але з іншого боку бачимо, що не розуміють і багато промисловців, як партнерувати з владою. І, з рештою, це перетворюється на таку вимушеність – навіть коли є адекватні керівники з боку влади, на всіх рівнях, ми не знаємо, як з ними будувати оці відносини. Я би зосередився на цих двох викликах – нерозуміння з боку влади і нерозуміння з боку бізнесу
Виходячи з наявного досвіду співпраці кластерів з ОТГ, якщо дивитись на перспективу, то Кластерний альянс мав би пропонувати портфель проектів, окремо для сектору ЖКГ, окремо для агро-харчового/агро-туристичного сектору, IT та інших секторів».
Олег Демчук, голова Агенції Сталого Розвитку («АСТАР»), лідер кластеру Podillya Fashion: «У липні 2019 року за підтримки ЄБРР на річці Дністер ми створили форум, що охоплював території Хмельницької, Вінницької, Чернівецької областей, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської. У результаті цього форуму ми хотіли розвинути кластерну ініціативу «Дністер 1362», нам важливо було, щоб на форумі були присутні як влада так і бізнес. Тому що дуже часто між ними немає хорошої комунікації. І ми зібрали тих людей, які мали би посіяти зерно кластеризації. Йшлося про те, як розвивати крафтову локальну індустрію, фастфуди, ресторани з дністровською рибою, з місцевими приправами, екстрим-туризм, курортно-фестивальний менеджмент. Це був наш пробний шар.
І ми побачили, що системною роботою на форумі більше переймається все ж таки бізнес. Влада – це здебільшого «немає часу/бажання», «багато поточки». Але от представники Староушицької територіальної громади з Хмельниччини були присутні на всіх зустрічах й демонстрували бажання відкриватися до нових знань й інструментів, і, власне, розвивати Бакоту (затоплене стародавнє село на Хмельниччині) й підтримувати кластерну ініціативу «Дністер 1362». І перша послуга, яку вони в нас замовили – це абонентська довідка. Щотижня ми для цієї ОТГ робили вибірку про те, які є нові гранти, можливості, зміни в законодавстві у сфері агро і туризму. Для нас було дуже важливо, що громада готова вчитися. Другий наш досвід співпраці з цією громадою – коли вони відвідали наш форум, який ми готували спільно з голландцями і бельгійцями, ми показали дуже високу планку, яку виставляє Європа для зеленого туризму. І вони виявили бажання створити еко-кемпінг на території національного природного парку. І тут у нас з’явився третій гравець – державний національний природний парк, зі своїми науковцями, дослідженнями й обмеженнями. Було підписано трьохсторонню угоду про співпрацю «АСТАР», Староушицької громади і національного природного парку. Ми розробили проект згідно європейських умов, подали його на секторальну підтримку, на жаль, не пройшли. Але це виявило бажання продовжити працювати далі.
2021 року ми починаємо розробляти стратегію і системно працювати із Староушицькою громадою, розробляємо для громади бренд-бук, концепцію «Бакота з повітря, суші й води». Це була дуже амбітна концепція, що передбачала логістику на трьох рівнях. Ми розробили повітряні мости – депутати сільради виділяють 12 Га землі для аеропорту для малої авіації. Розробили маршрут, як прибути до Бакоти по воді з Хотина, куди приїжджають 100 тис. туристів на рік, починаємо вести перемовини з миколаївським кораблебудівельним кластером про замовлення сучасних плавзасобів, електроскутерів, електрокатамаранів. І тут уже з`являється міжкластерна взаємодія. Ну і Бакота з суші – нам лягає дуже на руку програма «Велике будівництво», виділяли 1 млрд. грн. на будівництво дороги. На жаль, було прокладено тільки 60% дороги 2021 року. Через війну проект був заморожений.
У нас в перспективі 64 територіальні громади у семи областях України. І ми вже далі від громад хотіли би перейти до субрегіонального розвитку на Подністер‘ї – вирішувати проблеми водозабезпечення, твердих відходів, переробкою сировини, біомаси для котелень. Оця синергія у співпраці територіальних громад – сподіваємося, що вдасться об‘єднати і на національному рівні наші зусилля, і на обласних рівнях, і на локальних.
Дуже добре починати з місцево владаю працювати на старті, коли тільки виграли вибори. І можлива хороша співпраця, поки не настає останній рік каденції, і вони вже думають про вибори, втягуються в політику. Найслабша ланка – це завжди обласна влада. Є області, де за період каденції одного з президентів, обласний керівник змінювався 4-5-8 разів».
Анатолій Долинний, член правління Української Ради Бізнесу, керівник Української безпекової асоціації УФІБ, ініціатором створення Київського хайтек-кластеру: «У співпраці з місцевими владами на кластерному рівні найперше треба говорити про створення нових робочих місць. Якщо це громада, де є потенціал розвитку туризму, треба говорити про розвиток туризму, де є потенціал розвитку деревообробної, меблевої промисловості – говорити про створення робочих місць у цих галузях і так далі. Якщо є можливість говорити про конкретні цифри, а не просто про напрями робіт, то це ідеальний варіант.
Якщо говорити про мій досвід, минулого року ми запустили проект «Регіональний порядок денний», особливо активно вдалося рухати його вперед восени, коли відбувся Конгрес місцевих та регіональних влад. Там була задекларована хороша ідея, яку ми також просуваємо, – розвиток публічно-приватного партнерства, було оголошено, що буле змінюватися законодавство, і державно-приватне партнерство буде трансформовано в державно-регіонально-приватне партнерство. Тобто, було задекларовано, що роль регіональних влад буде посилено. І ми вирішили, що це той момент, коли треба активізувати роботу з регіонами. Ми активно пішли на рівень облдержадміністрацій, і предметом нашої роботи були проекти зі значними інвестиціями. В порядок денний зустрічей з адміністраціями ми поставили кілька напрямів: IT, публічні цифрові послуги, послуги в освітній сфері, безпека, енергетика з акцентом на вуличному освітленні, тверді побутові відходи, управління земельним господарством. За цими напрямами ми мали бізнес, яких чітко міг згенерувати великі проекти (20+ мільйонів євро).
Далі з цими проектами ми почали спускатися на рівень територіальних громад. І тут уже бізнес, який цікавився великими проектами в масштабах області, не завжди був готовий працювати на рівні ОТГ. Тому ми закликали деякі ОТГ об‘єднуватися в реалізації певних проектів під великі інвестиції. І в деяких областях, зокрема у галузі освіти це було можливо. А в деяких сферах це було неможливо. Обласні адміністрації були зайняті «Великим будівництвом», і зустрічі проходили успішно, для піару, а далі в робочому режимі втрачався контроль, і ми вимушені були опускатися на рівень територіальних громад для виходу на якісь конкретні результати.
Такий досвід успішний тільки в тому сенсі, що законодавство однозначно створює компетенції. Зрозуміло, що всі закони мають працювати на рівні ОТГ, але якщо закон написаний, а потім він не працює – значить його треба змінювати. Якщо ми хочемо, щоби в країну заходили інвестиції, то це має бути реальна практика.
На сьогодні для підтримки внутрішньо переміщених осіб у рамках роботи Центрів швидкого реагування у співпраці з регіональною владою робимо акцент на проектах мікрогрантового фінансування проектних, передпроектних робіт, зміни існуючих проектів/програм, насамперед у сфері ЖКГ і цивільної інфраструктури».