Чергова річна конференція кластерів Українського кластерного альянсу пройшла в Києві 30 січня, вона зібрала понад 70 представників кластерів, міжнародних організацій, агенцій регіонального розвитку та інших партнерів кластерного розвитку країни. Головними й вже традиційними темами конференції були обмін кращими практиками кластерів та обговорення спільних напрямків розвитку на 2025.

Підсумки 2024

У своєму виступі про підсумки 2024 СЕО УКА Юрчак Олександр коротко резюмував головні досягнення кластерів у 2024 за 5 категоріями:

• Ріст спроможностей: УКА подвоїв кількість членів, здійснив 3 сертифікації ESCA й продовжив консолідацію учасників спільноти в спільних структурних підрозділах (2 Ресурсні Центри, 2 Комітети, 12 Робочих груп)
• Проєктна діяльність: УКА збільшив загальні фонди розвитку до 490 k Euro (ріст у 2 рази), середня кількість виконуваних проєктів досягла 10, й в рамках Проєктного офісу УКА перейшов на середньострокові програми Clusters4xxx. Першою стартувала програма  Clusters4Defense
• Адвокація кластерного руху: 2 проєкти запущені у 2024 – Accelerate GDT та Clusters4Regions (UCORD) повністю переформатують відносини з ЦОВВ та РОВВ, й дозволять створити перші кластерні програми національного та регіонального рівнів.
• Інтернаціоналізація: не дивлячись на відсутність цільового донорського фінансування на поїздки за кордон, УКА не зменшив, а збільшив обсяги активностей по інтернаціоналізації – загальна кількість бізнес-місій, нові країни, відкриття нових офісів в Чехії та Ірландії, – все це маркери зростання.
• Подвійний перехід МСП: в цій сфері УКА також досяг значних успіхів – головними проєктами в цій сфері є 1-ша галузева дорожня карта для Легпрому, та Інтеграція в мережу EDIHs, де лідерами консорціумів є 5 кластерів УКА.

З презентацією Виконавчої дирекції УКА про підсумки 2024 та орієнтири на 2025 можна ознайомитись за посиланням, й повніша інформація присутні в Річному звіті УКА.

Кращі практики УКА 2024

УКА вже традиційно моніторить та фіксує кращі практики кластерів та всієї спільноти за низкою напрямків. Цього року в наших виступах та дискусіях лунало 

1. Співпраця з урядом, агенціями регіонального розвитку, муніципалітетами в створенні національних, регіональних та місцевих політик кластерів

2 проєкти УКА – Accelerate GDT та Clusters4Regions (UCORD) стають флагманськими для всього кластерного руху країни. Вони дозволять створити, відповідно, національну та регіональні політики кластерів (для 6 пілотних регіонів). Це те, про що кластери мріяли багато років – адже до 2025 в країні не було ніяких діючих державних кластерних політик.  До цих проєктів вже долучені всі провідні експерти УКА, що зібрані в Комітеті кластерних політик та інновацій. Новим є також те, що вперше в 2025 УКА буде розробляти ці програми спільно з регіональними АРР – а значить в нас з’явиться багато нових партнерів.

2. Інтеграція в регіональні та галузеві програми розвитку відповідно пріоритетам смартспеціалізації

Ці питання коротко підіймались в останній дискусії конференції й, безперечно, вони будуть актуальними в проєкті з UCORD, але також в інших регіонах. Адже зрозуміло, що методологія розробки регіональних політик кластерів буде доступною для всіх кластерів, й таким чином інші регіони зможуть теж взяти її в роботу. В цій методиці пріоритети смарт спеціалізації регіону будуть одними з головних критеріїв для аналізу оцінки кластерного потенціалу й вибору цільових кластерів.

3. Стандарти кластерного менеджменту 

На конференції лунало чимало питань в цій категорії, і які вперше кластерна спільнота почала широко дискутувати в лютому 2024. Йшлося про модель членських внесків та як її запустити, багаторівневе членство, моделі зростання (10 та 100+ членів – це зовсім різні моделі), скіли та кваліфікації менеджерів, ролі правління тощо. Ці питання обговорювались з окремими кластерами й після конференції – адже вони є головними, щоб зрозуміти як запустити кластер. Програма EU4Digital й проведені в січні публічні обговорення так званих 7 треків зростання надала багато аналітики до цих питань, й разом ми сформулювали досить конкретні рекомендації куди та як рухатись кластерам в цій сфері.

4. Розвиток спільних ресурсних центрів (РЦ) – міжкластерна співпраця та спільні проєкти

Це – одна з найболючіших тем УКА. Юрчак О. в своєму виступі зазначив, що з 5 РЦ в нас по факту працює 2. Практично всі структурні підрозділи (до РЦ варто додати ще 2 комітети, та 7 Робочих груп (РГ) спільноти СоР 5.0), за виключенням РЦ «Медичні кластери» знаходяться під прямим керівництвом Виконавчої дирекції. Хоча початкова ідея була в широкому делегуванні цих прав та повноважень на сторону кластерів та їх лідерів. Опитування кластерів, яке виконавча дирекція УКА традиційно проводить в кінці року, свідчать що головною причиною низької залученості до керівництва структурними підрозділами є брак ресурсів – кластерам їх бракує для власних завдань, тому виділяти на спільні – просто нікого.  З іншого боку і якщо абстрагуватись від структури управління, колективна робота триває та розвивається, й кількість спільних проєктів в УКА 2024 зросла. Це проєкти як GDT Textile, EU-Ukraine cluster partnership, Clusters4Regions, DanubIA, нові заявки, що генеруються РГ СоР 5.0. 

5. Нові сервіси для членів кластерів, МСП та питання високої доданої цінності

Наявність мінімум 2 розвинутих сервісів для учасників кластерів, й де фокус має бути на МСП – є обов’язковим критерієм, як європейських стандартів (ESCA), так і внутрішніх в УКА для дійсних членів. Відтак, ВД УКА періодично оцінює діяльність кластерів на предмет наявності цих сервісів, але також питання «що це дає» – тобто, наскільки високу додану цінність генерує вся діяльність кластерів, включно з сервісами. З важливого та цікавого, що звучало на конференції:

• шерингова модель розподілу замовлень, оптові закупівлі, спільні виставки та торгові місії за кордон – Теплоенергетичний кластер України, не дивлячись на свій молодий вік (створений рік тому) вже активно впроваджує дані сервіси серед своїх учасників МСП. Спільні виставки як вже класикою для багатьох інших кластерів УКА, й де найкращі показники експорту має Українська асоціація меблевиків (УАМ).
• високу цінність створюють кластери, що розв’язують проблеми кадрів для своїх же членів – до них варто віднести, в першу чергу, Подільський кластер моди й, знову, УАМ, де школи робітничих та технічних професій запущені на регулярній основі. В цій же категорії Харківський ІТ-кластер, найбільший в Україні серед ІТ-кластерів, і який вирішує цю проблему по-іншому (через широку кооперацію з десятками ЗВО), але не менш системно.
• Високу цінність мають високоспеціалізовані галузеві послуги – Львівський Iron тек кластер пропонує своїм членам доступ до акселератора Brave1 й послуги в кодифікації (сертифікації) продукції для ОПК.
• Регулярні обміни з європейськими партнерами, бізнес-місії, що практикують АППАУ, Львівський медичний кластер та Рівненський ММК ведуть до створення міжнародних консорціумів, сталих відносин та партнерств – й це дещо інший шлях інтернаціоналізації.

6. Інтернаціоналізація кластерів та їх учасників

Окрема панель на цю тему показала різні шляхи інтернаціоналізації. Тоді як УАМ є безумовним чемпіоном УКА в чистому експорті продуктів, напрямки інтеграції в ЛДВ та міжнародних інноваційних проєктів є значно повільнішим, але в деяких випадках більш сталим методом входження на нові ринки.  Регулярні обміни з європейськими партнерами, бізнес-місії, що практикують АППАУ, Львівський медичний кластер та Рівненський ММК ведуть до створення міжнародних консорціумів, сталих відносин та партнерств – й це інший шлях інтернаціоналізації. Наприклад, АППАУ в рамках проєкту IDEALIST (Horizon Europe) пропонує своїм членам сполучення з передовими європейськими кластерами, безкоштовні тренінги по топ-питанням подвійного переходу й навіть покриває витрати на відвідання окремих локацій та заходів в ЄС.

7. Окрема адженда стійкості для прифронтових регіонів

Вадим Шиян з кластера птахівництва підняв цю тему в своїй презентації проєкту «Ветеринари без кордонів», що надав послуги з розвитку підприємництва, а також покрив початкові витрати 400+ підприємців з Харківської області. Подібні проєкти мають як економічний, так і соціальний характер, вони допомагають утримувати людей в прифронтових регіонах й стимулюють економічну активність. Але їх явно не вистачає, й питання що далі дискутувались з кластерами Харкова та Запоріжжя – про необхідність формування подібних тем в окремому пакеті прифронтових регіонів, та їх виводу на значно вищий рівень представництва. 

8. Прискорення в подвійному переході МСП й де головною темою є співпраця з EDIHs та університетами

Хедлайнери УКА за цими темами – проєкт GDT Textile та наші консорціуми з EDIHs. І якщо як продовжувати та впроваджувати ініціативи GDT Textile нам ясно, то з мережею EDIHs все значно складніше. Гострі питання фінансування тут мають не тільки консорціуми без грошей (серед яких EDIH Kyiv Hitech), але й ті, що його отримали. Адже схема яку запропонувала Європейська комісія є копі-паст з ЄС, де подібні консорціуми дофінансовуються з місцевих та державних бюджетів. Навіщо ця схема була запропонована Україні – питання риторичне. Але зараз кожна гривня, витрачена EDIH з європейських коштів має бути на стільки ж дофінансована з власних джерел. Ольга Шаповал, СЕО Харківського ІТ кластера й керівник консорціуму Eastern Ukrainian EDIH каже що вирішення цього питання є зовсім не очевидним. Аналогічно, кластери поки не знає як вирішувати питання організації сервісів для МСП від EDIH, базуючись на ресурсах долучених університетів. Адже для цього спочатку мають відбутись структурні зміни.

9. Вибудова спільної адженди по розвитку Індустріальних парків (ІП) й спільно з партнерами.

Напередодні конференції в  УКА була організована нова РГ по співпраці з ІП, яку очолив В’ячеслав Дьомін, керівник Київського кластера медичних виробників. В’ячеслав та інші колеги порушують питання щодо слабкого заповнення ІП виробничими підприємствами. Пропозиції РГ включають 3 категорії – 1) спільно з ІП провести опитування ринку щодо складу діючих ІП та проблем з залученням виробничих МСП, 2) налагодження періодичних обмінів та покращення залучення кластерів та їх учасників, 3) спільного лобіювання законодавчих чи інших змін на рівні влади в разі необхідності.

10. Фандрейзинг та робота з донорами та міжнародними організаціями

Стале зростання УКА та кластерів були б неможливими без донорської підтримки. СЕО УКА Юрчак О. дякував всім донорам, які останні 3 роки підтримують УКА та наші кластери – це GIZ, USAID, UNDP, UNIDO, фонд «Відродження», UCORD,  низка європейських програм, а також окремі бізнес-місїі фінансуються з урядових програм Чехії та Норвегії. Водночас в даний момент багато кластерів не знаходять фінансових можливостей й це певний маркер того, що масштабної середньостроковох програми підтримки кластерів в Україні немає. Найбільш критично це питання зараз виглядає в сфері інтернаціоналізації, адже українські кластери тільки розпочали активні обміни з євро-кластерами, але ж їх потрібно підтримувати. 

Цілі та завдання на 2025

Орієнтири розвитку УКА на 2025 відображені наступним слайдом з презентації виконавчої дирекції УКА (те ж посилання на загальну презентацію)

Проєкти інституціоналізації Accelerate GDT та Clusters4Regions, що мають фінансову підтримку стануть справжніми драйверами змін для багатьох кластерів та регіонів країни. Ще немає грантів на напрямок 3 (подвійний перехід), але загалом тут є гарні передумови та напрацювання, то віримо що нові проєкти – це просто питання часу. Аналогічно, не важко й не потребують особливого фінансування завдання в категорії 5 (зміни політик). 

Натомість найбільше викликів УКА у 2025  в категоріях 2 (покращення культури співпраці) та 5 (Інтернаціоналізація). В першій з них дуже важливим є запуск нових шкіл для кластерних координаторів й окремо – Академії лідерства. Брак кваліфікованих кадрів та лідерства стосовно прийняття ринкових викликів  є дуже актуальними проблемами кластерів УКА у своєму розвитку. Що стосується інтернаціоналізації, й не дивлячись на всі докладені раніше зусилля, стабільної фінансової підтримки на поїздки, конференції, виставки тощо, ми не маємо. Й це стосується як самої Виконавчої дирекції, так і 90% наших кластерів та їх учасників. Отже, пошук фінансування на це є першочерговим завданням для керівників та нашого проєктного офісу.

Виконавча дирекція щиро дякує кластерам та партнерам що долучились до конференції 30 січня. Перші відгуки учасників кажуть про корисність цих обмінів й необхідність більш частого, живого спілкування. УКА планує проведення подібних всеукраїнських конференцій мінімум двічі на рік.

Виконавча дирекція УКА

• Кластер як відповідь на виклики енергетичної безпеки: досвід Тернопільщини
• Контекст програми Cluster PM Excellence для лідерів кластерних спільнот 
• Кейс про кластерні стандарти – як тест на зрілість
• EU Clusters Talk: «Від залежності від фінансування до фінансової стійкості: переосмислення бізнес-моделей європейських кластерних організацій» – звіт
• Cluster PM Excellence Program