6 травня 2026 року в межах ініціативи Clusters4Regions проєкту UCORD відбувся вебінар «Кластерна політика на практиці: роль АРР у розвитку кластерів», який об’єднав представників агенцій регіонального розвитку, органів влади, бізнесу та експертного середовища для обговорення сучасних інструментів підтримки кластерів і ролі АРР у розвитку кластерної політики в Україні.

Під час вебінару було представлено досвід Верхньої Австрії, Німеччини, Каталонії та Польщі – регіонів і країн, де кластерна політика вже багато років є частиною економічної стратегії.

Спікерами заходу стали Вернер Паммінгер (Business Upper Austria, Австрія), д-р інж. Герд Майєр цу Кеккер (VDI/VDE Innovation + Technik GmbH, Німеччина), Емма Вендрелл (ACCIÓ, Каталонія) та Моніка Антоновіч (PARP, Польща). Основний акцент дискусії був зроблений на інструментах підтримки, які дозволяють перетворювати кластери на механізм розвитку інновацій, міжсекторальної співпраці та конкурентоспроможності регіонів.

Регіон Верхня Австрія: інновації через кооперацію

Кластерна політика у регіоні Верхня Австрія вже понад 25 років інтегрована у реігональну програму підтримки бізнесу та підприємництва. Її реалізує регіональна агенція Business Upper Austria, яка виступає посередником між бізнесом, наукою та владою.

Основний принцип регіону – «Innovation through Cooperation» («Інновації через кооперацію»). Тому підтримка спрямована не на утримання кластерних структур, а на запуск спільних інноваційних проєктів.

Серед ключових інструментів підтримки:

• проєктний менеджмент та супровід інноваційних ініціатив;
• пошук партнерів і формування консорціумів;
• розвиток тематичних платформ для співпраці бізнесу, науки та влади;
• підтримка міжкластерної співпраці;
• консалтинг щодо європейських програм фінансування.

Водночас головним ресурсом кластерного розвитку у регіоні Верхня Австрія називають не фінанси, а культуру кооперації та довіри, яка дозволяє компаніям спільно працювати над довгостроковими інноваційними рішеннями.

Німеччина (регіон Баден Вюртемберг): від фінансування структур до фінансування результату

У центрі німецького підходу – не сам факт існування кластеру, а його практична цінність для учасників. Саме тому підтримка дедалі більше орієнтується на результати: інновації, модернізацію галузей, розвиток кадрів та міжнародну співпрацю.

Серед основних інструментів підтримки:

• консультації щодо грантів, фінансування та стартапів;
• європейські проєкти;
• освітні та менторські програми;
• дослідження, оцінювання та аналітика;
• тематичні фахові групи та робочі майданчики;
• підтримка спільної розробки продуктів і технологій.

Особливу увагу приділяють професіоналізації кластерного менеджменту. У великих кластерах працюють команди з 8–15 фахівців, які займаються розвитком партнерств, міжнародною співпрацею, управлінням проєктами та просуванням регіону.

Німецька модель демонструє поступовий перехід від базового фінансування кластерних структур до підтримки проєктів і сервісів, що створюють додану вартість для економіки регіону.

Каталонія: системна підтримка кластерів

Кластерна політика Каталонії реалізується через агенцію ACCIÓ при Міністерстві підприємництва та праці Каталонії. Регіон розвиває кластерну політику вже понад 30 років, а сама система підтримки базується на довготривалому та послідовному підході.

У межах Кластерної програми Каталонії кластери отримують:

• співфінансування інноваційних та міжкластерних проєктів;
• підтримку міжнародної співпраці;
• консультації щодо європейських програм;
• стратегічний коучінг;
• навчання кластерних менеджерів;
• підтримку ESCA сертифікації;
• оцінювання діяльності кластерів та роботи кластерного менеджера.

Основним фінансовим інструментом Кластерної програми є ініціатива з посилення конкурентоспроможності (IRC), яка забезпечує співфінансування проєктів, а також заходів, включених до річних планів дій кластерів. Вона охоплює три основні напрями:

• Пожвавлення кластерної діяльності. Підтримка окремих заходів, передбачених річними планами дій кластерів. Такі заходи мають відповідати стратегічним цілям кластера та не дублювати його основну операційну діяльність.
• Проєкти з підвищення конкурентоспроможності. Підтримка ініціатив, що посилюють конкурентні позиції компаній і кластерів. Включає інноваційні проєкти (технологічні та нетехнологічні), міжкластерні ініціативи, міжнародну співпрацю, розвиток стартапів, нові бізнес-моделі, стратегічні трансформації та розвиток талантів.
• Інноваційні проєкти. Співфінансування проєктів, що базуються на використанні 20 пріоритетних технологічних трендів, визначених регіональною політикою інновацій.

Важливою особливістю каталонської моделі є регулярне оцінювання ефективності кластерів та орієнтація на практичний результат.

Ключовими принципами політики Каталонії стали:

• Consistency – послідовність політики;
• Continuity – безперервність підтримки;
• Creativity – стимулювання інновацій та нових форматів співпраці.

Доповнює цей підхід принцип learning by doing – розвиток кластерів через реалізацію практичних проєктів та поступове вдосконалення інструментів підтримки.

