Джерело зображення: Facebook сторінка Phoenix Equipment Company

10–12 березня делегація Українського кластерного альянсу (УКА) взяла участь у виставці JEC World 2026 у Парижі – головній світовій події в сфері композитних матеріалів. Захід зібрав понад тисячу компаній із ЄС, Північної Америки та Азії, включно з лідерами авіакосмічної, автомобільної та оборонної індустрій. Місія була ініційована дирекцією Об’єднаних Інноваційних космічних кластерів й підтримана на рівні УКА, в першу чергу, Кластером подвійних технологій.

Мета участі  ознайомча – як спільна делегація, українські кластери вперше приймали участь у виставці цього сектору. Водночас, й враховуючи швидке зростання використання композитів у виробництві дронів та ракет, ми ставили завдання зрозуміти стек технологій, головні технологічні тренди, категорії можливих партнерств, а також прискорити інтеграцію українські кластери у європейські ланцюги доданої вартості.

Ключові технологічні тренди JEC World 2026

По результатам зустрічі, учасники делегації можна констатувати наступні технологічні тренди

1. Перехід від металу до композитів у силових конструкціях

Переможці JEC Innovation Awards демонструють системну заміну металу композитами в авіації, транспорті, енергетиці: від несучих елементів крила й водневих баків до залізничної інфраструктури та суднових гвинтів.

Для України це означає, що використання скло‑ та вуглепластиків у дронах і ракетах – не «екзотика», а новий промисловий стандарт, який варто закладати вже зараз у технічні завдання.

2. Вибухове зростання термопластичних композитів

Низка проєктів‑переможців базується на термопластичних матрицях (PA6, PPS, PEEK), які дозволяють швидко формувати деталі пресуванням або thermoforming, а також зварювати елементи без клею.

Термопласти стають ключовою технологією для масового виробництва: вони поєднують високу ударну в’язкість, ремонтопридатність і потенціал рециклінгу – критично важливі характеристики для серійних корпусів БПЛА.

3. Індустріалізація процесів: RTM, інфузія, пултрузія

У Live Demo Zone демонструвалися повноцінні лінії вакуумної інфузії та Resin Transfer Molding (RTM), орієнтовані на десятки деталей на день із контролем параметрів процесу в реальному часі.

Пултрузія та автоматизоване плетіння (braiding) показані як базові процеси для масового випуску лонжеронів, профілів та кабель‑несучих конструкцій – із суттєвим зниженням вартості на метр виробу.

4. Цифровий «digital thread» від проєктування до ремонту

Один із переможців Innovation Awards представив цифровий ланцюг для авіакосмічних і оборонних конструкцій: від проєкту – до виробництва, неруйнівного контролю та організації ремонту.

Такі підходи прямо корелюють з потребою ЗСУ швидко відновлювати БПЛА та ракетні системи в полі на основі даних про фактичні навантаження й пошкодження.

5. Циркулярність і рециклінг

Окремий блок нагород стосувався переробки композитів: від повторного використання деталей A380 у літаках нового покоління до симбіозу рецикльованих волокон і біобазованих смол у спортивному інвентарі та інфраструктурі.

Європейські партнери очікують, що нові проєкти одразу враховуватимуть утилізацію й рециклінг; для України це створює додаткові можливості залучення грантових програм ЄС на «зелені» виробництва.

Що це означає для української індустрії дронів і ракет

На сьогодні в Україні працюють сотні компаній, що розробляють і виробляють БПЛА, але рівень локалізації композитних матеріалів і процесів залишається обмеженим: масово використовуються фанера, прості пластики та ручна формовка.

Порівняння з трендами JEC World 2026 показує кілька конкретних векторів розвитку:

1.      Перехід до склопластикових і гібридних сендвіч‑структур для крил та фюзеляжів. Використання пінистих осердь (PVC, PET, PU, EPP) та склотканини з інфузією дозволяє знизити масу конструкції БПЛА на 30–60% порівняно з фанерою, підвищити ресурс і стабільність геометрії.

2.      Запуск RTM/інфузійних ліній середньої серійності. Для типових платформ (розмах 1–2 м, маса 1–20 кг) оптимальними виглядають закриті форми RTM та вакуумна інфузія, які дають стабільну якість при серіях у сотні й тисячі корпусів на місяць.

3.      Освоєння термопластичних композитів для масових корпусів. Термопластичні скло‑ та вуглепластики (наприклад, PA6/GF) у поєднанні з компресійним формуванням дають можливість перейти від «кустарного» виробництва до справжнього машинобудування дронів, зі збереженням можливості ремонту й переробки.

4.      Підготовка до композитних корпусів ракет і теплозахисту. LewaCo та інші лауреати в області баків для рідкого водню демонструють технології термопластичних CFRP‑резервуарів, стійких до кріогенних тріщин. Ці рішення можуть бути адаптовані для корпусів твердопаливних двигунів та елементів ракетної техніки.

5.      Фокус на цифровізації та рециклінгу як частині пропозиції України. Участь у європейських проектах вимагає закладати цифровий моніторинг процесів (датчики, збирання даних) і сценарії рециклінгу матеріалів як з самого початку, так і на етапі модернізації існуючих виробництв.

Можливості та перспективи кластерної співпраці

Входження на ринок через партнерські кластери, хто вже глибоко в темі композитів видається на сьогодні найшвидшими та найбільш ефективним шляхом. Впродовж виставки ми провели зустрічі на стендах наших партнерів:

• Французькі кластери Albatros та POLYMERIS (партнери АППАУ в проєкті IDEALIST)
• Німецький кластер Composite United та Польський кластер композитних матеріалів – партнери УКА та нашого кластеру САМТ з 2023
• Учасники інших німецьких стендів, зокрема Саксонії – як результат розвитку попередніх місій до Саксонії

Реагуючи на попередньо визначені профілі фірм, які цікавили українську делегації – кластерні координатори наших партнерів підбирали своїх учасників чи партнерів, – швидко, релевантно та ефективно. Учасники української делегації, зокрема, інжиніринговий центр SolarAir залишились дуже задоволеними результатами цих зустрічей. 

Результати поїздки та наступні кроки УКА

Загалом, за три дні роботи JEC World делегація УКА провела десятки зустрічей із виробниками композитних матеріалів, обладнання та R&D‑центрами Франції, Німеччини, Польщі, Італії та інших країн. Сторони окреслили низку напрямів для подальшого співробітництва:

• спільні пілотні проєкти з виробництва композитних платформ для БПЛА на базі українських підприємств;
• технічні тренінги та програми обміну для інженерів, зокрема щодо RTM, пултрузії та термопластичних композитів;
• створення в Україні демонстраційної лінії з виробництва сендвіч‑крил і фюзеляжів з GFRP для масових дронів;
• участь українських кластерів у європейських консорціумах, що працюють над водневими баками, композитними трубопроводами й цифровими технологіями ремонту.

Учасники делегації діляться своїми відгуками:

“Участь у JEC World 2026 стала прекрасною можливістю ознайомитися з сучасними тендеціями розвитку композиційних матеріалів та розширити контакти з промисловцями та науковими установами, які працюють в цій галузі. Приємно бачити, що іноземні колеги щиро цікавляться українськими дослідженнями та інноваціями. Мої головні інсайти з виставки:

• матеріалознавство стає дедалі «зеленішим»: переробка композитів та біоматеріали — це вже не просто слова, а реальність виробництва.
• колаборація — це нова валюта:  великі дослідження і проєкти потребуть міжнародного партнерства.”

(Марина Стороженко, провідна співробітниця з Інституту матеріалознавства ім. Францевича)

“Наші кластери обєднались й змогли разом сформувати делегацію. Це показує наш інтерес до цього сегменту й готовність рухатися далі. Велика подяка за цю ініціативу нашому обєднанню інноваційних космічних кластерів. Головні враження від виставки: чудова організація, потужно представлено всі ключові тренди по різних сегментах, багато нових контактів та потенційних партнерств. Дуже добре що ми зробили українську панель на високому рівні – це значно підвищує обізнаність про Україну та наші запити.” (Юрчак Олександр, директор УКА)

УКА й далі працюватиме над тим, щоб українські кластери стали повноцінними партнерами у європейських ланцюгах постачання композитів – від дронів і ракет до енергетики та транспорту. Це критично як для обороноздатності України, так і для її інтеграції в майбутню «зелену» та високотехнологічну економіку ЄС.