Skip links

Співпраця науки та бізнесу в кластерних спільнотах – звіт по круглих столах у Львові  31 липня

Український кластерний альянс (УКА) виступив ініціатором проведення 2х круглих столів у Львові 31 липня – перший відбувся в Українському католицькому університеті (УКУ) по Центрам прототипування, й другий – у Львівській політехніці по темі медичних інновацій. Спільна тема обох обговорень – співпраця освіти, науки та бізнесу в кластерних спільнотах. Співорганізаторами заходів виступили обидва університети та Львівська міська рада. Даний звіт передає головні моменти та пропозиції до співпраці, вироблені на цих заходах.

Центри прототипування – прийшов час для об’єднання та мережування 

Центри прототипування – топ-тема УКА з огляду на виклики секторів промислових хайтек, в яких МСП критично потребують підтримки в розвитку інновацій. Напередодні заходів у Львові вийшла стаття УКА «Центри прототипування – як основа інноваційної стійкості та відбудови України», яка деталізує бачення та позиції УКА в даній темі. Відповідно завдання круглого столу групувались навколо питань щодо готовності університетів обєднуватись та мережуватись в ініціативах освіти, підготовки кадрів та надання підтримки МСП. В обговоренні взяли участь представники УКУ, Львівської політехніки, Івано-Франківського університету нафти й газу, Донецького технічного університету, НТУ «КПІ ім. І. Сікорського», а також представники та партнери кластерів з Рівного, Луцька та Львова. Захід відкрила керівниця департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Інна Свистун, й далі презентації напрацювань щодо існуючих ініціатив Центрів прототипування представили УКА, та всі вищезгадані університети.

Серед ключових інсайтів, висновків та рішень обговорення:

    • Університети, назагал, дуже добре виконують свою освітню роль, а також підготовки стартапів. Що є зовсім неочевидним в цих складних умовах. Ці треки були домінуючими в обговоренні учасників щодо потреби в подібних Центрах. Зокрема, УКУ планує запуск подібного центру (лабораторії швидкого прототипування) саме з огляду на високий попит ринку в підготовці інженерів в секторах подвійного призначення.
    • Натомість, питання надання сервісів для широких кіл МСП (це одна з головних ролей EDIH, властива і для Центрів прототипування) є фоновим і з багатьох причин, де домінують брак більш розвинутої дослідницької та тестової інфраструктури, але також труднощі переходу на сервісну модель для МСП в рамках університетів. Юрчак Олександр акцентував, що сьогодні – й навіть новоствореній мережі 12 EDIH практично немає сталої, розвинутої пропозиції по наданню таких сервісів для цілої низки галузей та секторів економіки. Це є значною перешкодою в процесах подвійного – цифрового та зеленого переходу МСП. В цьому контексті, найбільш свіжо звучала пропозиція cервісів КПІ ім. Ігоря Сікорського, де НП «Адитивні технології» пропонує низку сервісів для різних категорій бізнесу.
    • Круглий стіл підтвердив, що потужності представлених Центрів університетів зростають, але все ще відстають від західних зразків. Вартість та можливості встановленого обладнання в українських центрах по відношенню до європейських співвідноситься як 1 до 10, що унеможливлює розвиток низки затребуваних сервісів прототипування, тестування чи досліджень. Показовим в цьому плані був візит в лабораторії «Львівської політехніки» з верстатами ЧПК. Тут вже виконуються роботи, в тому числі, по замовленням МСП, водночас, потужності встановленого обладнання та їх специфіка поки не передбачають значного масштабування. Відповідно, ідея мережування та обєднання існуючих активів університетів приймається учасниками наради. Водночас, питання «як це зробити» (враховуючи низку обмежень та інколи конкуренцію) –  є головним викликом.

    Головна пропозиція до співпраці учасників круглого столу стосується створення платформи для обмінів та співпраці, яка б включала в себе інформацію та функціонал щодо поточних пропозицій та можливостей існуючих Центрів, налагодження регулярних обмінів, фіксації запитів від кластерів та їх учасників, інформації про міжнародний досвід та кращі приклади в ЄС, а також координацію дій учасників ініціативи. УКА запропонує свій варіант такого рішення вже найближчим часом. 

    Обговорення по розвитку MedTech

    Більшість учасників першого круглого столу продовжили обговорення у Львівській політехніці в другій частині дня. Тут також були присутні чимало керівників наукових команд та груп від університету. Захід відкрила ректор «Львівської політехніки» Наталія Шаховська, вона підкреслила важливість та ключову роль медичних інновацій в умовах війни в Україні. Тема реабілітації військових, використання сучасних технологій, де домінує Ш.І. й профілактики здоров’я всього населення є в центрі уваги науковців «Політехніки» також з вітальними словами виступили представники влади від Львівської Міської Ради та Львівської Обласної Військової  Адміністрації. 

    З боку УКА ключову презентацію надала Тетяна Воронцова, керівник Ресурсного центру «Медичні кластери» УКА та Рівненського міжрегіонального медичного кластеру. Тетяна представила флагманський проєкт УКА в цій сфері – Clusters4Health. Він вже надає учасникам всього ринку можливості для аналізу інноваційних екосистем в медичній галузі, розуміння стану існуючих ланцюгів доданої вартості, а також пропонує можливості інтеграції в екосистеми та ланцюги ЄС. Інший проєкт Horizon Europe, в якому приймає участь Рівненський кластер націлений на створення інноваційної долини в цьому регіоні, також є відкритим для широкої співпраці.

    Виконавча директорка ГС”Львівський кластер медичного бізнесу” – Олеся Халецька розповіла про їхню співпрацю з НУ “Львівська Політехніка” та важливість виробити чіткі та прозорі правила, щоб полегшити діалог бізнесу та науки та зробити медичні інновації цікавими та зрозумілими для медичних підприємців регіону. Цей діалог триває вже рік, за цей час мали три спільні подачі на грантові конкурси та один виграний проект, тож маленькими кроками будується довгострокова та стратегічна співпраця. 

    Цікаві напрацювання були представленими стартапами та науковими командами «Львівської політехніки». Тут виділялись інноваційні розробки в сфері офтальмології, лазерної обробки імплантів, гідрогелієвих пов’язок, протезування та цифрових рішень з використанням Ш.І., 

    В обговореннях підіймались питання обліку інновацій та інноваторів, швидших темпів проникнення цифрових технологій та співпраці з передовими учасниками ІТ-сектору, наявності якісних даних, розуміння пріоритетів та напрямків регіональної спеціалізації й кращій співпраці з бізнесом. Без розуміння цих стратегічних пріоритетів неможливо управляти ресурсами, які стають дедалі більш обмеженими, й їх розпорошеність та фрагментарність стають найбільшими викликами. Це питання є актуальним для всіх секторів, не тільки Медтеку. Майк Річардсон, радник УКА в сфері ОПК запропонував для учасників Медтеку максимально солідаризуватись й робити паралелі з тенденціями в ОПК, де близькість до фронту, швидкість тестування (будь-яких технологій) та наявність відповідних даних – є ключовими перевагами України. Саме такі підходи мали б конвертуватись в конкурентні переваги українських інновацій в будь-яких дотичних сферах, в тому числі в Медтеку.

    Прикінцевий нетворкинг учасників заходу був корисним для встановлення персональних відносин й прояснення інших питань. Зокрема, на ньому обговорювалось питання низької зацікавленості та попиту на інновації серед приватних клінік Львова. Загальний висновок є таким, що представники МСП шукають відразу «срібну кулю» – готові рішення, які дають негайний ефект в показники бізнесу, й натомість не є готовими до системної, довготривалої співпраці з науковцями. Назагал, ця ситуація подібна по всій країні й у всіх секторах.

    Висновки та пропозиції по обговоренням у Львові

    Ці заходи, включно з подібним обговоренням в Тернопільському національному технічному університеті ім. І. Пулюя, яка пройшла 30 липня, були важливим для розуміння поточного стану та вироблення спільних позицій. На думку керівництва УКА, подібні заходи по найбільш актуальним темам розвитку та сегментам ринку необхідні в кожному регіоні, де є активними наші кластери.

    Серед ключових висновків УКА:

    • В складних умовах, університети продовжують системну, наполегливу роботу по адаптації своїх навчальних та інноваційних програм до нових ринкових умов. Ці нові пропозиції до ринку ми бачили практично всюди.
    • Натомість, ці обговорення добре підсвітило питання ще недостатніх або й взагалі відсутніх ролей кластерів щодо співпраці з університетами. Зокрема, останнім дуже бракує консолідованого «голосу» ключових учасників кластерів від бізнесу (вкл з потребами профтехосвіти, співпраці з університетами, вимог до спеціальностей тощо). Особливо, бракує чітких позицій кластерів в контексті їх декларованих позицій щодо  розвитку інноваційних, індустріальних екосистем. Зараз більшість університетів  «нащупують» всі ці потреби ринку самостійно. Навіть коли питання ясно ставиться в порядок денний як «озвучте ваші ключові потреби від бізнесу» – відповіді часто немає, оскільки кластери не виробляють цих спільних позицій. Свідками цього ми були на іншому круглому столі по Медтеку в Києві в червні. Отже, з точки зору керівництва УКА нинішня співпраця в цих питаннях виглядає фрагментарною та слабкою, й «м’яч» тут радше на стороні наших галузевих-регіональних кластерів, а не університетів.
    • Натомість, кластери все більше проявляють готовність брати на себе роль налагодження «містків довіри» між університетами та бізнесом. Власне, всі обговорення в Тернополі та Львові, й недавні – в Києві та Івано-Франківську, є  цьому підтвердженням.
    • Відкритим й, очевидно, специфічним для кожного з регіонів є питання стратегічного лідерства в розвитку інноваційних регіональних екосистем. Мова про комплекс питань – від визначення цільових пріоритетів «сегменти ринку – застосування», наявності ефективних інструментів підтримки, єднання в заходах та проєктних ініціативах тощо. В Львові, зокрема, кластери мають явну й солідну підтримку від  Львівської міської ради. Що дуже наглядно проявилось в наступних днях перебування у Львові на заходах Iron demo days.  УКА намагається також  встановити рівні відносини з місцевими ОВА та АРР, й присутність Львівської ОВА на другому круглому столі була помітною. Водночас, вищезазначені питання стратегічного розвитку, очевидно, є відкритими. 
    • Кластерні об’єднання, включно з експертами і від університетів, і від бізнесу мають значно покращувати свою співпрацю з органами влади у виробленні стратегічних позицій за пріоритетними секторами. Зокрема, у Львові ми не побачили будь-яких точок дотику між інноваційними стратегіями WIN-WIN, що випустила Мінцифра та місцевими позиціями лідерів. Більше того, склалось враження, що учасники обговорень не дуже й знайомі з даними стратегіями, які вже є секторальними, в тому числі по Медтку та безпілотним системам. Але якщо в нас немає спільного розуміння «куди та як рухатись» на рівні держави, про яку консолідацію зусиль можна говорити?
    • Стратегічним напрямком консолідації в умовах війни виглядає вироблення спільних підходів та позицій до інноваційного розвитку, де учасники всіх дотичних сегментів мають визнавати й приймати в роботу ті позиції, які вже де-факто виробив Мілтек, а саме йдеться про розуміння унікальності наших позицій та конкурентних переваг  близькість до лінії фронту, визнання ОПК драйвером інновацій, з похідними позиціями про швидкість тестування (будь-яких технологій) та наявність відповідних даних – як ключових переваг  України на світових ринках. В другій дискусії у Львові особливо акцентувалось на перевагах баз даних як ключового активу. Без якісних даних ніякі алгоритми Ш.І. не будуть «злітати».
    • Натомість, те що є в Мілтеку, й на жаль, масово по всім секторам – це велика й руйнівна фрагментація, що веде до розпорошення зусиль та ресурсів. Позитивним є те, що все більше учасників регіональних спільнот та ринків розуміють хиби таких підходів й, відповідно, все частіше ми чуємо заклики до об’єднання та консолідації, зокрема, у виробленні наукоємних, високотехнологічних продуктів. Як це зробити – питання відкриті, але для нас очевидно, що чимало кластерів УКА вже є відкритими та готовими до подібної співпраці. 

    Більш конкретні пропозиції до співпраці виходять за рамки даного звіту й будуть відкомуніковані всім долученим партнерам окремо. Зокрема, першими результатами обмінів вже є підписання Меморандумів про співпрацю між EDIH Львівської політехніки та EDIH Kyiv Hitech (УКА – КПІ – КАУ) в сферах розвитку Центрів прототипування, MedTech, FoodTech та розвитку Громади 5.0 

    Виконавча дирекція УКА щиро дякує всім долученим партнерам за організацію та активну участь в заходах у Львові.

    Explore
    Drag