Skip links

Як розвивати експертну спільноту – нове Положення УКА

Український кластерний альянс за останні роки пройшов значний шлях — від популяризації кластерного підходу до реальної участі у формуванні та впровадженні національної та регіональних політик. Проєкти на кшталт Clusters4Regions, співпраця з регіонами, донорами, урядом чітко показали – головним обмеженням подальшого розвитку стає не відсутність програм чи фінансування, а дефіцит справжньої експертизи, експертів та їх консолідація в рамках УКА, як «парасолькового» бренду кластерного руху країни.

Відповідно, дирекція УКА виносить на розгляд Правління, а також кластерів та експертного середовища нове Положення про програму професійного зростання та статус експертів. Дане Положення специфіковане для сфери кластерного розвитку, й подібні передбачаються по іншим сферам (зокрема, наступним планується по розвитку інновацій).

Передумови: чому “як раніше” не працює

Останні роки в Україні різко зросла увага до кластерів і регіонального розвитку. Водночас цей інтерес оголив низку системних проблем в цій сфері.

З одного боку, УКА значно посилив рівень експертності та вивів кластерний рух країни на нові стандарти. 5+ позиційних документів, низка стратегій, сертифікації ESCA, десятки аналітичних статей та власні методики, база знань тощо – все це про нашу колективну експертизу. З іншого, і якщо поглянути більш конкретно на імена експертів, хто все це робить, – їх кількість обмежується пальцями однієї руки. Крім того, є загальні виклики які стосуються більш широкого контексту.

По-перше, ми маємо серйозну проблему з так званим феноменом «підрядництва» або «гастролерів». Тобто, на ринку є велика кількість консультантів чи «експертів», які працюють виключно як підрядники: виконують технічні завдання, готують правильні звіти тощо, – тільки тоді коли є оплата. Таким чином, цілий пласт завдань, які стосуються розвитку та системних змін на ринку «підвисають», – адже такі фахівці не формують жодної сталої адженди розвитку.  Й мова не тільки про кластерний розвиток, – в цілій низці індустрій чи секторів професійні стандарти не зростають, а радше падають. Ця ситуація була також розігріта останні роки донорами, які оплачували роботу консультантів, не надто розуміючи чи вдаючись в питання якості послуг та професійних стандартів. В результаті, ми бачимо зростання тенденції “підрядництва”, коли замість встановлення стандартів та розвитку ринків, відбувається їх «розмивання». В кластерному розвитку, такі фахівці не створюють довгострокової цінності ні для регіонів, ні для кластерів. Наприклад, з 2020 по 2023 ми мали 2 безрезультатні спроби створення шкіл кластерного менеджменту й зараз починаємо знову “з нуля”.

По-друге, навіть в тих проєктах що йдуть, нам критично бракує глибокої аналітики, професійного стратегування й виходу на сталі практики – щось, що напевне можна використати пізніше, щось, що масштабується. За 3+ роки системної роботи в УКА ми майже не маємо відповідей на ключові питання:

  • чому одні кластери розвиваються, а інші — ні (й при цьому кілька спроб аналізувати та формувати існуючі кращі практики виявились провальними)
  • які інструменти реально працюють в українських умовах (що апелює до глибокого аналізу зарубіжних практик, але також знання ринку України)
  • які моделі та політики варто масштабувати (що потребує моделювання, симуляцій, але також знання кращих практик в цій сфері).

Переважна більшість аналітичних публікацій на сайті (десятки), звітів, бенчмаркингових оглядів, вся база знань на сайті УКА сформована на 90% дирекцією УКА, й де знайти «слід» інших експертів практично неможливо.

По-третє, експертне середовище УКА залишається досить пасивним у публічному просторі.
В нас мало дискусій, мало позицій, мало якісного контенту, який формує ринок і впливає на рішення бізнесу та влади. Мало якісних, колективних дискусій та напрацювань в форматі позиційних документів чи аналітичних звітів, пропозицій до уряду тощо.

Дуже показовим в цьому контексті є проєкт Clusters4Regions, де в Facebook запущена спеціальна група для просвіти АРР та ОВА, інших урядових та неурядових організацій – в ній ми бачимо ту саму картину, – практичну відсутність експертних позицій за виключенням 1-2 осіб.

І нарешті — епоха штучного інтелекту радикально змінює саму природу експертної роботи.
Те, що ще вчора вважалось експертизою (кабінетні дослідження через пошук в інтернеті, генерація чи компіляція – синтез текстів, проста аналітика, шаблонні стратегії), сьогодні легко автоматизується та генеруються численними програмами АІ. Іншими словами, АІ виконує сьогодні роботу, яку зазвичай беруть на себе 70% так званих «експертів» з числа проєктних підрядників.

Відтак, ми маємо чесно та відверто формулювати ключовий виклик – нам потрібні не просто виконавці проєктів, а експерти нового типу.

Консультант ≠ експерт: принципова різниця

Одним із ключових рішень нового Положення стає чітке розмежування ролей.

