6 травня в Брюсселі відбувся форум EU-Ukraine Defense, в якому взяли участь понад 150 виробників ОПК, серед них 37 українських. Також були представлені оборонні асоціації та кластери. Український кластерний альянс презентував свій Ресурсний центр «Технології подвійного призначення», й в рамках нього учасників 7 кластерів – космічного, кібербезпеки, інжинірингу-машинобудування, дронів, медицини та фотоніки, ця можливість була підтримана проєктом ClusterINT, який релізує УКА за підтримки Фонду Відродження. Форум був організований Мінстратпромом за підтримки Євросоюзу. Серед підсумків, в першу чергу, варто відзначити потужну єдність в поглядах на ситуацію з ОПК ЄС та України.

Ось кілька резюмуючих тез від топ – спікерів:

Жозеп Борель, віцепрезидент ЄС, Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки, вважає що Україна має бути негайно інтегрована в європейський ОПК, й отримати відповідний доступ до фінансування євро-програм. Відкриття офісу Defense в Києві цього року – один з кроків в реалізації цієї політики. Мають бути також реалізовані пріоритетні програми підтримки виробництва зброї в Україні  та кооперації з євро-виробниками.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба також наголосив на необхідності створення єдиного оборонного простору Україна – ЄС, переходу на єдині спільні стандарти (як протилежність нинішнім, фрагментованим за національними), довгостроковому плануванні (контракти), спільних проєктах.

Олександр Камишин, чільник Міністерства стратегічних галузей промисловості відмітив 300% зростання обсягів ОПК за минулий рік, й закликав європейських учасників активно приєднуватись до ініціатив як «Зброярі». Більша передбачуваність в поставках зброї, використання заморожених російських активів для фінансування ОПК, прискорення інноваційних розробок та значне скорочення циклів R&D спільно з Україною – так бачить пріоритети співпраці пан Камишев.  Стосовно українських представників, він сказав «Не соромтесь активно комунікувати про свої потреби та очікування до європейської сторони».

Європейський комісар з питань внутрішнього ринку, Тьєррі Бретон, заявив, що працює над тим, щоб виробництво зброї європейськими промисловими підприємствами для України перейшло в режим «воєнної економіки».  «Об’єднання європейського та українського ОПК є метою нової європейської оборонно-промислової стратегії», – сказав Тьєрі Бретон у відеозверненні, яке транслювалося на форумі. Людовін Дедондер, міністерка оборони Бельгії зазначила, що ЄС має щонайбільше 15 років, щоб здобути повну автономність в питання оборони та безпеки й починати масштабні зміни потрібно вже зараз.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, сказала, що Оборона – це один з ключових напрямків євро-інтеграції України.

Дуже чітко формулювала позиції свого міністерства також Ганна Гвоздяр, заступниця міністра Мінстрапрому. Ключові меседжі:

• Європейці мають бути значно більш швидкими – цього потребує динаміка змін ворожої сторони, й відповідно постійні вдосконалення зброї для ЗСУ.

• Потрібно відмовитись від політики обережності й вміти брати на себе ризики.

Учасники української сторони має більш ясно та чітко комунікувати про свої потреби.

СЕО виробника дронів  Roboneer Антон Скрипник ясно відзначив ключові засади своєї компанії, яка вже виробляє 84 моделі продуктів. Це – максимальна ефективність по собівартості продуктів, data driven decision making, коли даній йдуть буквально в реальному режимі часу з поля бою; прийняття рішень в складних умовах («погані рішення все ж краще, ніж ігнорування будь-яких рішень», каже Антон); постійна підготовка та залучення кращих кадрів.

Інші представники панельних дискусій заявляли, що загалом європейський ОПК має рухатись значно швидше й що сьогоднішніх активностей недостатньо; європейські оборонні компанії мають бути представлені в Україні в значно більшій кількості. Питання яким чином розділяти досвід й комунікувати європейській стороні про динаміку змін на полі бою та нові вимоги виглядає одним з найскладніших, що неодноразово відмічали європейські спікери. Визнаючи при цьому, лідерську роль української сторони. Серед простих рішень цього питання, це значне збільшення присутності європейських оборонних компаній в Україні. «Все просто, — треба бути тут», – каже Антон Скрипник.

Після обіду відбулись B2B зустрічі. Представники УКА провели понад 30 зустрічей, й загалом залишились дуже задоволеними ходом зустрічей.

Конференція показала високий рівень консенсусу та єднання в поглядах державних інституцій української сторони з такими від Європейської комісії, провідних бізнес-асоціацій та самого бізнесу. Звичайно, нам приємно, що більшість європейських колег дають таку високу оцінку українським зусиллям з реформування ОПК, нашим зусиллям по адаптації та інноваціям продукції. З іншого боку, й це також звучало, — загальна динаміка нарощування обсягів ОПК є ще недостатньою на рівні всього ЄС. Нам потрібно докладати набагато більше зусиль й тому пропозиція УКА до європейських партнерів полягає в тому, щоб мобілізувати кластерний потенціал ЄС на потреби ОПК. Наші кластери готові до такої співпраці.

Олександр Юрчак, СЕО УКА так оцінює результати участі УКА

Ця подія стала чудовою можливістю для  фізичної присутності та зближення союзників на основі українського досвіду. Зустрічі між бізнесами також проявили великий інтерес до спілкування, включно з численними виробниками з обох сторін. Серед того, що варто врахувати на майбутнє – це покращення балансу по малому та середньому бізнесу з обох сторін, й також попереднє інформування сторін про можливі зустрічі по метчмейкінгу. На мою думку, УКА вдало провів цілу низку зустрічей встановлюючи широкі контакти, що будуть передані членам кластерів. Загалом, включення кластерних механізмів є важливим для просування цих зусиль і необхідним для майбутніх зустрічей, подібних цій.

Майк Річардсон, OptecBB та амбасадор програми Professionals4Ukraine УКА

Керівництво УКА висловлює щиру подяку Міністерству стратегічних галузей промисловості України за можливість долучитись до цієї конференції й висловлює надію на подальшу співпрацю.  

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».