Конференція #Clusters4Defense 23 січня пройшла згідно з ​​планом головного організатора, Українського кластерного альянсу, й в хорошому представництві кластерів – українських та зарубіжних, представників Єврокомісії на НАТО, ЗСУ та Міністерств. Кластери УКА в черговий раз підтвердили свій потенціал, високий рівень експертів, готовність до співпраці та вміння залучати правильну аудиторію. Даний звіт надає більше деталей про проведення заходу та наступні кроки.

Загальний контекст

Рішення про конференцію було прийнято в кінці грудня 2024 – як про перший публічний захід УКА в сфері ОПК. До цього, 12 кластерів УКА та учасники, так чи інакше залучені до ОПК, просували свої послуги окремо й спроби консолідувати їх пропозиції в єдиній стратегії з боку керівництва УКА були малоефективними. Хоча перша консолідована пропозиція УКА Clusters4Defense появилась ще влітку 2024, особливої підтримки стейкхолдерів – внутрішніх чи зовнішніх вона не отримала. Кластерам було складно консолідувати спільні позиції як через низький рівень зрілості більшості кластерів, так й через брак лідерства в Ресурсному центрі «Технології подвійного призначення», який є головним структурним підрозділом УКА в цій сфері.
Таким чином, задачі конференції стосувались розкриття потенціалу співпраці як українських кластерів та учасників екосистеми УКА, так і зовнішніх партнерів й співпраці з ними. Серед кластерів УКА найбільшу динаміку показує Львівський Iron кластер, який у 2024 об’єднав понад 70 виробників (ріст в 3 рази) й став, мабуть, найбільш помітним об’єднанням стартапів та МСП в державному акселераторі Brave 1. Однак загальний потенціал УКА є значно більшим – він покриває численні пропозиції інших кластерів в секторах фотоніки та лазерної техніки, кібербезпеки, виробництва машин та транспортних засобів, БПЛА, морських дронів та НРК, кібербезпеки, тактичної медицини, а також потужної пропозиції по автоматизації та діджиталізації виробництв ОПК. До цього варто додати міжнародні зв’язки УКА, сьогодні встановлені по 15+ країнам, й де УКА має мережу своїх партнерів й веде програму інтернаціоналізації Professionals4Ukraine. Зокрема, активні обміни у сфері Dual-Use / Miltech в 2024 тривали з кластерами та центрами розробок Чехії, Польщі, Німеччини, Франції, Норвегії, Данії, Канади та Іспанії. Завдяки партнерству з європейськими кластерами Фотоніки, в березні 2024 УКА став співорганізатором міжнародної конференції «Квантові технології та оборона» у Варшаві.
Водночас розпорошеність зусиль та фрагментарність пропозицій, відсутність дієвих механізмів підтримки та розвитку кластерів як інструментів розвитку МСП в сфері ОПК, як в Україні, але також в ЄС, були та є головними перешкодами для розкриття потенціалу кластерів.

Відтак, конференція мала дати перший суттєвий поштовх змінам в цій ситуації:

• Розкрити та продемонструвати потенціал кластерів – українських та зарубіжних, й в першу чергу, представникам наших міністерств та відомств.
• Консолідувати пропозиції українських та зарубіжних партнерів. Вивести всіх стейкхолдерів на новий рівень діалогу та співпраці.

Головні теми та меседжі на конференції

В грудні УКА запустив 3 робочі групи (РГ УКА) – по інноваціях, Автоматизації та діджиталізації виробництв ОПК, й програмам Reskilling-Upskilling. Ці напрямки є ключовими в програмі Clusters4Defense.  Кожна з груп виробила свої позиції стосовно головних викликів та пропозицій в кожній з названих сфер й презентувала їх зарубіжним кластерам 10 січня. Відтак, на 23 січня українські кластери та зарубіжні партнери виходили достатньо скоординовано та підготовленими.

Доповідь полковника Андрія Лебеденка, заступника головнокомандуючого ЗСУ, яка надала системний огляд ключових потреб та технологічних трендів російсько-української війни, стала справжнім keynote speech, що відзначили багато учасників конференції. 23 січня 2025 р. ми мали високий рівень представництва військових, зокрема були присутні представники Управління інноваційної діяльності ЗСУ, Центр масштабування технологічних рішень ЗСУ, інших військових підрозділів. Варто відзначити постійну співпрацю підприємств УКА та Збройних Сил України, що сприяє підвищенню обороноздатності країни.

Martin Joesaar, керівник Офісу оборонних інновацій ЄС в Україні представив головні позиції Європейської комісії в цій сфері. Програма EDF (European Defense Fund) надає учасникам ЄС доступ до фондів загальним обсягом в 8 млрд євро. Програма буде відкрита для українських учасників в 2026, але ті компанії що вже мають офіси в ЄС можуть брати в ній участь й сьогодні. Загалом, відкриття офісу в 2024 та його діяльність є важливим елементом координації та комунікації між урядом України та Європейською комісією у сфері оборони та безпеки.

Claudio Palestini, Голова програми НАТО «Наука заради миру і безпеки», акцентував на елементах діючої Дорожньої карти, які є доступними також для України. Серед них – спільні науково-дослідчі проєкти, навчання, обміни та події, які охоплюють 60 країн світу. До 50 (зі 181) активностей вже долучені українські організації. Особлива увага приділяється уніфікації технічних стандартів навколо 3 категорій інтерфейсів (SAPIENT, Link16 та Asterix), інтероперабельності й розвитку нових видів озброєнь та військової техніки, включно з безпілотними системами та РЕБ.

5 кейсів, що далі представили кластери УКА, й окремі презентації на тему Автоматизації та діджиталізації виробництв, формують панораму ключових меседжів УКА:

• Український індустріальний кластер (УІК): виробники, об’єднані навіть в невеликий машинобудівник кластер (в УІК зараз 10 МСП), спроможні виготовляти до 500 НРК на місяць. Кейс УІК є показовим для демонстрації потенціалу кластерної співпраці  – перші НРК є спільним продуктом 3-х учасників кластера, які до 2023 не мали відношення до ОПК. Й зараз підприємства кластера виробляють до 50 НРК щомісячно. Головними обмеженнями в масштабуванні є недостатня підтримка держави у вирішення питань бронювання працівників та закупівель. Іван Мовчан, член правління УІК та СЕО Української вагової компанії каже, що багатьом виробникам сьогодні вигідніше розвивати виробництво закордоном, ніж в Україні.
• Рівненський міжрегіональний медичний кластер: СЕО кластера Тетяна Воронцова продемонструвала власний 10-річний досвід навчання такмеду в Україні і вплив спільноти на зміни настанов з ТССС. Дмитро Самофалов, майор медичної служби, начальник передового хірургічного відділення Військово клінічного медичного центру доповнив Тетяну прикладами практичних кейсів в такмед з лінії бойового зіткнення й що мають відношення до стандартів НАТО. Головні пропозиції УКА в цій сфері стосуються розгортання тренінгових центрів й підготовки інструкторів в Україні по такмеду.
• Кластер Фотоніки: Кирило Гороховський, лідер спільноти УКА в сфері фотоніки, оптики та лазерної техніки представив підприємства Скіфтех та L7, виробників симуляторів для навчальних центрів ЗСУ, та стартапи m-fly та LaserGuard, які проходять програму акселерації brave1 і демонструють гарні результати застосування на полігонах та в бойових діях. Були означені головні проблеми галузі і плани з їх вирішення разом з міжнародними партнерами та державними органами України. 
• Вінницький кластер автоматизації та приладобудування: СЕО Юрій Клименко представив останні напрацювання кластера в розвитку екосистеми інновацій у секторі подвійного призначення Поділля. В кожному з головних секторів екосистеми (виробництво, розробки, державні інституції та ЗСУ) за останні роки відбулись значні зміни. Й кожен має свої виклики. Зокрема, для Оборонної галузі в цілому, характерні брак кадрів на виробництві, застаріла виробнича база, низька виробнича культура, залежність від імпортних комплектуючих, невизначеність та нестабільність державних замовлень тощо. Кластери можуть бути важливим інструментом для вирішення низки проблем ОПК й на стику Держави та Інноваційної екосистеми. Кластери можуть вирішувати питання екосистемного обліку в своєму регіоні чи секторі, підготовки кадрів, пошуку альтернативних джерел фінансування, створення спільних R&D проєктів тощо. Але для цього й державні структури мають сприяти розвитку кластерів.

• Львівський IRON cluster представив депутат Львівської міської ради Олекса Возняк. Як вже було зазначено, цей кластер демонструє найвищу динаміку зростання – й, очевидно, не тільки в УКА, але в Україні загалом. Дві головні причини – ефективний менеджмент та стратегія на зростання, й також ефективна підтримка міської влади. Остання ставить ОПК в своїй стратегії розвитку, як пріоритетний сектор розвитку міста, й розглядає кластери як інструмент об’єднання, розвитку та підтримки МСП. Ваучери на підтримку кластерів є класичним в ЄС інструментом для цього. Хоча в Україні, за даними УКА, в Україні тільки Львів його застосовує настільки системно та ефективно.  

Від зарубіжних партнерів, свої пропозиції надали Європейська асоціація безпеки та оборони, Офіс інновацій Канадського міністерства оборони, а також кластери Фотоніки з Німеччини та Польщі.

•  Платформа SPARC від ASD – є потужним інструментом співпраці учасників ринку. Andrea Barbagelata, керівник ASD по роботі з МСП продемонстрував функціонал платформи, який покриває можливості нетворкінгу й пошуку необхідних контактів, доступу до фінансових можливостей, важливих документів та профільних робочих груп, орієнтації по подіях, та гарячим пропозиціям технологічними напрямками тощо.  Доступ до цієї платформи є можливим і для українських виробників та кластерів, й пан Андреа запросив учасників долучатись.

•  Philippe Hébert, Director General R&D Innovation, Defence Research and Development Canada представив програму IDEaS (Innovation for Defence Excellence and Security). Програма включає такі опції підтримки канадських інноваторів як пряму ваучерну підтримку, участі в подіях, доступ до тестбед тощо, в тому числі співпрацю з іноземними учасниками. Таким чином, канадський уряд може фінансувати проєкти співпраці канадських та українських інноваторів. Окремі з них, в яких брали участь члени кластерів УКА, вже пройшли перші слухання, й фінальні рішення очікуються в лютому. Українські інноватори можуть долучатись до розробки концепції з цивільного розмінування, участі в конкурсах CUAS (БПЛА), а також спільної програми з NORAD що фінансує розробки TRL1-6 за напрямками БПЛА та НРК, квантових технологій, а також енергоефективних рішень.
• Можливості співпраці в ОПК з регіоном Берлін Бранденбург розкрив Mike Richardson, проєктний менеджер кластера OpTecBB (Німеччина). Майк є рекордсменом серед амбасадорів УКА за кількістю візитів в Україну й саме завдяки йому відбулись перші консолідаційні рухи в створенні кластера Фотоніки, об’єднання спільнот квантових технологій Києва та Львова. Майк представив кілька успішних кейсів співпраці з учасниками українських інноваційних екосистем й звідки ясний меседж – можливостей співпраці в цій сфері дуже багато.
• Тему «Польська екосистема фотоніки та мікроелектроніки — пропозиції до співпраці» розкрив Maciej Nowakowski, СЕО Польської платформи фотоніки. Пропозиція Мачея вийшла справді системною – тут було не тільки про огляд самої екосистеми, що включає понад 200 виробників, але й про численні пропозиції сервісів та співпраці, що пропонуються для України – як:
  • доступ до лабораторій тестування та прототипування, метрології та сертифікацій;
  • трансфер технологій включно з аспектами стандартизації, сертифікації та реєстрації ІР;
  • програми Upskilling для інженерів miltech
  • покращення скілів українських продуктових менеджерів в сферах Product Development (NPD) та Product Lifecycle Management (PLM)o   обміну кращими практиками в сферах навчальних програм, зростання ефективності виробництв, впровадження інноваційних програм та популяризації сучасних технологій.

Виступ Іллі Костіна з Головного управління військової юстиції МОУ акцентував на численних викликах та вже виконаних завданнях в рамках реформи інтелектуальної власності в ОПК. Фінальні презентації від IT-Enterprise та дискусія на тему «Автоматизація та діджиталізація в ОПК» добре підсвітили існуючі виклики та напрямки розвитку. IT-Enterprise вже має десятки референцій в ОПК по впровадженню систем цифрового обліку, ERP, MES, PDM-PLM та інших ІТ-систем. Подібні рішення, особливо облікові системи дуже затребувані й на рівні військових частин. Приведений кейс фонду “Повернись живим” яскраво демонструє ефективність подібних інструментів при швидкому зростанні. Своєю чергою, АППАУ, як національне об’єднання промислових автоматизаторів,  пропонує інструмент галузевих дорожніх карт, як головний в прискоренні діджиталізації.

В презентації СЕО УКА та АППАУ Юрчака Олександра прозвучали конкретні пропозиції по розробці Дорожньої карти діджиталізації ОПК, а також проєкти quick wins (швидких перемог), які спільнота УКА пропонує як першочергові. Тут є створення Центрів експертизи АІ та End2End інжинірингу при EDIH KyivHitech, створення нових навчальних програм та промоційні кампанії, гармонізація технічних стандартів тощо. Нещодавно АППАУ впровадила подібний проєкт в легкій промисловості України, й готова масштабувати цей досвід на ОПК.

Дискусія на тему масштабування виробництв вийшла жвавою, хоча й моментами дещо контраверсійною. Зокрема, учасники не дійшли згоди стосовно ролі технологій та рішень діджиталізації в масштабування виробництв й розуміння попиту, й натомість консенсус учасників стосувався необхідності широкого впровадження облікових систем, як першого кроку до діджиталізації процесів та технологій.

Підсумки та подальші кроки

УКА загалом досяг своїх цілей в цій конференції. Ми значною мірою розкрили та показали, що українські кластери можуть бути дієвим інструментом підтримки МСП, інновацій та масштабування в сфері ОПК.

Якщо тільки 1 малий кластер в машинобудуванні може потенційно виробляти до 400-500 НРК на місяць, що якщо таких кластерів буде 10 чи 20?

Якщо Львівський IRON вже виробляє сукупно тисячі різних дронів на місяць, то скільки всього ми потенційно можемо мати зростання по 3-5 ключовим регіонам?

Якщо Вінницький кластер виробляє кілька тисяч електронних зборок при потенціалі x10, то що буде якщо йому надати кращі умови підтримки? 

Якщо ГО “Рівне-такмед” (засновник Рівненського міжрегіонального медичного кластера) готує близько 10 000 військовослужбовців з базовою підготовкою і біля 1000 бойових медиків в рік, то скільки таких фахівців ми зможемо готувати, якщо його методики  впровадити в 5-10 нових навчальних центрів, й навколо яких будуть формуватись свої екосистеми та кластери? А якщо ще впровадити нові курси підготовки, яких досі немає в Україні – ATLS i ASSET і на які направляють лікарів за кордон десятком в рік? 

Якщо члени АППАУ успішно впровадили свої рішення 4.0 діджиталізації та автоматизації виробництв по десятках заводів України, що буде якщо ця колективна потуга, в тому числі й на рівні системних стратегій діджиталізації ввійде в ОПК та ЗСУ зі своїми новими пропозиціями?

Водночас, щоб реалізувати всі ці what if кластерам потрібна підтримка. Досі, в Україні немає жодних державних програм, які б вже надавали дієву підтримку кластерам, як інструментам розвитку МСП, інновацій та діджиталізації, в тому числі у сфері ОПК. УКА тільки розпочав з Мінекономіки проєкт з створення концепції кластерної підтримки, й також є певний прогрес на рівні регіональних програм. Водночас ці темпи є явно недостатніми стосовно викликів ринку й окремі програми мають бути специфікованими під ОПК якнайшвидше. Аналогічно, нам потрібне спільне лобіювання на рівні ЄС щодо створення механізмів співпраці між європейськими та українськими кластерами. Зі всією повагою до програм ЄС й величезної підтримки, що надається Україні, мусимо все-ж сказати, що в сфері ОПК цих механізмів не існує й це в кінці 3-го року повномасштабної війни!

Підсумовуючи, українські та зарубіжні кластери дуже добре себе показали 23 січня. Але це тільки малесенька доля того, що можуть насправді ці численні об’єднання виробників МСП, стартапів, розробників, інтеграторів, науковців та освітян. Пропозиції щодо подальших кроків та розвитку кластерної співпраці будуть надані в найближчі тижні до міністерств та зарубіжних партнерів.

УКА запрошує до приєднання нові кластери України, які працюють в сфері ОПК – наш Ресурсний центр «Технології подвійного призначення» готовий й надалі координувати роботу за спільними викликами та цілями.

Виконавча дирекція УКА дякує всім долученим партнерам, що взяли участь в цій конференції, Міністерствам та представникам ЗСУ. Розвиток ОПК залишається пріоритетним напрямком для УКА в 2025. Про це йтиметься також на річній конференції УКА, що планується 30 січня – запрошуємо!

Виконавча дирекція УКА