Завершуються перші 4 тижні школи кластерного менеджменту УКА – в цьому блозі рефлексія на матеріали тренінгів, взаємодію зі слухачами та нові ініціативи, що виробляються в кластерній спільноті.

Нова операційна модель – інсайти

Головні теми 1-го місяця – це розбір всіх елементів операційної моделі кластеру, рис.1 .

Всі практичні вправи, приведені кейси та домашні завдання, фокусувались навколо вивчення, прикладів та домашніх завдань цих елементів.

Резюмуючи й узагальнюючи головні моменти, варто акцентувати на наступному:

1) Кластер як архітектура взаємодії, де механізми взаємодії, сервіси та урядування мають працювати узгоджено – інакше не буде сталої, спільної цінності для ключових стейкхолдерів. При цьому ми бачили, що 

• Нетворкінг може бути системним механізмом, але який не обов’язково веде до системної взаємодії – для цього потрібен наступний рівень, – регулярний матчмейкинг. Більше 70% кластерів УКА вміє робити нетворкинг, однак регулярний матчмейкинг поки роблять лічені кластери.
• Спільні дії учасників кластеру можуть вести до спільних ініціатив й, ще краще – конвертуватись в проєкти. Однак проєкти не мають ставати самоціллю й вони не можуть замінити всю операційну модель (тобто, компенсувати відсутність чи слабкість інших елементів). УАМ та Харківський ІТ кластери є лідерами УКА по кількості сталих проєктів, й можливо це тому, що вони мають розвинуті механізми взаємодії, урядування й сталі сервіси.
• Для того, щоб виробити сильні сервіси, й тим більше платні, потрібні досвід, системність та стандартизація повторюваних активностей – отже, немає сенсу говорити про розвинуті сервіси для молодого кластеру, який тільки стартує. Ми дуже добре бачили цю еволюцію на прикладах платних лін-турів УАМ, й стаді-турів Теплоенергетичного кластеру України (ТЕУ) – ще безкоштовних, але в яких поступово формуються всі ознаки розвинутого сервісу.

2) Спроможності – це не стільки й не тільки про кількість людей в команді виконавчої дирекції, чи обсяги бюджетів. Ми акцентували також на інших важливих моментах – як наявність чи відсутність ролей (по всій системі урядування, в першу чергу між Виконавчою дирекцією та Правлінням), а також відповідних процесі, наявної чіткої стратегії розвитку, партнерської мережі та інструментів масштабування. Загалом, ми далі узагальнили тезу, що «ідеальних кластерів» в Україні немає – в кожного хто швидко прогресує (перша десятка таки є), є свої сильні сторони, так і недоліки. Тому варто оцінювати не «ідеальність» а відповідність моделі й для вибраного контексту.

3) Одною з найсильніших практичних вправ була про орієнтацію проєктів. Більшість учасників тренінгу погодились що фокус проєктів для молодих кластерів має бути на «простих речах», які ведуть до створення сталих механізмів взаємодії, консолідації та зростанню довіри. Це такі можливі проєкти як

• регулярний нетворкинг що переходить в матчмейкинг,
• стаді тури (візити на підприємства, обмін досвідом),
• спільний стенд чи участь на міжнародних виставках – конференціях,спільні навчання, спільні стратегічні сесії (з темами покращення інституціоналізації, створення спільного продукту),
• дослідження, в яке залучаються учасники (фокус групи тощо) – і що стосується ринків кластеру, відкриває нові можливості тощо, обмін досвідом за зарубіжними кластерами.

Проєкти що формуються навколо цих активностей, мають бути простими, легкими у виконанні й не дорогими (до 30-50 тис євро). Ці висновки явно контрастують з реальністю – 70% молодих кластерів в проєкті Clusters4Regions запропонували складні, дорогі й інфраструктурні проєкти. Чому так сталось? Причини декілька – але серед них, мабуть, є нерозуміння того, як працює справжній кластер.

Приклади АППАУ, агенції АСТАР про власні програми та портфелі проєктів, і які часто «упаковуються» в програми дій є релевантними й цінними для кластерів. Оскільки саме в середньо-довгострокових програмах та портфелях й відбувається балансування та пріоритезація інтересів, механізмів та сервісів. Й де правильна логіка – це спочатку портфель правильних проєктів, потім фінансування.

Взаємодія з аудиторією та експертним середовищем

Індикатором успішності для організаторів та розробників тренінгової програми є засвоєння матеріалу тренінгів та прогрес молодих кластерів. Відповідно, кількість слухачів, зворотній зв’язок, залучення, активність на тренінгах, виконання домашніх завдань – є ключовими метриками, по яким орієнтуються організатори школи кластерного менеджменту.

Відповідно, ось кілька спостережень та перших висновків:

1.Загальний інтерес є високим – зокрема, ми мали 90+ реєстрацій, й планка в 50+ слухачів на кожному занятті тримається стабільно. Це навіть перевищує очікування УКА.

2. Темп є високим (2 заняття на тиждень) й завдання для багатьох не є простими – відповідно «втягування» в робочих режим розробки власної операційної моделі, під свій кластер – займає час. На сьогодні, не більше 10-15 кластерів (до 20 учасників) йдуть цим треком в ногу з ритмом занять – інші відстають.

3. Загалом, активність на заняттях та зворотній зв’язок (вкл з коментарями в групі в вотсап) могли б бути й кращими – тут очікування організаторів були та є вищими. Активно ведуть себе не більше 10 слухачів, представників молодих кластерів.

4. Відповідно до цієї ситуації, включення менторів для 12 вибраних кластерів проєкту Clusters4Regions є принциповою позицією дирекції УКА. Саме тому, буквально після перших 2х тижнів ми встановили правила (шлюзи готовності)

• 2 березня – готовність власної операційної моделі (1-ша версія)
• 30 березня – готовність до демо-дня (повна, допрацьована версія)
• Й тільки цього – перехід на повноцінне менторство, де передбачено впровадження моделі у відібраних кластерах.

Що стосується експертного середовища, ми бачимо поступове зростання в залученості передових кластерів та менторів. Вітаємо ці кроки й закликаємо до ще більшої активності.

Екосистемна співраця – точки дотику до інших напрямків Clusters4Regions

Будь-яка екосистемна координація розпочинається з розуміння так званих «точок дотику» – точок спільних інтересів, потенційної взаємодії, нових ідей, нових форматів співпраці тощо. Кілька років тому, автор позиціонував цю навичку кластерних координаторів над матчмейкингом. Ця навичка формується роками, й також залежить від початкових здібностей – є люди, які швидше бачать всю картинку» й моментально вирізняють ці «точки», тоді коли іншим це вдається значно важче.

Це до того, що в рамках Школи Кластерного Менеджменту (ШКМ) ми вже маємо своєрідну власну «екосистему», де так само існують точки дотику», й де кожен учасник може (й помимо базової програми) знаходити нові можливості, нових партнерів, нові ідеї. Це важливо також з точки зору розуміння ролі кластеру як координатора, й тим більше оркестратора екосистема, – адже ситуація в ШКМ є до певної міри дзеркальною до ситуацій в кластерах, особливо, це стосується 6 регіонів Clusters4Regions.

Отже, давайте підсумуємо що ми вже маємо на цей момент як фіксацію «точок дотику»

1.Одним з рекордсменів за кількістю класних «точок дотику» є Одеський регіон – поїздка туди минулого тижня, добре організований круглий стіл, відразу згенерували низку точок дотику як по між-кластерній співпраці в регіоні, так і на рівні між-регіональної – міжкластерної співпраці. Серед них

• Ідея запуск міського акселератора Одеси – як відповідь спільноти на виклики критичної інфраструктури міста, але також спосіб мобілізації та консолідації місцевих кластерних ініціатив.
• Поверення тематики «Blue Economy» – як стратегічної в адженді всіх стейкхолдерів регіону.
• Обмін делегаціями міських рад Одеса – Львів (де є кращий досвід підтримки кластерів), й до чого долучаться інші стейкхолдери проєкту Clusters4Regions.
• Обмін делегаціями агро-туристичних кластерів – ідея підготовки візиту на Поділля та Опілля, де є багатий досвід розвитку агро-туристичних кластерів та с-г кооперативів. Ця ідея вже раніше обговрювалась з кластерами Харківщини та Полтавщини.
• Інтенсифікація міжнародних обмінів – де також є конкретні ідеї спільних заходів.

Ці приклади – яскрава ілюстрація до тез – висновків вище про механізми взаємодії та проєктні ініціативи як точно працюють на консолідацію, мобілізацію та довіру. Й відразу – у великих масштабах. Отже, Кластерна Рада в яку входять АРР, ОВА (у випаду Одеси – ще й міська рада) – це потужний інструмент масштабування, який може в рази посилити спроможності молодих кластерів. Створення таких Рад закладено в програми кожного регіону Clusters4Regions – отже, можливо прийшов час їх активності повсюдно.

2. Посібник кращих практик, що спланований на березень – безперечно, є 2-ою категорією точок дотику. Окрема команда проєкту Clusters4Regions в лютому провела опитування – збір кращих практик кластерів всього УКА (власне, обмежень не було). Відбрано 16 кращих практик з 6 регіонів проєкту Clusters4Regions, але також – Києва, Харкова, Львова.  Це такі практики як –

• співпраця з університетами (Харківський ІТ кластер та Подільський кластер моди)
• Створення цифрових платформ (Львівський медичний кластер)
• Великі форуми, як інструмент промоції регіону та розвитку кластеру (Одеський ІТ кластер)підтримка ветеранів та ЗСУ (Харківський ІТ, Рівненський медичний)
• Інноваційний розвиток, програми подвійного переходу МСП (АППАУ та Подільський кластер моди, Щедре опілля)
• Запуск галузевої школи (оператори на виробництвах, – УАМ)
• Розбудова ЛДВ (Вінницький кластер приладобудвання та U-Food)

Звідси видно конкретні виклики для всієї команди проєкту Clusters4Regions

1. Максимально інтегрувати релевантні кращі практики в освітню програму
2. Максимально популяризувати та аналізувати їх серед учасників ШКМ – адже це якраз ті живі практики, на яких можна вчитись.

3. Окрема кампанія з фандрейзингу що стартувала в проєкті – 3-я категорія точок дотику – в першу чергу, для команди Clusters4Regions, але також для слухачів ШКМ. Окремі проєкти – складні (інфраструктурні), й що пропонуються молодими кластерами. Це зона ризиків, й знання, які ви отримуєте в ШКМ, а також менторські підтримка вже потрібні щоб запобігти й нейтралізувати ці ризики. Окремі розмови на рівні кожного подібного кластеру мають відбутись. Для інших молодих кластерів, спостереження за розвитком цієї кампанії, вникання в суть проєктів що пропонуються – також хороша практика з управління проєктами та фандрейзингом. Питання в цій сфері вітаються.

Підсумовуючи, вже можна говорити про певні уроки ШКМ. Як будь-яка жива екосистема, спільнота слухачів тренінгів (кластерна спільнота) – тільки починає формуватись та взаємодіяти. Заданий формат щотижневих тренінгових занять в онлайн, можливо не є найкращим для формування відносин, але він є цілком достатнім для того, щоб налагоджувати зв’язки, генерувати нові ідеї, проявляти себе й входити в режим learning by doing. Найбільш проактивні вже отримують свої дивіденди у вигляді консультацій, нових ідей та підтримки проєкту. Отже, проактивність, швидкий зворотній зв’язок (рухатись ітераціями) та дисципліна у виконанні – це і є основа успіху. І це буде дуже добре видно за тиждень, коли команди покажуть свої напрацювання.

Власне, хіба не так само це відбувається у всіх справах в нашому супер- турбулентному середовищі? Можливо, цей урок є одним менш очевидних, але точно один з найважливіших в Школі кластерного менеджменту. Рухаємось вперед.

Олександр Юрчак

---

Ініціатива Clusters4Regions впроваджується Українським кластерним альянсом на запит Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD.