Центри Швидкого Реагування в рамках Українського кластерного альянсу: огляд концепції

Центри Швидкого Реагування (далі – ЦШР) в рамках Українського кластерного альянсу (далі – УКА) об’єднують кілька кластерів однієї або споріднених галузей із головною метою – покращення спроможностей своїх учасників для виконання поставлених завдань в управлінні Ланцюгами Доданої Вартості (далі – ЛДВ). Від початку війни потреба в ЦШР зумовлена 5-ма головними чинниками:

1. Низька загальна спроможність молодих кластерів і кластерного менеджменту
   За підсумками проекту ClusteRISE, молоді кластери практично неспроможні видавати на потік нові проекти, які можуть зацікавлювати потенційних інвесторів і донорів. Вони показали також низькі спроможності в інтернаціоналізації, хоча ця ціль ставилась як одна з головних у проекті в 2021 році.
2. Релокація кластерів східних регіонів як нівелювання територіального розподілу
   16 кластерів в УКА вже здійснили чи перебувають у стані релокації в центральну та західну Україну. Таким чином, нинішнє їх розташування співпадає з іншими, спорідненими кластерами, що створює нові й більш сприятливі умови для взаємодії кластерів, що раніше знаходилися на значних відстанях один від одного.
3. Спільні потреби кластерів
   Практично всі кластери мають сьогодні спільні й дуже гострі проблеми, які, менше з тим, різняться за галузевою специфікою та за ознакою релокації (були релоковані чи залишаються місцевими).

Отже, релоковані кластери першочергово потребують допомоги для своїх членів, аби відновити економічну діяльність, а місцеві кластери можуть перейматися вже підвищенням ефективності економічної діяльності.

4. Чинник критичних індустрій
   Спрямованість УКА на підтримку критичних індустрій – ще один чинник і передумова створення ЦШР. Перемога на економічному фронті можлива за умови працюючої економіки у так званих критичних індустріях, до яких належать:

1. 1. Харчова промисловість та сільське господарство, які забезпечують продовольчу безпеку.
   2. Текстильна галузь – забезпечення населення, в тому числі внутрішньо переміщених осіб, одягом.
   3. Фармацевтична галузь і медицина – забезпечення ліками та послугами медицини.
   4. Комунальні господарства та оператори послуг – забезпечення населення базовими послугами (електрика, вода, тепло, Інтернет).

Таким чином, економічна та «військово-політична» місія ЦШР – мобілізувати відповідні кластери на обслуговування цих індустрія для швидшого досягнення перемоги у війні.

5. Негайна допомога та антикризове керування
   Серед окремих менеджерів кластерів помітна сильна спрямованість на проекти розвитку. Вони продовжують цю риторику по інерції (про це говорилось багато в 2021 році й раніше), або ж уже націлені на післявоєнну розбудову. Між тим, члени кластерів і критичні індустрії потребують допомоги та рішень уже зараз. Затяжна військова кампанія обумовлює необхідність міцних засад економічного виживання та стійкості. Тому надання якісних та негайних послуг «уже зараз» – імператив для того, щоб і кластери, й УКА визнавалися всіма нашими стейкхолдерами та підтвердили свою економічну стійкість, як окремих і важливих акторів економічного фронту.

Головні цілі та завдання ЦШР

Значне зростання спроможностей (capabilities) кластерів здійснювати 3 ключові місії:

• Допомога власним членам-малим/середнім підприємствам.
• Допомога критичним індустріям.
• Експорт/інтернаціоналізація.

 Оптимізація в рамках ЦШР функцій обслуговування членів кластерів за основними потребами:

• Відновлення ЛДВ (головна функція).
• Нові замовлення (включно з державними).
• Політика інтернаціоналізації.
• Релокація фірм.
• Реалокація персоналу.
• Управління гуманітарною допомогою.

 Забезпечення переходу кожного підопічного кластеру (включно зі східними регіонами) на режим самостійного ведення діяльності в післявоєнний період. Головними критеріями цього переходу є наявність окремих і фінансованих проектів кластерів, а також зростання їх активних членів.

Завдання ЦШР на період до 6 місяців:

• Інтеграція кластерів і кластерних менеджерів відповідної галузі в рамках одного ЦШР.
• Створення ефективної структури керування ЦШР із налагодженням відповідної взаємодії з менеджментом УКА.
• Налагодження внутрішніх комунікацій (серед долучених кластерів).
• Побудова власного портфелю ініціатив, проектів і міні-проектів. Початок їх реалізації.
• Створення та розгортання сервісної пропозиції для кластерів та критичних індустрій.
• Розгортання власної діяльності в напрямі експорту/інтернаціоналізації.
• Інтеграція з місцевими громадами та органами влади.

Зони відповідальності ЦШР – взаємодія з УКА

Структура ЦШР є мінімально необхідною та оптимізованою з точки зору: а) фокусу та спеціалізації на своїх індустріях; б) централізації окремих функцій на рівні УКА.

Структура ЦШР

Матриця розподілу функцій і зон відповідальності між ЦШР та УКА  є основою для визначення необхідної структури. Лідерство за цими зонами визначає необхідну структуру ЦШР за 4-ма ключовими напрямами:

1. Керівник – загальні функції координації, планування, представлення, комунікацій і досягнення цілей ЦШР.
2. Замовлення на внутрішньому ринку (держзамовлення, імпортозаміщення та локалізація, розширення ЛДВ).
3. Підготовка до інтернаціоналізації (інструменти, навички, власні комунікації та залучення).
4. Реалокація/облік вільних ресурсів у своїй групі кластерів, генерація ініціатив і проектів їх алокації.
5. З урахуванням ресурсів споріднених кластерів ці функції неважко розподілити в ЦШР серед кластерних менеджерів і членів правлінь.

Головний фокус кластерів має бути на ЛДВ

У перших обговореннях серед кластерів звучали різні пропозиції щодо спрямування власних і колективних обмежених ресурсів – мова йшла і про фокус на роботі з територіальними громадами, обласними (військовими) адміністраціями, про розвиткові проекти тощо. Все ж, координаційна група УКА вважає, що головним є фокус на ЛДВ: їх відновлення, розширення (в обидві сторони, вкл. з імпортозаміщенням рос. та білорус. товарів, програми локалізації тощо), а також – фокус на інноваціях та інтернаціоналізації (включно з інтеграцією в європейські ЛДВ).

Баланс цих опцій (цілей і завдань) по кожному напряму, їх деталізація та практична імплементація і є предметом роботи ЦШР.

Перші практичні кейси УКА, зокрема кластерів швейників Хмельниччини доказують, що саме цей напрям є найбільш перспективним і дієвим. Зокрема команда лідера швейного кластеру Олега Демчука показала яким чином:

• Закривати проблему сировини та комплектуючих (розширення в сторону постачання).
• Створювати попит і закривати проблему споживача (вихідні продукти кластеру).
• Ініціювати нові інноваційні моделі на рівні кластерного менеджменту (швидка координація кількох ключових стейкхолдерів для фінансування проекту).

Цей кейс був також запропонований на першій С2С зустрічі як флагманський від УКА, і це вже елементи інтернаціоналізації – ми показуємо зарубіжним кластерам, де є для них місце в наших ЛДВ, але також самі декларуємо свої позиції для інтеграції в їхні ланцюги.

Для конкретизації цілей і завдань по кожному напряму необхідна початкова експрес-діагностика стану ЛДВ у кожній галузі, й це одне з першочергових завдань ЦШР спільно з Аналітичним центром УКА.

Перші кроки ЦШР

Перші кроки ЦШР пропонується спланувати наступним чином:

1. Інтегрувати споріднені кластери ЦШР.
2. Розподілити всередині ЦШР ролі-зони відповідальності.
3. Визначити плани дій ЦШР згідно визначених зон, узгодити з УКА.
4. Провести публічну комунікацію ЦШР: онлайн презентацію + опис на сайті.
5. Приступити до виконання запропонованого плану дій.

Для виконання цих кроків, в травні очікується донорська фінансова підтримка.