З 28 по 30 травня 2024 року, Київ став центром уваги промисловців, саме тут відбувся Міжнародний промисловий форум. Виставка зібрала більше сотні провідних експертів, представників промислових підприємств, промислових інтеграторів та розробників, машинобудівників, кластерів та освітніх установ. Кластери УКА мали свій стенд й  ініціювали обговорення на  трьох круглих столах, які були присвячені актуальним проблемам перекваліфікації та підвищення кваліфікації кадрів в промисловості, подвійного переходу промислових МСП та співпраці в кластерах. У заходах взяли участь представники 10 кластерів УКА, освітніх установ та промислових підприємств. Дана публікація резюмує головні тези обговорень кластерів.

 Reskilling Upskilling промислових МСП

Перший круглий стіл зосередився на топовій темі кластерів в сфері кадрів – перенавчанні (reskilling) та зростанні навичок (upskilling) кадрів у промисловості. Ця тема не сходить з порядку денного розвинутих країн вже багато років, адже четверта промислова революція повністю змінює ландшафт та вимоги до професій. В Україні проблемні питання в цій сфері тільки загострюються. 

Учасники круглого столу від УКА  —  Оксана Захаркевич та Ірина Білявець (Подільський кластер моди), Олександр Пупена (НУХТ — АППАУ), Богдан Демчина (АППАУ), В’ячеслав Домін (Кластер виробників медичного обладнання), Марія Рудинська (Харківський ІТ-кластер), Віталій Зайцев (кластер “Наукові парки України”).

Спікери відзначили, що ситуація з нестачею кваліфікованих працівників досягла критичного рівня. Один з важливих висновків,  мова ж не йде про пошук фахівців з advanced навичками, багато підприємств готові наймати людей з базовою підготовкою і потім навчати їх на місці. Але їх теж критично не вистачає — дається взнаки загальна кадрова та демографічна криза.

Учасники дискусії також підкреслили, що система освіти, яка мала б набагато швидше реагувати на ці виклики, залишається нереформованою й стикається з власними численними проблемами. Від низьких зарплат викладачів й відсутності мотиваційних стимулів, що перешкоджають професійному розвитку й до надмірної бюрократії та високих податків на будь-які навчальні послуги чи продукти – все це не відповідає вимогам підвищеної гнучкості та швидкості реагування, які диктує ринок. Також прозвучала критика щодо незадовільної якості студентів – за оцінками експертів, 90% з них не зацікавлені у навчанні, що робить зусилля викладачів безплідними. Ще однією значущою проблемою є недостатня готовність самих підприємств до впровадження дуальної освіти. Багато промислових компаній не мають належних програм для стажування студентів і системи наставництва, але практично ніхто не пропонує й зовнішніх стимулів для створення таких програм.

Серед кращих практик кластерів в їх реакції на подібні виклики, учасники згадували 

• Марія Рудинська (Харківський ІТ-кластер): впровадження масштабної програми перенавчання ветеранів. Програма орієнтована на м’яке повернення ветеранів до цивільного життя та підлаштовується під їхні індивідуальні потреби.

Подільський кластер моди: Подільський кластер моди представив свій новий тренінговий центр, створений спільно з місцевим університетом. Центр вже випустив 30 студентів за 5 місяців, орієнтуючись на практичні навички, необхідні у легкій промисловості й попит на ці послуги зростає.

Серед необхідних змін та пропозицій в цій сфері

1. Залучення донорського фінансування в обладнання та інфраструктуру. О Застаріла інфраструктура навчальних закладів (лабораторії, навчальні стенди тощо) є однією з основних проблем, яка потребує вирішення, є. Близько 90% навчальних установ працюють на обладнанні, яке вже давно не відповідає сучасним вимогам.
2. Посилення ролі держави та освітніх установ в регулюванні ринкових дисбалансів та розв’язання кризових питань необхідне за напрямками 
   • Пропаганда інженерних та робітничих професій.
   • залучення інвестицій в сучасні лабораторії та Testbeds.
   • Програми для ветеранів. Розширення програм перенавчання ветеранів.

Масштабування комерційних курсів. Співпраця з вендорами для масштабування існуючих курсів має посилюватись. В Україні є приклади успішної співпраці, але це стосується далеко не всіх міжнародних вендорів.

Подвійний перехід промислових МСП

Учасники другого круглого столу – Олександр Парамонов (АРКАДА), Oleksandr Safronkin (Green Systems), Роман Олійник (Intermotion), Кирило Гороховський (DIH NOSC-UA), Oleksandr Stepanets (DIH КПІ). Одним з ключових аспектів обговорення цього круглого столу були зміни в державних політиках, які стосуються цифрового і зеленого переходу. Учасники відзначили активну роботу Міністерства цифрової трансформації України, зокрема впровадження нових законопроєктів щодо штучного інтелекту, роботехніки, а також запуск першого державного акселератора Brave1. Крім того, важливими кроками були визнані нові продукти ДІЯ, що сприяють цифровізації бізнесу й за 4 роки створили зовсім нове середовище в публічних послугах. Значні зміни по підтримці подвійного переходу відбуваються в інших міністерствах, зокрема, у сфері циркулярної економіки експерти УКА тісно співпрацюють з Мінекономіки. Тут мова йде про такі ініціативи, як впровадження цифрового паспорта продукту. Ці заходи спрямовані на забезпечення відповідності українських підприємств міжнародним стандартам і підвищення їхньої конкурентоспроможності на світовому ринку.

Попри позитивні ініціативи, учасники круглого столу зазначили, що у сфері промислового розвитку відставання спостерігається за низкою напрямків

• стандарти підготовки виробництв і проєктування: відсутність системного підходу до впровадження стандартів негативно впливає на можливості українських підприємств конкурувати на міжнародних ринках.
• недостатнє проникнення сучасних цифрових технологій у виробничі процеси. Учасники відзначили, що за 2 роки війни не було досягнуто значного прогресу у мобілізації виробників для переходу на військові рейси та масштабування виробництв, хоча існує ціла низка технологій для цього 
• відсутність координації між державними органами, виробниками та інтеграторами призвела до значних затримок у впровадженні інноваційних рішень.
• кадрові проблеми залишаються одним з найважливіших викликів для промислових МСП. Непередбачувана ситуація з мобілізацією в армію та відсутність бронювання для більшості МСП змушують багато підприємств працювати в тіні, відмовлятися від замовлень і скорочувати обсяги виробництва. Це, своєю чергою, знижує мотивацію керівників до впровадження амбітних планів розвитку.

Напрямки змін та пропозиції у сфері подвійного переходу

Основним висновком круглого столу стало розуміння необхідності консолідації зусиль усіх учасників промислового сектора – від державних органів до малих та середніх підприємств. Це дозволить більш ефективно реагувати на виклики і забезпечити стабільний розвиток промисловості.

Серед інших пропозицій:

• Необхідно розробляти та впроваджувати комплексні цільові програми, що стимулюють інноваційні рішення в промисловості. Їх немає наразі. Такі програми мали б передбачати не тільки фінансову підтримку МСП, але й інфраструктурні зміни в екосистемі, як створення інноваційних центрів та лабораторій, центрів протоптування, розгортання та підтримку експертних мереж, а також співпрацю з міжнародними партнерами.
• Необхідно спростити доступ до фінансових ресурсів для малих та середніх підприємств. Це може включати як державну підтримку, так і співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями.
• В якості рішення кадрових питань
  • Ініціативи female leadership. Однією з пропозицій для розв’язання кадрових проблем було залучення жінок до керівних посад і впровадження програм female leadership. Це може допомогти залучити нові таланти і збільшити кадровий потенціал підприємств.
  • Співпраця з DIHs. Активна співпраця з Digital Innovation Hubs (DIHs) була визнана ще одним важливим напрямком. Два DIH в Києві вже функціонують і можуть надати значну підтримку МСП в питаннях цифровізації та впровадження інновацій.
  • Підвищення якості освіти та впровадження дуальної системи навчання є ключовими для забезпечення кадрового потенціалу промисловості. Співпраця між освітніми установами, бізнесом та державою має стати пріоритетом.

Об’єднання в кластери. Учасники також підкреслили важливість об’єднання підприємств у кластери для колективного вирішення проблем. Спільні зусилля дозволять більш ефективно використовувати ресурси, обмінюватися досвідом і підтримувати один одного в складних умовах.

