17 серпня 2022 року відбулася третя стратегічна сесія Українського кластерного альянсу (УКА). Координатори кластерів обговорили ключові напрями роботи УКА на даному етапі та підвели підсумки діяльності Альянсу за п‘ять місяців від моменту створення.
Зокрема, й було окреслено, в чому, власне, полягає цінність УКА для кластерів-учасників: йдеться насамперед про експорт-інтернаціоналізацію; нетворкінг і метчмейкінг, як усередині УКА, так і за його межами; допомогу у фандрейзингу; інформаційно-аналітичну підтримку; сприяння інноваційному розвитку; GR; освітні заходи.
Ольга Трофимова, керівник напряму експорту-інтернаціоналізації в роботі УКА: «Для чого взагалі існує УКА, і яку цінність він дає тим, хто до нас приєднався? Це, найперше, надання аналітичної та інформаційної підтримки, в тому числі й допомога в сумісному фандрейзингу – це те, з чого ми починали як Кластерний альянс.
Це також нетворкінг і метчмейкінг, як зовнішній, так і внутрішній, запущена цифрова платформа для метчмейкінгу. Це все нам потрібно для того, щоби брати участь у великих спільних проектах між кластерами. Звична практика, коли кластери створюються для здешевлення закупівель та збільшення можливостей для виходу на зовнішні ринки.
На стадії становлення функція GR та лобіювання інтересів УКА, чекаємо на вироблення державної кластерної політики.
Активна робота ведеться на напрямі Інтернаціоналізації та євроінтеграції – це дійсно можливість вижити і розвиватися під час війни шляхом створення нових продуктів, виходу на нові ринки, доступу до нових технологій.
Інша важлива складова діяльності УКА – вебінари та інші навчальні заходи. Ми розуміємо, що через рік-два ми будемо брати участь у конкурсах по кластерному менеджменту, і це буде нас розвивати».
Олександр Юрчак, голова УКА: «Зараз для всього Альянсу запущені кілька проектів у галузі фандрейзингу. Ефективна координація та запуск спланованих проектів – це наша зона росту у виробничій кооперації. Єдиний інтерфейс представництва українських кластерів для партнерів з ЄС і США – ця робота виконується, і ми виходимо на стабільне зростання.
Учасникам УКА надаються можливості для збільшення зовнішнього фінансування, задіяні кілька донорів, і їх перелік буде, очевидно, зростати.
Ще один напрям – внутрішня кооперація в налагодженні ланцюгів доданої вартості (ЛДВ). Тут ми активно працюємо, і міжкластерна кооперація на даному етапі реалізується і зростає насамперед в агротуристичних кластерах різних регіонів.
Тобто, ми розвиваємося саме в тих напрямках, які зафіксовані в наших засадничих положеннях. Можливо, є питання, як ці напрямки пріоритезувати.
Але потреби кластерів є більшими: кожен кластер має збільшувати, в тому числі завдяки УКА, можливості фінансування. Тут є певний розрив, і ми на шляху до поставленої цілі. Як я розумію, ця потреба – на першому місці. На другому – інноваційний розвиток».
Андрій Бородюк, координатор програм УКА з метчмейкінгу та нетворкінгу: «Метчмейкінг у нас ще не повністю реалізований, і потенціал однозначно є потужний. УКА надає ексклюзивні можливості з метчмейкінгу для кластерів-учасників, незрівняний з іншими українськими бізнес-об‘єднаннями. Вже готова цифрова метчингова платформа, що дає поштовх для налагодження ЛДВ та впровадженню технологічних інновацій. Класично інновація виникає на перетині сфер діяльності та технологій. Тобто, коли харчовики будуть метчитися з легкою промисловістю, то там буде виникати інновація. У нас в УКА дуже різноманітна спільнота, і тому тут можуть виникати такі ланцюжки, які тобі навіть ніколи в голову не прийдуть, якщо ти не в Альянсі. Це дуже потужний інструмент для метчингу».
Володимир Панченко, директор Аналітичного центру УКА: «Коли відбувається кластерний розвиток, як правило, у країні створюється відповідна інституція, в даному випадку – УКА. Потім за ініціативи знизу створюється вже державні інституції, що здійснюють меппінг кластерів.
Кластери розвиваються, їх стимулюють, але в певний момент вони починають конкурувати між собою. І тут виникає необхідність координації цього розвитку. Наприклад, якась область каже, що ми створюємо певний кластер, й інші області створюють такі самі кластери. Тоді їм треба або об‘єднуватись в один кластер, або якійсь області – відмовлятися від створення цього кластеру як пріоритету. Оскільки не може бути багато аналогічних кластерів, якщо ми хочемо робити їх інтернаціоналізованими та потужними. Тому потрібно зробити карту українських кластерів, як це роблять в Європейському кластерному альянсі.
Для кластерів цінністю УКА є те, що серед інших, подібних до тебе, ти можеш бути побачити, як бути більш значимим і вигідним, і тоді концентрація ресурсу буде пришвидшувати розвиток цього кластеру. Це ознака конкуренції, і кластери будуть розвиватися.
Скоріше за все, на державному рівні буде прийнята стратегія промислової політики щодо кластеризації економіки. Йтиметься й про посилене створення кластерів у регіонах, які можуть використати міграцію бізнесу (з районів бойових дій) та спеціалістів як позитивний фактор. Тому переміщення підприємств треба сприймати і як загрозу, і як можливість».