ГС «Львівський кластер медичного бізнесу». Платформа медичних чекапів «Чек-ап Львів»
Уявіть, що ваші прямі конкуренти стають партнерами, разом створюють єдиний продукт і діляться пацієнтами. Неможливо в медицині? Львівський кластер медичного бізнесу довів зворотне. За підтримки GIZ вони створили вебплатформу “Чек-ап Львів”, яка об’єднала понад 25 приватних клінік регіону навколо профілактичної медицини. Дізнайтеся, як перетворити фрагментовану конкуренцію на сталу екосистемуcoopetition, залучити 10 000+ пацієнтів та почати позиціонувати цілий регіон як медичний хаб Східної Європи.
Паспорт практики
| Назва практики | Платформа медичних чекапів «Чек-ап Львів» |
| Кластер / організація-джерело | ГС «Львівський кластер медичного бізнесу» |
| Регіон | Львів, Львівська область |
| Період впровадження | Реалізовано як грантовий проєкт GIZ, наразі діє постійно (у спрощеному вигляді) |
| Рівень зрілості кластера | Зрілий кластер з портфелем проєктів |
| Кількість учасників | 25 |
| Тематичні блоки | Сервіси для МСП, Розвиток ланцюгів доданої вартості, Нетворкінг, Міжнародна співпраця |
| Для кого практика | Для зрілих кластерів будь-якої сервісної галузі, де існує висока конкуренція, але є потенціал для створення спільних продуктів та стандартизації послуг під єдиною парасолькою бренду |
Контекст і проблема, яку вирішувала практика
Вихідна ситуація: Приватні медичні центри Львова працювали розрізнено, фрагментовано конкуруючи між собою. Водночас у населення (як місцевого, так і ВПО та іноземців) був низький рівень обізнаності про профілактичну медицину та європейські стандарти чекапів. Львів мав потенціал як медичний хаб, але не мав консолідованої пропозиції.
Що не працювало до впровадження: Індивідуальне просування профілактичних послуг клініками було дорогим і малоефективним у масштабах регіону. Відсутність єдиних стандартів чекапів ускладнювала пацієнтам вибір і не дозволяла формувати довіру до Львова як до єдиного медичного напрямку. До гранту співпраця між клініками обмежувалася епізодичними нетворкінг-івентами, без переходу до спільного продуктового дизайну.
Опис механіки практики («що під капотом»)
Проєкт реалізовано за грантової підтримки GIZ (EU4Business).
Ключові елементи (логіка):
- Розробка цифрової вебплатформи: Створення єдиного онлайн-каналу «Чек-ап Львів», який об’єднує пропозиції клінік-учасників.
- Спільний продуктовий дизайн: Розробка та впровадження конкурентами уніфікованих медичних чекапів. Це вимагало узгодження стандартів якості, протоколів, ціноутворення та клієнтських маршрутів.
- Колективний маркетинг: Популяризація профілактичної медицини та європейських стандартів під брендом Кластера (цільова аудиторія: громадяни України, пацієнти з інших регіонів, іноземці).
Ролі:
- Менеджмент Кластера: Координація розробки платформи, фасилітація кооперації між конкурентами, узгодження стандартів, колективний маркетинг, комунікація з донорами.Важливо, що гарантом реалізації проєкту та ключовим виконавцем фасилітаційної роботи виступив Клуб Ділових Людей Україна — співзасновник кластеру та ініціатор створення платформи. Саме він забезпечив сталість процесу, довіру між учасниками та практичну координацію на всіх етапах.
- Приватні клініки (МСП-учасники): Розробники чекапів, виконавці медичних послуг, об’єкти стандартизації.
- Донор (GIZ): Фінансова підтримка та експертний супровід.
Частота та ритм: Стала практика (платформа діє постійно).
Ресурси та передумови
Тип ресурсу: Донорський / грантовий проєкт («EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП»).
Організаційні передумови: Наявність зрілості кластера для модерації coopetition, спроможність працювати з цифровими платформами, навички колективного маркетингу.
Результати та ефекти (outcomes)
Досягнуті кількісні результати:
- Створено та запущено спільний кластерний продукт (уніфіковані чекапи).
- Понад 10 000 переходів на вебплатформу.
- Отримання до 10 звернень (записів на чекапи) щотижня.
- Залучено МСП-учасників та сформовано сталі коопераційні зв’язки.
Якісні результати:
- Посилення довіри між учасниками кластера.
- Формування культури співпраці («coopetition») та партнерської моделі взаємодії.
- Перехід від індивідуального просування послуг до координації спільних дій.
- Зміцнення інституційної ролі кластера як координатора та представника інтересів учасників.


Структурні зміни (поведінка):
- Учасники почали системно співпрацювати у розробці та просуванні чекапів, ділитися інформацією та перенаправляти пацієнтів між клініками.
- З’явилися регулярні спільні робочі формати, зрозумілі правила взаємодії та спільні стандарти якості.
- Процеси кластера стали більш структурованими, орієнтованими на результат, з чіткими KPI та аналітикою попиту.

Сталість практики
Статус: Так, існує після завершення пілоту (у спрощеному вигляді).
Фактори сталості:
- Економічна зацікавленість: Учасники бачать стабільний потік пацієнтів.
- Інституціоналізація співпраці: Сформована культура довіри та регулярні формати роботи.
- Цифрова платформа: Діє як постійний канал залучення клієнтів.
- Спільний продукт: Наявність уніфікованих чекапів створює постійний попит.
Обмеження та ризики
Ризик зниження активності після гранту. Координація платформи та колективний маркетинг потребують постійного ресурсу менеджменту кластера. У спрощеному вигляді ефект може згаснути.
Ризик нерівномірного розподілу пацієнтів. Якщо одна-дві великі клініки отримують 90% звернень через платформу, це може підірвати довіру менших учасників та зруйнувати cooperative links.
Уроки та рекомендації для Clusters4Regions
Кластерам часто бракує практик стандартизації послуг та механізмів фінансування спільних ініціатив. Цей кейс показує, як грантове фінансування може стати каталізатором для розв’язання цієї проблеми.
Coopetition у сервісній сфері можлива лише тоді, коли кластер створює новий додатковий ринок (наприклад, медичний туризм), а не змушує конкурентів ділити існуючий. Спільний чекап — це ідеальний MVP (мінімально життєздатний продукт) для входу в coopetition.
Презентація практики доступна за посиланням:
Ця практика включена до Посібника кращих практик України, який ми розробляємо в межах проєкту Clusters4Regions.
Щоб бути першими серед тих, хто отримає повну версію Посібника, будь ласка, заповніть коротку форму попередньої реєстрації.
Ініціатива Clusters4Regions впроваджується Українським кластерним альянсом на запит Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD
