У грудні 2024 року завершився проєкт GDT Textile, який уперше сформував для легкої промисловості України цілісну Дорожню карту подвійного переходу – цифрового та зеленого – спеціально орієнтовану на потреби МСП.  В грудні 2025 учасники TTT Alliance (Twin Transition in Textile) провели нараду, щоб оцінити реальний прогрес, наслідки та виклики. Цей огляд підсумовує результати зустрічі 10 грудня 2025.

Дорожня карта – про що це

Дорожня карта GDT Textile була створена як галузевий інструмент стратегічного розвитку в подвійному переході, а також координації гравців від бізнесу, влади, науки – освіти, й  бізнес-об’єднань. В фреймворку Індустрії 4.0.-5.0, який АППАУ розвиває з 2018 року – це  стандартний, й один з найбільш потужних інструментів галузевого розвитку, однак до 2024 в Україні не було жодної подібної карти в промисловості, яку б підтримував уряд. Завдяки ПРООН в 2024 експерти АППАУ (головний виконавець), Укрлегпром та Івано-Франківської ТПП (партнери проєкту) вперше отримали змогу створити подібний інструмент для легкої промисловості.

По суті, мова йде про поетапну стратегію подвійного переходу для легпрому. Карта містить 80 ініціатив й описує поточний стан галузі та її ключові виклики — низьку цифровізацію, фрагментованість інновацій, відсутність системної роботи з відходами та слабку інтеграцію підприємств в інноваційні екосистеми. Водночас вона фіксує глобальні та локальні драйвери розвитку: цифрове виробництво, циркулярні моделі, еко-дизайн, CAD/PLM, енергоменеджмент, ШІ, інтегровані ланцюги постачання. На основі цього карта пропонує модель бізнес- і технологічних трансформацій (Т1–Т7, методика ADMA), що охоплює технологічну досконалість, екологічну фабрику, цифрові процеси, орієнтацію на людей та відкритість до мережевої взаємодії.

Для реалізації цих змін ДК запропонувала набір передових концепцій та інструментів Індустрії 4.0 — як Digital Lean, PLM/ERP/MES, IIoT, AI/ML, енергетичний перехід, а також розвиток кластерної та EDIH-інфраструктури. 80 ініціатив згруповані за напрямами технологічних впроваджень, розвитку компетенцій, циркулярності, інноваційної співпраці та масштабування в європейський контекст.  Адаптований фреймворк АППАУ «Драйвери цінності», рис. 1 підкреслює роль 7 драйверів, які мають стати ключовими у подвійному переході українського Легпрому.

Таким чином, дорожня карта виконує ролі як координації учасників галузі, стратегічної орієнтації (куди рухатись, як – за якими драйверами, – в якому порядку й з навіть «з ким», – рис.2) та базу знань. Важливо відмітити, що на завершальній конференції проєкту GDT Textile в грудні 2024, був також створений TTT Alliance – платформа консолідації стейкхолдерів галузі, який взяв на себе роль координації та виконання цієї карти.

Отже, що ми маємо через рік після завершення цього проєкту? Це питання не є риторичним чи виключно задля загального інтересу. За оцінками УКА близько 50% грантових проєктів не дають бажаного ефекту, тобто не досягають запланованих outcomes та impacts. Простіше кажучи, вони є просто «грантоїдськими», коли громадські організації чи бізнес-об’єднання живуть «від проєкту до проєкту» й цей стиль, на жаль, є дуже розповсюдженим.

Рік після завершення – від набутків до наслідків та впливів

Ситуація з низькою ефективністю грантових проєктів зумовлена не тільки проблемами на стороні виконавців – частково, це провокується самими донорами. В періоді з 2022-24 рр в проєктах кластерів УКА (по всьому альянсу), середній термін проєктів, що надавались донорами в Україні не перевищував 6 місяців, й вони ніяк не координувались в рамках тих чи інших довгострокових стратегій.

Короткі проєкти з малим фінансуванням, без стратегічної координації та орієнтації – це і є проблема №1. Вони дозволяють виживати бізнес-об’єднанням, але не забезпечують практично жодної сталості.

GDT Textile не був виключенням – термін проєкту сягав всього 4 місяців, в які АППАУ «упакувала» опитування ринку, розробку стратегії та прикладних бізнес-кейсів, аналітику інноваторів 4.0 в галузі (лендскейп вище), низку просвітніх та координаційних заходів. Відповідно, ризики недосягання якихось значних outcomes & impacts за таких обсягів й термінів робіт, були закладені вже від початку. Але ми свідомо йшли на це, оскільки отримати за 6 років промоції Індустрії 4.0 (!) цей проєкт – це був мало не єдиний шанс для АППАУ остаточно не похоронити ідеї дорожніх карт. Всі попередні спроби просування подібних проєктів на рівні уряду чи міжнародних організацій завершувались нічим.

Отже, давайте поглянемо, що ми досягли в результаті, й завдяки чому ці результати є винятковими в загальному контексті проєктів кластерів за останні 3 роки.

За рік учасники проєкту досягли прямих outcomes (те, що є наслідками дій проєкту):

1. 2 нові угоди між учасниками альянсу — це стосується швейного підприємства GIPANIS з м. Хмельницький (Подільський кластер моди) та технологічного провайдера IT-Enterprise (учасник АППАУ). Крім комерційної угоди між ними на впровадження системи ERP (з елементами MES), Подільський кластер моди спільно з з EDIH Clotex досяг також ще 1-є грантової угоди з цими підприємствам на більш сучасний проєкт з впровадженням АІ у виробництво.
2. Дорожня карта увійшла до звітності Мінекономіки перед ЄС — й це важливе визнання інструменту державним рівнем. Хоча тут ситуація виглядає дещо контраверсійно – для звітності перед ЄС, урядовці використали ДК, однак жодної офіційної відповіді на звертання УКА щодо підтримки ініціатив в 2025 ми не отримали.
3. Ця дорожня карта –2-а в досвіді АППАУ (перша спроба була для Укрзалізниці в 2019), але перша, що отримала підтримку стейкхолдерів й вступила в фазу реалізації. Накопичений досвід дозволив усвідомити та переосмислити пріоритети окремих ініціатив GDT Textile й низка з них, а також ініціатива масштабування в розробці ДК на інші галузі – ввійшли в новий портфель проєктів АППАУ на 2026-30 рр.
4. В кінці 2025 ми виявили новий стартап BRKS Labs (на базі Київського академічного університету та DIH NOSC-UA), що виріс із взаємодії учасників TTT Alliance, що подавались на різні європейські проєкти впродовж року.
5. Бізнес-кейс №5 проєкту GDT Textile, який добре підсвітив проблеми співпраці в інноваційних екосистемах регіонального, між-регіонального та національного рівня – стає прикладом та кращою практикою для кластерів УКА, як в розвитку між-кластерної співпраці, так і розбудові екосистемних кейс-стаді. Досвід 2025 розвитку інших спільнот та напрямків (зокрема, Clusters4Defense та Clusters4Regions) яскраво показує наскільки подібні проблеми – але й рішення, які ми апробували в GDT Textile, потрібні загалом по індустріальним екосистемам.
6. Важливим для УКА є залучення та покращення взаємодії з експертним середовищем – зокрема Анніс Захарова, експертка GDT Textile допомагала нам впродовж 2025 в кількох нових заявка, й представляла УКА в європейських консорціумах. Проблематика експертизи та експертів була добре висвітлена в проєкті в 2024, й проєкт вніс свій вклад в формування нового Положення про експертів на рівні УКА.
7. Завдяки продовженню опитування МСП щодо цифрової зрілості (в тому числі, завдяки публікації на порталі Дія.Бізнес) ми отримали ще близько 30 відповідей в само-діагностиці цифрової зрілості за 2025 рік – й таким чином загальна база цих відповідей (більше 150) є однією з найбільш значимих серед галузей промисловості.

