Як перетворити емоційні та хаотичні донати на системний інструмент, що генерує мільйони гривень без грантів і зовнішніх фондів?

Рівненський Міжрегіональний медичний кластер довів: коли є абсолютна прозорість і довіра до лідерів, цілі колективи готові роками віддавати частину своєї зарплати на перемогу. Це історія про те, як ініціатива “Одноденний заробіток” допомогла придбати 8 авто, підтримати локальне виробництво дронів та згуртувати молодий кластер сильніше, ніж будь-який бізнес-тренінг.

“Коли лікарі бачать реальне авто на фронті, куплене за їхні гроші, вони розуміють силу кластерної спільноти, яка збудована на довірі і спільних цінностях” – Тетяна Воронцова, Президент Рівненського міжрегіонального кластера

Паспорт практики

Назва практики	ОдноденнийЗаробітокНаЗСУ (Системний збір коштів медичними закладами)
Кластер / організація-джерело	Рівненський Міжрегіональний медичний кластер через свого засновника ГО “Рівне-такмед”
Регіон	Рівненська область
Період впровадження	З лютого 2022 року – постійно (діюча практика)
Рівень зрілості кластера	Зрілий кластер з міжнародними проектами
Тематичні блоки	Кризова / воєнна адаптація, фандрейзинг, нетворкінг
Для кого практика	Ініціативи та молоді кластери будь-якої галузі, яким потрібно вибудувати початкову довіру та об’єднати учасників навколо великої спільної мети

Контекст і проблема, яку вирішувала практика

З початком повномасштабного вторгнення кожен медик прагнув допомогти фронту, але індивідуальні зусилля були розпорошеними. Лікар або медсестра могли задонатити 200–500 гривень на різні збори, проте такі “емоційні” мікровнески не дозволяли закривати великі потреби — наприклад, купівлю позашляховика для евакуації поранених.

Що не працювало? Хаотичні збори швидко виснажували людей психологічно. Крім того, самостійний пошук надійних автівок чи перевірка виробників дронів кожним окремим відділенням була неефективною: медики витрачали робочий час на непрофільну логістику та ризикували натрапити на шахраїв. Потрібен був єдиний “центр закупівель”, який би взяв на себе перевірку постачальників та логістику, дозволивши медикам зосередитися на своїй основній роботі, знаючи, що їхні кошти працюють максимально ефективно.

Опис механіки практики («що під капотом»)

Практика перетворює разовий акт допомоги на сталий бізнес-процес під парасолькою кластера.

Логіка процесу виглядає так: Колектив медичного закладу (наприклад, пологового будинку) приймає спільне добровільне рішення про регулярну підтримку. Найчастіше це формат “одноденного заробітку” або фіксований відсоток (наприклад, 3%) від щомісячної зарплати.

Ролі та інструменти:

• Кластер (Рівненський Міжрегіональний медичний кластер): Виконує ключову роль гуртування та координації. Він виступає майданчиком для комунікації між керівниками закладів, мотивує колективи до участі та забезпечує інформаційну підтримку ініціативи.
• ГО «Рівне-такмед» (Співзасновник кластера): Операційний та логістичний центр. Організація має 10-річний досвід прямої співпраці з військовими, що гарантує фаховість у підборі техніки. ГО бере на себе всі фінансові процедури, пошук машин за кордоном, взаємодію з розробниками дронів, перевірку технічного стану та перевірку технічного стану, юридичне оформлення та передає закуплене майно безпосередню підрозділам-замовникам.
• Бухгалтерія медичного закладу: Здійснює технічну частину — акумулює кошти на основі добровільних заяв працівників та перераховує їх на офіційний цільовий рахунок.
• Звітність: Це «запобіжник» системи. Кластер та ГО надають детальні звіти кожному колективу (квитанції, акти прийому-передачі, фото/відеофіксація від бійців). Завдяки прозорості та репутації партнера з 10-річним досвідом, у донорів не виникає сумнівів у цільовому використанні коштів.

Ритм практики — щомісячний. Це забезпечує прогнозованість: Кластер заздалегідь знає, яку суму він отримає наступного місяця, і може заздалегідь бронювати техніку чи замовляти компоненти для дронів.

Ресурси та передумови

Фінансова база проєкту — виключно власні кошти (зарплати) учасників Кластера. Жодних зовнішніх грантів чи донорів. Це робить ініціативу повністю автономною.

Головна передумова — абсолютна довіра до лідерів. Без прозорого механізму звітності та впевненості, що кошти не “розчиняться” в адмінвитратах, модель колективних відрахувань не протрималася б і трьох місяців. Також важливою є адміністративна спроможність менеджменту Кластера оформлювати складну логістику та акти передачі майна.

Результати та ефекти (outcomes)

Короткострокові результати вражають своєю конкретикою: лише за 2025 рік зібрано близько 2 млн гривень, закуплено та передано на передову 8 автомобілів.

Проте набагато ціннішими є середньострокові ефекти. Кластеру вдалося стимулювати локальну економіку: замість купівлі готових рішень, кошти спрямовуються місцевим виробникам дронів, що створює мікроланцюг доданої вартості всередині регіону.

Структурні зміни:

• Згуртованість: Спільна волонтерська діяльність “зшила” колективи лікарень сильніше, ніж будь-які корпоративи.
• Культура співпраці: Рівненський пологовий будинок, наприклад, стабільно донатить частину зарплати вже 3 роки поспіль. Це стало частиною їхньої ідентичності.

Готовність до бізнесу: Вибудувана на волонтерстві довіра дозволила Кластеру перейти до амбітніших планів розвитку медичної галузі регіону — учасники побачили, що вони можуть ефективно керувати великими ресурсами разом.

Сталість практики

Практика демонструє феноменальну сталість. Вона не залежить від завершення проєктів чи зміни донорів, оскільки базується на внутрішній мотивації людей. Навіть через 3 роки інтенсивність зборів не падає. Сталість тримається на трьох стовпах: лідерстві керівників лікарень, бездоганній репутації менеджменту Кластера та регулярному публічному звітуванні.

“Віддати одноденний заробіток раз на місяць не боляче для гаманця, але коли бачиш результат у вигляді врятованих життів на фронті — це дає відчуття причетності до великої справи” – Тетяна Воронцова, Президент Рівненського міжрегіонального кластера.

Обмеження та ризики

Головний ризик — адміністративний тиск. Якщо відрахування стають примусовими (“за вказівкою зверху”), довіра до Кластера миттєво руйнується, а практика перетворюється на “добровільно-примусовий” податок, що вбиває ініціативу знизу.

Також існують серйозні комунікаційні ризики. Будь-яка затримка у звітності, непрозорість у виборі постачальника або відсутність зворотного зв’язку від військових можуть спричинити зупинку зборів. Репутація Кластера в цій моделі є критично залежною від кожної гривні.

Уроки та рекомендації для Clusters4Regions

Цей кейс є ідеальним для незрілих кластерів та ініціатив. Спільне волонтерство — це найкращий спосіб вибудувати початкову довіру (Social Glue) між учасниками, які часто сприймають один одного як конкурентів.

Рекомендації:

1. Починайте з цінностей: Не чекайте великих комерційних контрактів, щоб об’єднати людей. Спільна допомога ЗСУ — це найсильніший фундамент для кооперації в українських реаліях.
2. Підтримуйте своїх: Модель, коли Кластер закуповує дрони у місцевих виробників, — це ідеальний приклад кластерної логіки. Ви одночасно допомагаєте фронту і стимулюєте економіку свого регіону.
3. Звітність понад усе: Використовуйте цей кейс у тренінгах, щоб показати, як прозорість конвертується в мільйонні ресурси.

Презентація практики доступна за посиланням:

Ця практика включена до Посібника кращих практик України, який ми розробляємо в межах проєкту Clusters4Regions.

Щоб бути першими серед тих, хто отримає повну версію Посібника, будь ласка, заповніть коротку форму попередньої реєстрації.

---

Ініціатива Clusters4Regions впроваджується Українським кластерним альянсом на запит Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD