Юрчак Олександр, СЕО УКА

Падіння попиту на інновації під час війни в секторах, не пов’язаних з ОПК, видається природньою реакцією ринку. Подібно до чинників піраміди Маслоу, інновації, скажімо, в харчовій промисловості точно не стосуються базових рівнів виживання. Розвиток інновацій на підприємствах промисловості потребує людських та фінансових ресурсів, системного підходу в стратегіях й персональної уваги перших керівників. З усім цим були проблеми й до великої війни, — зараз й поготів. Всі опитування й спостереження в УКА, які проводяться з 2022 р. підтверджують ці висновки. Більше детально про цей контекст в УКА, включно з нашими опитуваннями 2023 за посиланням.

Ідентифіковані виклики 2023 та реакція УКА

Тема спільних викликів та реакції, в тому числі в інноваціях, постійно обговорюється в УКА з 2022. Від того, як лідери спільнот реагують на ідентифіковані виклики, залежить ефективність й далі — довіра цих спільнот. В такому формулюванні питання, найбільшою помилкою керівників є не помічати викликів, або розмивати фокус на них й на діях, які мали б бути найбільш релевантними до них. Це класика стратегічного реагування в будь-якій сфері діяльності.

Отже, погляньмо, як ми в УКА реагували на виклики інноваційного розвитку, добре ідентифіковані та специфіковані в документах стратегічних сесій УКА в липні-серпні 2023. Серед 10+ ідентифікованих викликів, ми далі показуємо ті, за якими є найбільший прогрес. Ці виклики були так чи інакше в фокусі Виконавчої дирекції, Проєктного офісу й кількох комітетів УКА.

1. Падіння попиту на інновації в Україні, в тому числі серед кластерних спільнот.

Стратегічна лінія УКА — попит можна утримувати та підіймати тільки цільовими, конкретними заходами, й краще за все колективними, консолідованими кампаніями. Чим їх більше, чим вони потужніші – тим більше шансів утримувати, й навіть збільшувати попит.

Реакція та дії УКА: впродовж року тема інновацій звучала на численних заходах — вебінарах, регіональних заходах, конференціях. Найбільш вдалою можна вважати конференцію по Індустрії 5.0 в липні 2023. Вона об’єднала ключових експертів від науки, влади та бізнесу, консолідувала їх навколо спільного документу (Маніфест 5.0), а Резолюція конференції включає конкретні кроки по розвитку в цій сфері. Інші заходи, які стосуються росту попиту на інноваційні рішення – 3 брокеридж івенти, які пройшли в Києві, Харкові та Запоріжжі в проєкті Cluster FUNDRAISE.  

2. Брак позиційних документів, які дозволяють спільнотам швидше консолідуватись навколо ключових викликів та виробляти відповідні пріоритети дій

Позиційні документи — як position papers, white paper, analytic reports, case-study тощо, є традиційним потужним інструментом формування та консолідації експертних думок, які зрештою впливають на провідних полісімейкерів державного та інших рівнів. У сфері промислового хайтеку завжди був великий попит на подібні документи. З початком великої війни він значно виріс, позаяк зросла турбулентність середовища, й з’явились нові виклики. Отже, по них потрібна була швидка реакція.

Реакція та дії УКА: після конференції 5.0 в липні, виконавча дирекція прийняла рішення про випуск Position paper по Індустрії 5.0. Ми також планували спеціальний документ по бенчмаркінгу державних політик у сфері 4.0-5.0. Але високі динаміка й турбулентність зовнішнього та внутрішнього середовища спонукали нас до інших дій 

• Швидке розгортання програми Digital Europe в Україні з фокусом на створення e-DIH в Україні, але з досить розмитими цілями та стратегіями, заставило нас швидше формулювати власні позиції — так в жовтні вийшов позиційний документ про “Розвиток DIH в Україні”.  
• Аналогічно, входження EIT й ще кількох євро-програм, початок створення інноваційної стратегії в Україні Мінцифрою, загальний хайп навколо теми інновацій з боку численних акторів аналогічно спонукали нас швидше виробляти свої консолідовані та загальні позиції – так в листопаді виходить документ “Пропозиції УКА для підтримки та розвитку інноваційних екосистем”. В ньому як окремий виклик ми відмічаємо недостатню координацію євро-програм з бізнес-спільнотами в Україні. Й власне, в цьому суть нашої реакції та рішення по випуску цього документу — ключовим акторам потрібно краще й швидше координуватись.
• Ще один документ вийшов в грудні — польська державна агенція Індустрії 4.0 замовила в УКА огляд української екосистеми Індустрії 4.0. Робота виконана й документ буде доступний після затвердження замовником.