Кластерна співпраця

Третій круглий стіл відбувся 30 травня 2024 року й став справжньою родзинкою в серії заходів, організованих Українським кластерним альянсом (УКА) на Міжнародному промисловому форумі. Продуктивна та цікава дискусія з керівниками та учасниками кластерів зосередилася на головних викликах, досягненнях та майбутніх планах розвитку промислових кластерів в Україні. Учасниками стали: Олексій Лещінський (Президент «Теплотехнічний кластер України»), Сергій Біліченко (СЕО Український індустріальний кластер), Oleksandr Safronkin та Кирило Красносельський (члени Правління Запорізького кластеру ІАМ), Сергій Опря (СЕО кластера «Наукові парки України»), Сергій Євтушенко (член АППАУ, СЕО DIgiTap)

Як і в попередніх круглих столах, учасники круглого столу спочатку зазначили головні виклики в розвитку кластерів. Олексій Лещинський наголосив, що програми виходу на експорт потребують суттєвого покращення. Принаймі, наявні програми не дають очікуваних результатів і необхідно збільшити підтримку від донорів та уряду для досягнення більшої ефективності. Сергій Опря звернув увагу на складнощі співпраці з державними ЗВО. Зокрема, існує стійка парадигма, що “наукові парки не працюють”, і зміна цього переконання вимагає часу та зусиль. Кирило Красносельський зазначив, що прифронтові регіони, такі як Запорізька область, не отримують достатньої підтримки і часто підпадають під санкції міжнародних організацій, що ускладнює їх розвиток. Сергій Євтушенко повідомив, що ринок промислової автоматизації значно впав, більшість інжинірингових проєктів заморожені з початку війни і немає ознак пожвавлення.

Модератор, Юрчак Олександр відмітив, що більшість сервіс-провайдерів в інжинірингу та системній інтеграції є малими та середніми фірмами. У нинішніх умовах вони постають перед труднощами, які можуть призвести до значного скорочення їх кількості та обсягів послуг через тінізацію. Цей процес викликає серйозні побоювання, адже МСП є ключовим елементом економіки, забезпечуючи інновації та зайнятість.

Як кластери вже реагують на подібні виклики та які техніки — методи використовують:

Спільні проєкти та виставки : Олексій Лещінський розповів про спільні проєкти, виставки та використання єдиного бренду для виходу на зовнішні ринки. Підприємства діляться замовленнями, що дозволяє ефективніше використовувати ресурси.

Індустріальні парки (ІП): Олексій та інші учасники обговорювали плани створення – приєднання до індустріальних парків, де частина підприємств зосередиться на розробці нових продуктів.

Регіональні заходи: Сергій Опря відзначив проведення важливих заходів у Полтаві та Дніпрі, що свідчить про значний інтерес до розвитку кластерів на рівні регіональних структур.

Нетворкінг та обмін ідеями: Сергій Біліченко підкреслив важливість нетворкінгу, lean-турів, обміну ідеями між керівниками, спільного експорту та налагодження практики студентів.

Спільний сайт та грантрайтинг: Олександр Сафронкін  та Кирило Красносельський розповіли про створення спільного сайту, співпрацю з місцевою політехнікою та успішний грантрайтинг.

Експортні ініціативи: Сергій Євтушенко зазначив, що співпраця між учасниками спільноти по виходу на експорт приносить свої плоди, зокрема, ця співпраця значно активізувалась в АППАУ в останні 3 роки.

Учасники дискусії закликали швидше масштабувати та тиражувати подібні кращі практики. Інновації та дослідження мають бути в кожному кластері. Для цього необхідно вивести співпрацю з науковцями на новий рівень.

 Також йшлося про значно більшу підтримку державних інституцій та міжнародних організацій в ті напрямки, де кластерам явно бракує власних ресурсів і які наразі є критичними

1. Програми підготовки кадрів. Необхідно швидше масштабувати кращі практики ІТ та створювати регіональні тренінгові центри.
2. Центри прототипування. Їх необхідно визначити як пріоритет №1 для оборонної промисловості та інжинірингу.
3. Шерингові послуги. Тут аналогічно, є великий потенціал для зростання, особливо молодих кластерів. Необхідно ефективніше впроваджувати та розширювати існуючі шерингові сервіси.

Необхідно також більше вивчати та практикувати впровадження успішних моделей ППП (Публічно-приватного партнерства) – кластери та інші учасники ринків їх поки явно недовикористовують.

Висновки форуму та подальші кроки

УКА вперше був представлений на Міжнародному форумі такою кількістю кластерів. Особливо приємно було вирізняти учасників самих кластерів на стендах виставки – їх стає більше, й це хороший показник кластеризації промисловості. 

Серед ключових висновків та інсайтів круглих столів варто зазначити рефрени різних експертів на круглих столах з критичних питань розвитку, отже спільно вони формують 5 головних позицій наших кластерів

1. Кадрова криза стає тотальною й без належних ефективних стратегій вона буде тільки зростати. Кластери мають швидше акумулювати кращий досвід та практики, яких вже чимало всередині УКА, перетворювати їх в ці стратегії й більш активно пропонувати всім стейкхолдерам – від власних МСП й до уряду. 
2. Зміна парадигм та бізнес-моделей є must be сьогодні. В свої реакції на нові виклики кластери повинні переосмислювати власні бізнес-моделі та допомагати в цьому своїм учасникам. Низка прикладів від президента “Теплотехнічного кластера” Олексія Лещінського щодо швидкого створення шерингових активів та зміни місії власного виробництва котлів ( ТОВ “Світ тепла”) до всього сегменту металообробки, є показовими.
3. Кластери УКА вже мають цілий арсенал кращих практик, але які чомусь недостатньо відомі й слабо масштабуються по інших регіонам чи індустріям. Наприклад, регіональні тренінгові центри не є суперінновацією сьогодні — ІТ-кластери почали їх робити 10+ років тому. Тому, все що роблять промисловці — це повторення чийогось досвіду й зі значним запізненням. То, можливо, кластерам варто більш свідомо та цілеспрямовано закладати подібні методи у свої стратегії й робити це на випередження кризових ситуацій? Більш конкретно, – що заважає іншим регіональним кластерам запустити тренінгові програми на кшталт того як це зробив Подільський кластер моди? Або, чому ми не можемо запропонувати промисловцям допомогу в розробці програм наставництва в дуальній освіті – адже експертний склад кластерів є для цього цілком достатнім. Зрештою, в Києві вже є 2 діючі DIHs – то, можливо варто з ними розпочинати більш енергійну співпрацю?
4. З іншого боку, так само зрозумілим є перелік пріоритетних механізмів, які в нас ще не запущені. Одна з головних причин – це відсутність навколо них нашого внутрішнього консенсусу. Відтак, можливо, саме тому уряд, донори чи зрештою й самі промисловці нас не чують. АППАУ може  окремо й роками говорити про мережу центрів прототипування, необхідність створення testbeds та цільові програми рескілингу саме для промислових МСП. Але допоки не включаться всі кластери зі своїми промисловцями “цей віз” буде й далі там, де він є. Кластери мають значно посилити свій консолідований голос й за узгодженими пріоритетами діяльності.
5. “Все залежить від лідерів – які демонструють волю, бажання та енергію, щоб заряджати та надихати інших”. Ця заключна фраза з останнього круглого столу відповідає в тому числі на питання, які задані вище.  Кластери УКА мають культивувати дух та культуру лідерства й вирощувати лідерів серед своїх членів та партнерів. Час цього дуже потребує.

Виконавча дирекція УКА та Асоціація “підприємств промислової автоматизації” (як офіційний партнер Міжнародного промислового форуму) висловлюють подяку всім долученим кластерам та учасникам заходів 28-30 травня. Приведені висновки та позиції кластерів будуть включені в системні стратегічні документи альянсу, що готуються нашими комітетами на 2-гу половину 2024. Зокрема, УКА готує position paper ‘Цільова програма Reskilling Upskilling для промислових МСП”, а окремі наведені практики ввійдуть у відповідні аналітичні звіти, які готують зараз 2 робочі групи УКА. 

Окрема подяка Міжнародному промисловому форуму за організацію виставки й за надані для нас можливості. Виконавча дирекція УКА продовжить подібні консолідовані маніфестації наших кластерів в 2-му півріччі. Це стосується як українських, так і міжнародних заходів. Запрошуємо до співпраці! 

Виконавча дирекція УКА