Нарада 10 грудня зафіксувала також непрямі наслідки та впливи (impacts), тобто, які частково стимулювались проєктом GDT Textile, або ж мають відношення до нього, але на них впливали також інші чинники, в першу чергу, активність самих учасників

1. Продовження діяльності кластерів та EDIHs в напрямку подвійного переходу Легпрому:
   – Подільський кластер моди отримав 2 нові проєкти від UNIDO та GIZ. Зокрема, варто відмітити CIRC-SHOE, – пілот що запровадить цифрового інтелектуального асистента (DIA) для аналізу EVA-виробництва — з контролем браку, температур, енергоспоживання, попередження відхилень тощо. А також проєкт по управлінню текстильними відходів в Хмельницькій громаді. В цьому проєкті була в 2025 була ще одна синергетична взаємодія між УКА та ПКМ – завдяки поїздці в Осло в червні 2025 були налагоджені звязки з SINTEF, провідним норвезьким НДІ по управлінню відходами й ця співпраця поступово переростає в новий проєкт.
   – Кластер циркулярної економіки ввійшов в два нові консорціуми. Особливо варто відмітити входження в єврокластар Future Proof Textiles, в рамках якого в 2026-27 передбачається грантове фінансування МСП (до 50 к євро).
   – EDIH Clotex — продовжує розвивати курси цифрового дизайну на базі Хмельницького національного університету. Це – одна з головних послуг EDIH Clotex й навчання за цими курсами пройшли вже десятки МСП.
   – учасники EDIH KyivHitech (зокрема КАУ та кластери Циркулярної економіки)— приймають активну участь у RIV Circular, що веде  Київська обласна військова адміністрація (КОВА).
2. Розширення мережі взаємодії: учасники встановлювали нові мережеві зв’язки – зокрема з  ПАЕУ (Професійна асоціація екологів України), та з новими університетськими партнерами.
3. Підсилення позицій України в Eurotex — Укрлегпром представляє інтереси подвійного переходу на рівні провідної європейської асоціації легпрому.

Перші висновки та оцінка прогресу за ключовими напрямами ДК

Підсумовуючи результати 1-го року – й по відношенню до напрямків, що зазначені Дорожньою картою варто відмити прогрес за наступними напрямками

1. Технологічна модернізація та цифрове виробництво. Крім чергового впровадження ERP-MES (й дефіцит яких є дуже великим загалом по легпрому), ми бачимо нові пілоти (СІRC-SHOE), що  демонструють перехід від декларацій до реального застосування AI, сенсорики та цифрових асистентів.
2. Циркулярна економіка та екологічний перехід. Суттєвий прогрес в кластерах Поділля та кластеру циркулярної економіки – близько 4 проєктів, як дадуть конкретні приклади впровадження нових технологій та принципів циркулярності, щонайменше в 2х регіонах країни.
3. Підготовка кадрів та розвиток компетенцій. Прогрес наразі є середнім, але варто відмітити що EDIH Clotex спеціалізується саме в легпромі, й є єдиний наразі центр, який веде системну роботу по запуску нових навчальних програм – й не тільки для студентів, але й МСП.
4. Інноваційні екосистеми та співпраця кластерів. Тут прогрес оцінюється як високий – відносини між членами та партнерами УКА – Подільським кластером, Кластером циркулярної економіки, АППАУ, EDIH Clotex та KyivHitech все більше набувають ознак сталої синергії.
5. Державна взаємодія: прогрес є обмеженим. Хоча, згідно інформації від Укрлегпром, Мінекономіки включило ДК у звітування для моніторингових звітів ЄС, зворотної системної взаємодії немає, як немає координації від уряду по програмам подвійного переходу – принаймі, на рівні УКА ми цього не бачимо.

Цей рік також показав очевидні зони росту в реалізації дорожньої карти:

• Масштабування –
  • пілоти, на кшталт впровадження в ПКМ – поодинокі й не мають системної підтримки на інституційному рівні. Між тим, в Дорожній карті пілотів з використання технологій 4.0 зазначено не менше 10 за різними технологічними напрямками.
  • Аналогічно, ні про яку масовість в програмах Upskilling/Reskilling в напрямку цифрової чи зеленої трансформації поки не йдеться: те що робить EDIH Clotex – це про охоплення можливо 5-10% МСП й тільки одного регіону. А що ж в інших?
• Координація з державою – мова не тільки про відсутність зворотнього зв’язку чи будь-якої координації від Мінекономіки чи з іншими міністерствами. Дія.Бізнес з одного боку підтримала нас з публікаціями про опитувальник ADMA та проєкт, але з іншого – сьогодні широко впроваджує власні послуги щодо діагностики та консультування МСП, й без жодної координації з мережею EDIHs. Отже, як це сприймати самим EDIHs, а головне тисячам МСП – хто що робить, й до кого звертатись?
• Внутрішня координація – нарада 10 грудня була дуже позитивною й багатою на відкриття. Й водночас ці «відкриття» (як нова інформація) дуже ясно показують, що системна координація всередині учасників TTT Alliance відсутня, – й це безумовно, також наша зона росту.