Більш детально з особливостями кластерної політики Каталонії можна ознайомитись на сайті УКА за посиланням

Польща: від top-down до bottom-up підходу

Важливим етапом розвитку кластерної політики в Польщі став 2013 рік, коли були сформовані системні інструменти державної підтримки кластерів. Політика розроблялася за активної участі експертного середовища, що дозволило адаптувати її до потреб бізнесу та регіонів.

Якщо на початковому етапі переважав top–down підхід, то згодом польська кластерна політика стала більш bottom–up, де самі кластери дедалі активніше формують пропозиції щодо напрямів підтримки та розвитку.

Ключовим інструментом стало інвестування у кластерних координаторів, які забезпечили побудову довіри між учасниками, розвиток партнерств та організацію спільних проєктів.

Серед основних інструментів підтримки:

• розвиток управлінської спроможності кластерів;
• підтримка міжнародної співпраці та експорту;
• фінансування інноваційних і міжкластерних проєктів;
• розвиток сервісів для МСП;
• підтримка цифрової та «зеленої» трансформації;
• поширення знань та обмін досвідом між кластерами.

Польська модель базується на диференційованому підході – інструменти підтримки відрізняються залежно від рівня зрілості кластера: від локальних ініціатив до національних ключових кластерів.

Серед першочергових кроків для розвитку кластерної політики польські експерти виділяють:

• аналіз економічного потенціалу регіону;
• визначення пріоритетів розвитку (смарт спеціалізація регіону);
• пошук лідерів кластерного розвитку;
• побудову довіри між учасниками;
• підтримку обміну знаннями та досвідом;
• регулярне оцінювання ефективності кластерів.

Українські реалії: роль АРР у розвитку кластерної політики

Друга частина вебінару була приділена українському контексту та ролі агенцій регіонального розвитку у підтримці кластерів.

Кластерна політика в Україні, як і інструменти підтримки кластерів, ще перебувають на етапі формування. Серед основних викликів – обмежені фінансові ресурси, недостатній практичний досвід та потреба у професіоналізації роботи АРР у сфері кластерного розвитку.

Попри це, представники АРР наголосили, що кластери можуть стати одним із ключових інструментів економічного відновлення України, розвитку інновацій та посилення конкурентоспроможності регіонів.

Серед інструментів підтримки, які вже застосовуються або розглядаються українськими АРР:

• ваучерна підтримка;
• консультаційний та експертний супровід;
• створення кластерних рад та проєктних офісів;
• грантові програми;
• підтримка інтернаціоналізації;
• організація обміну досвідом і навчальних заходів.

Що показує європейський досвід кластерної політики

У більшості регіонів саме регіональна влада ініціювала та відігравала ключову роль у формуванні кластерної політики та розробці інструментів підтримки.

Ключові принципи ефективної кластерної політики:

• довготривалість та послідовність кластерної політики;
• сильний і професійний кластерний менеджмент;
• поєднання державного та приватного фінансування;
• орієнтація на інноваційні, міжкластерні та міжнародні проєкти;
• регулярне оцінювання ефективності кластерів;
• поступовий перехід від фінансування самих кластерних структур до підтримки конкретних проєктів, сервісів та результатів;
• зростання ролі довіри, кооперації та bottom-up підходу, коли сам бізнес і кластери формують запит на підтримку та напрями розвитку.

Ключовий виклик для України – інституційна спроможність

Обговорення під час вебінару показало, що для України ключовим викликом залишається саме інституційна спроможність регіональних інституцій підтримки.

До того ж український контекст суттєво відрізняється від умов, у яких формувалася кластерна політика більшості європейських країн. Європейські регіони мали десятиліття для поступового розвитку кластерних екосистем і наразі підтримка в основному зосереджена на інноваціях та конкурентоспроможності.

Україна сьогодні змушена діяти значно швидше, в умовах війни, економічної трансформації та потреби у швидкому відновленні регіональної економіки. Саме тому  важливо адаптувати вже накопичений європейський досвід до власних реалій. Більшість українських кластерів наразі перебувають на етапі розвитку, тому питання професіоналізації кластерного менеджменту та формування сервісної моделі залишається особливо актуальним. Однак це не означає, що підтримка має обмежуватися лише організаційним розвитком кластерів.

Навпаки, українська кластерна політика має розвиватися одночасно у двох напрямах: з одного боку – через підтримку формування професійного кластерного менеджменту, а  з іншого – через стимулювання інноваційних та міжсекторальних проєктів як основи економічної трансформації регіонів.

Водночас, реалізація сучасних інструментів кластерної підтримки потребує не лише політичних рішень, а й наявності професійних команд, стабільного фінансування та інституційної спроможності на регіональному рівні. Для багатьох українських АРР саме кадрові та фінансові обмеження залишаються одним із головних бар’єрів для системної роботи з кластерами. Отже, посилення спроможності АРР є важливою передумовою розвитку кластерів як одного з інструментів економічного відновлення та інноваційного розвитку регіонів.

Додатково: з досвідом кластерної політики Угорщини, яка реалізується на національному рівні, можна ознайомитись на сайті УКА за посиланням

Підготувала Юлія Рижкова,  експерт ініціативи Clusters4Region проєкту UCORD