Консультант — це фахівець, який працює за контрактом і технічним завданням. Він важливий для реалізації проєктів, але його роль — тактична.

Експерт УКА — це зовсім інша логіка, зона його відповідальності ширша, це –

  • формування політик, методологій і стратегій;
  • наставництво для регіонів і кластерів;
  • створення нових знань і сенсів;
  • публічна експертна позиція.

Участь у проєкті не дає автоматично статусу експерта. І навпаки — експерт УКА може певний час не бути залученим у проєкти, зберігаючи свій статус і вплив на формування політик.

Експерт як статус, а не черговий підряд

Новим Положенням вперше зафіксовано, що «Експерт УКА» — це офіційний статус, який:

  • надається рішенням Правління з публікацією на сайті УКА;
  • не є безстроковим;
  • переглядається кожні два роки;
  • базується на реальному внеску, а не формальній активності.

Критерії статусу експерта є прозорими:

  • участь у розробці стратегічних і методологічних документів;
  • регулярна аналітика та публічні виступи;
  • підтверджений вплив на розвиток кластерів і регіонів;
  • активна позиція в експертній спільноті.

Формальне “виконання задач проєкту” без аналітики, рефлексії та публічного, зворотного зв’язку у вигляді публікацій, постів, підготовки спільних позиційних документів, пропозицій до урядових організацій чи міжнародних партнерів тощо, не вважається експертною діяльністю.

Нові ролі експертів в епоху AI

Штучний інтелект не зменшує роль експерта — він звільняє від рутини. Сьогодні справжній експерт— це не той, хто збирає інформацію з інтернету, й далі готує аналітичні звіти чи шаблонні презентації, – все це АІ робить за лічені хвилини, й таким чином в рази підвищує продуктивність роботи.

Натомість, ролі експертів більше зміщуються в зону складних завдань й вищої доданої цінності як

  • Візіонер / архітектор рішень — той, хто формує сценарії розвитку кластерного руху;
  • Сенсмейкер — перетворює дані з ринку на ефективні, добре адаптовані політики та стратегії;
  • Фасилітатор змін — створює та розвиває робочі групи, спроможні досягати консенсусу й ухвалювати складні рішення;
  • Методолог і наставник — розвиває спроможність регіонів, в першу чергу, менш досвідчених стейкхолдерів;
  • Етичний арбітр — утримує баланс інтересів і довгостроковий фокус.

Саме такі ролі УКА вважає експертними в нових умовах. Наприклад, – й це дуже добре проглядається в проєкті Clusters4Regions, – в нас критично бракує експертів, спроможних консультувати АРР та інші органи влади щодо впровадження вже прийнятих програм кластерного розвитку (роль «методолог – наставник»); довести до ефективного стану регіональні Робочі групи (більшість з них – не працює); проявити та активізувати нові кластери та ініціативи (сенсмейкер + фасилітатор змін).

Проєкти як мотивація, а не самоціль

Ще один принциповий зсув — проєкти більше не є єдиним джерелом мотивації. З одного боку, так – експерти УКА мають пріоритет у їх залученні до нових стратегічних проєктів. З іншого, УКА всіляко стимулюватиме професійний ріст, статусність та визнання шляхом  

  • Надання нових можливостей в професійному розвитку та навчанні – зокрема, наші експерти першочергово отримують нові матеріали від ТСІ, ЕССР, ЕСА, а також провідних кластерних об’єднань та експертів ЄС, та світу.
  • Визнання експертності та широкого просування цього статусу через канали УКА, в тому числі до урядових та міжнародних організацій
  • Надання преференцій на відвідання міжнародних конференцій з делегуванням прав представляти УКА.

Таким чином, статус експерта стає реальною конкурентною перевагою, при цьому УКА інвестує не в “ринок підрядних послуг”, а в експертну спільноту, спроможну забезпечити сталий розвиток кластерів.

*******

Резюмуючи, нове Положення ясно направлене на підвищення стандартів кластерного розвитку, й формування реальної та потужної експертної спільноти. Кластерний розвиток, який зі зрозумілих причин йде попереду в УКА – це тільки перша категорія, де ми намагаємось залучити й сформувати більше експертів. Акселераційна програма, що запускається з січня 2026 залучить до завдань менторства близько десятка кращих практиків наших кластерів, й це хороша можливість для багатьох з них перейти в категорію експертів. Далі ми плануємо аналогічні експертні програми в розвитку інновацій та фандрейзингу.  Загалом, 5-7 експертів в кожній категорії (кластерний розвиток, фандрейзинг, інновації) радикально змінять якість сервісних послуг, в тому числі, шерингових для наших кластерів та регіонів. Однак автоматично, ця зміна правил гри не відбудеться – потрібні будуть зусилля з обох стороні, як з боку керівництва УКА, так і всіх претендентів на роль експерта УКА.

Переглянути нове Положення можна за посиланням.

Виконавча дирекція запрошує кластери до дискусій про ці нововведення – адже експертність починається з власної позиції.

Explore
Drag