Отже, якщо підсумувати всі ці досягнення та зони росту то перші висновки є такими

1. Дорожня карта – не зовсім явно і все-ж, – стає інструментом координації та орієнтації для низки акторів галузі, а також інструментом звітності для урядових та про-урядових організацій.
2. Найбільший прогрес досягнутий серед учасників TTT Alliance, які (також неявно і все ж), групуються в діяльності УКА. Синергія між ПКМ (традиційна легка промисловість) та АППАУ (кластер провідних промислових тек-компаній) – є очевидною та показовою для всіх кластерів УКА. Водночас, TTT Alliance поки не взяв на себе явну роль лідера цих процесів.
3. Ми бачимо зростання кількості реальних проєктів – й це безумовно, радує. Водночас, кількість цих проєктів зовсім не відповідає амбіціям Дорожньої карти. З такими темпами, діджиталізація та зелений перехід в легпромі будуть розтягнуті на довгі роки, між тим відставання українських МСП зростає.
4. Успішний перехід від окремих deliverables до значимих outcomes& impacts – й не дивлячись на всі обмеження проєкту GDT Textile (короткий час реалізації й вкрай обмежені ресурси), – досягнуті завдяки 3-м ключовим чинникам
   • Наявності вагомих попередніх напрацювань (низка методик АППАУ щодо опитувань ринку, діджиталізації МСП, опрацювання бізнес-кейсів, зв’язки з ключовими провайдерами, фреймворки як драйвери цінності тощо) – це говорить про важливість залучення до розробки таких карт професійних бізнес-об’єднань.
   • Якісному проєктному менеджменту, де фокус на зв’язках між deliverables й outcomes та impacts – є сьогодні глибоко інтегрованим в практики виконання проєктів АППАУ та УКА.
   • Рішенню про створення мережі асоційованих партнерів (і які початково не входили в число партнерів проєкту GDT Textile) – й саме вони (2 кластери та 2 EDIHs) стали ключовими акторами в реалізації дорожньої карти.
5. Уряд не взяв на себе функції будь-якої координації чи підтримки Дорожньої карти, а просто використовує це в своїй звітності до ЄС.

Що далі –  рішення та наступні кроки

Учасники зустрічі прийняли наступні рішення:

• перейти до регулярної роботи TTT Alliance, включно з вибором лідера та квартальними координаційними сесіями;
• підготувати публічний моніторинговий звіт та офіційні звернення до Мінекономіки й Єврокомісії;
• інтегрувати кращі практики, виявлені впродовж 2025 в роботу комітетів СоР 5.0, який веде АППАУ;
• відновити й активізувати взаємодію з Укрлегпромом та розширити альянс;
• провести консультації з Дія.Бізнес та EDIHs для прояснення сервісної моделі та координації дій по обслуговуванню МСП.

УКА запрошує учасників ринку подвійного переходу та легкої промисловості долучатись до TTT Alliance. Ми прагнемо розвивати цю структуру, як відкриту платформу – мережу підприємств, кластерів, технологічних компаній та експертів, які щоденно працюють над цифровою й зеленою модернізацією українського легпрому.

Успіх першого року реалізації Дорожньої карти доводить, що спільна робота, узгоджені пріоритети та реальні проєкти учасників індустріальних екосистем здатні започатковувати серйозні зміни навіть без значної державної підтримки.

Якщо нас буде більше, ці зміни будуть більш масштабними та швидкими.  Звертайтесь на info@clusters.org.ua з приміткою ‘TTT Alliance’.

УКА також закликає учасників інших галузей – в першу чергу, агро-харчової, машинобудівної та ОПК, – а також міжнародні та урядові організації, до розвитку подібних стратегічних карт в цих галузях. Досвід GDT Textile ясно доводить, що подібні дорожні карти є потужним інструментом галузевої координації та стратегічного розвитку галузей.