Конференція «Регіональні кластерні ініціативи» у змішаному форматі відбулася 23 жовтня 2023 року у межах програми міжнародної співпраці #EU4Business за фінансування ЄС та уряду Німеччини.

Конференція почалася з привітання учасників представниками місцевої влади та органів самоврядування. Зокрема, директор департаменту економіки та інвестицій міськради Максим Мартьянов підкреслив, що кластерний рух близькій місту та може стати основою для розвитку економіки. Проєкт міста – муніципальний Інноваційно-технологічний парк «Кристал» – отримав підтримку ПРООН та GIZ, спрямований на розвиток екосистеми інновацій, яка сприятиме зростанню вже працюючих кластерів та тих, що можуть бути створені. 

Про підтримку кластерних ініціатив детально розповів Роман Лисенко, проєктний координатор GIZ програми “EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП”, завдяки підтримці якої відбулася міжкластерна конференція.

Олександр Юрчак, директор Українського кластерного альянсу у виступі показав системне бачення кластерного руху, підкреслив місію кластерів як рушіїв економічного розвитку і визначив роль УКА – оркестрування активностей кластерів. Теза О.Юрчака про роботу УКА у мепінгу та управлінні проєктами національних кластерів мала особливе значення для представників місцевих кластерів в контексті проєкту Вінницького кластеру приладобудування та автоматизації «R&D центр», який за задумом ініціатора має консолідувати компетенції та ресурси кластерів Вінницького та інших регіонів, що мають наміри та досвід  розвитку екосистеми інновацій. 

Директор УКА задав рівень оцінки розвитку національних кластерів, зазначивши, що наразі в Україні немає жодного кластера, сертифікованого за стандартом European Secretariat for Cluster Analysis (ESCA). Це бездоганний KPI для кластерів на найближчу та середню перспективу з огляду на стратегію інтернаціоналізації УКА.

На підтвердження цього керівник Tech Startup School Львівської політехніки Назарій Подольчак у своїй презентації продемонстрував вражаючий діапазон проєктів цієї успішної організації. Базовими складовими успіху Н.Подольчак визначив формування середовища, адаптацію до змін та цінності учасники в екосистеми та кластерів. Усі проєкти львів’ян спрямовані на роботу з молоддю (Стартап Батяри та наукові ліцеї на базі санаторних шкіл – найяскравіші з них), розвиток інтелектуального капіталу та інноваційного підприємництва та мають масштабуватися як пріоритетні в умовах зменшення людських ресурсів України.

У концепції екосистеми інновацій регіону, яку представив директор Вінницького кластеру приладобудування та автоматизації, член правління УКА Юрій Клименко, кластери відіграють роль драйверів змін та є головними стейкхолдерами формування повноцінної інноваційної екосистеми. Еволюція кластерів очевидна та підтверджена світовим досвідом — від спільних проєктів у дослідженнях та розробках через формування  екосистеми як середовища, в якому зростає конкурентоспроможність кластерних організацій, до участі розвитку індустріальних парків. Кластерна організація, яку представляє Ю.Клименко, проходить шлях еволюції, мета якої – відновлення титульної у минулому галузі приладобудування на новій ціннісній та технологічній основі. Спікер переконаний – екосистема технопарків стає повноцінною лише за умови створення R&D-центрів та Центрів навчання з інновацій.

Підтвердженням готовності взаємодіяти в економічному розвитку стало підписання Меморандуму про партнерство та співпрацю у розвитку екосистеми Інноваційно-технологічного парку «Кристал» представниками основних стейкхолдерів кластерного руху —  місцевої влади, бізнесу та науки – М.Мартьяновим, Н. Подольчаком та Ю.Клименком. Меморандум, в якому об’єднуються компетенції та ресурси організацій розвитку бізнесу різних регіонів – переконлива демонстрація наявності кращих кластерних практик в Україні. Після підписання меморандуму партнери сформували наступні кроки та працюють над його реалізацією.

Успішні практики регіонів

Другу частину конференції відкрив ветеран національного кластерного руху, голова правління УКА, керівник Агенції сталого розвитку «АСТАР» з Хмельницького Олег Демчук. Двадцятирічний досвід створення кластерів дозволяє колегам з Хмельницького фокусуватися на стратегії подвійного переходу та одночасно застосовувати відлагоджені операційні процеси роботи з чисельними партнерськими громадами. На початку повномасштабного вторгнення Олег координував роботу швейних організацій регіону та зробив незаперечний висновок – без кластерів логістичні рішення не мають сенсу. 

Зірка, народжена АСТАР – проєкт «Дністер 1362», в якому інтегруються можливості семи областей. Такий масштаб не випадковий — О.Демчук ставить конкретні цілі в контексті глобальної конкуренції. Наприклад, каже він, «світовий ринок весільних суконь складає 32 млрд. $, скільки відсотків ринку ви плануєте охопити?» – і це ще один показник ефективності для кластерів. Підсумок керівника АСТАР: пріоритетами розвитку кластерів є географічна концентрація, освіта, конкуренція на світовому ринку та участь у стратегічному управлінні територіями. 

Виступ Богдана Шаповала, керівника кластера U-Food, Умань був лаконічним та конкретним – як у механізмі об’єднання інтересів крафтових виробників харчових продуктів, так і у стислому описі міжкластерної взаємодії з партнерами з УКА (АСТАР та АРР ТОТГ). Наразі Б.Шаповал з партнерами відбудовують систему збуту та розвитку крафтовиків, легалізуючи їх діяльність та структуруючи її напрямки у об’єднуючи їх у Ukranian Craft. Кошти донора U-Food спрямовує на об’єднання ресурсів виробників, ідентифікуючи цей процес як спільний фандрайзинг ресурсів. Порада спікера універсальна і вже перевірена на крафтовиках: «зробіть карту ресурсів ваших партнерів, подумайте, що зможете зробити з об’єднаним ресурсом і лише потім починайте залучати кошти».

Член правління Харківського кластеру ІАМ Віталій Зайцев поділився своїми практичними здобутками у побудові міжрегіональних ланцюгів доданої вартості. Його практичні рекомендації прості і одночасно глибокі: для ефективної кооперації регіонів потрібно максимально використовувати їх смартспеціалізацію, забезпечити безпеки окремих учасників кооперації розподіленням виробничих процесів та задіяти регіональні дослідницькі центри та наукові групи до виконання профільних завдань. В.Зайцев виокремив проблеми міжкластерної взаємодії, насамперед налагодження логістики, ризики нестабільності внаслідок воєнних дій, а також позиціював шляхи вирішення проблем розвитку міжрегіональної взаємодії, серед яких побудова нових команд, спільні інфраструктурні проєкти, освіта та підготовка робочої сили.

Голова Наглядової ради Морського кластера України (МКУ) Артем Ващиленко динамічно розповів про структуру та склад кластера, основні напрямки діяльності – розвиток освітньої та інноваційної інфраструктури, лобіювання розвитку галузі інтернаціоналізація як інструмент, експорт та залучення інвестицій. Один з найцікавіших прикладів сталого розвитку кластера – ініціація проведення у Миколаєві потужного інструменту комунікацій Europian Maritime Day in Ukraine. Материнська подія Europian Maritime Day створювала європейськими партнерами як майданчик із прямим доступом до морських об’єднань, що створює можливості участі у дослідницьких партнерських проєктах. Особливо цікавий досвід МКУ у розбудові віртуального RDI Центру та віртуальної академії, що свідчить про розвиненість інноваційного середовища у регіоні, адже віртуальні інструменти не працюють, якщо фізичне середовище не досягло належного рівня ефективності.

Про інтеграцію освітніх ініціатив регіону із трендами Індустрії 5.0 розповів керівник Запорізького ІАМ кластеру Андрій Карпенко на прикладі проєкту Work4CE, що фінансується програмою Erasmus+ та спрямований на розвиток міждоменних компетенцій з метою покращення працевлаштування випускників ЗВО. Акцент на молодь, вищу освіту та міждисциплінарність підготовки спеціалістів реалізується у проєкті завдяки інтенсивним та безперервним комунікаціям у різноманітних форматах. Це синхронізується з думками інших учасників про вагомість середовища у екосистемі кластерної взаємодії.

Кластери у відбудові економіки

Панельну дискусію відкрив член правління УКА, керівник Київського High-Tech Кластеру Анатолій Долинний, який на прикладі цього кластеру та ресурсного центру УКА «Розумні регіони і міста» показав, як формується архітектура регіональної екосистеми управління smart city та широкий діапазон проєктів у цій сфері. Фундаментом цього є діапазон компетенцій кластерів, що входять до ресурсного центру. Широка номенклатура проєктів дозволяє привернути увагу громад, які обирають актуальні для них проєктні напрямки  і внаслідок цього кластери та їх учасники отримають партнерів і активізують свій розвиток. Логічний та реальний процес роботи ресурсного центру завершує його фандрайзингова робота.

Роль системності у розвитку кластерів підтвердив Вадим Шиян, директор Міжрегіональної спілки птахівників та кормовиробників. В.Шиян один з піонерів розбудови міжрегіональної взаємодії, і послідовна розбудова міжсекторального кластера доводить тим кластерам, які ізолюються в рамках своїх галузей/секторів, що партнерські зв’язки виробників із науковими та освітніми організаціями, підприємствами інших галузей та регіонів є основою сталого розвитку бізнесу. В Україні, підкреслив спікер, немає досвіду у реалізації всього різноманіття моделей кластерного розвитку, тому кластерний менеджмент Міжрегіональної спілки  вчиться у європейських партнерів та національних провайдерів освітніх послуг.

Яскрава презентація агротуристичного кластера «Шляхами Трипільської Праматері» Голови правління Агенції регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад (АРР ТОТГ) Павла Ярмія продемонструвала, що цей проєкт потребує підтримки усіх учасників конференції та членів УКА, позаяк своєю спрямованістю претендує на роль ціннісної основи кластерного альянсу, принаймні у культурній площині. 

Директор Вінницького бізнес-клубу (ВБК) Володимир Мережко дав стислий опис цієї організації: це об’єднання бюджетоутворюючих підприємств (майже 70% бюджету області), цілі якого у популяризації Вінничини за кордоном, лобіювання інтересів в органах влади. ВБК бере участь у підготовці актуальних змін до законопроєктів, і одночасно з цими стратегічними завданнями розв’язує проблеми перероблення вторинної сировини. Успішний досвід цієї організації у кластерній площині – залучення до спільної розробки та виробництва нової продукції підприємства, що релокувалося зі сходу України. Інший член клубу, релокант з Харківської області Українська вагова компанія (яка є учасником двох кластерів – Харківського ІАМ та Вінницького приладобудування) теж вже має досвід розробки нових продуктів з місцевими компаніями, і на думку В.Мережка, це свідчить про появу своєрідного мікрокластера. Спікер переконаний, що кооперація корисна і приносить прибуток усім учасникам цього процесу.

Трансформація галузей

Остання частина конференції проходила на території ГК «KNESS», найдинамічнішій high-tech компанії регіону, яка наразі є вертикально інтегрованим оператором ВДЕ. Екскурсія на диспетчерський центр компанії вразила гостей Вінниці – на власному обладнанні та програмному забезпеченні KNESS обслуговує 118 ФЕС у 13 областях України сумарною піковою потужністю понад 1,44 ГВт, а також 6 високовольтних підстанцій. Основним спікером виступив Сергій Кравчук, директор Kness Energy, який детально розповів про таке: основними напрямками групи компаній є будівництво сонячних електростанцій, виробництво, зберігання та управління електроенергією;  постачання та трейдинг електроенергії; девелопмент та виробництво металоконструкцій і електротехнічного обладнання для ФЕС. Компанія вийшла на зовнішні ринки та вже відкрила офіси у Польщі та Латвії. Це вдалося завдяки чіткому позиціюванню й одночасно значній лінійці продуктів: власне виробництво складових та компонентів, постачання послуг комерційного обліку електроенергії, трейдінг електроенергії прогнозування генерації,  реалізація балансуючої групи, рішення «під ключ», що містить будівництво ФЕС, її сервісне обслуговування (комплекс експлуатаційно-технічних послуг), постачання електроенергії тощо. Увесь обсяг продуктів забезпечений інтегрованим підходом, якісним менеджментом та орієнтацією на засади подвійного переходу.

Висновки

• Потужні регіональні структури зобов’язані мати пріоритет відновлення та збереження людського капіталу. Тому людиноцентричність має стати для усіх кластерів не гаслом, а стратегічним вектором та реальним інструментом підвищення конкурентоспроможності
• Спільний R&D-процес як джерело інновацій та спосіб зменшення вартості етапу розробки для кожного учасника стає трендом розвитку кластерного руху
• Результативність кластерних процесів, проєктів та організацій досяжна за умови системності
• Організації розвитку бізнесу, представлені на конференції, зокрема, Вінницький бізнес-клуб, мають середньострокову перспективу переформатування у організації кластерного типу
• Динаміка зростання УКА випередила динаміку формування спільних цінностей альянсу, тому альянсу необхідні дії та проєкти, що виконують інтегруючу ціннісну функцію, зокрема, проєкт «Шляхами Трипільської Праматері».

Довідкова інформація:

Конференція відбудеться за підтримки програми міжнародної співпраці «EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», що спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту. Детальніше: www.eu4business.org.ua 

Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Локальний партнер з виконання – ГО «Український кластерний альянс».

Зміст публікації є виключною відповідальністю Українського кластерного альянсу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, уряду Німеччини, GIZ.

#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME

Юрій Клименко,

директор Вінницького кластеру приладобудування та автоматизації, член правління УКА