Впродовж 2023 було чимало інших звітів, оглядів та документів, в тому числі для зарубіжних стейкхолдерів. Важливою роботою в кінці року є упорядкування всіх документів по Індустрії 4.0 за останні 7 років їх вже близько 40,  див посилання.

3. Слабка координація та консолідація учасників ринку за пріоритетними секторами промислового хайтеку 

Секторальний фокус є передумовою створення та реалізації ефективних стратегій в більш широких масштабах. Іншими словами, на практиці така річ “як інноваційна екосистема промислових секторів” –  не існує. Мова радше йде про екосистеми як взаємодіючі між собою ланки виробників, розробників та провайдерів технологій, науковців, освітніх закладів, експертів, – і які працюють в конкретних галузевих чи міжгалузевих секторах. Якщо кластери накладають на це ще свої інструменти, то ця консолідація йде в рази швидше. Як запустити ці процеси консолідації за регіонами та галузям? – питання стояло дуже гостро й в попередні роки, але ще більше це питання є актуальним сьогодні.

Реакція та дії УКА: наші дії у 2023 були сфокусовані на 2-х стратегіях реагування:

• Розвитку консолідованих ресурсних центрів — Комітетів та Ресурсних центрів, спроможних більш системно та швидко розвивати ті чи інші цільові сектори
• Розвитку нових кластерних ініціатив, які все більше кристалізувались в рамках УКА впродовж 2022-23 рр.

За обома напрямками є значний прогрес. Зокрема, кластерні ініціативи почали значну консолідацію МСП, експертів та науковців за напрямками кібербезпеки, фотоніки та передових матеріалів. Про це детальніше далі.

4. Ігнорування урядом кращих практик ЄС в розвитку цифрових та зелених інновацій

Про практично повну відсутність фахівців в центральному уряді у сфері Індустрії 4.0 мова йде з 2017 року. Ситуація практично не змінилась й у 2023. Не дивлячись на значний прогрес Мінцифри в інших сферах цифрових трансформацій (як е-урядування, публічні послуги, відкриті дані, А.І., кібербезпека, сьогодні також дрони…) як тільки ми доходимо до специфічних політик та стратегій в, тому що називається Advanced Manufacturing (Індустрія 4.0, Смарт.виробництва — все це синоніми), – розмова не клеїться, оскільки важко знайти фахівців в цій темі. Чисельні спроби створення команд цифрової трансформації в Мінстратегпромі також не дають ефекту. У 2022-23 ця проблема браку фахівців та відповідних структур почала проявлятись публічно відразу в кількох аспектах

• Спроби запуску нових серійних виробництв йдуть дуже важко, в тому числі в ОПК. Системною проблемою є не тільки брак розуміння “як це робити” взагалі в великих масштабах, але й відсутність розуміння, що саме цифрові технології, сучасні методи проєктування та прототипування дозволили б розгортати такі виробництва набагато швидше та ефективніше.
• Уряд нарешті розпочав робити багато правильних кроків з фокусом на переробній промисловості. Але компонентів її діджиталізації там практично не видно, що відразу ставить під сумнів ефективність багатьох програм.
• Нові урядові програми, подані  на Мінекономіки в пакеті на 50 млрд євро для Єврокомісії слабо враховують необхідні зміни в створенні в Україні розумних індустрій. Відтак, є чимало сумнівів наскільки нові проєкти Відновлення будуть враховувати курс подвійного переходу (цифрового та зеленого) МСП, яким вже йдуть країни ЄС.

Реакція та дії УКА: впродовж 2023 ми намагались розвивати відносини з 3-ма ключовими міністерствами — Мінекономіки, Мінцифри та Міноборони. Головними стратегіями реагування на виклики в цій сфері були та залишаються 

• Проактивна позиція — максимальне сприяння та надання власних пропозицій на ті запити, які формулює уряд. Пропозиції УКА до планів уряду були надані кілька разів на Мінекономіки та інші міністерства.
• Бенчмаркінг в сфері Індустрії 4.0 – 5.0 – головною акцією в цій сфері був стаді-тур в Польщу, організований УКА в вересні. На жаль, до нас приєднався тільки один представник з Мінекономіки. Але загалом, такий метод видається сьогодні як один за найбільш ефективних.
• Залучення урядовців до питань розвитку Смарт.індустрій через зарубіжні канали, в першу чергу через Єврокомісію. Численні обміни, починаючи з березня 2023 (форум в Кошице) мали на меті максимальний вплив та вирівнювання урядових програм з європейськими.

5. Низькі показники по інтеграції в інноваційний простір ЄС серед кластерів УКА та їх учасників. 

Участь промислових кластерів, та їх учасників МСП в європейських інноваційних програмах була завжди низькою. Наприклад, в «найріднішій» для нас програмі I4MS Horizon 2020 (діджиталізації промисловості) з 2014 по 2021 рік українські МСП взагалі не брали участі, хоча на неї витрачено ЄС десятки мільярдів євро. Частиною цієї проблеми є позиція НДІ та університетів, хоча їх показники участі в європроєктах значно кращі (за минулі роки було близько 10 проєктів тільки по Індустрії 4.0), будь-якого суттєвого впливу чи залучення МСП не відбувалось.  Ця картина залишалась досить похмурою до 2022.

Реакція УКА: З 2022 завдяки програмі EIF УКА (перед тим АППАУ) відбувається системна робота з залучення все більшої кількості кластерів та їх учасників до європейських інноваційних програм. Великий поштовх єднанню університетів з бізнесом дав проєкт BOWI, де співпраця КПІ з АППАУ, а далі з УКА та Київським академічним університетом вийшла на системний рівень. 

Підсумовуючи, в  2023 УКА реагував на цей виклик через послідовну реалізацію кількох стратегій

• Залучення МСП в програмі EIF, і яка нарешті отримала фінансування в проєкті Cluster FUNDRAISE
• Поглиблення співпраці з 2-ма ключовими центрами обслуговування МСП – DIH КПІ та КАУ (DIH NOSC)
• Більшого залучення кластерів до інноваційних проєктів — тут працював наш проєктний офіс та ресурсні центри.
• Долученню до нових європейських програм як EIT Manufacturing

Головні підсумки діяльності у сфері інновацій у 2023

Отже, що є результатами цих дій, цієї реакції, які головні підсумки?

З однозначно позитивних й очевидних для більшості наших учасників результатів ми бачимо

1. Поява нових кластерних ініціатив у сферах технологій подвійного призначення (загальнонаціональний рівень), фотоніки (Київ-Львів), кібербезпеки (загальнонаціональна), передових матеріалів (Львів+), виробників медичного обладнання (Київ) та медичних інновацій (Луцьк) – є помітним трендом в УКА у 2023 й, до великої міри, це результат численних наших рухів в напрямку інновацій. 
2. В 2023 ми мали майже 4-кратний ріст залучення кластерів та передових МСП до участі в великих пан-європейських інноваційних проєктів — їх подано понад 10. АППАУ стала першим серед кластерів УКА бенефіціаром проєкту Horizon Europe  – це проєкт IDEALIST, націлений на покращення стійкості ланцюгів доданої вартості євро-кластерів. Прикметним є все більша кількість проєктів, де кластери та їх МСП йдуть в європейських консорціумах й це також результат програм інтернаціоналізації УКА. 
3. Ми бачимо також певне зростання попиту на гранти у сфері інноваційного фандрейзингу серед МСП близько 40 з них долучено до написання грантових заявок в проєкті Cluster FUNDRAISE. 
4. Менше помітно, але відбувається консолідація експертних думок в УКА в ключових положеннях інноваційних стратегій та політик. Майже 700 завантажень за 3 місяці позиційного документа про DIHs  говорить про великий інтерес до цієї теми в умовах зміни зовнішньої кон’юнктури. Мова, звісно, про конкурс на e-DIH оголошений Мінцифрою, й на 19 січня очікується багато пропозицій з різних регіонів. УКА консультує кілька регіонів, використовуючи при цьому цей документ як головний інструмент орієнтації та роз’яснень про DIHs.
5. Покращення відносин та вирівнювання позицій з низкою міністерств та агенств центрального уряду — ще один хороший результат діяльності УКА у 2023, й це стосується сфери інновацій. Ми мали системні обміни та синхронізацію дій з низкою міністерств — МОН, Мінекономіки, Мінцифри, Міноборони, а також Держспецзв’язком. Це основа для більш конкретних та нових програм на 2024.

Натомість 2023 показав й цілу низку серйозних проблем в інноваційних спільнотах УКА:

1. Низька дієвість та відсутність лідерства в Комітеті інновацій УКА. В підсумковій нараді 4 січня ми практично не побачили ніяких конкретних результатів його діяльності, окрім проведення заходів. Але ж, заходи це просто інструмент досягнення цілей. Тоді, яких цілей і з якими КРІ? Це питання, так і залишається відкритим. Звісно, ми не можемо не відмітити гарний зворотний зв’язок, взаємодію в написанні кількох позиційних документів й участь в заходах багатьох представників цього комітету. Але чи цього достатньо для статусу “Комітет УКА”? На жаль, цей комітет, як і комітет з інтернаціоналізації не взяли на себе в серпні — вересні 2023 ніяких конкретних зобов’язань. Й зараз, згідно з заявленими в вересні умов в процесах реструктуризації УКА, Виконавча дирекція ставить питання про їх розформування або об’єднання з іншими комітетами. Це питання буде вирішуватись на стратегічній сесії УКА 10 січня.
2. Один з наслідків п. 1, а саме відсутності лідерства — це чимала кількість непорозумінь з окремими науковцями та освітянами щодо форматів та цілей співпраці з кластерами. Домінування процесів над результатами, відсутність конкретних зобов’язань в задачах полісімейкингу, низька ефективність у взаємодії з МСП, постійне розмивання фокуса в конкретних стратегічних цілях, важливих для кластерів – все це добре видно в численних дискусіях з представниками освіти та науки. Й все разом це веде до фрагментації та розділення вкрай обмежених наших спільних ресурсів, замість їх консолідації на кількох, добре продуманих та визначених цілях. Результат прогнозований, якщо так продовжувати, це буде знижувати довіру між наукою та бізнесом 
3. Слабо проявили себе експерти від науково-освітнього середовища в проєкті Cluster FUNDRAISE. Тут були можливості, в тому числі на платній основі, вдосконалення  моделей та концепцій інноваційного фандрейзингу, з деталізацією регламентів та положень взаємодії з МСП. Фідбек чи вплив на ці процеси від науковців, й за рідкісним виключенням — практично нульовий. Низькими є також показники залучення до консультування МСП — по суті, кінцеві показники 2023 в консультуванні МСП не є набагато кращими від 2022, коли подібні роботи виконувались радше на волонтерській основі.

Ці проблемні місця компенсуються успішними ініціативами від представників університетського середовища, кластерів та інших партнерів.

Зокрема, величезну роботу по селекції інноваційних розробок для ОПК й передачі їх до відповідних акселераторів зробив Юрій Батющенко (РЦ “Технології подвійного призначення”). Чудово проявив себе Кирило Гороховський, НауКМА, який  перейняв лідерство в кластерній ініціативі “Фотоніка” – й де ми поступово, крок за кроком, ми рухаємось до консолідації. В цьому секторі також нас потужно підтримав Олекса Возняк — депутат міської ради й великий ентузіаст розвитку хайтек спільнот м. Львова саме завдяки йому йдуть об’єднавчі процеси з університетом І. Франка та київськими інститутами в сфері квантових технологій. Аналогічно, ініціатива створення кластера кібербезпеки належить Ігорю Коцюбі, вихідцю з Інституту проблем моделювання енергетики ім. Пухова. Володимир Ночвай з DIH NOSC продовжує ефективну співпрацю та комунікацію з низкою кластерів та МСП УКА й це теж хороший приклад впливу та співпраці. Володимир Муравльов, Центр 4.0 з Полтавського аграрного університету ініціював створення агрокластера на Полтавщині.

Олександр Пупена продовжував системну роботу над запуском платформи онлайн з навчання з промислової автоматизації. Гарні спроби долучення кластерів УКА до нових інноваційних європроєктів демонстрували Юрій Скоренький (Тернопільський НТУ) та В’ячеслав Харченко (ХАІ). Олег Демчук, директор агенції АСТАР й голова правління УКА демонструє високий рівень співпраці Подільського кластеру моди з науковцями Хмельницького університету, де експерти цього ЗВО залучаються до написання проєктів кластеру на системній основі. Цей кейс буде продемонстровано на фінальній конференції проєкту Cluster FUNDRAISE 10 січня.

Спільно – нам потрібно значно краще комунікувати та просувати кращі практики по взаємодії з кластерами та їх учасниками, адже зараз, згідно з грудневим опитуванням УКА,  сприйняття наших послуг та здобутків кластерами у сфері інновацій стоїть на останньому місці.

*********

Резюмуючи, 2023 був до певної міри переломним в інноваційному розвитку УКА. Вихід на ефективну співпрацю бізнесу та науковців в інноваційному розвитку кластерів йде не просто, як в силу внутрішніх чинників, спротиву змінам й дуже складних зовнішніх викликів. Але ми рухаємось вперед й результати роботи про це свідчать. Зростає кількість низових прикладів ефективної співпраці, кількість проєктів та кількість об’єднавчих ініціатив. На 2024 нам залишається значно покращити аспекти лідерства та координації в цій сфері й тоді можна буде говорити про остаточні зміни.

Виконавча дирекція УКА продовжить цей курс співпраці у 2024 з фокусом на конкретних практичних результатах для наших кластерів та їх учасників МСП.